Віта́лій Валенти́нович Коломі́єць (21 травня 1970-29 серпня 2014) — солдат резерву, Міністерство внутрішніх справ України.
| Коломієць Віталій Валентинович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 21 травня 1970 Стеблів, Корсунь-Шевченківський район |
| Смерть | 29 серпня 2014 (44 роки) Іловайськ |
| Псевдо | «Танкіст» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Короткий зміст ред.
1987 року вступив до танкового училища. В 1990—1994 роках працював у МВС, по тому — приватний підприємець.
Брав активну участь у Революції Гідності; у квітні 2014 року став членом ВО «Свобода».
Старший стрілець-кулеметник, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».
29 серпня 2014 року загинув під час виходу з оточення під Іловайськом.
Вдома залишилися мама (батько, полковник у відставці, помер 2011-го), три доньки. Похований 10 вересня на головній алеї Сухоярського цвинтаря Білої Церкви.
Вшанування пам'яті ред.
- У 2017 році у місті Біла Церква вулицю Чайковського друга перейменували на вулицю Віталія Коломійця.
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).
Джерела ред.
- Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Коломієць Віталій Валентинович [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Віталій Коломієць
- Герой, похований у Білій Церкві, родом з Корсунщини [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.]