www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кленовий байрак або Рибальська Рибаковська балка одна з балок центральної частини міста Дніпро У XVIII ст відома під наз

Кленовий байрак

Кленовий байрак або Рибальська (Рибаковська) балка  — одна з балок центральної частини міста Дніпро. У XVIII ст. відома під назвою Кленова та Войцехова балка (Кленовий байрак), у ХІХст. називалася Рибаковська та Фабрична, у 1910-ті роки — Фельдфебельська, у 1922-1958 роках — Запорізька, у 1958 — 1980-ті рр. балка імені Альберта Войцеховича. Відділяє другий пагорб на якому розташований Центральний (колишній Кіровський) район від третього, де розміщується Чечелівський (колишній Червоногвардійський) район Дніпра.

У 1741-1790 роках в низов'ї балки була частина козацької слободи Половиця, згодом включеної до складу Катеринослава.

Дослідник краю архієпископ Феодосій Макаревський зазначає:

Около 1750 г. по балкамъ—Бобыревой и Войцеховой, гдѣ нынѣ «на фабрикахъ» особое, низменное предмѣстіе г. Екатеринослава, поселилось много холостаго казачества зимовниками и хуторами"

Назву «Рибальська» отримала від цегельних заводів братів Рибакових, що працювали у її верхів'ях в ХІХ столітті.

По дну балки протікала одна з трьох малих річок центральної частини міста (третя Половиця або так звана «Рибаковська канава»), що впадала в річку Половицю (з 1884 року впадає в Жабокряч). Тривалий час річка не мала постійного русла і лише в середині ХІХ ст. була остаточно стабілізована біля вулиці Проточна (після спорудження Англійського клубу перейменована в Клубну, у 1923 — об'єднана з Воскресенською у вулицю Леніна, з 2015 року — знов Воскресенська). Наприкінці 1900-х років річку по всій течії було взято в коллектор.

Протягом ХІХ — початку ХХ століття нижня частина балки була засипана, а вся територія (крім південної частини) — забудована. Із введенням в дію цегельних заводів братів Рибакових та Прозорових виникають слобідки Рибаковська та Прозоровська, де оселилися робітники заводів. Вище заселялися слободи Монастирська (від Тихвинського монастиря) та Безулевська (названа так від заможної міщанки Анастасії Безулевої, що ходила в паломництво до Єрусалиму і була вбита грабіжниками в своєму домі). У балці пролягають вулиці Політехнічна, Миколи Руденка (до 2015 р.- Альберта Войцеховича) та Шебелінська. Угорі західного схилу розташовано Тихвинський монастир. В південній частині у 1960-ті роки було розбито парк ім. Ленінського комсомолу (з 2015 р. — парк «Зелений Гай»), що нині перебуває в занедбаному стані. Поруч з парком у 1966 році було побудовано футбольний стадіон «Метеор».

У 1967 р. у кінці вулиці Войцеховича було збудовано третє трамвайне депо, нині найбільше в місті.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Днепропетровск: универсальный атлас (рос.). Киев: ГНПП «Картография». 2013. с. 25;39. ISBN 978-617-670-285-6. 
  2. Кавун, М. Е. (2000-ні рр.). . gorod. dp. ua (укр.). Архів оригіналу за 22 Квітня 2021. Процитовано 20. 01. 2017. 
  3. http://www.read.in.ua/book248148/?razdel=27&p=26
  4. Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.). Днепропетровск: "Проминь". с. 167. 
  5. . gorod. dp. ua (рос.). 2000-ні рр. Архів оригіналу за 22 Квітня 2021. Процитовано 20. 01. 2017. 
  6. Яворницкий, Дмитрий (1996). История города Екатеринослава (рос.). Днепропетровск: "Сич". с. 109. 
  7. ↑ . gorod. dp. ua (рос.). 2000-ні рр. Архів оригіналу за 2 Лютого 2017. Процитовано 20. 01. 2017. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Klenovij bajrak abo Ribalska Ribakovska balka odna z balok centralnoyi chastini mista Dnipro U XVIII st vidoma pid nazvoyu Klenova ta Vojcehova balka Klenovij bajrak u HIHst nazivalasya Ribakovska ta Fabrichna u 1910 ti roki Feldfebelska u 1922 1958 rokah Zaporizka u 1958 1980 ti rr balka imeni Alberta Vojcehovicha Viddilyaye drugij pagorb na yakomu roztashovanij Centralnij kolishnij Kirovskij rajon vid tretogo de rozmishuyetsya Chechelivskij kolishnij Chervonogvardijskij rajon Dnipra 1 U 1741 1790 rokah v nizov yi balki bula chastina kozackoyi slobodi Polovicya zgodom vklyuchenoyi do skladu Katerinoslava 2 Doslidnik krayu arhiyepiskop Feodosij Makarevskij zaznachaye Okolo 1750 g po balkam Bobyrevoj i Vojcehovoj gdѣ nynѣ na fabrikah osoboe nizmennoe predmѣstie g Ekaterinoslava poselilos mnogo holostago kazachestva zimovnikami i hutorami 3 Nazvu Ribalska otrimala vid cegelnih zavodiv brativ Ribakovih sho pracyuvali u yiyi verhiv yah v HIH stolitti Po dnu balki protikala odna z troh malih richok centralnoyi chastini mista tretya Polovicya 4 abo tak zvana Ribakovska kanava sho vpadala v richku Polovicyu z 1884 roku vpadaye v Zhabokryach Trivalij chas richka ne mala postijnogo rusla i lishe v seredini HIH st bula ostatochno stabilizovana bilya vulici Protochna pislya sporudzhennya Anglijskogo klubu perejmenovana v Klubnu u 1923 ob yednana z Voskresenskoyu u vulicyu Lenina z 2015 roku znov Voskresenska Naprikinci 1900 h rokiv richku po vsij techiyi bulo vzyato v kollektor 5 Protyagom HIH pochatku HH stolittya nizhnya chastina balki bula zasipana a vsya teritoriya krim pivdennoyi chastini zabudovana Iz vvedennyam v diyu cegelnih zavodiv brativ Ribakovih ta Prozorovih vinikayut slobidki Ribakovska ta Prozorovska de oselilisya robitniki zavodiv Vishe zaselyalisya slobodi Monastirska vid Tihvinskogo monastirya ta Bezulevska nazvana tak vid zamozhnoyi mishanki Anastasiyi Bezulevoyi sho hodila v palomnictvo do Yerusalimu i bula vbita grabizhnikami v svoyemu domi 6 U balci prolyagayut vulici Politehnichna Mikoli Rudenka do 2015 r Alberta Vojcehovicha ta Shebelinska 1 Ugori zahidnogo shilu roztashovano Tihvinskij monastir V pivdennij chastini u 1960 ti roki bulo rozbito park im Leninskogo komsomolu z 2015 r park Zelenij Gaj sho nini perebuvaye v zanedbanomu stani 7 Poruch z parkom u 1966 roci bulo pobudovano futbolnij stadion Meteor U 1967 r u kinci vulici Vojcehovicha bulo zbudovano tretye tramvajne depo nini najbilshe v misti 7 Primitki Redaguvati a b Dnepropetrovsk universalnyj atlas ros Kiev GNPP Kartografiya 2013 s 25 39 ISBN 978 617 670 285 6 Kavun M E 2000 ni rr Do istoriyi formuvannya mista Katerinoslava u drugij polovini XVIII st sloboda Polovicya ta yiyi naselennya gorod dp ua ukr Arhiv originalu za 22 Kvitnya 2021 Procitovano 20 01 2017 http www read in ua book248148 razdel 27 amp p 26 Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 167 Kvartal na rekah gorod dp ua ros 2000 ni rr Arhiv originalu za 22 Kvitnya 2021 Procitovano 20 01 2017 Yavornickij Dmitrij 1996 Istoriya goroda Ekaterinoslava ros Dnepropetrovsk Sich s 109 a b Rybalskaya balka gorod dp ua ros 2000 ni rr Arhiv originalu za 2 Lyutogo 2017 Procitovano 20 01 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klenovij bajrak amp oldid 40568863