www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клінтонський інженерний завод англ Clinton Engineer Works CEW підрозділ Мангеттенського проєкту виробничий комплекс який

Клінтонський інженерний завод

Клінтонський інженерний завод (англ. Clinton Engineer Works, CEW) — підрозділ Мангеттенського проєкту виробничий комплекс, який під час Другої світової війни виробляв збагачений уран, використаний під час бомбардування Хіросіми в 1945 році, також перші зразки реакторного плутонію. Складався з виробничих потужностей, розташованих на трьох основних майданчиках, різних комунальних підприємств, у тому числі електростанції, і міста Оук-Рідж. Був розташований у Східному Теннессі, приблизно за 29 км на захід від Ноксвілла і був названий на честь міста Клінтон, який лежить за 13 км на північ. Виробничі потужності були в основному в окрузі Роан, а північна частина заводу була в окрузі Андерсон. Інженер Манхеттенського округу Кеннет Ніколс переніс штаб-квартиру Манхеттенського округу з Мангеттена в Оук-Рідж у серпні 1943 року. Під час війни передовими дослідженнями Клінтона від уряду керував Чиказький університет.

Робітники залишають завод Y-12 Манхеттенського проекту 11 серпня 1945 року

Будівельників розмістили в селищі, відомому як Щаслива Долина. Ця тимчасова громада, побудована Інженерним корпусом армії в 1943 році, містила 15 000 людей. Містечко Оук-Рідж було створено для розміщення виробничого персоналу. Чисельність робочих сил досягла максимуму в 50 000 робітників відразу після закінчення війни. Будівельна робоча сила досягла свого піку в 75 000, а загальний пік зайнятості становив 80 000. Місто було розроблено федеральним урядом як відокремлена громада. Чорні мешканці жили лише в районі, відомому як Gamble Valley, у побудованих урядом «хатинах» (однокімнатних халупах) на південній стороні того, що зараз називається Таскігі-драйв.

Вибір ділянки ред.

Проектований майданчик атомних заводів, 1942 рік

У 1942 році Манхеттенський проєкт намагався створити перші атомні бомби. Для цього знадобилися виробничі потужності, і до червня 1942 року проєкт досяг тієї стадії, коли можна було розглядати їх будівництво. 25 червня виконавчий комітет Управління наукових досліджень і розробок S-1 обговорив, де вони повинні бути розташовані. Бригадний генерал Вільгельм Д. Штаєр рекомендував будувати різні виробничі потужності на одному місці, щоб спростити безпеку та будівництво. Таке місце потребувало б значної ділянки землі для розміщення як об'єктів, так і житла для тисяч працівників. Завод з переробки плутонію мав бути від 3,2 до 6,4 км від меж майданчика та будь-якої іншої установки на випадок витоку радіоактивних продуктів ділення. У той час як занепокоєння безпекою та безпекою свідчили про віддалене місце, воно все одно мало бути поблизу джерел робочої сили та доступним автомобільним та залізничним транспортом. Бажаним був м'який клімат, який дозволяв вести будівництво протягом року. Місцевість, розділена хребтами, зменшила б вплив випадкових вибухів, але вони не могли бути настільки крутими, щоб ускладнити будівництво. Субстрат мав бути досить міцним, щоб створити гарну основу, але не настільки скелястим, щоб заважати земляним роботам. Було підраховано, що запропоновані потужності потребуватимуть доступу до 150 000 кВт електроенергії та 1 400 000 літрів води за хвилину. Політика військового міністерства стверджувала, що, боєприпаси не повинні розташовуватися на захід від хребтів Сьєрра або Каскад, на схід від гір Аппалачі або в межах 320 км канадського чи мексиканського кордонів.

Містечко ред.

Хатина в Оук-Рідж. Кожна із цих (4,9 на 4,9 м) тимчасових споруд, забезпечували проживання п'яти працівників.
Білі та кольорові, туалети на заводі Х-10

У червні 1942 року почали планувати «державне селище» для розміщення робітників інженерного заводу Клінтона. Оскільки ділянка була віддаленою, вважалося, що для працівників жити на цій ділянці зручніше та безпечніше. Пологі схили хребта Блек-Оук-Рідж, від якого нове місто Оук-Рідж отримало свою назву, були обрані як відповідне місце. Бригадний генерал Луціус Д. Клей, заступник начальника штабу Служби постачання армії, нагадав Маршаллу про ліміт військового часу в 7500 доларів на душу населення для окремих кварталів. Гроувс виступав за «економію» з маленькими і простими будинками, але Маршалл, який наполягав на відмові від ліміту, та не бачив жодної перспективи того, що ті працівники погодилися жити зі своєю родиною в нестандартному житлі (і Дюпон з HEW погодився). Будинки в CEW і HEW були простими, але вищого стандарту (як зазначено Маршаллом і Ніколсом), ніж будинки в Лос-Аламосі (як зазначено Гроувсом, якість житла там постраждала).

Графітовий реактор Х-10 ред.

Графітовий реактор Х-10

2 лютого 1943 року DuPont розпочала будівництво плутонієвого заводу на ізольованій ділянці площею 0,5 км2 у долині Бетел приблизно в 10 милях (16 км) на південний захід від Оук-Рідж. Призначений як пілотний завод для більших виробничих потужностей на майданчику в Генфорді, який включав Графітовий реактор X-10 з повітряним охолодженням і графітовим сповільнювачем. Був також завод хімічного розділення, дослідницькі лабораторії, склад відходів, навчальний заклад для персоналу Генфорда, а також адміністративні та допоміжні приміщення, які включали пральню, кафетерій, центр першої допомоги та пожежну станцію. Через наступне рішення побудувати реактори з водяним охолодженням у Генфорді, лише завод хімічного розділення працював як справжній пілотний. Об'єкт був відомий як Лабораторії Клінтона, і ним керував Чиказький університет як частина проєкту Металургійна лабораторія.

Графітовий реактор X-10 був другим у світі штучним ядерним реактором після Чиказької дровітні-1 Енріко Фермі, а також першим реактором, спроєктованим і побудованим для безперервної роботи. Реактор складався з блоку довжиною 7,3 метри з кожної сторони, кубів ядерного графіту, вагою близько 1400 тон, оточених 2,1 метрами бетону високої щільності як радіаційного захисту. Було 36 горизонтальних рядів по 35 отворів. За кожним був металевий канал, у який вставлялись снаряди з урановим паливом. Система охолодження приводилася в рух трьома великими електричними вентиляторами.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Jones, 1985, с. 46–47.
  2. Jones, 1985, с. 69.
  3. Manhattan District, 1947d, с. S3.
  4. Fine та Remington, 1972, с. 134–135.
  5. Jones, 1985, с. 433.
  6. Johnson та Jackson, 1981, с. 14–17.
  7. Nichols, 1987, с. 59,175.
  8. Hewlett та Anderson, 1962, с. 207.
  9. ↑ Jones, 1985, с. 204–206.
  10. Manhattan District, 1947e, с. 2.4–2.6.
  11. Manhattan District, 1947e, с. S3.
  12. . Oak Ridge National Laboratory. ORNL/M-6589. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 25 січня 2015. 
  13. Manhattan District, 1947e, с. S4.
  14. Manhattan District, 1947e, с. S5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Klintonskij inzhenernij zavod angl Clinton Engineer Works CEW pidrozdil Mangettenskogo proyektu virobnichij kompleks yakij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni viroblyav zbagachenij uran vikoristanij pid chas bombarduvannya Hirosimi v 1945 roci takozh pershi zrazki reaktornogo plutoniyu Skladavsya z virobnichih potuzhnostej roztashovanih na troh osnovnih majdanchikah riznih komunalnih pidpriyemstv u tomu chisli elektrostanciyi i mista Ouk Ridzh Buv roztashovanij u Shidnomu Tennessi priblizno za 29 km na zahid vid Noksvilla i buv nazvanij na chest mista Klinton yakij lezhit za 13 km na pivnich Virobnichi potuzhnosti buli v osnovnomu v okruzi Roan a pivnichna chastina zavodu bula v okruzi Anderson Inzhener Manhettenskogo okrugu Kennet Nikols perenis shtab kvartiru Manhettenskogo okrugu z Mangettena v Ouk Ridzh u serpni 1943 roku Pid chas vijni peredovimi doslidzhennyami Klintona vid uryadu keruvav Chikazkij universitet Robitniki zalishayut zavod Y 12 Manhettenskogo proektu 11 serpnya 1945 rokuBudivelnikiv rozmistili v selishi vidomomu yak Shasliva Dolina Cya timchasova gromada pobudovana Inzhenernim korpusom armiyi v 1943 roci mistila 15 000 lyudej Mistechko Ouk Ridzh bulo stvoreno dlya rozmishennya virobnichogo personalu Chiselnist robochih sil dosyagla maksimumu v 50 000 robitnikiv vidrazu pislya zakinchennya vijni Budivelna robocha sila dosyagla svogo piku v 75 000 a zagalnij pik zajnyatosti stanoviv 80 000 Misto bulo rozrobleno federalnim uryadom yak vidokremlena gromada Chorni meshkanci zhili lishe v rajoni vidomomu yak Gamble Valley u pobudovanih uryadom hatinah odnokimnatnih halupah na pivdennij storoni togo sho zaraz nazivayetsya Taskigi drajv Zmist 1 Vibir dilyanki 2 Mistechko 3 Grafitovij reaktor H 10 4 Div takozh 5 PrimitkiVibir dilyanki red nbsp Proektovanij majdanchik atomnih zavodiv 1942 rikU 1942 roci Manhettenskij proyekt namagavsya stvoriti pershi atomni bombi Dlya cogo znadobilisya virobnichi potuzhnosti i do chervnya 1942 roku proyekt dosyag tiyeyi stadiyi koli mozhna bulo rozglyadati yih budivnictvo 25 chervnya vikonavchij komitet Upravlinnya naukovih doslidzhen i rozrobok S 1 obgovoriv de voni povinni buti roztashovani Brigadnij general Vilgelm D Shtayer rekomenduvav buduvati rizni virobnichi potuzhnosti na odnomu misci shob sprostiti bezpeku ta budivnictvo Take misce potrebuvalo b znachnoyi dilyanki zemli dlya rozmishennya yak ob yektiv tak i zhitla dlya tisyach pracivnikiv Zavod z pererobki plutoniyu mav buti vid 3 2 do 6 4 km vid mezh majdanchika ta bud yakoyi inshoyi ustanovki na vipadok vitoku radioaktivnih produktiv dilennya U toj chas yak zanepokoyennya bezpekoyu ta bezpekoyu svidchili pro viddalene misce vono vse odno malo buti poblizu dzherel robochoyi sili ta dostupnim avtomobilnim ta zaliznichnim transportom Bazhanim buv m yakij klimat yakij dozvolyav vesti budivnictvo protyagom roku Miscevist rozdilena hrebtami zmenshila b vpliv vipadkovih vibuhiv ale voni ne mogli buti nastilki krutimi shob uskladniti budivnictvo Substrat mav buti dosit micnim shob stvoriti garnu osnovu ale ne nastilki skelyastim shob zavazhati zemlyanim robotam Bulo pidrahovano sho zaproponovani potuzhnosti potrebuvatimut dostupu do 150 000 kVt elektroenergiyi ta 1 400 000 litriv vodi za hvilinu 1 2 3 Politika vijskovogo ministerstva stverdzhuvala sho boyepripasi ne povinni roztashovuvatisya na zahid vid hrebtiv Syerra abo Kaskad na shid vid gir Appalachi abo v mezhah 320 km kanadskogo chi meksikanskogo kordoniv 4 Mistechko red nbsp Hatina v Ouk Ridzh Kozhna iz cih 4 9 na 4 9 m timchasovih sporud zabezpechuvali prozhivannya p yati pracivnikiv nbsp Bili ta kolorovi tualeti na zavodi H 10U chervni 1942 roku pochali planuvati derzhavne selishe dlya rozmishennya robitnikiv inzhenernogo zavodu Klintona Oskilki dilyanka bula viddalenoyu vvazhalosya sho dlya pracivnikiv zhiti na cij dilyanci zruchnishe ta bezpechnishe 5 Pologi shili hrebta Blek Ouk Ridzh vid yakogo nove misto Ouk Ridzh otrimalo svoyu nazvu buli obrani yak vidpovidne misce 6 Brigadnij general Lucius D Klej zastupnik nachalnika shtabu Sluzhbi postachannya armiyi nagadav Marshallu pro limit vijskovogo chasu v 7500 dolariv na dushu naselennya dlya okremih kvartaliv Grouvs vistupav za ekonomiyu z malenkimi i prostimi budinkami ale Marshall yakij napolyagav na vidmovi vid limitu ta ne bachiv zhodnoyi perspektivi togo sho ti pracivniki pogodilisya zhiti zi svoyeyu rodinoyu v nestandartnomu zhitli i Dyupon z HEW pogodivsya Budinki v CEW i HEW buli prostimi ale vishogo standartu yak zaznacheno Marshallom i Nikolsom nizh budinki v Los Alamosi yak zaznacheno Grouvsom yakist zhitla tam postrazhdala 7 Grafitovij reaktor H 10 red Dokladnishe Grafitovij reaktor X 10 nbsp Grafitovij reaktor H 102 lyutogo 1943 roku DuPont rozpochala budivnictvo plutoniyevogo zavodu 8 na izolovanij dilyanci plosheyu 0 5 km2 u dolini Betel priblizno v 10 milyah 16 km na pivdennij zahid vid Ouk Ridzh Priznachenij yak pilotnij zavod dlya bilshih virobnichih potuzhnostej na majdanchiku v Genfordi yakij vklyuchav Grafitovij reaktor X 10 z povitryanim oholodzhennyam i grafitovim spovilnyuvachem Buv takozh zavod himichnogo rozdilennya doslidnicki laboratoriyi sklad vidhodiv navchalnij zaklad dlya personalu Genforda a takozh administrativni ta dopomizhni primishennya yaki vklyuchali pralnyu kafeterij centr pershoyi dopomogi ta pozhezhnu stanciyu Cherez nastupne rishennya pobuduvati reaktori z vodyanim oholodzhennyam u Genfordi lishe zavod himichnogo rozdilennya pracyuvav yak spravzhnij pilotnij 9 10 Ob yekt buv vidomij yak Laboratoriyi Klintona i nim keruvav Chikazkij universitet yak chastina proyektu Metalurgijna laboratoriya 11 Grafitovij reaktor X 10 buv drugim u sviti shtuchnim yadernim reaktorom pislya Chikazkoyi drovitni 1 Enriko Fermi a takozh pershim reaktorom sproyektovanim i pobudovanim dlya bezperervnoyi roboti 12 Reaktor skladavsya z bloku dovzhinoyu 7 3 metri z kozhnoyi storoni kubiv yadernogo grafitu vagoyu blizko 1400 ton otochenih 2 1 metrami betonu visokoyi shilnosti yak radiacijnogo zahistu 9 Bulo 36 gorizontalnih ryadiv po 35 otvoriv Za kozhnim buv metalevij kanal u yakij vstavlyalis snaryadi z uranovim palivom 13 Sistema oholodzhennya privodilasya v ruh troma velikimi elektrichnimi ventilyatorami 14 Div takozh red Los Alamoska nacionalna laboratoriyaPrimitki red Jones 1985 s 46 47 Jones 1985 s 69 Manhattan District 1947d s S3 Fine ta Remington 1972 s 134 135 Jones 1985 s 433 Johnson ta Jackson 1981 s 14 17 Nichols 1987 s 59 175 Hewlett ta Anderson 1962 s 207 a b Jones 1985 s 204 206 Manhattan District 1947e s 2 4 2 6 Manhattan District 1947e s S3 ORNL Metals and Ceramics Division History 1946 1996 Oak Ridge National Laboratory ORNL M 6589 Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 25 sichnya 2015 Manhattan District 1947e s S4 Manhattan District 1947e s S5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klintonskij inzhenernij zavod amp oldid 40634091