? Колібрі-діамант чорногорлий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самиця чорногорлого колібрі-діаманта (Кордильєра-дель-Кондор[en], Еквадор) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Heliodoxa schreibersii (Bourcier, 1847) | ||||||||||||||||||||
Ареал підвиду H. s. schreibersii | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Trochilus schreibersii Ionolaima schreibersii | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
Колі́брі-діама́нт чорногорлий (Heliodoxa schreibersii) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь австрійського зоолога Карла Франца Антона фон Шрайберса.
Опис ред.
Довжина представників номінативного підвиду становить 11,5-13 см, самці важать 9,9 г, самиці 7,1-8,5 г. Довжина представників підвиду H. s. whitelyana становить 13-14 см. У самців лоб і верхня частина тіла зелені, блискучі. Нижня частина тіла чорна, на нижній частині горла є невелика блискуча фіолетова пляма, окаймлена вузькою блискучою зеленою смугою. Хвіст сталево-синій, довгий, глибоко роздвоєний. За очима є невеликі білі плями. Дзьоб прямий, чорний, довжиною 28 мм. У самиць верхня частина тіла така ж, як у самців, на щоках у них білуваті або руді смуги. Нижня частина тіла у них сіра, поцяткована бронзово-зеленими плямами. Центральні стернові пера зелені, хвіст менш глибоко роздвоєний. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:
- H. s. schreibersii (Bourcier, 1847) — південний схід Колумбії, схід Еквадору, північний схід Перу, північний захід Бразильської Амазонії (верхня течія Ріу-Негру);
- H. s. whitelyana (Gould, 1872) — схід Перу.
Деякі дослідники виділяють підвид H. s. whitelyana у окремий вид Heliodoxa whitelyana.
Поширення і екологія ред.
Чорногорлі колібрі-діаманти мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Бразилії. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів терра-фірме, часто поблизу струмків, та в східних передгір'ях Анд, зокрема в горах Кордильєра-дель-Кондор[en]. Зустрічаються на висоті від 400 до 1100 м над рівнем моря, в Еквадорі місцями на висоті до 1450 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих рослин з родин вересових і мальвових, яких шукають на висоті 2-4 м над землею, а також комахами. Сезон розмноження триває з лютого по травень, іноді по жовтень. У кладці 2 яйця.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Heliodoxa schreibersii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 жовтня 2022
- Remsen, J.V.; Stiles, F.G. (November 2021). Revise generic limits in the Helianthini: A. Treat Heliodoxa schreibersii in the monotypic genus Ionolaima; B. Subsume Clytolaema into Heliodoxa; and C. Subsume Sternoclyta into Heliodoxa. South American Classification Committee of the American Ornithological Society. Процитовано 7 May 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 350. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 жовтня 2022.
- BirdLife International (2016). Heliodoxa whitelyana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |