Ко́лба — скляна посудина з круглим або плоским дном і видовженою шийкою. Застосовують у лабораторній практиці. В іншому розумінні — скляна частина приладу або виробу, часто з вакумом всередині, наприклад колба радіолампи, або колба лампи розжарювання.
Застосування колб Редагувати
Колби застосовують в лабораторіях як реакційні посудини. Для підігрівання колб в лабораторіях і в хімічних виробництвах використовують спеціалізовані та універсальні колбонагрівачі.
Іменні колби Редагувати
Колба Бунзена — колба, яка призначена для фільтрування. Товстостінна, конічної форми, у верхній частині має відросток для з'єднання з вакуум-насосом або з лінією вакууму. Пристосована для роботи під зниженим тиском. Об'єм від 100 до 10000 мл.
Колба Ерленмейера — конічна колба, яку застосовують при аналітичних роботах, зокрема при титруванні. Один з епізодів першого сезону секретних матеріалів пов'язаний з колбою Ерленмейера.
Колба Вюрца — круглодонна колба з припаяною до горла скляною відвідною трубкою. Використовується як складова частина приладу для перегонки. Випускається з верхньою, середньою та нижньою відвідними трубками. Об'єм від 25 до 1000 мл.
Колба Клайзена — призначена для перегонки під звичайним тиском або вакуумної перегонки. Це круглодонна колба, від горла якої відходить друге горло, що має відвідну трубку.
Колба Кьельдаля — термостійка, застосовується для визначення азоту за методом Кьельдаля. Об'єм від 25 до 1000 мл.
Колба Енглера — термостійка, застосовується для возгонки бензину, гасу та інших рідин.
Колба Фаворського — призначена для перегонки під звичайним тиском або вакуумної перегонки. Являє собою двогорлу гостродонну колбу, верхнє горло якої має відвідну трубку.
Колба Богданова — призначена для перегонки парафіну (зокрема під вакуумом) і визначення інтервалу кипіння.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.