Ніна Катерлі (рос. Нина Катерли, справжнє ім'я: Ніна Семенівна Ефрос, рос. Нина Семеновна Эфрос, ім'я при народженні: Ніна Соломонівна Фарфель; нар. 30 червня 1934, Ленінград, Російська РФСР) — російська письменниця, правозахисник, близька подруга Бориса Стругацького.
| Катерлі Ніна Семенівна | |
|---|---|
| Нина Семеновна Эфрос | |
| Ім'я при народженні | Ніна Соломонівна Фарфель |
| Псевдо | Ніна Катерлі |
| Народилася | 30 червня 1934 (89 років) Ленінград, РРФСР (нині Санкт-Петербург, Росія) |
| Громадянство | СРСР → Росія |
| Діяльність | письменник, правозахисник |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | 1973 — дотепер |
Народилась в сім'ї журналістів. У 1958 році закінчила Ленінградський технологічний інститут імені Ленсовета і близько п'ятнадцяти років працювала хіміком-технологом.
Наприкінці 1960-х років почала писати прозу, перша публікація відбулася в 1973 році. У 1981 році опублікований перший збірник оповідань. Окремі твори перекладені в США, Німеччині, Франції, Японії, Китаї, Фінляндії та інших країнах.
Низка творів Катерлі має відношення до фантастики. Перші публікації у жанрі — «Прохор», «Вікно», «Озеро» і «Чудовисько» (усі — 1977). Багато з творів письменниці можуть бути умовно названі фантастико-побутовою прозою, у них вигадливо поєднуються фантастичний (найчастіше без яких будь-яких ознак «науковості») та реалістичний плани; оповідання і повісті, написані в цьому ключі, склали збірки «Вікно» (1981), «Сінна площа» (1992), «Кольорові листівки» (1986).
Займається правозахисною діяльністю, виступає в пресі з гострими статтями на актуальні політичні теми.
Сьогодні Ніна Катерлі продовжує свою громадську діяльність як член Санкт-Петербурзького ПЕН-клубу та Асоціації «Вільне слово» (правозахисне об'єднання літераторів, журналістів, перекладачів, редакторів, видавців з Росії та інших країн, що пишуть російською мовою), Правозахисної ради Санкт-Петербурга. Її підпис стоїть під численними зверненнями та відкритими листами російської інтелігенції на захист політв'язнів та проти порушень прав людини у Росії[джерело?].
Примітки ред.
- Нина Катерли [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 28 червня 2014.
Посилання ред.
- Інтерв'ю Ніни Катерлі «Чому я більше не пишу фантастику», «Нева» 2003, № 8 [ 7 липня 2018 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |