Володи́мир Костянти́нович Коккіна́кі (нар. 12 (25) червня 1904, Новоросійськ — 7 січня 1985, Москва) — радянський льотчик-випробувач, двічі Герой Радянського Союзу (1938, 1957), заслужений льотчик-випробувач СРСР (1959), генерал-майор авіації (1943). Старший брат Героя Радянського Союзу К. К. Коккінакі.
| Володимир Костянтинович Коккінакі | |
|---|---|
| | |
| Народження | 12 (25) червня 1904 Новоросійськ, Чорноморська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 7 січня 1985 (80 років) Москва, Російська РФСР, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | СРСР |
| Вид збройних сил | ВПС СРСР |
| Рід військ | Авіація |
| Освіта | Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського (1928) і Борисоглєбський навчальний авіаційний центр підготовки льотного складу імені В. П. Чкалова (1930) |
| Партія | КПРС |
| Звання | Генерал-майор авіації |
| Війни / битви | Друга світова війна |
| Нагороди | |
| Коккінакі Володимир Костянтинович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
З родини понтійських греків. В 1921 році закінчив три класи початкової школи. Працював у колгоспі на виноградних плантаціях, був матросом і вантажником у порту. З грудня 1925 а — в РСЧА, до липня 1927 служив у піхоті. В 1928 у закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу ВВС, в 1930 році — Борисоглєбську військову авіаційну школу льотчиків. Служив у стройових частинах ВПС МВО. У квітні-грудні 1931 року — льотчик-інструктор Ленінградської військово-теоретичної школи ВВС.
21 листопада 1935 а на літаку І-15 досяг висоти 14 575 метрів (неофіційний світовий рекорд). 20 квітня 1936 року вперше в країні виконав петлю Нестерова на двомоторному літаку. 27 червня 1928–1938 — на літаку ЦКБ-30 «Москва» зі штурманом О. М. Бряндинським здійснив безпосадочний переліт за маршрутом Москва — Далекий Схід протяжністю 7 580 кілометрів. 28-29 квітня 1939 року на літаку ЦКБ-30 «Москва» з штурманом М. Х. Гордієнко здійснив безпосадочний переліт Москва — Північна Америка (за маршрутом Москва — Новгород — Гельсінкі — Тронгейм — Ісландія — мис Фарвель (південний край Гренландії) — острів Міскоу) протяжністю 8000 кілометрів.
Коккінакі належать також 22 світові рекорди.
Керівник випробувань нових типів літаків (1941—1945). Віце-президент (1961), президент (1967-1968), з грудня 1968 року — почесний президент Міжнародної авіаційної федерації.
Нагороди Редагувати
- Ленінська премія (1960)
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу № 77 (1938)
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу № 179 (1957)
- 6 орденів Леніна (1936, 1938, 1939, 1945, 1951, 1984)
- Орден Жовтневої Революції (1974)
- 3 ордена Червоного Прапора (1944, 1945, 1957)
- 2 ордена Вітчизняної війни 1-го ступеня (1944, 1947)
- 4 орденами Червоної Зірки (1939, 1941, 1944, 1969)
- медалі
- іноземні нагороди
- Золота медаль авіаційна ФАІ (1965)
- Заслужений льотчик-випробувач СРСР (1959)
- Заслужений майстер спорту СРСР (1959)
Джерела Редагувати
- Герои Советского Союза. — Москва: Воениздат, 1987. — т.1 — стор. 691 — Коккинаки Владимир Константинович
- Бронтман Л. Владимир Коккинаки [ 17 лютого 2009 у Wayback Machine.]. — М.: Воениздат НКО СССР, 1939.
- Григорьев Г. К. Следы в небе [ 22 квітня 2010 у Wayback Machine.]. — М.: ДОСААФ, 1960.
- Карпий В. М. Гений неба Владимир Коккинаки. — М.: Парад (Рыбинск: Рыбин. дом печати), 2007. — В пер. 344 с.: ил. 2500 экз. — ISBN/ISSN 5-8061-0097-0