www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клубні блага також штучно дефіцитні блага є видом благ в економіці 1 що іноді класифікуються як підтип суспільних благ я

Клубні блага

Клубні блага (також штучно дефіцитні блага) є видом благ в економіці, що іноді класифікуються як підтип суспільних благ, які є винятковими, але неконкурентоспроможними, принаймні, до досягнення точки, в якій виникають затори. Часто ці товари демонструють високу виключність, але водночас низьку конкуренцію у споживанні. Через таку низьку конкуренцію в споживанні, клубні товари мають по суті нульові граничні витрати та, як правило, забезпечуються тими, кого зазвичай називають природними монополіями. Крім того, клубні блага мають штучний дефіцит.

Неперевантажена платна дорога - приклад клубного блага. Можна виключити когось з використання ним, просто заборонивши їм доступ, але це не є суперницьким добром, оскільки використання однією людиною дороги не зменшує її корисність для інших.

Теорія клубів - область економіки, яка вивчає такі блага. Одне з найвідоміших положень Теорії опублікував Джеймс М. Б'юкенен у 1965 р. у праці "Економічна теорія клубів". В ній він торкається питання про те, як чисельність групи впливає на добровільне забезпечення суспільного блага і більш принципово забезпечує теоретичну структуру комунальних благ або домовленості про колективну власність та споживання.

Матриця визначення Редагувати

Шаблон:Good (economics)

Виняткові блага Невиняткові блага
Конкурентне благо Приватні товарихарчування, одяг, машини, паркувальні місця Загальнодоступні ресурсирибні запаси, деревина, вугілля
Неконкурентне благо Клубнікінотеатри, приватні парки, супутникове телебачення Громадські блага,безкоштовне телебачення, ефір, національна оборона

Приклади клубних благ Редагувати

Прикладами клубних благ є кінотеатри, кабельне телебачення, доступ до авторських прав, а також послуги, які соціальні чи релігійні клуби надають своїм членам. ЄС також трактується як клубне благо, оскільки послуги, які він надає, можуть бути виключені з країн, що не є членами ЄС, але декілька послуг не є конкурентами у споживанні. Сюди можна віднести вільний рух товарів, послуг, людей та капіталу у межах внутрішнього ринку та участь у спільній валюті: наприклад, додавання додаткових країн до Шенгенської зони не ускладнить громадянам нинішніх членів ЄС переміщення між країн.

Громадські блага з пільгами, обмеженими певною групою, можуть вважатися клубними благами. Наприклад, витрати, які приносять користь усім дітям у домогосподарстві, але не дорослим. Наявність клубних благ для дітей може компенсувати наслідки конкурентної боротьби між братами і сестрами за приватні інвестиції у багатодітні сім'ї. Хоча велика кількість дітей у сім'ї зазвичай зменшує коефіцієнт приватних інвестицій на одну дитину, через конкуренцію за ресурси, вплив більшої родини на блага не настільки простий. Внаслідок економії на масштабі, коефіцієнт інвестицій у клубні блага з часом може зрости, оскільки відносна ціна знижується, коли в цьому прикладі велика сім'я споживає клубне благо. Їх називають специфічними товарами для дітей і їх також можна назвати клубними благами.

Конкретні приклади благ для приватних клубів - членство в тренажерних залах, клубах для гольфу чи басейнах. Обидві організації генерують додаткові збори за використання. Наприклад, людина може не користуватися басейном дуже регулярно. Тому замість приватного басейну ви стаєте членом клубного пулу. Стягуючи членські внески, кожен член клубу платить за пул, роблячи його загальним ресурсом власності, але все ще виключним, оскільки ним можуть користуватися лише члени. Отже, послуга є виключною, але вона, однак, не є конкурентоспроможною у споживанні, принаймні до досягнення певного рівня перевантаженості. Ідея полягає в тому, що індивідуальне споживання та оплата є низькими, але сукупне споживання дає змогу економити на масштабі та знижувати виробничі витрати на одиницю продукції.

Клубні блага в Ізраїлі Редагувати

Аналізуючи ультраправославних євреїв в Ізраїлі, економіст Елі Берман пише:

Релігійні заборони можна розуміти як надзвичайний податок на світську діяльність поза клубом, що замінює благодійну діяльність в межах клубу. Релігійна громада, яка не має податкового органу або не може достатньо субсидувати благодійну діяльність, може обирати заборони для активізації цієї діяльності серед членів. Наприклад, дотримання суботи та дієтичні обмеження можуть бути раціоналізовані таким підходом. У цьому контексті посилення суворої релігійної практики є ефективною реакцією громади на підвищення реальної зарплати та збільшення зовнішніх субсидій.

Клубна теорія Редагувати

Джеймс М. Б'юкенен розробив теорію клубів (вивчення клубних благ в економіці) у своїй праці "Економічна теорія клубів" в 1965 році. Він виявив, що в неокласичній економічній теорії та теоретичній економіці добробуту йдеться виключно про приватну власність, а всі товари та послуги приватно споживаються або використовуються. У 1965 році вчені почали розширювати теоретичні рамки, а також розглядалися питання комунальної або колективної власності та споживання.

Пол А. Самуельсон зробив важливе положення в цьому плані, зробивши різке концептуальне розмежування благ, які є суто приватними, і благ, які мають суто державний характер. Попри те, що він розширив існуючі раніше теоретичні рамки, Б'юкенен виявив, що все ще існує відсутність ланки, яка б охоплювала весь спектр можливостей споживання власності. Цей розрив містив блага, які були виключними, поділялися більшістю людей, ніж зазвичай поділяють приватне благо, але менше людей, ніж зазвичай поділяють суспільне благо. Весь спектр охоплював би виключно приватну діяльність з одного боку та суто публічну чи колективізовану діяльність з іншого. Тому, за словами Бюкенана, на поле потрібно було додати теорію клубів.

Метою його теорії було розв'язати питання щодо визначення "розміру найбільш бажаного режиму розподілу витрат і споживання".

Модель ґрунтувалася на припущеннях, що люди мають подібні преференції як до приватних, так і до державних благ, розміру хорошого клубу та рівного розподілу витрат. Економічна теорія клубів далі намагалася відповісти на недостатню пропозицію забезпечення суспільних благ. Надання клубних благ іноді може стати альтернативою положень громадського блага федеральним чи центральним урядом. Проблема теорії клубу полягає в тому, що вона може не призвести до рівномірного і демократичного розподілу блага у загальному підсумку через його властивості виключності. Джеймс М. Б'юкенен цікавився насамперед добровільними клубами. У цих випадках хороша теорія клубу може критично оцінити, як досягти оптимальної кількості членів клубу, а також максимальної корисності для членів клубу.

Прикладами приватних благ, які Джеймс М. Б'юкенен запропонував для ілюстрації цієї концепції, були стрижка волосся та взуття. Двоє людей не можуть одночасно носити однакову пару взуття, але двоє і більше людей можуть по черзі носити їх. Зі збільшенням кількості людей, які діляться однією парою взуття, кількість корисності, яку кожна людина отримує від взуття, зменшується. У випадку обслуговування, як стрижка, застосовується та ж логіка. Спільне використання стрижки означає, що витрачається половина стрижки на місяць, або половина фізичної одиниці обслуговування. Тому корисність для особи, що випливає з цієї послуги, знижується.

Але кожен новий член (або співвласник) допомагає знизити вартість блага клубу, тому буде якийсь оптимальний розмір блага, який максимально виграє для його членів.

У 90-х роках Річард Кронес та Тод Сендлер створили три умови для визначення оптимального розміру клубу, які ґрунтувалися на вирівнюванні витрат та вигод на межі.

Перша умова забезпечення - вимагає визначення вигоди для членів від зменшення витрат на перевантаження та встановлення їх у порівнянні з вартістю потужностей.

Друга умова використання - вимагає ефективного використання потужностей. Тут плата за користування прирівнюється до граничної вигоди членів від споживання та витрат до перевантаженості, які участь накладає на інших. Якщо плата встановлена занадто низько, місткість клубу буде надмірно використана, якщо плата зависока, потужність буде недостатньо використана. Отже, клубне благо повинно оцінюватися таким чином, щоб відбивати переваги членів щодо скупченості.

Третя умова - додавати нових членів до клубу, поки гранична вигода від додаткового членства не дорівнює граничним витратам навантаження.

Через ці три умови зазвичай ціна на клубні блага складається з двох частин. Одна - це фіксовані авансові членські внески, а друга - плата за одиницю для досягнення оптимального використання. Що стосується чистого суспільного блага, на кшталт політичного лобіювання, тут ціноутворення з двох частини неможливо, але клуб може надавати вибіркові стимули, так звані привілеї лише для членів клубу, наприклад, передплата на журнал клубу. Оскільки клуби змагаються за членів, до тих пір, поки клуби можуть вільно закриватися і члени можуть вільно виходити, ціни на клуби будуть відповідати витратам. Безкоштовний варіант виходу заважає клубам стягувати зависокі ціни, але стимулює безперешкодний вихід.

Теорія клубів інтенсивно застосовується у царині міжнародних альянсів. Олсон і Зекгаузер (1967) опублікували аналіз розподілу витрат Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Зокрема, вони визначають умови, за яких членам клубу було б цікаво збільшити чисельність НАТО. Відповідно до них кожен член платить внески, виходячи зі своїх конкретних граничних значень. Тому частки витрат обчислюються виходячи із загальних витрат клубу та розміру групи. Вони зазначають, що Сполучені Штати - це найбільший внесок у НАТО, а також в колективну мету інституції. Виникає питання: чи є розумними відмінності у членському внеску, враховуючи оцінку кожної країни, надану НАТО. В іншому випадку розподіл частки витрат є несправедливим, і деякі країни-члени будуть вільними.

Дивись також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Club Theory: A Contemporary Economic Review. [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Public Choice: Public Goods eJournal. Social Science Research Network (SSRN). Accessed 5 February 2020.
  2. Jodi Beggs (2017) https://www.thoughtco.com/excludability-and-rivalry-in-consumption-1147876 [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  3. Suzanne Scotchmer, 2008. "clubs," The New Palgrave Dictionary of Economics, 2nd Edition. Abstract. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. ↑ James M. Buchanan (1965): "An Economic Theory of Clubs", in Economica, New Series, Vol. 32, No. 125, pp. 1-14.
  5. Ahrens, Joachim, Hoen, Herman W. And Ohr, Renate (2005): "Deepening Integration in an Enlarged EU: A Club-Theoretical Perspective", in: European Integration, Vol. 27, No. 4, pp. 417 - 439.
  6. Jones, Kelly M. (2014). Growing up Together: Cohort Composition and Child Investment. Demography 51 (1): 229–255. PMID 24072608. doi:10.1007/s13524-013-0237-x. 
  7. Atanu Dey (2017) (https://deeshaa.org/2017/02/08/private-goods-club-goods-and-public-goods/ [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]).
  8. Berman, Eli (2000). Sect, Subsidy, and Sacrifice: An Economist's View of Ultra-Orthodox Jews. Quarterly Journal of Economics 115 (3): 905–953. doi:10.1162/003355300554944. 
  9. James M. Buchanan 1965.
  10. Patrick McNutt (1999) (https://eclass.uoa.gr/modules/document/file.php/D405/Study%20Material/Mcnutt%20-%20Public%20goods%20and%20club%20goods%20-%201999.pdf [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]).
  11. Richard Cornes, Todd Sandler (1996) "The Theory of Externalities, Public Goods and Club Goods", in Cambridge University Press, 2nd ed., pp. 347-356.
  12. Mancur Olson (1989) Collective Action.
  13. Todd Sandler (2015) "Collective Action: fifty years later", in Springer Link, DOI: https://doi.org/10.1007/s11127-015-0252-0.

Список літератури Редагувати

  • Cornes, Richard and Sandler, Todd, [1986] 1996. The Theory of Externalities, Public Goods, and Club Goods, 2nd ed. Cambridge University Press. Description [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.] and chapter-preview links. [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]
  • Marciano, Alain, 2011. "Buchanan on Externalities: An Exercise in Applied Subjectivism," Journal of Economic Behavior & Organization, 80(2), pp. 280–289. Abstract.
  • _____. - page 40
  • McNutt, Paddy - The Economics of Public Choice [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]
  • Mendoza, Roger Lee, 2012. "Club Goods in the Health and Wellness Sector." Current Research Journal of Economic Theory, 44(2), pp. 18–28. Abstract. [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]
  • Mancur Olson, Richard Zeckhauser (1966) "An Economic Theory of Alliances." "Review of Economics and Statistics", Vol. 48, pp. 266-279.
  • Potoski, Matthew and Prakash, Aseem - Voluntary Programs: A Club Theory Perspective [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]
  • Rowley, Charles Kershaw and Schneider, Friedrich - The Encyclopedia of Public Choice, Volume 2 [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.] page 176
  • Sandler, Todd and Tschirhart, John - Club theory: Thirty years later[недоступне посилання з 01.08.2017]
  • Wellisch, Dietmar - Theory of Public Finance in a Federal State [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]

Зовнішні посилання Редагувати

Econ Port Classification Table for Types of Goods [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Klubni blaga takozh shtuchno deficitni blaga ye vidom blag v ekonomici 1 sho inodi klasifikuyutsya yak pidtip suspilnih blag yaki ye vinyatkovimi ale nekonkurentospromozhnimi prinajmni do dosyagnennya tochki v yakij vinikayut zatori Chasto ci tovari demonstruyut visoku viklyuchnist ale vodnochas nizku konkurenciyu u spozhivanni Cherez taku nizku konkurenciyu v spozhivanni klubni tovari mayut po suti nulovi granichni vitrati ta yak pravilo zabezpechuyutsya timi kogo zazvichaj nazivayut prirodnimi monopoliyami 2 Krim togo klubni blaga mayut shtuchnij deficit Neperevantazhena platna doroga priklad klubnogo blaga Mozhna viklyuchiti kogos z vikoristannya nim prosto zaboronivshi yim dostup ale ce ne ye supernickim dobrom oskilki vikoristannya odniyeyu lyudinoyu dorogi ne zmenshuye yiyi korisnist dlya inshih Teoriya klubiv oblast ekonomiki yaka vivchaye taki blaga 3 Odne z najvidomishih polozhen Teoriyi opublikuvav Dzhejms M B yukenen u 1965 r u praci Ekonomichna teoriya klubiv V nij vin torkayetsya pitannya pro te yak chiselnist grupi vplivaye na dobrovilne zabezpechennya suspilnogo blaga i bilsh principovo zabezpechuye teoretichnu strukturu komunalnih blag abo domovlenosti pro kolektivnu vlasnist ta spozhivannya 4 Zmist 1 Matricya viznachennya 2 Prikladi klubnih blag 2 1 Klubni blaga v Izrayili 3 Klubna teoriya 4 Divis takozh 5 Primitki 6 Spisok literaturi 7 Zovnishni posilannyaMatricya viznachennya RedaguvatiShablon Good economics Vinyatkovi blaga Nevinyatkovi blagaKonkurentne blago Privatni tovariharchuvannya odyag mashini parkuvalni miscya Zagalnodostupni resursiribni zapasi derevina vugillyaNekonkurentne blago Klubnikinoteatri privatni parki suputnikove telebachennya Gromadski blaga bezkoshtovne telebachennya efir nacionalna oboronaPrikladi klubnih blag RedaguvatiPrikladami klubnih blag ye kinoteatri kabelne telebachennya dostup do avtorskih prav a takozh poslugi yaki socialni chi religijni klubi nadayut svoyim chlenam YeS takozh traktuyetsya yak klubne blago oskilki poslugi yaki vin nadaye mozhut buti viklyucheni z krayin sho ne ye chlenami YeS ale dekilka poslug ne ye konkurentami u spozhivanni Syudi mozhna vidnesti vilnij ruh tovariv poslug lyudej ta kapitalu u mezhah vnutrishnogo rinku ta uchast u spilnij valyuti napriklad dodavannya dodatkovih krayin do Shengenskoyi zoni ne uskladnit gromadyanam ninishnih chleniv YeS peremishennya mizh krayin 5 Gromadski blaga z pilgami obmezhenimi pevnoyu grupoyu mozhut vvazhatisya klubnimi blagami Napriklad vitrati yaki prinosyat korist usim dityam u domogospodarstvi ale ne doroslim Nayavnist klubnih blag dlya ditej mozhe kompensuvati naslidki konkurentnoyi borotbi mizh bratami i sestrami za privatni investiciyi u bagatoditni sim yi Hocha velika kilkist ditej u sim yi zazvichaj zmenshuye koeficiyent privatnih investicij na odnu ditinu cherez konkurenciyu za resursi vpliv bilshoyi rodini na blaga ne nastilki prostij Vnaslidok ekonomiyi na masshtabi koeficiyent investicij u klubni blaga z chasom mozhe zrosti oskilki vidnosna cina znizhuyetsya koli v comu prikladi velika sim ya spozhivaye klubne blago Yih nazivayut specifichnimi tovarami dlya ditej i yih takozh mozhna nazvati klubnimi blagami 6 Konkretni prikladi blag dlya privatnih klubiv chlenstvo v trenazhernih zalah klubah dlya golfu chi basejnah Obidvi organizaciyi generuyut dodatkovi zbori za vikoristannya Napriklad lyudina mozhe ne koristuvatisya basejnom duzhe regulyarno Tomu zamist privatnogo basejnu vi stayete chlenom klubnogo pulu Styaguyuchi chlenski vneski kozhen chlen klubu platit za pul roblyachi jogo zagalnim resursom vlasnosti ale vse she viklyuchnim oskilki nim mozhut koristuvatisya lishe chleni Otzhe posluga ye viklyuchnoyu ale vona odnak ne ye konkurentospromozhnoyu u spozhivanni prinajmni do dosyagnennya pevnogo rivnya perevantazhenosti Ideya polyagaye v tomu sho individualne spozhivannya ta oplata ye nizkimi ale sukupne spozhivannya daye zmogu ekonomiti na masshtabi ta znizhuvati virobnichi vitrati na odinicyu produkciyi 7 Klubni blaga v Izrayili Redaguvati Analizuyuchi ultrapravoslavnih yevreyiv v Izrayili ekonomist Eli Berman pishe 8 Religijni zaboroni mozhna rozumiti yak nadzvichajnij podatok na svitsku diyalnist poza klubom sho zaminyuye blagodijnu diyalnist v mezhah klubu Religijna gromada yaka ne maye podatkovogo organu abo ne mozhe dostatno subsiduvati blagodijnu diyalnist mozhe obirati zaboroni dlya aktivizaciyi ciyeyi diyalnosti sered chleniv Napriklad dotrimannya suboti ta diyetichni obmezhennya mozhut buti racionalizovani takim pidhodom U comu konteksti posilennya suvoroyi religijnoyi praktiki ye efektivnoyu reakciyeyu gromadi na pidvishennya realnoyi zarplati ta zbilshennya zovnishnih subsidij Klubna teoriya RedaguvatiDzhejms M B yukenen rozrobiv teoriyu klubiv vivchennya klubnih blag v ekonomici u svoyij praci Ekonomichna teoriya klubiv v 1965 roci Vin viyaviv sho v neoklasichnij ekonomichnij teoriyi ta teoretichnij ekonomici dobrobutu jdetsya viklyuchno pro privatnu vlasnist a vsi tovari ta poslugi privatno spozhivayutsya abo vikoristovuyutsya U 1965 roci vcheni pochali rozshiryuvati teoretichni ramki a takozh rozglyadalisya pitannya komunalnoyi abo kolektivnoyi vlasnosti ta spozhivannya Pol A Samuelson zrobiv vazhlive polozhennya v comu plani zrobivshi rizke konceptualne rozmezhuvannya blag yaki ye suto privatnimi i blag yaki mayut suto derzhavnij harakter Popri te sho vin rozshiriv isnuyuchi ranishe teoretichni ramki B yukenen viyaviv sho vse she isnuye vidsutnist lanki yaka b ohoplyuvala ves spektr mozhlivostej spozhivannya vlasnosti Cej rozriv mistiv blaga yaki buli viklyuchnimi podilyalisya bilshistyu lyudej nizh zazvichaj podilyayut privatne blago ale menshe lyudej nizh zazvichaj podilyayut suspilne blago Ves spektr ohoplyuvav bi viklyuchno privatnu diyalnist z odnogo boku ta suto publichnu chi kolektivizovanu diyalnist z inshogo Tomu za slovami Byukenana na pole potribno bulo dodati teoriyu klubiv Metoyu jogo teoriyi bulo rozv yazati pitannya shodo viznachennya rozmiru najbilsh bazhanogo rezhimu rozpodilu vitrat i spozhivannya 9 Model gruntuvalasya na pripushennyah sho lyudi mayut podibni preferenciyi yak do privatnih tak i do derzhavnih blag rozmiru horoshogo klubu ta rivnogo rozpodilu vitrat Ekonomichna teoriya klubiv dali namagalasya vidpovisti na nedostatnyu propoziciyu zabezpechennya suspilnih blag Nadannya klubnih blag inodi mozhe stati alternativoyu polozhen gromadskogo blaga federalnim chi centralnim uryadom Problema teoriyi klubu polyagaye v tomu sho vona mozhe ne prizvesti do rivnomirnogo i demokratichnogo rozpodilu blaga u zagalnomu pidsumku cherez jogo vlastivosti viklyuchnosti Dzhejms M B yukenen cikavivsya nasampered dobrovilnimi klubami U cih vipadkah horosha teoriya klubu mozhe kritichno ociniti yak dosyagti optimalnoyi kilkosti chleniv klubu a takozh maksimalnoyi korisnosti dlya chleniv klubu 10 Prikladami privatnih blag yaki Dzhejms M B yukenen zaproponuvav dlya ilyustraciyi ciyeyi koncepciyi buli strizhka volossya ta vzuttya Dvoye lyudej ne mozhut odnochasno nositi odnakovu paru vzuttya ale dvoye i bilshe lyudej mozhut po cherzi nositi yih Zi zbilshennyam kilkosti lyudej yaki dilyatsya odniyeyu paroyu vzuttya kilkist korisnosti yaku kozhna lyudina otrimuye vid vzuttya zmenshuyetsya U vipadku obslugovuvannya yak strizhka zastosovuyetsya ta zh logika Spilne vikoristannya strizhki oznachaye sho vitrachayetsya polovina strizhki na misyac abo polovina fizichnoyi odinici obslugovuvannya Tomu korisnist dlya osobi sho viplivaye z ciyeyi poslugi znizhuyetsya 4 Ale kozhen novij chlen abo spivvlasnik dopomagaye zniziti vartist blaga klubu tomu bude yakijs optimalnij rozmir blaga yakij maksimalno vigraye dlya jogo chleniv U 90 h rokah Richard Krones ta Tod Sendler stvorili tri umovi dlya viznachennya optimalnogo rozmiru klubu yaki gruntuvalisya na virivnyuvanni vitrat ta vigod na mezhi Persha umova zabezpechennya vimagaye viznachennya vigodi dlya chleniv vid zmenshennya vitrat na perevantazhennya ta vstanovlennya yih u porivnyanni z vartistyu potuzhnostej Druga umova vikoristannya vimagaye efektivnogo vikoristannya potuzhnostej Tut plata za koristuvannya pririvnyuyetsya do granichnoyi vigodi chleniv vid spozhivannya ta vitrat do perevantazhenosti yaki uchast nakladaye na inshih Yaksho plata vstanovlena zanadto nizko mistkist klubu bude nadmirno vikoristana yaksho plata zavisoka potuzhnist bude nedostatno vikoristana Otzhe klubne blago povinno ocinyuvatisya takim chinom shob vidbivati perevagi chleniv shodo skupchenosti Tretya umova dodavati novih chleniv do klubu poki granichna vigoda vid dodatkovogo chlenstva ne dorivnyuye granichnim vitratam navantazhennya 11 Cherez ci tri umovi zazvichaj cina na klubni blaga skladayetsya z dvoh chastin Odna ce fiksovani avansovi chlenski vneski a druga plata za odinicyu dlya dosyagnennya optimalnogo vikoristannya Sho stosuyetsya chistogo suspilnogo blaga na kshtalt politichnogo lobiyuvannya tut cinoutvorennya z dvoh chastini nemozhlivo ale klub mozhe nadavati vibirkovi stimuli tak zvani privileyi lishe dlya chleniv klubu napriklad peredplata na zhurnal klubu 12 Oskilki klubi zmagayutsya za chleniv do tih pir poki klubi mozhut vilno zakrivatisya i chleni mozhut vilno vihoditi cini na klubi budut vidpovidati vitratam Bezkoshtovnij variant vihodu zavazhaye klubam styaguvati zavisoki cini ale stimulyuye bezpereshkodnij vihid 13 Teoriya klubiv intensivno zastosovuyetsya u carini mizhnarodnih alyansiv Olson i Zekgauzer 1967 opublikuvali analiz rozpodilu vitrat Organizaciyi Pivnichnoatlantichnogo dogovoru NATO Zokrema voni viznachayut umovi za yakih chlenam klubu bulo b cikavo zbilshiti chiselnist NATO Vidpovidno do nih kozhen chlen platit vneski vihodyachi zi svoyih konkretnih granichnih znachen Tomu chastki vitrat obchislyuyutsya vihodyachi iz zagalnih vitrat klubu ta rozmiru grupi Voni zaznachayut sho Spolucheni Shtati ce najbilshij vnesok u NATO a takozh v kolektivnu metu instituciyi Vinikaye pitannya chi ye rozumnimi vidminnosti u chlenskomu vnesku vrahovuyuchi ocinku kozhnoyi krayini nadanu NATO V inshomu vipadku rozpodil chastki vitrat ye nespravedlivim i deyaki krayini chleni budut vilnimi Divis takozh RedaguvatiBenefit principle Collaborative consumption Exit economics Teoriya suspilnogo viboru Tragediya spilnogo Public finance Tax choice The Logic of Collective Action Voluntarism action Primitki Redaguvati Club Theory A Contemporary Economic Review Arhivovano 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Public Choice Public Goods eJournal Social Science Research Network SSRN Accessed 5 February 2020 Jodi Beggs 2017 https www thoughtco com excludability and rivalry in consumption 1147876 Arhivovano 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Suzanne Scotchmer 2008 clubs The New Palgrave Dictionary of Economics 2nd Edition Abstract Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine a b James M Buchanan 1965 An Economic Theory of Clubs in Economica New Series Vol 32 No 125 pp 1 14 Ahrens Joachim Hoen Herman W And Ohr Renate 2005 Deepening Integration in an Enlarged EU A Club Theoretical Perspective in European Integration Vol 27 No 4 pp 417 439 Jones Kelly M 2014 Growing up Together Cohort Composition and Child Investment Demography 51 1 229 255 PMID 24072608 doi 10 1007 s13524 013 0237 x Atanu Dey 2017 https deeshaa org 2017 02 08 private goods club goods and public goods Arhivovano 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Berman Eli 2000 Sect Subsidy and Sacrifice An Economist s View of Ultra Orthodox Jews Quarterly Journal of Economics 115 3 905 953 doi 10 1162 003355300554944 James M Buchanan 1965 Patrick McNutt 1999 https eclass uoa gr modules document file php D405 Study 20Material Mcnutt 20 20Public 20goods 20and 20club 20goods 20 201999 pdf Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine Richard Cornes Todd Sandler 1996 The Theory of Externalities Public Goods and Club Goods in Cambridge University Press 2nd ed pp 347 356 Mancur Olson 1989 Collective Action Todd Sandler 2015 Collective Action fifty years later in Springer Link DOI https doi org 10 1007 s11127 015 0252 0 Spisok literaturi RedaguvatiCornes Richard and Sandler Todd 1986 1996 The Theory of Externalities Public Goods and Club Goods 2nd ed Cambridge University Press Description Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine and chapter preview links Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine Marciano Alain 2011 Buchanan on Externalities An Exercise in Applied Subjectivism Journal of Economic Behavior amp Organization 80 2 pp 280 289 Abstract Why markets do not fail Buchanan on voluntary cooperation and externalities page 40 McNutt Paddy The Economics of Public Choice Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine Mendoza Roger Lee 2012 Club Goods in the Health and Wellness Sector Current Research Journal of Economic Theory 44 2 pp 18 28 Abstract Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine Mancur Olson Richard Zeckhauser 1966 An Economic Theory of Alliances Review of Economics and Statistics Vol 48 pp 266 279 Potoski Matthew and Prakash Aseem Voluntary Programs A Club Theory Perspective Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine Rowley Charles Kershaw and Schneider Friedrich The Encyclopedia of Public Choice Volume 2 Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine page 176 Sandler Todd and Tschirhart John Club theory Thirty years later nedostupne posilannya z 01 08 2017 Wellisch Dietmar Theory of Public Finance in a Federal State Arhivovano 19 travnya 2020 u Wayback Machine Zovnishni posilannya RedaguvatiEcon Port Classification Table for Types of Goods Arhivovano 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klubni blaga amp oldid 37524529