Карфагенський собор — помісний собор християнської церкви, що відбувся в 419 році в Карфагені. Учасниками собору були 217 єпископів, а головою обраний Аврелій, архієпископ Карфагенський, легатами римського папи були Фавстин, єпископ Пикени Потентійської, і пресвітери Филип і Азел.
Історія Редагувати
Причиною скликання собору стала апеляція священика до папи римського через засудження в Карфагені, якого Папа взяв під свій захист і хотів виправдати. Собор розглянув питання про право римського єпископа розглядати апеляції на рішення Соборів Карфагенської церкви і у своєму посланні до папи не визнав за ним такого права.
Крім розгляду питання, що послужило причиною до скликання Собору, єпископи вивчили і переглянули канони попередніх соборів (10-ти Карфагенських, Іпонійського собору 393 року і Мілевитського 402 року). Карфагенський собор з правил попередніх соборів затвердив 121 правило і додав до них ще 12 нових. Ці правила ввійшли в усі збірники церковного права Православної церкви.
Через те, що укладачі канонічних збірників по різному формували список правил Карфагенського собору, поділяючи або з'єднуючи їх тексти, то число їх різниться: в «Афінській синтагмі» 133 канони, в «Кормчій книзі» — 134, «Педаліоні» — 141, у «Книзі правил» — 147, «Codex Canonum vetus ecclesiae Romanae» — 105. У слов'янських землях правила Карфагенського собору поширювалися з різними тлумаченнями.
Примітки Редагувати
- Мошкова Л. В. Толкование 71 правила Карфагенского собора: место написания и проблема датировки // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2005. № 3 (21). С. 72.
Посилання Редагувати
- Никодим (Мілаш). Правила Святих Апостолів та Вселенських соборів з тлумаченнями. Про правила Помісних соборів. [ 7 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Західні джерела і збірники церковного права епохи вселенських соборів // Владислав Ципін. Церковне право [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Правила Карфагенського собору [ 18 серпня 2014 у Wayback Machine.]