www.wikidata.uk-ua.nina.az

Койсанські мови Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити

Койсанські мови

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (вересень 2015)

Койса́нські мо́ви (від нама khoi «людина» і san «бушмен») — умовна назва автохтонних, які не належать до банту, мов півдня Африки і двох ізольованих мов Танзанії (сандаве і хадза). Найхарактернішою їх рисою є використання клацаючих приголосних (клікса) як повноцінних фонем, що не зустрічається більше ніде в світі, крім кількох сусідніх мов банту, кушитської мови дахало і ритуальної австралійської мови дамін.

Койсанські мови
Khoesaan
Поширені: пустеля Калахарі, центральна Танзанія
Класифікація: Койсанські мови
Групи:
Кваді-кхое
Кха
Туу
ISO 639-2 and 639-5: khi
Поширення койсанських мов в Африці (жовтий колір)

Багато койсанських мов знаходяться під загрозою зникнення, чимало з мов вимерло. Загальне число мовців — близько 370 тис. осіб. Область їх розповсюдження концентрується навколо пустелі Калахарі.

Історія вивчення ред.

Досить довго койсанські мови у відповідності до народів, які на них говорять, ділилися на бушменські і готтентотські мови. Різкої різниці в способі життя цих народів, яка підкріплюється деякими типологічними характеристиками (наявність іменних категорій роду у готтентотів), було достатньо, щоб не помічати між цими мовами нічого спільного. Більше того, готтентотські мови намагалися об'єднати з іншими «гендерними» мовами Африки (в рамках хамітської гіпотези).

Поширення мовних сімей і деяких найбільших мов на території Африки

Сам термін «койсан» (нама khoi «людина» і san «бушмен») був запропонований в 1928 у етнографом Л. Шульце для позначення загального расового типу цих народів. Лише в 1963 у Грінберг пов'язав з цим терміном запропоновану ним раніше макросім'ю (яку він сам спочатку називав «Click languages»). Як обґрунтування цієї гіпотези Грінберг вказав на деякі типологічні подібності та лексичні паралелі, а головне — на наявність в цих мовах клацающих приголосних (кліків).

Вчені підтвердили давню ізоляцію народів койсан від решти людства і виявили серед них групи, які живуть порізно протягом 30000 років. Результати досліджень опубліковані в двох роботах, що вийшли в журналах Science і Nature Communications

Внутрішня класифікація ред.

Свою макросім'ю Грінберг розділив на хадза, сандаве та південно-африкансько-койсанські (ПАК), а останні на північну, південну і центральні гілки. Доказ спорідненості ПАК з двома ізолятами виглядає зараз досить проблематичним, спорідненість мов усередині кожної з трьох гілок (за винятком ізоляту кваді) ні в кого не викликає сумнівів. Найактуальнішим за останні півстоліття залишалося питання споріднені між цими трьома гілками.

У дослідженні С. Г. Старостіна підтверджується спорідненість всередині трьох класичних гілок (з включенням мови ч'оан до північно-койсанських мов), по-друге, постулюється і обґрунтовується спорідненість північно- і південнокойсанських мов (див. сім'я жу-к'ві), по-третє, обґрунтовується можливість спорідненості мов жу-к'ві і центрально-койсанських, більш віддаленого, ніж, скажімо, для мов індоєвропейської сім'ї, але все ж досяжного (койсанська макросім'я). Правда, не всі фахівці з койсанських мов приймають цю реконструкцію.

Однак у монографії 2013 Г. С. Старостін прийшов до висновків, що по лексикостатистичних даних (аналіз 50-слівного списку базової лексики) з вірогідністю можна говорити лише про спорідненість у рамках окремих груп койсанських мов: групи жу-хоан; південнокойсанської групи; групи кхой-кваді (тобто центральнокойсанських мов з додаванням мови кваді); мови хадза і сандаве класифікуються окремо. Сходження ж між цими групами незначні (не перевищують 10-12 % 50-слівного списку) і вказують на відсутність будь-якої близької спорідненості і необхідність подальших досліджень для демонстрації далекої спорідненості.

Огляд койсанських мов ред.

Нині відомі койсанські мови діляться на 3 сім'ї (дві з яких, можливо, об'єднуються в одну) і 3 ізольовані мови. Для зручності після назв мов наведено їх англійські відповідники.

Центральнокойсанська сім'я (кхой) ред.

  • Гілка кхойкхой (готтентотські) — народи нама, хайл'ом і дамара
      • Мова нама (Nama, Khoekhoegowab) — найбільша з койсанських мов: 234 тис. осіб у Намібії і ПАР
      • Капський кхойкхой (Cape Khoekhoe) — майже вимерла мова південного заходу ПАР, збереглися два діалекти — кхірі (гріква) і к'ора, менше 100 осіб.
  • Гілка чу-кхве (калахарська, центрально-бушменська; Tshu-Khwe) — Ботсвана, Намібія (45 тис.): північний схід пустелі Калахарі
    • група кхое (11 тис.)
      • Мова кхое (Kxoe) (7 тис.)
      • Мова л'ані-Бугу (Ani-Buga) (4 тис.)
    • Група наро-л'гана (14 тис.)
      • Мова наро (Naro)
      • Мова л'гана-ц'гві (Gana-|Gui) (4,5 тис.)
    • Східнокхойська група (15,35 тис.)
      • Мова Шуа (Shua) (6 тис.)
      • Мова ЧВА (Tshwa) (9,3 тис.)

Надсім'я жу-к'ві (периферійно-бушменська (49-54 тис.)) ред.

(JU-! WI); єдність даної сім'ї не є загальновизнаною; включає 2 родини:

Північнокойсанська сім'я (жу-ч'оанська) ред.

  • Гілка жу (к'хунг; Ju) — на південному сході Анголи, півночі Намібії і заході Ботсвани (45 тис.)
    • Мова північний к'хунг (! 'O-! Xung) (12,5 тис.)
    • Мова центральний к'хунг (C.! Xung) (6,9 тис.)
    • Мова південно-східний к'хунг (ju|'hoan) (25-30 тис.) — у тому числі діалекти жуц'оан і л'хаул'е
    • Мова кунг-Екоком (Ekoka! Kung, Western !Xuun) — в Намібії та Анголі
    • Мова Маліга (Maligo) (2.2 тис.)
    • Мова к'хунг дюни Мангеттена (Mangetti Dune! Xung) (500) — у населених пунктах дюни Мангеттена і Омтаку (Намібія)
    • Васекела-бушменський мова (Секела;! 'O-! Khung) (61,3 тис.) — Захід смуги Капріві
    • Мову ч'кхао-л'ае (ч'кхаул'ейн; ǂKx'ao-ǁ'ae, ǂKx'auǁ'ein) (7 тис.) — у Ботсвані та Намібії
    • (†) старохайл'омскій мова (Old Hai || om) — мова групи хайл'ом, нині говорять на особливому діалекті мови нама
    • (†) овамбо-бушменська мова (кеди-чвагга; Kedi-Chwagga) — перейшли на мову овамбо (банту)
  • Моногруппа ч'оан (ǂHoã) — на півдні центральної Ботсвани (200 осіб). Іноді вважається ізолятом

Південнокойсанська сім'я (таа-к'ві, туу) ред.

  • Гілка та (Taa,! Xóõ) — на сході Намібії і заході Ботсвани (4,2 тис.)
  • Група к'ві (! Kwi) — ПАР, Намібія
    • Мова нц'у (N|u) — єдина жива мова цієї групи (близько 8 осіб мовців); вкл. ч'хомані (ǂKhomani) і л'н-к'е (|| Ng-! ke)
    • Мова ц'ауні-Хатія (†;|'Auni-Xatia)
    • Мова ч'ункве (†; ǂUnkwe)
    • Мова л'хау (†; || Kxau)
    • Мова цхам (†;|Xam)
    • Мова л'ул'е (†; || Ku || e)
    • Мова сіро (†; Seroa)
    • Мова к'ган-к'не (†;! Gã! Ne)
    • Мова л'хегві (†; || Xegwi)

Ізоляти ред.

Останні дві мови поширені далеко на північному сході, в Танзанії, і з койсанських мов їх зближують лише тому, що в них є клікса і вони не входять ні в яку іншу відому сім'ю.

Примітки ред.

  1. Greenberg 1950; 1 963
  2. . Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 1 Вересня 2015. 
  3. Starostin 2003
  4. Старостін Г. С. Мови Африки. Т. 1: Методологія. Койсанських мови. М., 2013. С. 472—473
  5. Класифікація і назви дано за статтею Громової (2009).

Джерела ред.

  • Громова Н. В. Койсанские языки // Большая российская энциклопедия. Т. 14. М.: Изд-во «БРЭ», 2009.
  • Охотина Н. В. Койсанские языки // Лингвистический энциклопедический словарь. — М. : СЭ, 1990. — С. 230—231.
  • Старостин Г. С. // М., РГГУ, Аспекты компаративистики, вып. 1, 2005.
  • Güldemann, Tom; Vossen, Rainer. Khoisan // Bernd Heine and Derek Nurse (eds.). African languages: an introduction. Cambridge: Cambridge University Press, 2000. pp. 99–122.
  • Maho J. F. . Compiled by Jouni Maho, 1994-97 [update: July 2003].
  • Starostin G. A lexicostatistical approach towards reconstructing Proto-Khoisan [ 14 Квітня 2021 у Wayback Machine.] // Mother Tongue, vol. VIII, 2003.
  • , by Jouni Filip Maho with the assistance of Bonny Sands, 2001—2004

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2015 Kojsa nski mo vi vid nama khoi lyudina i san bushmen umovna nazva avtohtonnih yaki ne nalezhat do bantu mov pivdnya Afriki i dvoh izolovanih mov Tanzaniyi sandave i hadza Najharakternishoyu yih risoyu ye vikoristannya klacayuchih prigolosnih kliksa yak povnocinnih fonem sho ne zustrichayetsya bilshe nide v sviti krim kilkoh susidnih mov bantu kushitskoyi movi dahalo i ritualnoyi avstralijskoyi movi damin Kojsanski movi KhoesaanPoshireni pustelya Kalahari centralna TanzaniyaKlasifikaciya Kojsanski moviGrupi Kvadi khoe Kha Tuu Sandave HadzaISO 639 2 and 639 5 khiPoshirennya kojsanskih mov v Africi zhovtij kolir Bagato kojsanskih mov znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya chimalo z mov vimerlo Zagalne chislo movciv blizko 370 tis osib Oblast yih rozpovsyudzhennya koncentruyetsya navkolo pusteli Kalahari Zmist 1 Istoriya vivchennya 2 Vnutrishnya klasifikaciya 3 Oglyad kojsanskih mov 3 1 Centralnokojsanska sim ya khoj 3 2 Nadsim ya zhu k vi periferijno bushmenska 49 54 tis 3 2 1 Pivnichnokojsanska sim ya zhu ch oanska 3 3 Pivdennokojsanska sim ya taa k vi tuu 3 4 Izolyati 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya vivchennya red Dosit dovgo kojsanski movi u vidpovidnosti do narodiv yaki na nih govoryat dililisya na bushmenski i gottentotski movi Rizkoyi riznici v sposobi zhittya cih narodiv yaka pidkriplyuyetsya deyakimi tipologichnimi harakteristikami nayavnist imennih kategorij rodu u gottentotiv bulo dostatno shob ne pomichati mizh cimi movami nichogo spilnogo Bilshe togo gottentotski movi namagalisya ob yednati z inshimi gendernimi movami Afriki v ramkah hamitskoyi gipotezi nbsp Poshirennya movnih simej i deyakih najbilshih mov na teritoriyi AfrikiSam termin kojsan nama khoi lyudina i san bushmen buv zaproponovanij v 1928 u etnografom L Shulce dlya poznachennya zagalnogo rasovogo tipu cih narodiv Lishe v 1963 u Grinberg pov yazav z cim terminom zaproponovanu nim ranishe makrosim yu yaku vin sam spochatku nazivav Click languages 1 Yak obgruntuvannya ciyeyi gipotezi Grinberg vkazav na deyaki tipologichni podibnosti ta leksichni paraleli a golovne na nayavnist v cih movah klacayushih prigolosnih klikiv Vcheni pidtverdili davnyu izolyaciyu narodiv kojsan vid reshti lyudstva i viyavili sered nih grupi yaki zhivut porizno protyagom 30000 rokiv Rezultati doslidzhen opublikovani v dvoh robotah sho vijshli v zhurnalah Science i Nature Communications 2 Vnutrishnya klasifikaciya red Svoyu makrosim yu Grinberg rozdiliv na hadza sandave ta pivdenno afrikansko kojsanski PAK a ostanni na pivnichnu pivdennu i centralni gilki Dokaz sporidnenosti PAK z dvoma izolyatami viglyadaye zaraz dosit problematichnim sporidnenist mov useredini kozhnoyi z troh gilok za vinyatkom izolyatu kvadi ni v kogo ne viklikaye sumniviv Najaktualnishim za ostanni pivstolittya zalishalosya pitannya sporidneni mizh cimi troma gilkami U doslidzhenni S G Starostina 3 pidtverdzhuyetsya sporidnenist vseredini troh klasichnih gilok z vklyuchennyam movi ch oan do pivnichno kojsanskih mov po druge postulyuyetsya i obgruntovuyetsya sporidnenist pivnichno i pivdennokojsanskih mov div sim ya zhu k vi po tretye obgruntovuyetsya mozhlivist sporidnenosti mov zhu k vi i centralno kojsanskih bilsh viddalenogo nizh skazhimo dlya mov indoyevropejskoyi sim yi ale vse zh dosyazhnogo kojsanska makrosim ya Pravda ne vsi fahivci z kojsanskih mov prijmayut cyu rekonstrukciyu Odnak u monografiyi 2013 G S Starostin prijshov do visnovkiv sho po leksikostatistichnih danih analiz 50 slivnogo spisku bazovoyi leksiki z virogidnistyu mozhna govoriti lishe pro sporidnenist u ramkah okremih grup kojsanskih mov grupi zhu hoan pivdennokojsanskoyi grupi grupi khoj kvadi tobto centralnokojsanskih mov z dodavannyam movi kvadi movi hadza i sandave klasifikuyutsya okremo Shodzhennya zh mizh cimi grupami neznachni ne perevishuyut 10 12 50 slivnogo spisku i vkazuyut na vidsutnist bud yakoyi blizkoyi sporidnenosti i neobhidnist podalshih doslidzhen dlya demonstraciyi dalekoyi sporidnenosti 4 Oglyad kojsanskih mov red Nini vidomi kojsanski movi dilyatsya na 3 sim yi dvi z yakih mozhlivo ob yednuyutsya v odnu i 3 izolovani movi 5 Dlya zruchnosti pislya nazv mov navedeno yih anglijski vidpovidniki Centralnokojsanska sim ya khoj red Gilka khojkhoj gottentotski narodi nama hajl om i damara Mova nama Nama Khoekhoegowab najbilsha z kojsanskih mov 234 tis osib u Namibiyi i PAR Kapskij khojkhoj Cape Khoekhoe majzhe vimerla mova pivdennogo zahodu PAR zbereglisya dva dialekti khiri grikva i k ora menshe 100 osib Gilka chu khve kalaharska centralno bushmenska Tshu Khwe Botsvana Namibiya 45 tis pivnichnij shid pusteli Kalahari grupa khoe 11 tis Mova khoe Kxoe 7 tis Mova l ani Bugu Ani Buga 4 tis Grupa naro l gana 14 tis Mova naro Naro Mova l gana c gvi Gana Gui 4 5 tis Shidnokhojska grupa 15 35 tis Mova Shua Shua 6 tis Mova ChVA Tshwa 9 3 tis Nadsim ya zhu k vi periferijno bushmenska 49 54 tis red JU WI yednist danoyi sim yi ne ye zagalnoviznanoyu vklyuchaye 2 rodini Pivnichnokojsanska sim ya zhu ch oanska red Gilka zhu k hung Ju na pivdennomu shodi Angoli pivnochi Namibiyi i zahodi Botsvani 45 tis Mova pivnichnij k hung O Xung 12 5 tis Mova centralnij k hung C Xung 6 9 tis Mova pivdenno shidnij k hung ju hoan 25 30 tis u tomu chisli dialekti zhuc oan i l haul e Mova kung Ekokom Ekoka Kung Western Xuun v Namibiyi ta Angoli Mova Maliga Maligo 2 2 tis Mova k hung dyuni Mangettena Mangetti Dune Xung 500 u naselenih punktah dyuni Mangettena i Omtaku Namibiya Vasekela bushmenskij mova Sekela O Khung 61 3 tis Zahid smugi Kaprivi Movu ch khao l ae ch khaul ejn ǂKx ao ǁ ae ǂKx auǁ ein 7 tis u Botsvani ta Namibiyi starohajl omskij mova Old Hai om mova grupi hajl om nini govoryat na osoblivomu dialekti movi nama ovambo bushmenska mova kedi chvagga Kedi Chwagga perejshli na movu ovambo bantu Monogruppa ch oan ǂHoa na pivdni centralnoyi Botsvani 200 osib Inodi vvazhayetsya izolyatomPivdennokojsanska sim ya taa k vi tuu red Gilka ta Taa Xoo na shodi Namibiyi i zahodi Botsvani 4 2 tis Mova zahidnij k hong Mova shidnij k hong Grupa k vi Kwi PAR Namibiya Mova nc u N u yedina zhiva mova ciyeyi grupi blizko 8 osib movciv vkl ch homani ǂKhomani i l n k e Ng ke Mova c auni Hatiya Auni Xatia Mova ch unkve ǂUnkwe Mova l hau Kxau Mova cham Xam Mova l ul e Ku e Mova siro Seroa Mova k gan k ne Ga Ne Mova l hegvi Xegwi Izolyati red Mova kvadi vimerla v XX stolittya izolyat pivdennogo zahodu Angoli Mova sandave izolovana mova Tanzaniyi 60 tis Mova hadza izolovana mova Tanzaniyi 800 osib Ostanni dvi movi poshireni daleko na pivnichnomu shodi v Tanzaniyi i z kojsanskih mov yih zblizhuyut lishe tomu sho v nih ye kliksa i voni ne vhodyat ni v yaku inshu vidomu sim yu Primitki red Greenberg 1950 1 963 Genetiki pidtverdili unikalnist nosiyiv kojsanskih mov Arhiv originalu za 5 Bereznya 2016 Procitovano 1 Veresnya 2015 Starostin 2003 Starostin G S Movi Afriki T 1 Metodologiya Kojsanskih movi M 2013 S 472 473 Klasifikaciya i nazvi dano za statteyu Gromovoyi 2009 Dzherela red Gromova N V Kojsanskie yazyki Bolshaya rossijskaya enciklopediya T 14 M Izd vo BRE 2009 Ohotina N V Kojsanskie yazyki Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M SE 1990 S 230 231 Starostin G S Nekotorye aspekty istoricheskogo razvitiya kliksov v kojsanskih yazykah M RGGU Aspekty komparativistiki vyp 1 2005 Guldemann Tom Vossen Rainer Khoisan Bernd Heine and Derek Nurse eds African languages an introduction Cambridge Cambridge University Press 2000 pp 99 122 Maho J F Khoesaan language and ethnic names Compiled by Jouni Maho 1994 97 update July 2003 Starostin G A lexicostatistical approach towards reconstructing Proto Khoisan Arhivovano 14 Kvitnya 2021 u Wayback Machine Mother Tongue vol VIII 2003 Khoisan Bibliography from EBALL by Jouni Filip Maho with the assistance of Bonny Sands 2001 2004 Khoesaanyms bibliography by J MahoPosilannya red Genetiki viyavili v Pivdennij Africi najdrevnishi plemena na Zemli Arhivovano 25 Kvitnya 2017 u Wayback Machine Klacalni kojsanski movi vidgomin movlennya pradavnih lyudej Arhivovano 18 Serpnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kojsanski movi amp oldid 38327867