www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кістинці груз ქისტები kist ebi чеч Kistoj Kisti Nokhcho Nakhcho 9 чеченський субетнос у Грузії 10 Здебільшого вони прожи

Кістинці

Кістинці (груз. ქისტები kist'ebi, чеч. Kistoj, Kisti, Nokhcho, Nakhcho) — чеченський субетнос у Грузії . Здебільшого вони проживають у Панкіській ущелині, у східному грузинському регіоні Кахетія (приблизно 9 000 кістинців). Сучасні кістинців не слід плутати з історичним терміном кістинці , етнонімом грузинського походження, який використовувався для позначення народів нахів у середньовіччі.

Кістинці
Самоназва кистӀий
Кількість ~15 тис. осіб
Ареал

 Грузія:
8110 ос. (2002); 5697 чел. (2014)

 Росія: 707 ос. (2010)

    • Чечня: 136 ос. (2010)
    • Інгушетія: 113 ос. (2010)
    • Ростовська область: 86 ос (2010)
    • Тюменська область: 53 ос. (2010)
Раса європеоїди
Входить до чеченці
Мова кістинський діалект чеченської мови
Релігія мусульмани-суніти

Походження ред.

Походження кістинців сягає їхніх прабатьків у нижній Чечні. У 1830—1870-х роках вони мігрували в східно-грузинську Панкіську ущелину і деякі прилеглі землі провінцій Тушетія і Кахетія.

У тому ж самому регіоні Грузії також існує споріднена, але все ще інша спільнота накхського походження, яка називається бацбійцями

У 1886 році було зафіксовано 2314 кістів, які проживали в Джорджії. За даними російського імператорського перепису 1897 року в Грузії проживало 2502 чеченця, з яких 2397 проживали в Тіонецькому районі (до складу якого входила Панкіська долина). За радянським переписом населення 1939 року кількість чеченців, які проживали в Грузії, становила 2533 особи.

Географічне поширення ред.

Зараз у Панкісі є шість сіл кістинців: Дуїсі, Дзібахеві, Джоколо, Шуа Халацані, Омало і Біркіані. Громада кістинців залишається досить невеликою і розкидана по північно-східній Грузії, але за останнє десятиліття кількість жителів району Панкісі зросла щонайменше вдвічі через наплив біженців із сусідньої Чечні.

У 1989 році було підраховано, що в Панкісі проживало приблизно 43% кістів, 29% грузин і 28% осетин, але багато осетин згодом втекли в результаті більш ворожої ситуації через грузино-осетинський конфлікт.

Історія ред.

Фольклорний ансамбль «Кіст» «Панкісі» на фестивалі «Арт-Ген» у Тбілісі

Рання історія народу маловідома, і є мало джерел, що згадують їх традиції, культуру та історію. Єдині історичні джерела про етнічних кістинців у районі Панкісі є в грузинській пресі 1880-их років. Автори: Е. Гугушвілі, Закарія Гулісашвілі, Іване Букураулі та Мате Албуташвілі (етнічний кістинець).

Один із найвидатніших грузинських поетів Важа-Пшавела присвятив свій епос «Алуда Кетелаурі» і «Хазяїн і гість» історії міжкістинсько-хевсурського конфлікту, що стався у 18-19 століттях. Виходячи з релігійних і культурних відмінностей, обидва кавказькі народи вели запеклі бої. Важа-Пшавела оспівує героїзм обох народів і підкреслює безглуздість їхнього конфлікту.

Під час Другої світової війни Кісти були єдиними чеченцями в Радянському Союзі, яких етнічно не депортував Сталін у 1944 році .

Під час Другої чеченської війни Кісти дали притулок близько 7 тисяч біженців з Чечні. 

Релігія ред.

Більшість кістінців дотримуються сунізму та мусульманських вірувань з анімістичною народною релігією.  Проте в Панкісі, Тушетії та Кахетії є невеликі осередки християнських кістинців.

До цього дня деякі кістинці поклоняються хевсуретським священним місцям (джварі) і приносять жертви анаторі джварі поблизу хевсуретського села Шатілі, що розташоване на грузинсько-чеченському кордоні. Анаторі джварі також вважалися священними чеченцями в Маїсті та Мелхісті. Горяни як з Північного Кавказу, так і з Грузії разом брали участь у релігійних святкуваннях до закриття кордонів. Хоча сьогодні кістинці моляться здебільшого в мечеті в селі Дуїсі, вони також приїзджають на місця старих, нині зруйнованих християнських святилищ. Серед них християни моляться в церкві Святого Георгія в селі Джоколо і відвідують релігійне свято Алавердоба в Алаверді монастирі Кахетії. Крім того, кістинцісвяткують Тетрі Джорджоба, місцевий варіант Дня Святого Юра .

Коли кістинці вперше прибули в долину на початку 19 століття з Чечні та Інгушетії, їхні релігійні обряди включали як іслам, так і споконвічну накхську релігію, з деякими збігами з віруваннями корінного населення їхніх гірських сусідів-грузинів. Були й християнські впливи. У другій половині 19 століття російський уряд тиснув на кістинців, щоб вони навернулися до православного християнства, і були різні епізоди масових хрещень і будівництва церков. У 1902 році кістинці, які залишилися мусульманами, побудували мечеть в Дуїсі, але російський уряд відмовився її визнати. Мечеть Дуїсі була примусово закрита, разом з іншими релігійними спорудами після більшовицької революції, і не відкрилася до 1960 року. Санікідзе зазначає, що багато кістів, незалежно від їхнього призначення, мають суміш мусульманських, християнських та корінних релігійних обрядів.

Дивись також ред.

Джерела ред.

Зовнішні посилання ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 13 лютого 2022. 
  2. Або 8381 ос. (2002) — включно із власне чеченцями.
  3. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022. 
  4. ↑ Этнический состав Грузии по переписи 2002 года [ 2012-08-03 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Включно із власне чеченцями
  6. З них близько 8900 кістинців і 1028 власне чеченців
  7. ↑ Официальные итоги с расширенными перечнями по национальному составу населения и по регионам. [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.]: см. [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  8. Пареулидзе, 2010, с. 149.
  9. Ахмат Гехаевич, Мациев (1965). Чеберлоевский диалект чеченского языка // Известия ЧИНИИИЯЛ Языкознание. Grozny. с. 2–6. 
  10. Елфимов, В.О (2018). Архів оригіналу за 8 березня 2018. 
  11. Dietrich Christoph von Rommel.
  12. A. Finley, 1827.
  13. . www.ethno-kavkaz.narod.ru. Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 30 листопада 2021. 
  14. George Sanikidze. . Src-h.slav.hokudai.ac.jp. с. 264. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 24 листопада 2013. 
  15. Узел, Кавказский. . Кавказский Узел. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30 листопада 2021. 
  16. George Sanikidze. . Src-h.slav.hokudai.ac.jp. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 24 листопада 2013. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kistinci gruz ქისტები kist ebi chech Kistoj Kisti Nokhcho Nakhcho 9 chechenskij subetnos u Gruziyi 10 Zdebilshogo voni prozhivayut u Pankiskij ushelini u shidnomu gruzinskomu regioni Kahetiya priblizno 9 000 kistinciv Suchasni kistinciv ne slid plutati z istorichnim terminom kistinci 11 12 etnonimom gruzinskogo pohodzhennya yakij vikoristovuvavsya dlya poznachennya narodiv nahiv u serednovichchi KistinciSamonazva kistӀij 8 Kilkist 15 tis osibAreal Gruziya 8110 os 2002 1 2 5697 chel 2014 3 Kahetiya 7997 chel 2002 4 5 Ahmetskij mun t 7928 os 2002 4 6 Rosiya 707 os 2010 7 Chechnya 136 os 2010 7 Ingushetiya 113 os 2010 7 Rostovska oblast 86 os 2010 7 Tyumenska oblast 53 os 2010 7 Rasa yevropeoyidiVhodit do chechenciMova kistinskij dialekt chechenskoyi moviReligiya musulmani suniti Zmist 1 Pohodzhennya 2 Geografichne poshirennya 3 Istoriya 4 Religiya 5 Divis takozh 6 Dzherela 7 Zovnishni posilannya 8 PrimitkiPohodzhennya red Pohodzhennya kistinciv syagaye yihnih prabatkiv u nizhnij Chechni U 1830 1870 h rokah voni migruvali v shidno gruzinsku Pankisku ushelinu i deyaki prilegli zemli provincij Tushetiya i Kahetiya U tomu zh samomu regioni Gruziyi takozh isnuye sporidnena ale vse she insha spilnota nakhskogo pohodzhennya yaka nazivayetsya bacbijcyamiU 1886 roci bulo zafiksovano 2314 kistiv yaki prozhivali v Dzhordzhiyi Za danimi rosijskogo imperatorskogo perepisu 1897 roku v Gruziyi prozhivalo 2502 chechencya z yakih 2397 prozhivali v Tioneckomu rajoni do skladu yakogo vhodila Pankiska dolina Za radyanskim perepisom naselennya 1939 roku kilkist chechenciv yaki prozhivali v Gruziyi stanovila 2533 osobi 13 Geografichne poshirennya red Zaraz u Pankisi ye shist sil kistinciv Duyisi Dzibahevi Dzhokolo Shua Halacani Omalo i Birkiani Gromada kistinciv zalishayetsya dosit nevelikoyu i rozkidana po pivnichno shidnij Gruziyi ale za ostannye desyatilittya kilkist zhiteliv rajonu Pankisi zrosla shonajmenshe vdvichi cherez napliv bizhenciv iz susidnoyi Chechni U 1989 roci bulo pidrahovano sho v Pankisi prozhivalo priblizno 43 kistiv 29 gruzin i 28 osetin ale bagato osetin zgodom vtekli v rezultati bilsh vorozhoyi situaciyi cherez gruzino osetinskij konflikt 14 Istoriya red nbsp Folklornij ansambl Kist Pankisi na festivali Art Gen u TbilisiRannya istoriya narodu malovidoma i ye malo dzherel sho zgaduyut yih tradiciyi kulturu ta istoriyu Yedini istorichni dzherela pro etnichnih kistinciv u rajoni Pankisi ye v gruzinskij presi 1880 ih rokiv Avtori E Gugushvili Zakariya Gulisashvili Ivane Bukurauli ta Mate Albutashvili etnichnij kistinec Odin iz najvidatnishih gruzinskih poetiv Vazha Pshavela prisvyativ svij epos Aluda Ketelauri i Hazyayin i gist istoriyi mizhkistinsko hevsurskogo konfliktu sho stavsya u 18 19 stolittyah Vihodyachi z religijnih i kulturnih vidminnostej obidva kavkazki narodi veli zapekli boyi Vazha Pshavela ospivuye geroyizm oboh narodiv i pidkreslyuye bezgluzdist yihnogo konfliktu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kisti buli yedinimi chechencyami v Radyanskomu Soyuzi yakih etnichno ne deportuvav Stalin u 1944 roci 15 Pid chas Drugoyi chechenskoyi vijni Kisti dali pritulok blizko 7 tisyach bizhenciv z Chechni Religiya red Bilshist kistinciv dotrimuyutsya sunizmu ta musulmanskih viruvan z animistichnoyu narodnoyu religiyeyu Prote v Pankisi Tushetiyi ta Kahetiyi ye neveliki oseredki hristiyanskih kistinciv Do cogo dnya deyaki kistinci poklonyayutsya hevsuretskim svyashennim miscyam dzhvari i prinosyat zhertvi anatori dzhvari poblizu hevsuretskogo sela Shatili sho roztashovane na gruzinsko chechenskomu kordoni Anatori dzhvari takozh vvazhalisya svyashennimi chechencyami v Mayisti ta Melhisti Goryani yak z Pivnichnogo Kavkazu tak i z Gruziyi razom brali uchast u religijnih svyatkuvannyah do zakrittya kordoniv Hocha sogodni kistinci molyatsya zdebilshogo v mecheti v seli Duyisi voni takozh priyizdzhayut na miscya starih nini zrujnovanih hristiyanskih svyatilish Sered nih hristiyani molyatsya v cerkvi Svyatogo Georgiya v seli Dzhokolo i vidviduyut religijne svyato Alaverdoba v Alaverdi monastiri Kahetiyi Krim togo kistincisvyatkuyut Tetri Dzhordzhoba miscevij variant Dnya Svyatogo Yura Koli kistinci vpershe pribuli v dolinu na pochatku 19 stolittya z Chechni ta Ingushetiyi yihni religijni obryadi vklyuchali yak islam tak i spokonvichnu nakhsku religiyu z deyakimi zbigami z viruvannyami korinnogo naselennya yihnih girskih susidiv gruziniv Buli j hristiyanski vplivi U drugij polovini 19 stolittya rosijskij uryad tisnuv na kistinciv shob voni navernulisya do pravoslavnogo hristiyanstva i buli rizni epizodi masovih hreshen i budivnictva cerkov U 1902 roci kistinci yaki zalishilisya musulmanami pobuduvali mechet v Duyisi ale rosijskij uryad vidmovivsya yiyi viznati Mechet Duyisi bula primusovo zakrita razom z inshimi religijnimi sporudami pislya bilshovickoyi revolyuciyi i ne vidkrilasya do 1960 roku Sanikidze zaznachaye sho bagato kistiv nezalezhno vid yihnogo priznachennya mayut sumish musulmanskih hristiyanskih ta korinnih religijnih obryadiv 16 Divis takozh red VajnahiDzherela red Pareulidze ჩეჩნური ენის ქისტური დიალექტი Tbilisi 2010 Zovnishni posilannya red Gould Rebecca 2011 Secularism and Belief in Georgia s Pankisi Gorge Journal of Islamic Studies 22 3 339 373 doi 10 1093 jis etr061 Pankiska ushelina Gruziyi etnografichnij oglyad Arhivovano 16 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Etnichni grupi v Gruziyi 5 Kisti The Georgian Times 11 kvitnya 2008 roku Primitki red Ethnic Groups of Georgia Censuses 1926 2002 Arhiv originalu za 22 listopada 2015 Procitovano 13 lyutogo 2022 Abo 8381 os 2002 vklyuchno iz vlasne chechencyami V Gruzii opublikovany rezultaty perepisi naseleniya Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 a b Etnicheskij sostav Gruzii po perepisi 2002 goda Arhivovano 2012 08 03 u Wayback Machine angl Vklyuchno iz vlasne chechencyami Z nih blizko 8900 kistinciv i 1028 vlasne chechenciv a b v g d Oficialnye itogi s rasshirennymi perechnyami po nacionalnomu sostavu naseleniya i po regionam Arhivovano 25 bereznya 2016 u Wayback Machine sm Arhivovano 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine Pareulidze 2010 s 149 Ahmat Gehaevich Maciev 1965 Cheberloevskij dialekt chechenskogo yazyka Izvestiya ChINIIIYaL Yazykoznanie Grozny s 2 6 Elfimov V O 2018 REGIONALNYE OSOBENNOSTI OBYChNOGO PRAVA ADATA ChEChENCEV XVXX VV Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Dietrich Christoph von Rommel A Finley 1827 naselenie gruzii www ethno kavkaz narod ru Arhiv originalu za 8 lyutogo 2008 Procitovano 30 listopada 2021 George Sanikidze Islamic Resurgence in the Modern Caucasian Region Global and Local Islam in the Pankisi Gorge Src h slav hokudai ac jp s 264 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 24 listopada 2013 Uzel Kavkazskij V Gruzii proshel vecher pamyati zhertv deportacii vajnahov Kavkazskij Uzel Arhiv originalu za 30 listopada 2021 Procitovano 30 listopada 2021 George Sanikidze Islamic Resurgence in the Modern Caucasian Region Global and Local Islam in the Pankisi Gorge Src h slav hokudai ac jp Arhiv originalu za 4 lyutogo 2022 Procitovano 24 listopada 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kistinci amp oldid 37932151