Степа́н Па́влович Коле́сник (нар.12 лютого 1932, Мончинці Калинівського району Вінницької області) — український публіцист, журналіст. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1992).
| Колесник Степан Павлович | |
|---|---|
| Народився | 12 лютого 1932 (91 рік) Мончинці, Україна |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1958) |
| Знання мов | українська |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка і Сільські вісті |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Служив на флоті, у 1952–1953 роках працював у Шаргородському РК ЛКСМУ Вінницької області. У 1953 році вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка й закінчив у 1958 році. Працював у редакціях газет «Молодь України», «Патріот Батьківщини», «Радянська Україна», «Літературна Україна», журналів «Україна», «Новини кіноекрана», на кіностудії імені О. Довженка, у видавництві «Молодь».Із 1984 по 1999 роки читав свій курс студентам факультету журналістики Київського державного (потім національного) університету ім. Тараса Шевченка. Паралельно викладав у Академії Збройних Сил України. З 1986 року — доцент факультету журналістики Київського університету.
З 1993 року по 1999 рік головував у Київській організації Спілки письменників України та був секретарем Спілки письменників України. Член Національної спілки журналістів України. Був кандидатом у народні депутати України у 1998 році. З грудня 1999 року член Ради старійшин УНП «Собор». Немало часу в своєму житті присвятив журналістським мандрам: од зелених Карпат до сивого Паміру, від Арктики (Ямал) до Венеції, Рима, Афін, Олімпії, Відня, Будапешта… Канал УТР створив відеофільм (державне замовлення) «Історія публіциста» про Степана Колесника. Ще в студентські роки був відзначений медаллю «За освоєниє целинных земель». А в незалежній Україні С. Колесника нагороджено орденом «За заслуги» (ІІІ та ІІ ступенів). В журналістиці С. Колесника вшановано найвищим званням: «Зірка української журналістики» та нагороджено Золотою медаллю української журналістики.
Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка 1992 року за книгу «Обкрадені села» та Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця. Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2014).
До січня 2013 року працював спеціальним кореспондентом газети «Сільські вісті».
Творчий доробок ред.
- «Медозбір» (1967),
- «Яблуневі кордони» (1968),
- «Доброкут» (1975),
- «Живу після смерті» (1980),
- «За Десною жито половіє» (1982),
- «На Севере жарко» (1983),
- «Довга кладка через літа» (1990),
- «Куди пливе ескадра?»
- «Бунт середняків»
- (1992).
- «Чи будемо пересівати волю» (2012)
Автор сценарію документального фільму «Солдатські вдови». (Кінотвір демонструвався в ООН), «Ой на горі калина», «Солдат зійшов на п'єдестал».
Посилання ред.
- на сайті Хто є хто в українській журналістиці.
- Колісник Юрій. «Людина праці» в журнальній періодиці УРСР (1950—1980 рр.) // Держава та регіони. Сер. : Соціальні комунікації. — Запоріжжя: Класичний приватний університет. — 2011. — Ч. 2. — С. 55-61.