Карін Акселіна Гільда Герінг (нім. Carin Axelina Hulda Göring; при народженні Фок (Fock), у першому шлюбі фон Канцов (von Kantzov); 21 жовтня 1888, Стокгольм, Швеція — 17 жовтня 1931, Стокгольм) — перша дружина Германа Герінга.
Карін Герінг | |
---|---|
нім. Carin Göring | |
Карінг Герінг, 1927 | |
Ім'я при народженні | швед. Carin Axelina Hulda Fock |
Народилася | 21 жовтня 1888 Svea livgardes church parishd, Швеція |
Померла | 17 жовтня 1931 (42 роки) Стокгольм, Швеція ·серцевий напад |
Поховання | Lovö Kyrka, Lovön, Швеція |
Країна | Швеція |
Знання мов | шведська |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Батько | барон Карл Фок |
Мати | Хальдайн Фок |
Брати, сестри | Fanny von Wilamowitz-Moellendorffd і Mary von Rosend |
У шлюбі з | Нільс фон Канцов (1910—1922) Герман Герінг (1923—1931) |
Діти | Томас фон Канцов |
|
Життєпис Редагувати
Карін народилася 21 жовтня 1888 року у Стокгольмі. Її батько барон Карл Александр Фок — полковник, командир полку емігрував з родиною до Швеції з Вестфалії. Мати Карін — Хальдайн Фок (до шлюбу Біміш) походила з ірландської родини. Карін була четвертою дитиною у сім'ї з п'яти дітей. У неї було четверо сестер: Фанні, Мері, Ельза та Лілі. Мері була одружена з графом Еріком фон Роузеном, який був членом націонал-соціалістичної партії у Швеції.
В 1910 році Карін одружилася з шведським офіцером та графом Нільсом фон Канцовим. Їх єдиний син Томас фон Канцов народився в 1913 році.
В 1920 році Карін гостювала в замку Рокельстад, що належав її сестрі Мері. Там вона познайомилася з Германом Герінгом, який тоді працював пілотом у компанії Svenska Lufttrafik і доправив до замку зятя Карін графа Еріка фон Роузена. Між нею і Герінгом зав'язалися романтичні стосунки. Через декілька місяців Герінг приїхав з Карін до Мюнхена і представив її своїй матері. Його мати засуджувала стосунки з одруженою жінкою і вимагала від сина їх розірвання, хоча сама раніше знаходилася в любовному трикутнику.
Стосунки між Карін та Герінгом не припинялись, і в грудні 1922 року вона розлучилася з чоловіком Нільсом фон Канцовом. Вже через місяць 3 січня 1923 року Карін пошлюбила Герінга. Її син Томас залишився у Швеції. Спочатку подружжя Герінгів проживало у Мюнхені. Карін увійшла до націонал-соціалістичної робочої партії. Після отримання Герінгом поранення під час «Пивного путчу», вона перевезла його до Австрії, а пізніше до Італії. Після того, як Герінгів оголосили в міжнарожний розшук, вони переїхали до Швеції. Лікування ран, які Герінг отримав під час путчу, зробило його залежним від морфіну. В Швеції за підтримки батька Карін він проходив лікування від наркотичної залежності.
В 1928 році Герінг очолив виборчий список НСДАП. Карін повернулась з Швеції до Берліну і занурилась у світське життя з чоловіком. Уже тоді вона серйозно хворіла.
Карін мала слабке здоров'я і тривалий час страждала від туберкульозу. Її мати померла 25 вересня 1931 року. Для неї це стало шоком і значно погіршило її здоров'я. Хоча її стан не дозволяв подоружувати, Карін все ж вирішила поїхати на похорон матері. Наступного дня у неї стався серцевий напад у Стокгольмі, який призвів до смерті. Її поховали у Швеції. Після нібито декількох актів вандалізму, які були скоєні на могилі Карін, Герінг перевіз її прах у мавзолей, що знаходився у його маєтку Карінхал.
Після смерті Карін, старша сестра Фанні випустила мемуари про неї, що стали бестселером у Німеччині.
В 1945 році Герінг наказав знищити Карінхал разом з мавзолеєм, щоб уникнути його окупації Червоною армією. Решки Карін Герінг були перед цим перезахоронені у лісі. В 1991 році їх було знайдено, кремовано в Берліні та переправлено до Швеції для захоронення на їх початковому місці.
Примітки Редагувати
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Svea livgardes församlings kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0005E/C/5 (1875-1894), bildid: 00025815_00070
- Lundy D. R. The Peerage
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Rockelstad Castle. 2009. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 13 квітня 2012.
- Find a Grave: Carin Göring[недоступне посилання з серпня 2019]
- . History In Ink. 2012. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 13 квітня 2012.
- ↑ Joseph Howard Tyson (21 вересня 2010). . iUniverse. с. 295. ISBN 978-1-4502-4019-2. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 16 вересня 2012.
- Riccini, Elisabeth Braw (14 лютого 2002). . Populär Historia (швед.). Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 13 квітня 2012.
- Koffmar, Linda (21 грудня 2012). . Uppsala Universitet. Uppsula University. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 4 січня 2013.
Посилання Редагувати
- Карін Герінг на сайті Find a Grave (англ.)