Ілля́ Кирія́к (*29 травня 1888, Завалля, Івано-Франківщина — †28 грудня 1955, Канада) — український журналіст, письменник, громадський діяч.
Писав поезію, нариси, оповідання; завершення його таланту і творчості — роман у трьох томах «Сини землі».
| Киріяк Ілля | |
|---|---|
| Народився | 29 травня 1888 Завалля, Снятинський район, Івано-Франківська область |
| Помер | 28 грудня 1955 (67 років) |
| Діяльність | журналіст письменник |
| Знання мов | українська |
Біографічні відомості ред.
Навчався в народній школі у рідному селі, де й закінчив шостий клас. Емігрувавши 18-річним хлопцем 20 грудня 1906, працював на чорних роботах у Канаді й США: у лісах Кенори (провінція Онтаріо), на прокладанні залізниці в Ґренд-Форкс (штат Мішіган), у кам'яновугільних шахтах провінцій Альберти й Британської Колумбії. Попавши в Альберті в українське оточення, брав участь в українському громадському житті: виконував обов'язки ділового секретаря в Робітничому товаристві у Гомстер, знайомився з політичною літературою та белетристикою, поглиблював світогляд.
Поступив у 1912 до школи для іноземних у Веґревіль; закінчив учительський семінар у Кемроз, — і вчителював до 1936 у Спринґ-Крік та по різних школах Альберти. Навчався в Інституті ім. П. Могили (Саскатун). Згодом став секретарем Союзу українців самостійників; до 1942 року — ректором Інституту ім. Грушевського. З 1949 до виходу на пенсії працював урядовцем Північноальбертської залізниці (англ. Northern Alberta Railways).
Література й творчість ред.
Свій літературний шлях І. Киріяк розпочинав у журналістиці: редагував і видавав різні україномовні видання, складав читанки для школярів. Перше оповідання надрукував у часописі «Нова громада» (Едмонтон, 1912).
Успіх принесла йому повість-трилогія «Сини землі» — плід 20-річної праці, присвячений суспільно-побутовому життю переселенців з України в канадських преріях (Едмонтон, 1939-45), у 2018 цю книгу було перевидано в Україні видавництвом Світ знань.
Канадський дослідник В. Кіркконел назвав твір «соціологічним документом справжньої вартості». Його оцінку підтримали літературознавці Л. Білецький та М. Мандрика. Повість перевидавалася й перекладена на англійську мову.
Джерела ред.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Олекса Гай-Головко «Українські письменники в Канаді: Літературно-критичні нариси», Том другий. — Вінніпег, 1997. — 224 с.
- О. Гай-Головко. «Ілля Киріяк». Канадійський фармер, 2 січня 1960.
- «Ілля Киріяк про себе». Канадійський фармер, 2 січня 1960.
- М. Марунчак. «Ілля Киріяк та його творчість». Український голос, 12, 19, 26 лютого 1969.
- Д. Прокоп. «Письменник Ілля Киріяк». Український голос, 15 жовтня 1975.
- Л. Білецький. «Ілля Киріяк». Український голос, 30 травня 1988.
- М. Мандрика. «Ілля Киріяк». Український голос, 30 травня 1988.
- Зорівчак Р. П. Киріяк Ілля // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. –Т. 2. — С. 467.
- Марунчак М. Ілля Киріяк та його творчість. — Вінніпег: Українська Вільна Академія Наук, 1973.– 80 с.
- Славутич Яр. Ілля Киріяк: літописець українського життя на преріях // Українська література в Канаді. Вибрані дослідження, статті й рецензії. — Едмонтон: Славута, 1992. — С. 19-22.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
| Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |