Кирило (в миру Михайлюк Михайло Ілярович; нар. 5 грудня 1963, с. Швейків Монастириського району Тернопільської області) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Автокефальної Православної Церкви), єпископ Ужгородський і Хустський.
| Кирило | |
| |
|---|---|
| з 25 грудня 2014 | |
| Церква: | УАПЦ → ПЦУ |
| Попередник: | Володимир (Романюк) |
| |
| 3 серпня 2003 — 26 грудня 2014 | |
| Церква: | УПЦ КП |
| Попередник: | Володимир (Романюк) |
| Наступник: | Варсонофій (Руднік) |
| Альма-матер: | Київська духовна академія |
| Діяльність: | священник |
| Тезоіменитство: | 22 червня |
| Ім'я при народженні: | Михайло Ілярович Михайлюк |
| Народження: | 5 грудня 1963 (59 років) Швейків, Монастириський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Священство: | 26 квітня 1986 (диякон) 19 липня 1988 (священник) |
| Чернецтво: | 22 червня 2003 |
| Єп. хіротонія: | 3 серпня 2003 |
| Хто висвятив у єпископа | Філарет (Денисенко), Олександр (Решетняк), Антоній (Махота), Панкратій (Тарнавський), Климент (Кущ), Михаїл (Зінкевич) |
| Кирило у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Закінчив Шейківську восьмирічну школу, Богородчанське МПТУ-12. У серпні 1985 р. вступив до Московської духовної семінарії.
26 квітня 1986 року ректором МДАіС архієпископом Дмитрієвським Олександром рукоположений у сан диякона.
Після закінчення навчання служив у Тернопільсько-Кременецькій єпархії. 19 липня 1988 р. архієпископом Волинським і Рівненським Варлаамом рукоположений на священика. Призначений настоятелем парафії Святої преподобної Параскеви Сербської в селі Поручин і Святих благовірних князів Бориса і Гліба в с. Біще Бережанського району 5 серпня того ж року.
24 листопада 1990 р. перейшов під юрисдикцію УАПЦ на чолі з митрополитом Мстиславом (Скрипником). 22 грудня 1990 р. переведений на парафію Пресвятої Трійці містечка Заложці Зборівського району.
24 травня 1993 р. у храмі Св. рівноап. Кирила і Мефодія с. Шейків архієпископом Тернопільським і Кременецьким Яковом (Панчуком) возведений у сан протоієрея. З 26 червня по 21 листопада служив у кафедральному соборі Св. Андрія Первозваного у місті Хмельницький.
1 грудня 1998 р. єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський Антоній (Махота) призначив протоієрея секретарем Хмельницької єпархії.
1999 року Кирило вступив до Київської духовної академії.
З благословення Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета 22 червня 2003 року пострижений в чернецтво з іменем Кирило (на честь святого Кирила, патріарха Александрійського).
23 липня 2003 р. возведений у сан архімандрита.
Єпископське служіння ред.
На своєму засіданні 26 липня 2003 р. Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату обрав архімандрита Кирила (Михайлюка) на єпископа Ужгородського і Закарпатського.
2 серпня 2003 у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі відбувся чин його наречення, який звершили Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, єпископ Білоцерківський Олександр (Решетняк), єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній (Махота), єпископ Васильківський Панкратій (Тарнавський), єпископ Сімферопольський і Кримський Климент (Кущ), єпископ Чернігівський і Ніжинський Михаїл (Зінкевич). 3 серпня у Свято-Володимирському соборі Києва за Божественною літургією Святійший Патріарх Філарет у співслужінні єпископів, які брали участь у нареченні, звершив хіротонію архімандрита Кирила (Михайлюка) на єпископа Ужгородського і Закарпатського.
Удостоєний вищих церковних нагород, зокрема ордену Архістратига Михаїла (23 січня 2004 р.).
Під час війни з Росією у 2014 році владика Кирило відвідав зону АТО, привізши захисникам України позашляховик, придбаний за кошт вірян Виноградівського району, а також сфотографувався на фоні автівки з автоматом і боєприпасом. Останній факт викликав невдоволення керівництва УПЦ КП.
26 грудня 2014 року за рішенням Священного Синоду УПЦ КП владика був заборонений у служінні «за вчинення дій, несумісних з саном єпископа, які стали причиною спокуси та критики на адресу Церкви, порушення 83 Апостольського правила, яким єпископу забороняється займатися військовою справою».
Єпископ Кирил (Михайлюк) у відповідь оголосив про свій вихід зі складу УПЦ Київського Патріархату. Водночас ще за день до рішення Синоду УПЦ КП, 25 грудня, прийнятий у юрисдикцію УАПЦ та призначений керуючим Закарпатською єпархією УАПЦ.
15 грудня 2018 року взяв участь у Об'єднавчому соборі українського православ'я ставши учасником новоутвореної Православної Церкви України.
Відповідно до рішення Священного Синоду ПЦУ від 5 лютого 2019 р., змінено титул на «Єпископ Ужгородський і Хустський». Єпископ Кирило є членом комісії з канонізації святих ПЦУ.
Примітки ред.
- . http://kievpatr.org.ua. Офіційний сайт УПЦ КП. 8 серпня 2002. Архів оригіналу за 26 серпня 2003. Процитовано 21 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 24 Листопада 2016. Процитовано 23 Листопада 2016.
- Рішення синоду УПЦ КП про відсторонення. Архів оригіналу за 25 Січня 2015. Процитовано 25 Січня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 Листопада 2016. Процитовано 23 Листопада 2016.
Посилання ред.
- Кирил (Михайлюк). Єпископ Ужгородський і Хустський. [ 16 Листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Правлячі Архієреї [ 11 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Патріархія УАПЦ.
| Це незавершена стаття про православного релігійного діяча чи діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |