Коефіціє́нт ви́мушеного просто́ю (рос. коэффициент вынужденного простоя; англ. idle time factor; англ. downtime ratio; нім. Notausfallfaktor m) – параметр надійності виробу, який визначається відношенням тривалості відновлення виробу до суми тривалості відновлення та тривалості безвідмовної його роботи.
Див. також ред.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
| Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |