www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коваль Григорій Павлович Григорій Павлович Кова ль 20 вересня 1921 м Ічня тепер Чернігівська область Україна 18 липня 19

Коваль Григорій Павлович

Григорій Павлович Кова́ль (* 20 вересня 1921, м. Ічня, тепер Чернігівська область, Україна — 18 липня 1997, Київ) — український поет.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.
Меморіальна дошка в Ічні

Життєпис ред.

Григорій Павлович Ковáль народився у містечку Ічня на Чернігівщині. Учасник Великої Вітчизняної війни, брав участь у звільненні Варшави та штурмі Берліна. Закінчив Київський педагогічний інститут (1951). Працював учителем у Закарпатті, з 1957 — у Києві в редакціях газет, потім у видавництві «Радянський письменник». Член Спілки письменників України. Помер у 1997 році. Похований у Ічні.

Григорій Коваль — автор низки поетичних збірок. Темами його лірики є пантеїстичне замилування природою, невіддільність людини від її гармонії і краси, сув'язь минулого й сучасного у плині буття, невпинність часу і нескінченність любові й доброти. Низка віршів присвячена, історичним пам'яткам України, спогадам про війну, рідній Ічнянщині.

Вірші, присвячені минулому України в його зв'язках з сучасністю, насичені ремінісценціями «Слова о полку Ігоревім». Вірш «Скажи мені, Дніпре» написано у формі звернень до Славути як свідка минулої і теперішньої слави українського народу, його трагічної боротьби за своє існування. Коваль називає тут Україну Бояновою землею: «Я чую: до мене в вітрах промовля / старезний і юна — Мікули й Бояна / прадавня, освячена кров'ю земля».

Пісня Євгена Козака на слова Г.Коваля «Вівчарик » свого часу входила до репертуару Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки та Закарпатського народного хору, пісню «Спать не дають солов'ї» виконували Тріо сестер Байко, Тріо бандуристок у складі Майї Голенко, Тамари Гриценко та Ніни Писаренко, а пісня «Ходить осінь по покосах» звучала по радіо у виконанні Фемія Мустафаєва.

Григорій Коваль перекладав українською твори грузинських (Іраклія Абашидзе, Карло Каладзе), латиських (Арії Елксне, Арвіда Скалбе), туркменських (Анна Ковусова), білоруських (Аркадія Кулешова, Максима Лужаніна, Михася Машари) поетів, твори Івана Давидкова (Болгарія), а також з російської книжку Матвія Тевельова «Верховино, світку ти наш».

Був художником-аматором, грав на акордеоні, гітарі й мандоліні.

Твори ред.

Поетичні збірки «Слово про вірність» (1955), «Гірська легенда» (1957), «Під небом України» (1962), «Росяниця» (1966), «Зелене полум'я» (1970), «Меридіани долі» (1976), «Запах трави» (1980), «Сузір'я доброти» (1981), «Солов'їна криниця» (1984), «Зорепад» (1990), «Вибране» (1991).

Збірки віршів для дітей «Жайворонкові дзвіночки» (1970), «Як комар збирав нектар» (1973), «Росинка» (1981), «Щедрий їжачок» (1989).

До упорядкованих дружиною Г.Коваля Оленою Ерастівною за сприяння поетів Леоніда Горлача і Олександра Бакуменка посмертних збірок «Орфея струни» (1999), «Згадайте про мене» (2000), «Музика землі» (2001) було включено, зокрема, й неопубліковані доти поезії. У збірці «Не дають мені спать солов'ї» (2001) було зібрано всі вірші, покладені на музику різними композиторами, а у книжці «Сівач і воїн» (2001), упорядкованій поетом Станіславом Реп'яхом — спогади, критичні відгуки й рецензії на твори Г.Коваля.

У 2021 р. на відзначення 100-річчя поета вийшла упорядкована його сином Ярославом Ковалем збірка віршів і малюнків «Я люблю малювати дерева».

Ушанування пам'яті ред.

Іменем Григорія Коваля названа вулиця у місті Ічня Чернігівської області, Ічнянський ліцей № 4.

У Ічні на будинку № 12 на вулиці Григорія Коваля встановлено меморіальну дошку на честь поета.

У 2021 році Ічнянська міська рада заснувала літературну премію «Молода поезія» імені Григорія Коваля.

До 100-річчя Г. Коваля було видано збірку його віршів і малюнків «Я люблю малювати дерева» (Київ: Гнозис, 2021).

В журналі «Перець» № 23 за 1981 р. розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений 60-річчю Г. Коваля.

Примітки ред.

  1. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 Квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grigorij Pavlovich Kova l 20 veresnya 1921 m Ichnya teper Chernigivska oblast Ukrayina 18 lipnya 1997 Kiyiv ukrayinskij poet Koval Grigorij PavlovichNarodivsya 20 veresnya 1921 1921 09 20 Ichnya Borznyanskij povit Poltavska guberniya Ukrayinska SRRPomer 18 lipnya 1997 1997 07 18 75 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist poetAlma mater Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla DragomanovaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Koval Memorialna doshka v Ichni Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvori 3 Ushanuvannya pam yati 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis red Grigorij Pavlovich Koval narodivsya u mistechku Ichnya na Chernigivshini Uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni brav uchast u zvilnenni Varshavi ta shturmi Berlina Zakinchiv Kiyivskij pedagogichnij institut 1951 Pracyuvav uchitelem u Zakarpatti z 1957 u Kiyevi v redakciyah gazet potim u vidavnictvi Radyanskij pismennik Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Pomer u 1997 roci Pohovanij u Ichni Grigorij Koval avtor nizki poetichnih zbirok Temami jogo liriki ye panteyistichne zamiluvannya prirodoyu neviddilnist lyudini vid yiyi garmoniyi i krasi suv yaz minulogo j suchasnogo u plini buttya nevpinnist chasu i neskinchennist lyubovi j dobroti Nizka virshiv prisvyachena istorichnim pam yatkam Ukrayini spogadam pro vijnu ridnij Ichnyanshini Virshi prisvyacheni minulomu Ukrayini v jogo zv yazkah z suchasnistyu nasicheni reminiscenciyami Slova o polku Igorevim Virsh Skazhi meni Dnipre napisano u formi zvernen do Slavuti yak svidka minuloyi i teperishnoyi slavi ukrayinskogo narodu jogo tragichnoyi borotbi za svoye isnuvannya Koval nazivaye tut Ukrayinu Boyanovoyu zemleyu Ya chuyu do mene v vitrah promovlya stareznij i yuna Mikuli j Boyana pradavnya osvyachena krov yu zemlya Pisnya Yevgena Kozaka na slova G Kovalya Vivcharik svogo chasu vhodila do repertuaru Nacionalnogo zasluzhenogo akademichnogo ukrayinskogo narodnogo horu Ukrayini imeni Grigoriya Verovki ta Zakarpatskogo narodnogo horu pisnyu Spat ne dayut solov yi vikonuvali Trio sester Bajko Trio banduristok u skladi Majyi Golenko Tamari Gricenko ta Nini Pisarenko a pisnya Hodit osin po pokosah zvuchala po radio u vikonanni Femiya Mustafayeva Grigorij Koval perekladav ukrayinskoyu tvori gruzinskih Irakliya Abashidze Karlo Kaladze latiskih Ariyi Elksne Arvida Skalbe turkmenskih Anna Kovusova biloruskih Arkadiya Kuleshova Maksima Luzhanina Mihasya Mashari poetiv tvori Ivana Davidkova Bolgariya a takozh z rosijskoyi knizhku Matviya Tevelova Verhovino svitku ti nash Buv hudozhnikom amatorom grav na akordeoni gitari j mandolini Tvori red Poetichni zbirki Slovo pro virnist 1955 Girska legenda 1957 Pid nebom Ukrayini 1962 Rosyanicya 1966 Zelene polum ya 1970 Meridiani doli 1976 Zapah travi 1980 Suzir ya dobroti 1981 Solov yina krinicya 1984 Zorepad 1990 Vibrane 1991 Zbirki virshiv dlya ditej Zhajvoronkovi dzvinochki 1970 Yak komar zbirav nektar 1973 Rosinka 1981 Shedrij yizhachok 1989 Do uporyadkovanih druzhinoyu G Kovalya Olenoyu Erastivnoyu za spriyannya poetiv Leonida Gorlacha i Oleksandra Bakumenka posmertnih zbirok Orfeya struni 1999 Zgadajte pro mene 2000 Muzika zemli 2001 bulo vklyucheno zokrema j neopublikovani doti poeziyi U zbirci Ne dayut meni spat solov yi 2001 bulo zibrano vsi virshi pokladeni na muziku riznimi kompozitorami a u knizhci Sivach i voyin 2001 uporyadkovanij poetom Stanislavom Rep yahom spogadi kritichni vidguki j recenziyi na tvori G Kovalya U 2021 r na vidznachennya 100 richchya poeta vijshla uporyadkovana jogo sinom Yaroslavom Kovalem zbirka virshiv i malyunkiv Ya lyublyu malyuvati dereva Ushanuvannya pam yati red Imenem Grigoriya Kovalya nazvana vulicya u misti Ichnya Chernigivskoyi oblasti Ichnyanskij licej 4 U Ichni na budinku 12 na vulici Grigoriya Kovalya vstanovleno memorialnu doshku na chest poeta U 2021 roci Ichnyanska miska rada zasnuvala literaturnu premiyu Moloda poeziya imeni Grigoriya Kovalya Do 100 richchya G Kovalya bulo vidano zbirku jogo virshiv i malyunkiv Ya lyublyu malyuvati dereva Kiyiv Gnozis 2021 V zhurnali Perec 23 za 1981 r rozmisheno druzhnij sharzh A Arutyunyanca prisvyachenij 60 richchyu G Kovalya 1 Primitki red Zhurnal perec 1981 23 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 13 Kvitnya 2021 Procitovano 13 kvitnya 2021 Posilannya red http litopys org ua ulencycl ule70 htm Arhivovano 6 Serpnya 2017 u Wayback Machine http www ukrlit vn ua article1 1851 html Arhivovano 14 Listopada 2012 u Wayback Machine Koval Grigorij Pavlovich Enciklopediya Slova o polku Igoreve T 3 1995 Arhivovano 25 Chervnya 2007 u Wayback Machine https www youtube com watch v whjt3kKbDPk Arhivovano 17 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine https www youtube com watch v cfi3dSsBB6U Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Koval Grigorij Pavlovich amp oldid 40752631