Командер (англ. Cdr) — військове звання старшого офіцерського складу Королівських ВМС Великої Британії. Воно йде перед звання капітан та після звання лейтенант-командер. Офіцери які мають молодше звання лейтенанта-командера не вважаються командерами.
Історія Редагувати
Звання (спочатку майстер-та-командир англ. master and commander) з'явилось приблизно у 1670 коли потрібно було виокремити офіцерів які командували більшими кораблями ніж ті якими командували лейтенанти, але меншими ніж ті на які призначалися пост-капітани або (приблизно у 1770) сейлінг-майстри які командували навігацією. Зазвичай це були шлюпи на 20 або менше гармат, брандери, шпитальні судна та транспорти. Командири цих суден були відповідальні за навігацію і бойові дії, а тому називалися мастер та командер.
До 1750 звання вважали найвищим званням яке можна було отримати без патронажу, особливо ті яких висунули з числа команди. На відміну від тих хто мав меценатів або родинні зв'язки і проводили лише номінальний час на посаді мастера та командера шлюпа перед тим як отримати звання пост-капітана. З 1718 почали вести записи у військово-морському списку офіцерських призначень майстрів або командером для визначення стажу для подальшого просунення по службі, але існує мало доказів, що це робили насправді.
Наприкінці вісімнадцятого століття звання стало більш офіційний етап служби зайнявши місце між званнями лейтенанта і капітана. У Королівському флоті скоротили 'мастер і командер' до командер у 1794; проте, термін 'мастер і командер' ще продовжували використовувати (неофіційно) протягом кількох років.
Звання набуло популярності під час наполеонівських воєн, у результаті звання отримали велика кількість осіб; у 1812 у військово-морському списку записано 586 командерів у той час як було лише 168 кораблів. Командери без кораблів залишалися на берегу і отримували половину платні, з мінімальними шансами кар'єрного росту. Ця проблема була вирішена у 1827 з призначенням командеров на посаду старших офіцерів (помічників капітана) на великих кораблях.:98
У XX-ому та XXI-ому століттях звання отримало кодування НАТО — OF-4, що дорівнює армійському званню підполковника.
Старшинство і використання Редагувати
Звання командер є старшим за лейтенант-командера, але підпорядковується капітану. Командер може командувати фрегатом, есмінцем, субмариною, авіазагоном або береговою установкою, або нести службу у штабі. Колись це звання дорівнювало армійському майору, зараз воно дорівнює підполковнику у британській армії або вінг-командеру у Королівських ВПС. Звання вінг-командера походить від звання командера через використання останнього під час Першої світової війни у Королівських морських повітряних силах.
Відзнакою командера є три золотих смужки з петлею на верхній смужці.
Примітки Редагувати
- Детальніше: «Master and Commander[en]», Patrick O'Brian[en]
- Rodger, N. A. M. (2001). Commissioned officers' careers in the Royal Navy, 1690–1815. Journal for Maritime Research 3 (1): 88–89. doi:10.1080/21533369.2001.9668314.
- ↑ Baugh, Daniel A. (1965). British Naval Administration in the Age of Walpole. Princeton University Press. ISBN 978-0691051079. OCLC 729683642.
- Rodger, 2001, с. 88-89.
- Hickox, Rex (2005). . Bentonville, Arkansas: Rex Publishing. с. 30. ISBN 978-1-4116-3057-4. Архів оригіналу за 1 Травня 2016. Процитовано 7 вересня 2015.
- . Naval Historical Center. 1998. Архів оригіналу за 24 лютого 2011.
- Lavery, Brian (2012). Nelson's Navy: The Ships, Men and Organisation, 1793-1815. Naval Institute Press. ISBN 9781591146124.
- . London: Oxford University. 1835. с. 148. Архів оригіналу за 20 Травня 2016. Процитовано 7 вересня 2015.
- Uniforms and Badges of Rank at Royal Navy website. Архів оригіналу за 27 січня 2009. Процитовано 7 вересня 2015.