Каролінська епоха — період в історії Англії та Шотландії, що тривав протягом правління короля Карла I (1625—1649). Термін походить від латинського варіанту імені Карл — Carolus. Каролінська епоха настала після Яковіанської, коли правив король Яків I та VI (1603—1625) і передувала періоду та реставрації.
У Каролінську епоху посилювалися релігійні, політичні та соціальні суперечності в суспільстві Англії та Шотландії — між королем та його прихильниками, відомих як Роялістська партія (The Royalist Party), з одного боку і парламентською опозицією (круглоголовими) з іншого. Тоді як у Європі тривала Тридцятилітня війна, в Англії існував нетривкий мир, який підривали громадянські конфлікти між королем та парламентом, що дедалі загострювалися.
Попри суспільні конфлікти, активно розвивалися мистецтво та наука. Також відбувалася колонізація Північної Америки: з 1629 по 1636 були засновані колонії Кароліна, Коннектикут, Меріленд та Род-Айленд. Продовжувався розвиток раніше заснованих колоній Вірджинія, Массачусетс та Ньюфаундленд. Пекотська війна в Массачусетсі була в 1636—1638 роках була першим масштабним конфліктом між колонізаторами Нової Англії та корінними жителями американського континенту.
Мистецтво
Високе мистецтво розвивалося під патронатом короля, хоча драма перестала розвиватися за ідеалами Шекспірівської епохи. Усі види мистецтва зазнали значного впливу політичних і релігійних суперечностей та конфліктів. погоджується з тим, що пуританці досить підозріло і презирливо ставилися до витончених мистецтв. Едвард Чейні вважає, що католицьких патронів та митців було досить багато, і вони чинили значний вплив на розвиток мистецтва.
Поезія
У Каролінську епоху відбувся розквіт (серед них , та ) та поетів-метафізиків (, , ) — рухів, які заклали основи творчості Джона Донна, та Джона Мілтона.
Поезія відрізнялася від традиційної поезії предметом, на який акцентувалася увага читача. Не зачіпаючи релігійні, філософські та мистецькі питання, поезія кавалерів прагне висловити радість і торжество більше, ніж поезія попередників. Наміром таких творів часто було просування королівської влади, і нерідко кавалери висловлювалися відкрито проти круглоголових. Більшість кавалерських творів мали алегоричні або класичні підґрунтя, опираючись на творчість Горація, Цицерона та Овідія. Використовуючи такі засоби, кавалери створювали поезію, здатну вразити короля Карла I. Поети-кавалери намагалися створити поезії, в яких водночас були би присутні і задоволення, і чесноти. У них було багато відсилок до поезії Античності. «Життя на повну» для поетів-кавалерів означало, серед іншого, матеріальні блага та отримання сексуального задоволення. Також для їхньої поезії була характерна платонічна любов, за якої чоловіки виявляли особливу, божественну любов до жінки.
(1588—1667) був видатним поетом, памфлетистом, сатириком та автором гімнів. Його найвідоміша праця — «Спогад Британії» 1625 року, в якій він писав на різні теми, зокрема про політику та чуму. Візер засуджує тиранію, в якій тоді звинувачували короля. Також він пророкував лиха, які пізніше спіткали Англію та Шотландію.
Театр
Театр Каролінської епохи зазнав падіння порівняно з добою Вільяма Шекспіра та Бена Джонсона, хоча деякі з їхніх наступників, особливо , та , намагалися цікавий та переконливий театр. Комедії , написані ним у свої останні роки, отримали визнання критиків.
У Каролінську епоху в драмі ще використовували жанр . Цей жанр передбачав використання музики, танцю, співу та акторської гри, а також , за якого архітектурний фон та костюми розроблялися архітекторами (часто таку роль виконував Ініго Джонс), щоб створити алегорію, яка представляла би патрона. Професійних акторів та музикантів наймали для частин гри та співу. Часто акторами, які не брали участі у грі або співі, були придворні. На відміну від Яковіанської та Єлизаветинської драми, коли широка публіка могла спостерігати за сценічною грою, за Карла I такі виступи здійснювалися для вузького кола авдиторії у приватних палацах.
Великі витрати на маски (інколи їхня вартість могла сягати 15 тисяч фунтів) були однією із претензій, які парламент і суспільство висували королю та його двору.
Громадський театр у Лондоні продовжував розвиватися за яковіанською тенденцією, яка полягала у переході до вистав перед меншою публікою у менших, проте дорожчих місцях. Єдиним новим громадським театром у Лондоні був , що був заснований 1629 року і діяв до . Сер , що мав посаду (Master of the Reveals), був домінантною фігурою в театрі. Продовжувала діяти трупа , патронат над якою Карл I успадкував від батька, а в 1625 році була заснована трупа , патроном якої була королева Генрієтта Марія. У 1638—1639 роках через епідемію чуми театри були закриті, а після заборони театрів Довгим парламентом у 1642 році вистави продовжувалися для приватних авдиторій.
В інших напрямах літератури, особливо у драматургії, дедалі менше наслідувалися тенденції попередніх періодів. 1632 року критик опублікував свій твір «Мітоміст» (Mythomystes), у якому намагався імплементувати засади неоплатонізму в поезії.
Живопис
Карла I порівнюють із королями Генріхом VIII та Георгом III як одного із найбільших колекціонерів творів мистецтва, а серед усіх монархів із династії Стюартів він сформував найбільшу мистецьку колекцію. Він вважав образотворче мистецтво одним зі шляхів репрезентації свого бачення монархії. Колекція короля відображала його естетичні смаки, які контрастували зі смаками тогочасних німецьких та габсбурзьких правителів. На момент смерті Карла I його колекція нараховувала 1760 творів мистецтва, зокрема картини Тиціана, Рафаеля та Корреджо. Карл I замовив розпис стелі Бенкетінг-гауза у палаці Вайтголл у Рубенса та картини у художників Нижніх країн, зокрема Герріта ван Гонтгорста і Деніела Мейтенса. 1628 року король купив колекцію герцога Мантуї Карла I, яку той продав через економічні негаразди у країні. 1632 року король відвідав Іспанію, де позував для портрета, написаного Дієго Веласкесом, проте ця картина була втрачена.
Будучи королем, Карл I намагався привести до Лондона провідних європейських художників. 1632 року король переконав оселитися в Англії Ораціо Джентілескі, а пізніше до країни переїхали його дочка Артемізія та деякі з його синів. Рубенс був особливою ціллю для Карла I: 1630 року він прибув до Англії із дипломатичною місією і написав портрет короля, а пізніше присилав йому інші картини із Антверпена. Рубенс був добре прийнятий під час свого 9-місячного візиту, і тоді ж його посвятили у лицарі. Придворним портретистом Карла I став Деніел Мейтенс.
Ван Дейк
Антоніс ван Дейк (призначений «художником короля» у 1633—1641) мав значний вплив на розвиток живопису в Англії. Часто перебуваючи в Антверпені і маючи тісні зв'язки із англійським двором, ван Дейк допомагав агентам короля у пошуках художників та картин для колекції. Також він надіслав Карлові I кілька власних робіт і 1632 року в Гаазі намалював сестру короля — Єлизавету Стюарт. Ван Дейк був посвячений у лицарі, отримував пенсію в розмірі 200 фунтів на рік, володів апартаментами на березі Темзи у Лондоні та в . У гранті про пенсію ван Дейк мав титул (англ. principalle Paynter in ordinary to their majesties). Помешкання на березі Темзи (у районі ) часто відвідували король та королева.
Ван Дейк написав низку портретів короля та королеви Генрієтти Марії, їхніх дітей та придворних. Багато з них були створені в кількох версіях і згодом слугували дипломатичними подарунками прихильникам короля. Ван Дейк започаткував стиль, який домінував у англійському живописі до XVIII століття. На багатьох його портретах наявний задній природний фон. Хоча ван Дейк створив стиль, більшість його покровителів під час громадянської війни стали на бік парламенту.
Після смерті ван Дейка у 1641 році на посаді головного королівського художника його замінив Вільям Добсон. Він копіював роботи Тиціана та ван Дейка, наявні у Королівській колекції.
Архітектура
Класична архітектура, популярна на той час в Італії та Франції, поширилася на Англію та Шотландію в Каролінську епоху. На той час ренесансна архітектура вже покинула Велику Британію. Цей стиль на Великій Британії був імплементований як палладіанство, а найвидатнішим архітектором стилю був Ініго Джонс. Джонс подорожував Італією разом із графом Арундел «Колекціонером» у 1613—1614 роках. Палладіанство Джонса, його сучасників і пізніше послідовників був стилем великих фасадів, а математичні формули, за якими розраховували розміри, не застосовували строго. Більшість заміських будинків у Англії, зведені між 1640 та 1680 роками, як-от , побудовані в цьому стилі. Такий стиль загалом наслідує риси палладіанства Джонса, який так збудував Квінз-гауз у Гринвічі, Бенкетинг-гауз у Вайтголлі (офіційна резиденція англійських монархів у 1530—1698 роках) та незавершена нова резиденція Карла I у Лондоні.
Джонса у Ковент-Гардені (1631) — перший повністю новий храм в Англії з часів Реформації і загалом наслідував тосканський ордер, описаний Вітрувієм.
Джонс був впливовою фігурою при дворі. Більшість великих будівель Каролінської епохи зведені у стилі, який історик назвав «ремісничим манеризмом». Цей стиль розвинувся із під керівництвом переважно лондонських архітекторів, які продовжували працювати у гільдіях (іноді їх ще називали ). Часто імена архітекторів та дизайнерів залишаються невідомими, тому в більшості випадків замовники споруд відігравали значну роль у їхньому оформленні. Одним із найвидатніших англійських скульпторів того часу був каменяр , який також співпрацював з Ініго Джонсом. Джон Джексон (пом. 1663) працював у Оксфорді і звів там багато прибудов до тамтешніх коледжів.
Після страти Карла I палладіанський стиль, який просував Ініго Джонс, занепав, оскільки більшість тих, кому він подобався, були придворними короля. Після реставрації Стюартів значного поширення набув стиль бароко.
Наука
Медицина
Медицина зазнала значного розвитку завдяки публікації Вільямом Гарвеєм у 1628 році праці «Про рух серця і крові у тварин» (Exercitatio Anatomica de Motu Cordis et Sanguinis in Animalibus) про циркуляторну систему. Тоді праця отримала негативні і дуже критичні відгуки, але з часом ставлення до неї покращувалося.
Окультист Роберт Фладд, протидіючи медичному прогресові, продовжив публікацію серії своїх праць, розпочатої ще за Якова I. 1626 року з'явилася його Philosophia Sacra, 1629 і 1631 вийшли дві частини Medicina Catholica. Його остання знакова праця, Philosophia Moysaica, була опублікована після його смерті.
Філософія
Революція в мисленні, яка пов'язує Френсіса Бекона (1561—1626) зі створенням Королівського товариства у 1660 році, відбулася в Каролінську епоху. Беконова «Нова Атлантида» була вперше надрукована англійською в 1627 році та сприяла розвитку нової парадигми мислення серед сприйнятливих індивідів. Діячі, які заснували Королівське товариство, в цей період були школярами та студентами, хоча Джон Вілкінс уже публікував свої ранні праці про Коперниківську революцію — «Відкриття світу на Місяці» (The Discovery of a World in the Moon, 1638) та «Розмова про нову планету» (A Discourse Concerning a New Planet, 1640).
За відсутності наукових інституцій та організацій, каролінські науковці, протонауковці та натурфілософи об'єднувалися в неформальні групи, часто під соціальним та фінансовим патронатом співчутливого аристократа. Такий феномен існував і за попередніх монархів — Єлизавети I та Якова I, коли такі групи утворювалися навколо . Каролінські науковці збиралися так само. У цей період популярними були такі філософські теорії як алхімія, астрологія, неоплатонізм, кабала та .
Філософ Томас Гоббс почав писати про свої філософські концепти ще в Каролінську епоху, хоча його праці були опубліковані вже після її завершення.
Математика
У галузі математики 1631 року були опубліковані дві знакові праці: Artis analyticae praxis Томаса Герріота (опублікована за 10 років після смерті) та Clavis mathematicae Вільяма Отреда. Обидві праці стали вагомими в математичній науці, зокрема, ними було запроваджено використання символа для множення та (::) для ділення.
Релігія
Незалежно від релігійних вчень чи політичних переконань, абсолютна більшість жителів усіх трьох королівств (Англія, Шотландія, Ірландія) вірили, що «добре керована» монархія походила від божественної волі. У суспільстві сперечалися, що означає «добре керована» монархія, а також щодо того, хто має виняткове право вирішувати релігійні питання. Єпископаліанці (Episcopalians) загалом підтримували церкву, якою керують єпископи, яких призначав король і які відповідали перед ним. Пуритани вважали, що король повинен відповідати перед релігійними лідерами, яких призначали відповідні конгрегації.
Каролінська епоха була періодом інтенсивних дискусій щодо релігійної практики та літургії. Тоді як Церква Шотландії була переважно пресвітеріанською, обставини в Англії були більш складні. «Пуритан» було загальним терміном для всіх, хто хотів реформувати, або «очистити» (purify), Церкву Англії; пуритани ділилися на багато різних між собою груп. Пресвітеріанці мали найбільший вплив у Парламенті, хоча були й інші об'єднання, як-от конгрегаціоналісти та індепенденти. Тісні зв'язки між релігією та політикою додавали загальній ситуації ще більшої складності; єпископи засідали в Палаті лордів, де вони часто блокували парламентську законодавчу діяльність.
Хоча король Карл I був непохитним протестантом, багато хто, навіть серед тих, хто підтримував єпископаліанство, виступали проти ритуалів Високої церкви, які король прагнув встановити в Англії та Шотландії, оскільки такі ритуали були католицькими і викликали значну підозрілість та недовіру в суспільстві. Існувала низка причин такого становища. По-перше, тісний зв'язок політики та релігії в XVII столітті означав, що зміни в одній із цих сфер життя суспільства означали зміни і в іншій. По-друге, в період Тридцятилітньої війни такий стан викликав занепокоєння, пов'язане з тим, що король не зміг організувати підтримку протестантських сил з боку Англії в боротьбі із католицькими державами.
Карл I тісно співпрацював із архієпископом Вільямом Лодом у питаннях реорганізації влади, зокрема, підготовки видання нової Книги спільних молитов. Історики Кевін Шерп та Джуліан Дейвіс вважають, що Карл був головним ініціатором релігійних змін, а Лод забезпечував призначення відповідних єпископів, як-от та .
Шотландський опір каролінським реформам припинився після єпископських війн 1639 та 1640 років, внаслідок яких єпископів вигнали із Церкви Шотландії, тоді як було встановлено ковенантський уряд. Наслідуючи Національний Ковенант 1643 року, англійські та шотландські делегати зібралися на Вестмінстерській асамблеї, скликану за постановою Довгого парламенту, щоб створити об'єднану Пресвітеріанську церкву Англії та Шотландії. Проте згодом такий проєкт став лише пропозицією, навіть за домінування пуритан у Довгому парламенті, а 1647 року його повністю відкинули.
Зовнішня політика
Король Яків I (1603—1625) виступав за мир не тільки в його трьох королівствах, а і в усій Європі. Європа була значно поляризована і перебувала на межі початку Тридцятилітньої війни між невеликими протестантськими державами і католицькими імперіями. На католицизм в Іспанії, як і на імперію Фердинанда II, голови дому Австрійських Габсбурґів та імператора Священної Римської імперії, значно вплинула Контрреформація. Метою католицьких держав було викорінення протестантизму на своїй території.
Карл I успадкував слабкий флот, і в перші роки правління багато кораблів були захоплені берберськими корсарами, які діяли за кошт Османської імперії і полонені яких ставали рабами. Корсари проводили рейди на узбережжі Великої Британії, зокрема, великий набіг стався в серпні 1625 року поблизу Корнуоллу, і на 1626 рік 4500 британців були рабами у Північній Африці. Кораблі корсаків діяли навіть у британських водах, і до 1640-х років парламент почав уживати заходів для викупу заручників у турків.
Герцог Бекінгемський (1592—1628) мав широкі владні повноваження і фактично виконував їх замість короля. Він прагнув до союзу з Іспанією. Разом зі ще тоді принцом Карлом він у 1623 році поїхав до Іспанії, щоб домогтися одруження принца із інфантою. Проте Іспанія висувала умови, щоб король Яків I відкинув нетолерантність до католицтва, або ж шлюб укладений не буде. Герцог Бекінгем та принц Карл були принижені, і герцог став одним із тих, хто найбільше виступав за війну проти Іспанії. Водночас протестантські князі підтримували Англію як найсильнішу серед протестантських держав і таким чином намагалися заручитися її підтримкою. Дочка Якова I Єлизавета стала королевою-консортом Богемії за шлюбом із Фрідріхом Пфальцським, який став зятем короля і воював проти Відня. Тридцятилітня війна розпочалася у 1618 році, коли габсбурзький імператор вигнав нових короля та королеву Богемії та стратив їхніх прихильників. Католицька Баварія почала вторгнення у Пфальц, і зять Якова I звернувся по його військову допомогу. Король остаточно усвідомив, що його політика мала зворотній ефект, і відмовився допомагати. Він успішно вберіг Англію від участі у європейській війні, яка тривала три десятиліття. Інший план Якова I полягав у тому, щоб одружити принца Карла із французькою принцесою-католичкою, яка принесла би солідне придане. Парламент та британці виступали категорично проти будь-яких шлюбів із католиками, вимагали негайно розпочати війну проти Іспанії, а також підтримували протестантів у війні в континентальній Європі. Яків I відкинув думку і еліт, і населення, а парламент відповідно скоротив фінансування короля.
Король Карл I довіряв герцогу Бекінгемському, який у той час став доволі багатим, проте зазнав невдачі у зовнішній та військовій політиці. Карл I наказав герцогові провести проти Іспанії у 1625 році. Ця експедиція стала тотальним фіаско через велику кількість солдатів, які померли від хвороб та голоду. Герцог був також на чолі іншої військової кампанії в 1627 році, яка також зазнала тотального розгрому. Через це його незлюбили, а репутації короля було завдано значної шкоди. Англійці зраділи, коли в 1628 році кат стратив герцога.
Одинадцятирічний період між 1629 та 1640 роком, коли Карл I правив одноосібно без парламенту, відомий як (Personal Rule), або Одинадцятирічна тиранія. У цей період держава не мала коштів для ведення війни, тому мир був міцним. Оскільки парламент надалі не хотів фінансувати військові кампанії короля, 1629 року Карл I уклав та Іспанією. Відсутність коштів для війни, внутрішній конфлікт між королем та парламентом призвели до того, що увага Англії була відвернута від європейських справ, що, у свою чергу, призвело до поразок протестантських сил. Тому основним вектором зовнішньої політики Англії залишався союз із Нідерландами, хоча англійські полки також воювали за Швецію. Відмова королів Якова I та Карла I від участі в континентальних війнах була однією з найпозитивніших для Англії рис їхнього правління. Попри це в 1627—1629 роках Англія вела незначну війну проти Франції, в якій підтримала гугенотів у боротьбі проти короля Людовика XIII.
У 1600—1650 роках Англія здійснила кілька спроб колонізувати Гаяну на півночі Південної Америки, проте всі спроби зазнали невдачі, і ці землі (Суринам) остаточно відійшли до Нідерландів у 1667 році.
Колоніалізм
З 1620 по 1643 релігійні невдоволення, більшою мірою з боку пуритан і тих, хто звинувачував короля у нібито католицьких нахилах, призвели до масштабних добровільних еміграцій, відомих як (The Great Migration). Із близько 80 тисяч емігрантів із Англії близько 20 тисяч поселилися в Північній Америці, де головною ціллю була Нова Англія. Колоністи в Новій Англії були переважно родинами, які мали певну освіту і переважно вели заможне життя у метрополії.
Кароліна
1629 року король Карл I дав своєму генеральному прокуророві, серу , регіон навколо річки Кейп-Фір на території сучасних Сполучених Штатів. Ці землі були інкорпоровані і названі Кароліною на честь Карла I. Згодом Гіт продав територію . Перші постійні поселенці прибули до Кароліни за правління короля Карла II.
Меріленд
1632 року Карл I видав статут Меріленд площею близько 12 млн акрів (49 000 км2) римо-католицькому баронові , який прагнув утілити ідею свого батька, , із заснування колонії, в якій католики могли б жити спільно із протестантами. На відміну від королівського статуту Кароліни, статут Меріленду не містив жодних згадок про релігію майбутніх поселенців. Проте передбачалося, що католики будуть могти безперешкодно проживати в колонії. Нова колонія була названа на честь католички за віросповіданням Генрієтти Марії Французької — дружини Карла I та його королеви-консорт.
Рішення про заснування колонії саме в цьому місці було стратегічним, оскільки король прагнув мати володіння на північ від річки Потомак. Колонію Нові Нідерланди заснував один із найбільших імперіалістичних суперників Англії — Голландська республіка, яка претендувала на всю долину річки Делавер і навмисно чітко не встановлювала кордон із англійською Вірджинією. Король Карл не погоджувався із претензіями Нідерландів на узбережжя Атлантики і намагався посилити англійські претензії, офіційно окуповуючи ці території.
Лорд Балтімор запрошував до Меріленду і католиків, і протестантів, часто пропонуючи їм великі землеволодіння та обіцяючи віротерпимість. У новій колонії було запроваджено правило , яке вперше було застосоване у Джеймстауні, відповідно до якого поселенці отримували 50 акрів (20 га) землі на кожну особу, завезену до колонії. Проте із близько 200 перших поселенців, які прибули на кораблях Ark та Dove, більшість були протестантами. Римо-католики на чолі із єзуїтом , які складали меншість, співпрацювали із протестантами на чолі з , братом 2-го барона Балтімор, з метою створення нового поселення — . Воно стало першою столицею Меріленду. Зараз це місце вважається «місцем народження» свободи віросповідання у США і першим місцем у Північній Америці, створеним за особливим мандатом як місце і для католиків, і для протестантів. Однак римо-католиків заохочували стримано ставитися до своєї віри, щоб не провокувати конфліктів із протестантами.
Релігійна толерантність надалі залишалася основною ціллю, до якої прагнули засновники колонії. На перших законодавчих зборах провінції Меріленд у 1649 році було прийнято закон, який закріпив віротерпимість. Пізніше, у другій половині XVII століття, католицизм у Меріленді був оголошений поза законом, і віротерпимість була скасована. Її було відновлено після Американської революції другої половини XVIII століття.
Коннектикут
На початку існування колонія Коннектикут являла собою декілька невеликих поселень у Віндзорі, Ветерсфілді, Сейбруці, Гартфорді та Нью-Гейвені. Перші англійські поселенці прибули до Коннектикуту в 1633 році і поселилися у Віндзорі. Джон Вінтроп-молодший із Массачусетсу отримав наказ створити у гирлі річки колонію Сейбрук.
Основна частина поселенців — пуритани із колонії Массачусетської затоки на чолі з Томасом Гукером — прибули в 1636 році і заснували колонію Коннектикут у Гартфорді. Колонія Нью-Гейвен була заснована , та іншими у 1638 році. Ця колонія мала власну конституцію «Фундаментальна згода колонії Нью-Гейвен», затверджену 1639 року.
Поселенці часів Каролінської епохи були кальвіністами і намагалися відокрмитися від Церкви Англії. Більшість із них емігрували до Нової Англії під час Великої міграції. Заснування цих індивідуально незалежних поселень не було санкціоновано Короною. Офіційне їх визнання не відбулося навіть до кінця правління Карла II.
Род-Айленд
Те, що пізніше отримало назву Колонія Род-Айленд та Провидентські плантації, було засновано у Каролінську епоху. У 1630-х роках дисентери із пуритан колонії Массачусетської затоки прибули сюди двома різними хвилями. Під час першої хвилі у 1636 році на чолі з Роджером Вільямсом було засновано місто Провіденс та сусідні поселення, як-от Кренстон. За рік інша група поселенців на чолі з зайняла північну частину (тоді відомий як Род-Айленд).
Барбадос
Після того, як португальські та іспанські відкривачі відвідали Барбадос, 14 травня 1625 року капітан Джон Пауелл проголосив острів володінням Якова I (на той час уже минуло 6 тижнів після його смерті). За два роки 80 поселенців із 10 рабами, завезені братом капітана, , зайняли острів. 1639 року колоністи заснували місцеву демократичну асамблею. Сільське господарство, яке спиралося на (Indentures), починаючи із 1630-х років розвивалася на таких культурах як цукрова тростина, тютюн та бавовна.
Завершення епохи
Після невдалої спроби Карла I арештувати п'ятьох членів парламенту, яка сталася 4 січня 1642 року, король оголосив війну парламенту. Так в Англії почалася громадянська війна, в якій король одночасно протистояв арміям англійського та шотландського парламентів.
Головним серед тих, хто підтримував короля, був Рупрехт Пфальцський — син пфальцського курфюрста Фрідріха V та сестри Карла Єлизавети. Він був провідним серед роялістів під час громадянської війни. Також він був активним на флоті і засновником та Компанії Гудзонової затоки, займався наукою та мистецтвом.
Після поразки Карла I у битві при Несбі у червні 1645 року він здався шотландській парламентській армії, яка зрештою передала його англійському парламентові. Перебуваючи ув'язненим у Гемптон-корті, король рішуче відкидав вимоги конституційної монархії. У листопаді 1647 року він утік із Гемптон-корту, проте незабаром був заново схоплений і ув'язнений у замку Карісбрук на острові Вайт.
У Карісбруку Карлові, який все ще планував утечі, вдалося укласти союз із Шотландією, який ґрунтувався на обіцянці узаконити пресвітеріанство, і тому було заплановане шотландське вторгнення в Англію. Проте на кінець 1648 року армія нового зразка Олівера Кромвеля встановила контроль над майже всією Англією, і шотландська армія, яка розпочала вторгнення, була розбита у , де 2000 солдатів Карла I були вбиті і 9000 — полонені. Після поразки Карл I був звинувачений у тиранії та державній зраді. Над ним провели суд, і в січні 1649 року він був страчений.
Він був страчений у Бенкетінг-гаузі — будівлі, яку король замовив в архітектора Ініго Джонса як першу частину свого нового королівського палацу.
Після завершення Каролінської епохи в Англії встановився протекторат Олівера Кромвеля. 1658 року Кромвель помер, його посаду успадкував син Річард. 1659 року він добровільно подав у відставку, а наступного року відбулася реставрація Стюартів, і на престол зійшов син Карла I Карл II.
Примітки
- Hirsch, Edward (2014). Poet's Glossary. Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. ISBN .
- Curl, James Stevens (2006). Carolean. A Dictionary of Architecture and Landscape Architecture (англ.). Oxford University Press. doi:10.1093/acref/9780198606789.001.0001/acref-9780198606789-e-849. ISBN .
- Tim Wilks, «Art, Architecture and Politics» in Barry Coward, ed. A Companion to Stuart Britain (2008) pp. 187—213.
- Patrick Collinson, The Birthpangs of Protestant England: Religious and Cultural Change in the Sixteenth and Seventeenth Centuries (1988).
- Edward Chaney, ed. The evolution of English collecting: receptions of Italian art in the Tudor and Stuart periods (2004).
- Thomas N. Corns, «The Poetry of the Caroline Court.» Proceedings-British Academy Vol. 97. (1998) pp. 51–73.
- Clayton, Thomas (1974/ed). Earl Miner. The Cavalier Mode from Jonson to Cotton. Princeton: Princeton University Press, 1971. xiv+333 pp. $9. Renaissance Quarterly (англ.). Т. 27, № 1. с. 110—114. doi:10.2307/2859327. ISSN 0034-4338. Процитовано 25 квітня 2023.
- Black, Joseph (2006). The Broadview Anthology of British Literature (англ.). Broadview Press. с. 790. ISBN .
- Larsen, Eric (Spring 1972). «Van Dyck's English Period and Cavalier Poetry». Art Journal. 31 (3): 257. Adamson, John (20 February 2011). «Reprobates: The Cavaliers of the English Civil War, John Stubbs: review». The Telegraph. UK.
- Andrew McRae, «Remembering 1625: George Wither's Britain's Remembrancer and the Condition of Early Caroline England» English Literary Renaissance 46.3 (2016): 433—455.
- Summerson, 1991, p. 104-106.
- Chambers, 1985, p. 75.
- Henry Ten Eyck Perry, The First Duchess of Newcastle and Her Husband as Figures in Literary History, Boston, Ginn and Co., 1918; p. 18.
- . web.archive.org. 4 жовтня 2000. Архів оригіналу за 4 жовтня 2000. Процитовано 4 травня 2023.
- Doreen Agnew, "Royal Collectors in England, " History Today (May 1953) 3#5 pp. 339—351.
- Arthur MacGregor, «King Charles I: A Renaissance Collector?.» The Seventeenth Century 11.2 (1996) pp: 141—160.
- Carlton, 1995, p. 143.
- Gregg, 1981, 83.
- Carlton, 1995, p. 145.
- Hibbert, 1968, p. 134.
- Harris, 1982, p. 12.
- Michael Jeffé, "Charles the First and Rubens, " History Today (Jan 1951) 1#1 pp. 61–73.
- Daniël Mijtens | Charles I (1600—1649), King of England. The Metropolitan Museum of Art (англ.). Процитовано 4 травня 2023.
- Grosvenor Gallery; Stephens, F.G. (1887). Exhibition of the Works of Sir Anthony Van Dyck. H. Good and Son, Printers. p. 14.
About the end of March or the beginning of April, 1632, Van Dyck arrived in England; he was almost immediately appointed Principal Painter in Ordinary to the King, knighted, presented with a gold chain….
- Dictionary of National Biography, 1885-1900/Van Dyck, Anthony.
- Gaunt, William (1980). Court Painting in England: From Tudor to Victorian Times. Little, Brown Book Group Limited.
- Ellis Waterhouse, Painting in Britain 1530 to 1790, fourth edition, New York, Viking Penguin, 1978; pp. 80–5.
- Summerson, 1991, p. 104-133.
- Hanno-Walter Kruft. A History of Architectural Theory: From Vitruvius to the Present. Princeton Architectural Press, 1994 and Edward Chaney, Inigo Jones's 'Roman Sketchbook, 2006).
- Copplestone, 1963, p. 280.
- Summerson, 1991, pp. 125-126.
- Summerson, 1991, p. 142-144.
- Copplestone, 1963, p. 281.
- Medicina Catholica, &c., Frankfort, 1629–31
- Philosophia Moysaica, &c., Gouda, 1638; an edition in English, Mosaicall Philosophy, &c., London, 1659
- Carl B. Boyer, A History of Mathematics, second edition, revised by Uta C. Merzbach; New York, John Wiley, 1991; pp. 306–7.
- Pycior, Helena M. (13 травня 1997). Symbols, Impossible Numbers, and Geometric Entanglements: British Algebra Through the Commentaries on Newton's Universal Arithmetick (англ.). Cambridge University Press. с. 48. ISBN .
- Macleod, 2009, pp. 5–19.
- Wedgwood, 1958, p. 31.
- Charles I. royal.uk.
- MacDonald, 1969, pp. 45–50.
- Kenneth Fincham, «William Laud and the exercise of Caroline ecclesiastical patronage.» Journal of Ecclesiastical History 51.1 (2000): 69–93.
- Julian Davies, The Caroline captivity of the church: Charles I and the remoulding of Anglicanism, 1625—1641 (Oxford UP, 1992).
- Wedgwood, 1958, pp. 603–605.
- Lockyer, Roger (1998). James VI and I (англ.). Longman. с. 138—158. ISBN .
- W. B. Patterson, «King James I and the Protestant cause in the crisis of 1618–22.» Studies in Church History 18 (1982): 319—334.
- Matar, Nabil (13 жовтня 1998). Islam in Britain, 1558-1685 (англ.). Cambridge University Press. с. 6—9. ISBN .
- Jonathan Scott, England's Troubles: 17th-century English Political Instability in European Context (Cambridge UP, 2000), pp. 98–101
- Godfrey Davies, The Early Stuarts: 1603—1660 (1959), pp. 47–67
- Thomas Cogswell, «John Felton, popular political culture, and the assassination of the duke of Buckingham.» Historical Journal 49.2 (2006): 357—385.
- Kevin Sharpe, The personal rule of Charles I (1992) xv, 65-104.
- G.M.D. Howat, Stuart and Cromwellian Foreign Policy (1974) pp. 17–42.
- Joyce Lorimer, «The failure of the English Guiana ventures 1595—1667 and James I's foreign policy.» Journal of Imperial and Commonwealth History 21#.1 (1993): 1–30.
- Albert J. Loomie, Spain & the Early Stuarts, 1585—1655 (1996).
- Ashley, Roscoe Lewis (1908). American History. New York: The Macmillan Company. p. 52.
- Howard, Henry Frederick | NCpedia. www.ncpedia.org. Процитовано 2 травня 2023.
- King, Julia A. (15 липня 2012). Archaeology, Narrative, and the Politics of the Past: The View from Southern Maryland (англ.). Univ. of Tennessee Press. с. 52. ISBN .
- King, Julia A. (15 липня 2012). Archaeology, Narrative, and the Politics of the Past: The View from Southern Maryland (англ.). Univ. of Tennessee Press. с. 85. ISBN .
- unknown library, Jared; Joseph Meredith Toner Collection (Library of Congress) DLC (1834). The library of American biography. Boston, Hilliard, Gray; London, R.J. Kennett.
- Maryland's Name & Queen Henrietta Maria. msa.maryland.gov. Процитовано 3 травня 2023.
- Frances Copeland Stickles, A Crown for Henrietta Maria: Maryland's Namesake Queen (1988), p. 4
- CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: Maryland. www.newadvent.org. Процитовано 3 травня 2023.
- . web.archive.org. 29 вересня 2007. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 3 травня 2023.
- (PDF). web.archive.org. 13 березня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2014. Процитовано 3 травня 2023.
- Religious Freedom Byway Would Recognize Maryland's Historic Role. washingtonpost.com.
- Religious Toleration in Maryland - Introduction. msa.maryland.gov. Процитовано 3 травня 2023.
- Cecilius Calvert, «Instructions to the Colonists by Lord Baltimore, (1633)» in Clayton Coleman Hall, ed., Narratives of Early Maryland, 1633—1684 (NY: Charles Scribner's Sons, 1910), 11-23.
- Roarke, p. 78
- . web.archive.org. 20 квітня 2010. Архів оригіналу за 20 квітня 2010. Процитовано 3 травня 2023.
- Brief History of Saybrook. Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 5 травня 2023.
- Society of Colonial Wars in the State of Connecticut - 1636 Hartford, Connecticut. colonialwarsct.org. Процитовано 3 травня 2023.
- Thorpe, Francis Newton (18 грудня 1998). The Federal and State constitutions, colonial charters, and other organic laws of the state[s], territories, and colonies now or heretofore forming the United States of America /compiled and edited under the Act of Congress of June 30, 1906. avalon.law.yale.edu. Процитовано 3 травня 2023.
- Barck, Oscar T.; Lefler, Hugh T. (1958). Colonial America. New York: Macmillan. pp. 258—259.
- . web.archive.org. 15 листопада 2014. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 3 травня 2023.
- Society of Colonial Wars in the State of Connecticut - 1662 The Connecticut Charter. colonialwarsct.org. Процитовано 3 травня 2023.
- Allen County Public Library Genealogy Center, John Hutchins (1957). The civic and architectural development of Providence, 1636-1950. Providence, R.I. : Book Shop.
- LaPlante, Eve (19 жовтня 2010). American Jezebel: The Uncommon Life of Anne Hutchinson, the Woman Who Defied the Puritans (англ.). Zondervan. ISBN .
- The Abbreviated History Of Barbados. barbados.org. Процитовано 2 травня 2023.
- Beckles, Hilary McD (16 листопада 2006). A History of Barbados: From Amerindian Settlement to Caribbean Single Market (англ.). Cambridge University Press. с. 7. ISBN .
- Hugh Trevor-Roper, «Prince Rupert, 1619-82» History Today (March 1982) 32#3:4–11.
- Carlton, 1995, p. 331.
- Gregg, 1981, p. 42.
- Charles I: A Royal Prisoner. English Heritage. Процитовано 4 травня 2023.
- Bull, Seed, 1998, p. 100.
- The trial of Charles I. parliament.uk.
- Hibbert, 1968, с. 267.
- Halliday, 1967, с. 160.
Джерела
- Brown, Christopher: Van Dyck 1599—1641. Royal Academy Publications, 1999.
- Bull Stephen, Mike Seed. Bloody Preston: The Battle of Preston, 1648. — Lancaster : Carnegie Publishing Ltd, 1998. — .
- Carlton, Charles. Charles I: The Personal Monarch. — London : Routledge, 1995. — .
- Chambers, James. The English House. — London : Guild Publishing, 1985.
- Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 27. Cambridge University Press. (англ.)
- Copplestone, Trewin. World Architecture. — Hamlyn, 1963.
- Corns Thomas N. (1999) The Royal Image: Representations of Charles I Cambridge University Press.
- Coward, Barry, and Peter Gaunt, eds (2011). English Historical Documents, 1603—1660
- Cust, Lionel Henry (1899). . У (ред.). Dictionary of National Biography. Т. 58. London: Smith, Elder & Co.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - . King Charles I. — London : Dent, 1981. — .
- Halliday, E. E. Cultural History of England. — London : Thames & Hudson, 1967.
- Hanno-Walter Kruft. A History of Architectural Theory: From Vitruvius to the Present. Princeton Architectural Press, 1994 and Edward Chaney, Inigo Jones's 'Roman Sketchbook, 2006
- Harris, Enriqueta. Velazquez. — Ithaca, N.Y. : Cornell University Press, 1982. — .
- . Charles I. — London : Weidenfeld & Nicolson, 1968.
- Kenyon, J.P. ed. The Stuart Constitution, 1603—1688: Documents and Commentary (1986)* Key, Newton, and Robert O. Bucholz, eds. Sources and debates in English history, 1485—1714 (2009)
- MacDonald William W. John Pym: Parliamentarian // Historical Magazine of the Protestant Episcopal Church. — 1969. — Т. 38, № 1.
- Macleod Donald. The influence of Calvinism on politics // Theology in Scotland. — 2009. — Т. XVI, № 2.
- Stater, Victor, ed. The Political History of Tudor and Stuart England: A Sourcebook (Routledge, 2002) online
- . Architecture in Britain, 1530–1830,. — 8th edn., revised. — Penguin : Pelican history of art, 1991. — .
- Wedgwood, CV. The King's War, 1641–1647. — 2001. — Penguin Classics, 1958. — .
- Williamson, George Charles (1909 (англ.)). . Catholic Encyclopedia. Т. 5. New York: Robert Appleton Company.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|HIDE_PARAMETER4=
,|HIDE_PARAMETER5=
,|HIDE_PARAMETER8=
,|HIDE_PARAMETER7=
та|HIDE_PARAMETER6=
() - Wood, Jeremy. Dyck, Sir Anthony Van (1599—1641).
- Atherton, Ian, and Julie Sanders, eds. The 1630s: Interdisciplinary Essays on Culture and Politics in the Caroline Era (Manchester UP, 2006).
- Brice, Katherine. The Early Stuarts, 1603—1640 (1994). pp. 119–143.
- Cogswell, Thomas. "'A Low Road to Extinction? Supply and Redress of Grievances in the Parliaments of the 1620s, " Historical Journal, 33#2 (1990), 283—303 DOI: notes online
- Coward, Barry, and Peter Gaunt. The Stuart Age: England, 1603—1714 (5th ed 2017) new introduction; a wide-ranging standard scholarly survey.
- Coward, Barry, ed. A Companion to Stuart Britain (2009) excerpt and text search; 24 advanced essays by scholars; emphasis on historiography; contents
- Cressy, David. Charles I and the People of England (Oxford UP, 2015).
- Davies, Godfrey. The Early Stuarts, 1603—1660 (Oxford History of England) (2nd ed. 1959), a wide-ranging standard scholarly survey.
- Dyson, Jessica. Staging Authority in Caroline England: Prerogative, Law and Order in Drama, 1625—1642 (2016).
- Fritze, Ronald H. and William B. Robison, eds. Historical Dictionary of Stuart England, 1603—1689 (1996), 630pp; 300 short essays by experts emphasis on politics, religion, and historiography excerpt
- Gardiner, Samuel Rawson. History of England from the Accession of James I. to the Outbreak of the Civil War 1603—1642 (1884) pp 50–160 online.
- Hirst, Derek. «Of Labels and Situations: Revisionisms and Early Stuart Studies.» Huntington Library Quarterly 78.4 (2015): 595—614. excerpt
- Hirst, Derek. Authority and Conflict: England, 1603—1658 (Harvard UP, 1986).
- Kenyon, J.P. Stuart England (Penguin, 1985), survey
- Kishlansky, Mark A. A Monarchy Transformed: Britain, 1603—1714 (Penguin History of Britain) (1997), standard scholarly survey; excerpt and text search
- Kishlansky, Mark A. and John Morrill. «Charles I (1600—1649)», Oxford Dictionary of National Biography (2004; online edn, Oct 2008) accessed 22 Aug 2017 doi:10.1093/ref: odnb/5143
- Lockyer, Roger. The Early Stuarts: A Political History of England, 1603—1642 (Addison-Wesley Longman, 1999).
- Lockyer, Roger. Tudor and Stuart Britain: 1485—1714 (3rd ed. 2004), 576 pp excerpt
- Morrill, John. Stuart Britain: A Very Short Introduction (2005) excerpt and text search; 100pp
- Morrill, John, ed. The Oxford illustrated history of Tudor & Stuart Britain (1996) online, a wide-ranging standard scholarly survey.
- Quintrell, Brian. Charles I 1625—1640 (Routledge, 2014).
- Roberts, Clayton and F. David Roberts. A History of England, Volume 1: Prehistory to 1714 (2nd ed. 2013), university textbook.
- Russell, Conrad. «Parliamentary history in perspective, 1604—1629.» History 61.201 (1976): 1–27. online
- Scott, Jonathan. England's troubles: seventeenth-century English political instability in European context (Cambridge UP, 2000).
- Sharp, David. The Coming of the Civil War 1603–49 (2000), textbook
- Sharpe, Kevin. The personal rule of Charles I (Yale UP, 1992).
- Sharpe, Kevin, and Peter Lake, eds. Culture and politics in early Stuart England (1993).
- Trevelyan, George Macaulay. England under the Stuarts (1925) online a famous classic.
- Van Duinen, Jared. «'An engine which the world sees nothing of': revealing dissent under Charles I's' personal rule'.» Parergon 28.1 (2011): 177—196. online
- Wilson, Charles. England's apprenticeship, 1603—1763 (1967), comprehensive economic and business history.
- Wroughton, John. ed. The Routledge Companion to the Stuart Age, 1603—1714 (2006) excerpt and text search
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karolinska epoha period v istoriyi Angliyi ta Shotlandiyi sho trivav protyagom pravlinnya korolya Karla I 1625 1649 Termin pohodit vid latinskogo variantu imeni Karl Carolus Karolinska epoha nastala pislya Yakovianskoyi koli praviv korol Yakiv I ta VI 1603 1625 i pereduvala periodu ta restavraciyi Korol Karl I Robota Antonisa van Dejka U Karolinsku epohu posilyuvalisya religijni politichni ta socialni superechnosti v suspilstvi Angliyi ta Shotlandiyi mizh korolem ta jogo prihilnikami vidomih yak Royalistska partiya The Royalist Party z odnogo boku i parlamentskoyu opoziciyeyu kruglogolovimi z inshogo Todi yak u Yevropi trivala Tridcyatilitnya vijna v Angliyi isnuvav netrivkij mir yakij pidrivali gromadyanski konflikti mizh korolem ta parlamentom sho dedali zagostryuvalisya Popri suspilni konflikti aktivno rozvivalisya mistectvo ta nauka Takozh vidbuvalasya kolonizaciya Pivnichnoyi Ameriki z 1629 po 1636 buli zasnovani koloniyi Karolina Konnektikut Merilend ta Rod Ajlend Prodovzhuvavsya rozvitok ranishe zasnovanih kolonij Virdzhiniya Massachusets ta Nyufaundlend Pekotska vijna v Massachusetsi bula v 1636 1638 rokah bula pershim masshtabnim konfliktom mizh kolonizatorami Novoyi Angliyi ta korinnimi zhitelyami amerikanskogo kontinentu MistectvoVisoke mistectvo rozvivalosya pid patronatom korolya hocha drama perestala rozvivatisya za idealami Shekspirivskoyi epohi Usi vidi mistectva zaznali znachnogo vplivu politichnih i religijnih superechnostej ta konfliktiv pogodzhuyetsya z tim sho puritanci dosit pidozrilo i prezirlivo stavilisya do vitonchenih mistectv Edvard Chejni vvazhaye sho katolickih patroniv ta mitciv bulo dosit bagato i voni chinili znachnij vpliv na rozvitok mistectva Poeziya Poet kavaler U Karolinsku epohu vidbuvsya rozkvit sered nih ta ta poetiv metafizikiv ruhiv yaki zaklali osnovi tvorchosti Dzhona Donna ta Dzhona Miltona Poeziya vidriznyalasya vid tradicijnoyi poeziyi predmetom na yakij akcentuvalasya uvaga chitacha Ne zachipayuchi religijni filosofski ta mistecki pitannya poeziya kavaleriv pragne visloviti radist i torzhestvo bilshe nizh poeziya poperednikiv Namirom takih tvoriv chasto bulo prosuvannya korolivskoyi vladi i neridko kavaleri vislovlyuvalisya vidkrito proti kruglogolovih Bilshist kavalerskih tvoriv mali alegorichni abo klasichni pidgruntya opirayuchis na tvorchist Goraciya Cicerona ta Ovidiya Vikoristovuyuchi taki zasobi kavaleri stvoryuvali poeziyu zdatnu vraziti korolya Karla I Poeti kavaleri namagalisya stvoriti poeziyi v yakih vodnochas buli bi prisutni i zadovolennya i chesnoti U nih bulo bagato vidsilok do poeziyi Antichnosti Zhittya na povnu dlya poetiv kavaleriv oznachalo sered inshogo materialni blaga ta otrimannya seksualnogo zadovolennya Takozh dlya yihnoyi poeziyi bula harakterna platonichna lyubov za yakoyi choloviki viyavlyali osoblivu bozhestvennu lyubov do zhinki 1588 1667 buv vidatnim poetom pamfletistom satirikom ta avtorom gimniv Jogo najvidomisha pracya Spogad Britaniyi 1625 roku v yakij vin pisav na rizni temi zokrema pro politiku ta chumu Vizer zasudzhuye tiraniyu v yakij todi zvinuvachuvali korolya Takozh vin prorokuvav liha yaki piznishe spitkali Angliyu ta Shotlandiyu Teatr Koroleva Genriyetta Mariya zi svoyim gnomom Robota Antonisa van Dejka Teatr Karolinskoyi epohi zaznav padinnya porivnyano z doboyu Vilyama Shekspira ta Bena Dzhonsona hocha deyaki z yihnih nastupnikiv osoblivo ta namagalisya cikavij ta perekonlivij teatr Komediyi napisani nim u svoyi ostanni roki otrimali viznannya kritikiv U Karolinsku epohu v drami she vikoristovuvali zhanr Cej zhanr peredbachav vikoristannya muziki tancyu spivu ta aktorskoyi gri a takozh za yakogo arhitekturnij fon ta kostyumi rozroblyalisya arhitektorami chasto taku rol vikonuvav Inigo Dzhons shob stvoriti alegoriyu yaka predstavlyala bi patrona Profesijnih aktoriv ta muzikantiv najmali dlya chastin gri ta spivu Chasto aktorami yaki ne brali uchasti u gri abo spivi buli pridvorni Na vidminu vid Yakovianskoyi ta Yelizavetinskoyi drami koli shiroka publika mogla sposterigati za scenichnoyu groyu za Karla I taki vistupi zdijsnyuvalisya dlya vuzkogo kola avditoriyi u privatnih palacah Veliki vitrati na maski inkoli yihnya vartist mogla syagati 15 tisyach funtiv buli odniyeyu iz pretenzij yaki parlament i suspilstvo visuvali korolyu ta jogo dvoru Gromadskij teatr u Londoni prodovzhuvav rozvivatisya za yakovianskoyu tendenciyeyu yaka polyagala u perehodi do vistav pered menshoyu publikoyu u menshih prote dorozhchih miscyah Yedinim novim gromadskim teatrom u Londoni buv sho buv zasnovanij 1629 roku i diyav do Ser sho mav posadu Master of the Reveals buv dominantnoyu figuroyu v teatri Prodovzhuvala diyati trupa patronat nad yakoyu Karl I uspadkuvav vid batka a v 1625 roci bula zasnovana trupa patronom yakoyi bula koroleva Genriyetta Mariya U 1638 1639 rokah cherez epidemiyu chumi teatri buli zakriti a pislya zaboroni teatriv Dovgim parlamentom u 1642 roci vistavi prodovzhuvalisya dlya privatnih avditorij V inshih napryamah literaturi osoblivo u dramaturgiyi dedali menshe nasliduvalisya tendenciyi poperednih periodiv 1632 roku kritik opublikuvav svij tvir Mitomist Mythomystes u yakomu namagavsya implementuvati zasadi neoplatonizmu v poeziyi Zhivopis Karla I porivnyuyut iz korolyami Genrihom VIII ta Georgom III yak odnogo iz najbilshih kolekcioneriv tvoriv mistectva a sered usih monarhiv iz dinastiyi Styuartiv vin sformuvav najbilshu mistecku kolekciyu Vin vvazhav obrazotvorche mistectvo odnim zi shlyahiv reprezentaciyi svogo bachennya monarhiyi Kolekciya korolya vidobrazhala jogo estetichni smaki yaki kontrastuvali zi smakami togochasnih nimeckih ta gabsburzkih praviteliv Na moment smerti Karla I jogo kolekciya narahovuvala 1760 tvoriv mistectva zokrema kartini Ticiana Rafaelya ta Korredzho Karl I zamoviv rozpis steli Benketing gauza u palaci Vajtgoll u Rubensa ta kartini u hudozhnikiv Nizhnih krayin zokrema Gerrita van Gontgorsta i Deniela Mejtensa 1628 roku korol kupiv kolekciyu gercoga Mantuyi Karla I yaku toj prodav cherez ekonomichni negarazdi u krayini 1632 roku korol vidvidav Ispaniyu de pozuvav dlya portreta napisanogo Diyego Velaskesom prote cya kartina bula vtrachena Buduchi korolem Karl I namagavsya privesti do Londona providnih yevropejskih hudozhnikiv 1632 roku korol perekonav oselitisya v Angliyi Oracio Dzhentileski a piznishe do krayini pereyihali jogo dochka Artemiziya ta deyaki z jogo siniv Rubens buv osoblivoyu cillyu dlya Karla I 1630 roku vin pribuv do Angliyi iz diplomatichnoyu misiyeyu i napisav portret korolya a piznishe prisilav jomu inshi kartini iz Antverpena Rubens buv dobre prijnyatij pid chas svogo 9 misyachnogo vizitu i todi zh jogo posvyatili u licari Pridvornim portretistom Karla I stav Deniel Mejtens Van Dejk Antonis van Dejk 1637 1638 Antonis van Dejk priznachenij hudozhnikom korolya u 1633 1641 mav znachnij vpliv na rozvitok zhivopisu v Angliyi Chasto perebuvayuchi v Antverpeni i mayuchi tisni zv yazki iz anglijskim dvorom van Dejk dopomagav agentam korolya u poshukah hudozhnikiv ta kartin dlya kolekciyi Takozh vin nadislav Karlovi I kilka vlasnih robit i 1632 roku v Gaazi namalyuvav sestru korolya Yelizavetu Styuart Van Dejk buv posvyachenij u licari otrimuvav pensiyu v rozmiri 200 funtiv na rik volodiv apartamentami na berezi Temzi u Londoni ta v U granti pro pensiyu van Dejk mav titul angl principalle Paynter in ordinary to their majesties Pomeshkannya na berezi Temzi u rajoni chasto vidviduvali korol ta koroleva Van Dejk napisav nizku portretiv korolya ta korolevi Genriyetti Mariyi yihnih ditej ta pridvornih Bagato z nih buli stvoreni v kilkoh versiyah i zgodom sluguvali diplomatichnimi podarunkami prihilnikam korolya Van Dejk zapochatkuvav stil yakij dominuvav u anglijskomu zhivopisi do XVIII stolittya Na bagatoh jogo portretah nayavnij zadnij prirodnij fon Hocha van Dejk stvoriv stil bilshist jogo pokroviteliv pid chas gromadyanskoyi vijni stali na bik parlamentu Pislya smerti van Dejka u 1641 roci na posadi golovnogo korolivskogo hudozhnika jogo zaminiv Vilyam Dobson Vin kopiyuvav roboti Ticiana ta van Dejka nayavni u Korolivskij kolekciyi Arhitektura Benketing gauz palac Vajtgoll London Klasichna arhitektura populyarna na toj chas v Italiyi ta Franciyi poshirilasya na Angliyu ta Shotlandiyu v Karolinsku epohu Na toj chas renesansna arhitektura vzhe pokinula Veliku Britaniyu Cej stil na Velikij Britaniyi buv implementovanij yak palladianstvo a najvidatnishim arhitektorom stilyu buv Inigo Dzhons Dzhons podorozhuvav Italiyeyu razom iz grafom Arundel Kolekcionerom u 1613 1614 rokah Palladianstvo Dzhonsa jogo suchasnikiv i piznishe poslidovnikiv buv stilem velikih fasadiv a matematichni formuli za yakimi rozrahovuvali rozmiri ne zastosovuvali strogo Bilshist zamiskih budinkiv u Angliyi zvedeni mizh 1640 ta 1680 rokami yak ot pobudovani v comu stili Takij stil zagalom nasliduye risi palladianstva Dzhonsa yakij tak zbuduvav Kvinz gauz u Grinvichi Benketing gauz u Vajtgolli oficijna rezidenciya anglijskih monarhiv u 1530 1698 rokah ta nezavershena nova rezidenciya Karla I u Londoni u Kovent gardeni Dzhonsa u Kovent Gardeni 1631 pershij povnistyu novij hram v Angliyi z chasiv Reformaciyi i zagalom nasliduvav toskanskij order opisanij Vitruviyem Dzhons buv vplivovoyu figuroyu pri dvori Bilshist velikih budivel Karolinskoyi epohi zvedeni u stili yakij istorik nazvav remisnichim manerizmom Cej stil rozvinuvsya iz pid kerivnictvom perevazhno londonskih arhitektoriv yaki prodovzhuvali pracyuvati u gildiyah inodi yih she nazivali Chasto imena arhitektoriv ta dizajneriv zalishayutsya nevidomimi tomu v bilshosti vipadkiv zamovniki sporud vidigravali znachnu rol u yihnomu oformlenni Odnim iz najvidatnishih anglijskih skulptoriv togo chasu buv kamenyar yakij takozh spivpracyuvav z Inigo Dzhonsom Dzhon Dzhekson pom 1663 pracyuvav u Oksfordi i zviv tam bagato pribudov do tamteshnih koledzhiv na zahodi Londona zvedenij 1638 roku Pislya strati Karla I palladianskij stil yakij prosuvav Inigo Dzhons zanepav oskilki bilshist tih komu vin podobavsya buli pridvornimi korolya Pislya restavraciyi Styuartiv znachnogo poshirennya nabuv stil baroko NaukaMedicina Vilyam Garvej Medicina zaznala znachnogo rozvitku zavdyaki publikaciyi Vilyamom Garveyem u 1628 roci praci Pro ruh sercya i krovi u tvarin Exercitatio Anatomica de Motu Cordis et Sanguinis in Animalibus pro cirkulyatornu sistemu Todi pracya otrimala negativni i duzhe kritichni vidguki ale z chasom stavlennya do neyi pokrashuvalosya Okultist Robert Fladd protidiyuchi medichnomu progresovi prodovzhiv publikaciyu seriyi svoyih prac rozpochatoyi she za Yakova I 1626 roku z yavilasya jogo Philosophia Sacra 1629 i 1631 vijshli dvi chastini Medicina Catholica Jogo ostannya znakova pracya Philosophia Moysaica bula opublikovana pislya jogo smerti Filosofiya Revolyuciya v mislenni yaka pov yazuye Frensisa Bekona 1561 1626 zi stvorennyam Korolivskogo tovaristva u 1660 roci vidbulasya v Karolinsku epohu Bekonova Nova Atlantida bula vpershe nadrukovana anglijskoyu v 1627 roci ta spriyala rozvitku novoyi paradigmi mislennya sered sprijnyatlivih individiv Diyachi yaki zasnuvali Korolivske tovaristvo v cej period buli shkolyarami ta studentami hocha Dzhon Vilkins uzhe publikuvav svoyi ranni praci pro Kopernikivsku revolyuciyu Vidkrittya svitu na Misyaci The Discovery of a World in the Moon 1638 ta Rozmova pro novu planetu A Discourse Concerning a New Planet 1640 Za vidsutnosti naukovih institucij ta organizacij karolinski naukovci protonaukovci ta naturfilosofi ob yednuvalisya v neformalni grupi chasto pid socialnim ta finansovim patronatom spivchutlivogo aristokrata Takij fenomen isnuvav i za poperednih monarhiv Yelizaveti I ta Yakova I koli taki grupi utvoryuvalisya navkolo Karolinski naukovci zbiralisya tak samo U cej period populyarnimi buli taki filosofski teoriyi yak alhimiya astrologiya neoplatonizm kabala ta Filosof Tomas Gobbs pochav pisati pro svoyi filosofski koncepti she v Karolinsku epohu hocha jogo praci buli opublikovani vzhe pislya yiyi zavershennya Matematika U galuzi matematiki 1631 roku buli opublikovani dvi znakovi praci Artis analyticae praxis Tomasa Gerriota opublikovana za 10 rokiv pislya smerti ta Clavis mathematicae Vilyama Otreda Obidvi praci stali vagomimi v matematichnij nauci zokrema nimi bulo zaprovadzheno vikoristannya simvola displaystyle times dlya mnozhennya ta dlya dilennya ReligiyaArhiyepiskop Vilyam Lod Nezalezhno vid religijnih vchen chi politichnih perekonan absolyutna bilshist zhiteliv usih troh korolivstv Angliya Shotlandiya Irlandiya virili sho dobre kerovana monarhiya pohodila vid bozhestvennoyi voli U suspilstvi sperechalisya sho oznachaye dobre kerovana monarhiya a takozh shodo togo hto maye vinyatkove pravo virishuvati religijni pitannya Yepiskopalianci Episcopalians zagalom pidtrimuvali cerkvu yakoyu keruyut yepiskopi yakih priznachav korol i yaki vidpovidali pered nim Puritani vvazhali sho korol povinen vidpovidati pered religijnimi liderami yakih priznachali vidpovidni kongregaciyi Karolinska epoha bula periodom intensivnih diskusij shodo religijnoyi praktiki ta liturgiyi Todi yak Cerkva Shotlandiyi bula perevazhno presviterianskoyu obstavini v Angliyi buli bilsh skladni Puritan bulo zagalnim terminom dlya vsih hto hotiv reformuvati abo ochistiti purify Cerkvu Angliyi puritani dililisya na bagato riznih mizh soboyu grup Presviterianci mali najbilshij vpliv u Parlamenti hocha buli j inshi ob yednannya yak ot kongregacionalisti ta independenti Tisni zv yazki mizh religiyeyu ta politikoyu dodavali zagalnij situaciyi she bilshoyi skladnosti yepiskopi zasidali v Palati lordiv de voni chasto blokuvali parlamentsku zakonodavchu diyalnist Hocha korol Karl I buv nepohitnim protestantom bagato hto navit sered tih hto pidtrimuvav yepiskopalianstvo vistupali proti ritualiv Visokoyi cerkvi yaki korol pragnuv vstanoviti v Angliyi ta Shotlandiyi oskilki taki rituali buli katolickimi i viklikali znachnu pidozrilist ta nedoviru v suspilstvi Isnuvala nizka prichin takogo stanovisha Po pershe tisnij zv yazok politiki ta religiyi v XVII stolitti oznachav sho zmini v odnij iz cih sfer zhittya suspilstva oznachali zmini i v inshij Po druge v period Tridcyatilitnoyi vijni takij stan viklikav zanepokoyennya pov yazane z tim sho korol ne zmig organizuvati pidtrimku protestantskih sil z boku Angliyi v borotbi iz katolickimi derzhavami Karl I tisno spivpracyuvav iz arhiyepiskopom Vilyamom Lodom u pitannyah reorganizaciyi vladi zokrema pidgotovki vidannya novoyi Knigi spilnih molitov Istoriki Kevin Sherp ta Dzhulian Dejvis vvazhayut sho Karl buv golovnim iniciatorom religijnih zmin a Lod zabezpechuvav priznachennya vidpovidnih yepiskopiv yak ot ta Shotlandskij opir karolinskim reformam pripinivsya pislya yepiskopskih vijn 1639 ta 1640 rokiv vnaslidok yakih yepiskopiv vignali iz Cerkvi Shotlandiyi todi yak bulo vstanovleno kovenantskij uryad Nasliduyuchi Nacionalnij Kovenant 1643 roku anglijski ta shotlandski delegati zibralisya na Vestminsterskij asambleyi sklikanu za postanovoyu Dovgogo parlamentu shob stvoriti ob yednanu Presviteriansku cerkvu Angliyi ta Shotlandiyi Prote zgodom takij proyekt stav lishe propoziciyeyu navit za dominuvannya puritan u Dovgomu parlamenti a 1647 roku jogo povnistyu vidkinuli Zovnishnya politikaKorol Yakiv I 1603 1625 vistupav za mir ne tilki v jogo troh korolivstvah a i v usij Yevropi Yevropa bula znachno polyarizovana i perebuvala na mezhi pochatku Tridcyatilitnoyi vijni mizh nevelikimi protestantskimi derzhavami i katolickimi imperiyami Na katolicizm v Ispaniyi yak i na imperiyu Ferdinanda II golovi domu Avstrijskih Gabsburgiv ta imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi znachno vplinula Kontrreformaciya Metoyu katolickih derzhav bulo vikorinennya protestantizmu na svoyij teritoriyi Karl I uspadkuvav slabkij flot i v pershi roki pravlinnya bagato korabliv buli zahopleni berberskimi korsarami yaki diyali za kosht Osmanskoyi imperiyi i poloneni yakih stavali rabami Korsari provodili rejdi na uzberezhzhi Velikoyi Britaniyi zokrema velikij nabig stavsya v serpni 1625 roku poblizu Kornuollu i na 1626 rik 4500 britanciv buli rabami u Pivnichnij Africi Korabli korsakiv diyali navit u britanskih vodah i do 1640 h rokiv parlament pochav uzhivati zahodiv dlya vikupu zaruchnikiv u turkiv Dzhordzh Vilyers 1 j gercog Bekingem Gercog Bekingemskij 1592 1628 mav shiroki vladni povnovazhennya i faktichno vikonuvav yih zamist korolya Vin pragnuv do soyuzu z Ispaniyeyu Razom zi she todi princom Karlom vin u 1623 roci poyihav do Ispaniyi shob domogtisya odruzhennya princa iz infantoyu Prote Ispaniya visuvala umovi shob korol Yakiv I vidkinuv netolerantnist do katolictva abo zh shlyub ukladenij ne bude Gercog Bekingem ta princ Karl buli prinizheni i gercog stav odnim iz tih hto najbilshe vistupav za vijnu proti Ispaniyi Vodnochas protestantski knyazi pidtrimuvali Angliyu yak najsilnishu sered protestantskih derzhav i takim chinom namagalisya zaruchitisya yiyi pidtrimkoyu Dochka Yakova I Yelizaveta stala korolevoyu konsortom Bogemiyi za shlyubom iz Fridrihom Pfalcskim yakij stav zyatem korolya i voyuvav proti Vidnya Tridcyatilitnya vijna rozpochalasya u 1618 roci koli gabsburzkij imperator vignav novih korolya ta korolevu Bogemiyi ta strativ yihnih prihilnikiv Katolicka Bavariya pochala vtorgnennya u Pfalc i zyat Yakova I zvernuvsya po jogo vijskovu dopomogu Korol ostatochno usvidomiv sho jogo politika mala zvorotnij efekt i vidmovivsya dopomagati Vin uspishno vberig Angliyu vid uchasti u yevropejskij vijni yaka trivala tri desyatilittya Inshij plan Yakova I polyagav u tomu shob odruzhiti princa Karla iz francuzkoyu princesoyu katolichkoyu yaka prinesla bi solidne pridane Parlament ta britanci vistupali kategorichno proti bud yakih shlyubiv iz katolikami vimagali negajno rozpochati vijnu proti Ispaniyi a takozh pidtrimuvali protestantiv u vijni v kontinentalnij Yevropi Yakiv I vidkinuv dumku i elit i naselennya a parlament vidpovidno skorotiv finansuvannya korolya Korol Karl I doviryav gercogu Bekingemskomu yakij u toj chas stav dovoli bagatim prote zaznav nevdachi u zovnishnij ta vijskovij politici Karl I nakazav gercogovi provesti proti Ispaniyi u 1625 roci Cya ekspediciya stala totalnim fiasko cherez veliku kilkist soldativ yaki pomerli vid hvorob ta golodu Gercog buv takozh na choli inshoyi vijskovoyi kampaniyi v 1627 roci yaka takozh zaznala totalnogo rozgromu Cherez ce jogo nezlyubili a reputaciyi korolya bulo zavdano znachnoyi shkodi Anglijci zradili koli v 1628 roci kat strativ gercoga Odinadcyatirichnij period mizh 1629 ta 1640 rokom koli Karl I praviv odnoosibno bez parlamentu vidomij yak Personal Rule abo Odinadcyatirichna tiraniya U cej period derzhava ne mala koshtiv dlya vedennya vijni tomu mir buv micnim Oskilki parlament nadali ne hotiv finansuvati vijskovi kampaniyi korolya 1629 roku Karl I uklav ta Ispaniyeyu Vidsutnist koshtiv dlya vijni vnutrishnij konflikt mizh korolem ta parlamentom prizveli do togo sho uvaga Angliyi bula vidvernuta vid yevropejskih sprav sho u svoyu chergu prizvelo do porazok protestantskih sil Tomu osnovnim vektorom zovnishnoyi politiki Angliyi zalishavsya soyuz iz Niderlandami hocha anglijski polki takozh voyuvali za Shveciyu Vidmova koroliv Yakova I ta Karla I vid uchasti v kontinentalnih vijnah bula odniyeyu z najpozitivnishih dlya Angliyi ris yihnogo pravlinnya Popri ce v 1627 1629 rokah Angliya vela neznachnu vijnu proti Franciyi v yakij pidtrimala gugenotiv u borotbi proti korolya Lyudovika XIII U 1600 1650 rokah Angliya zdijsnila kilka sprob kolonizuvati Gayanu na pivnochi Pivdennoyi Ameriki prote vsi sprobi zaznali nevdachi i ci zemli Surinam ostatochno vidijshli do Niderlandiv u 1667 roci KolonializmZ 1620 po 1643 religijni nevdovolennya bilshoyu miroyu z boku puritan i tih hto zvinuvachuvav korolya u nibito katolickih nahilah prizveli do masshtabnih dobrovilnih emigracij vidomih yak The Great Migration Iz blizko 80 tisyach emigrantiv iz Angliyi blizko 20 tisyach poselilisya v Pivnichnij Americi de golovnoyu cillyu bula Nova Angliya Kolonisti v Novij Angliyi buli perevazhno rodinami yaki mali pevnu osvitu i perevazhno veli zamozhne zhittya u metropoliyi Karolina Dokladnishe Karolina provinciya 1629 roku korol Karl I dav svoyemu generalnomu prokurorovi seru region navkolo richki Kejp Fir na teritoriyi suchasnih Spoluchenih Shtativ Ci zemli buli inkorporovani i nazvani Karolinoyu na chest Karla I Zgodom Git prodav teritoriyu Pershi postijni poselenci pribuli do Karolini za pravlinnya korolya Karla II Merilend Dokladnishe Merilend provinciya Zasnuvannya Merilendu Kartina Emanuelya Lojce 1632 roku Karl I vidav statut Merilend plosheyu blizko 12 mln akriv 49 000 km2 rimo katolickomu baronovi yakij pragnuv utiliti ideyu svogo batka iz zasnuvannya koloniyi v yakij katoliki mogli b zhiti spilno iz protestantami Na vidminu vid korolivskogo statutu Karolini statut Merilendu ne mistiv zhodnih zgadok pro religiyu majbutnih poselenciv Prote peredbachalosya sho katoliki budut mogti bezpereshkodno prozhivati v koloniyi Nova koloniya bula nazvana na chest katolichki za virospovidannyam Genriyetti Mariyi Francuzkoyi druzhini Karla I ta jogo korolevi konsort Rishennya pro zasnuvannya koloniyi same v comu misci bulo strategichnim oskilki korol pragnuv mati volodinnya na pivnich vid richki Potomak Koloniyu Novi Niderlandi zasnuvav odin iz najbilshih imperialistichnih supernikiv Angliyi Gollandska respublika yaka pretenduvala na vsyu dolinu richki Delaver i navmisno chitko ne vstanovlyuvala kordon iz anglijskoyu Virdzhiniyeyu Korol Karl ne pogodzhuvavsya iz pretenziyami Niderlandiv na uzberezhzhya Atlantiki i namagavsya posiliti anglijski pretenziyi oficijno okupovuyuchi ci teritoriyi Lord Baltimor zaproshuvav do Merilendu i katolikiv i protestantiv chasto proponuyuchi yim veliki zemlevolodinnya ta obicyayuchi viroterpimist U novij koloniyi bulo zaprovadzheno pravilo yake vpershe bulo zastosovane u Dzhejmstauni vidpovidno do yakogo poselenci otrimuvali 50 akriv 20 ga zemli na kozhnu osobu zavezenu do koloniyi Prote iz blizko 200 pershih poselenciv yaki pribuli na korablyah Ark ta Dove bilshist buli protestantami Rimo katoliki na choli iz yezuyitom yaki skladali menshist spivpracyuvali iz protestantami na choli z bratom 2 go barona Baltimor z metoyu stvorennya novogo poselennya Vono stalo pershoyu stoliceyu Merilendu Zaraz ce misce vvazhayetsya miscem narodzhennya svobodi virospovidannya u SShA i pershim miscem u Pivnichnij Americi stvorenim za osoblivim mandatom yak misce i dlya katolikiv i dlya protestantiv Odnak rimo katolikiv zaohochuvali strimano stavitisya do svoyeyi viri shob ne provokuvati konfliktiv iz protestantami Religijna tolerantnist nadali zalishalasya osnovnoyu cillyu do yakoyi pragnuli zasnovniki koloniyi Na pershih zakonodavchih zborah provinciyi Merilend u 1649 roci bulo prijnyato zakon yakij zakripiv viroterpimist Piznishe u drugij polovini XVII stolittya katolicizm u Merilendi buv ogoloshenij poza zakonom i viroterpimist bula skasovana Yiyi bulo vidnovleno pislya Amerikanskoyi revolyuciyi drugoyi polovini XVIII stolittya Konnektikut Dokladnishe Konnektikut koloniya Na pochatku isnuvannya koloniya Konnektikut yavlyala soboyu dekilka nevelikih poselen u Vindzori Vetersfildi Sejbruci Gartfordi ta Nyu Gejveni Pershi anglijski poselenci pribuli do Konnektikutu v 1633 roci i poselilisya u Vindzori Dzhon Vintrop molodshij iz Massachusetsu otrimav nakaz stvoriti u girli richki koloniyu Sejbruk Osnovna chastina poselenciv puritani iz koloniyi Massachusetskoyi zatoki na choli z Tomasom Gukerom pribuli v 1636 roci i zasnuvali koloniyu Konnektikut u Gartfordi Koloniya Nyu Gejven bula zasnovana ta inshimi u 1638 roci Cya koloniya mala vlasnu konstituciyu Fundamentalna zgoda koloniyi Nyu Gejven zatverdzhenu 1639 roku Poselenci chasiv Karolinskoyi epohi buli kalvinistami i namagalisya vidokrmitisya vid Cerkvi Angliyi Bilshist iz nih emigruvali do Novoyi Angliyi pid chas Velikoyi migraciyi Zasnuvannya cih individualno nezalezhnih poselen ne bulo sankcionovano Koronoyu Oficijne yih viznannya ne vidbulosya navit do kincya pravlinnya Karla II Rod Ajlend Te sho piznishe otrimalo nazvu Koloniya Rod Ajlend ta Providentski plantaciyi bulo zasnovano u Karolinsku epohu U 1630 h rokah disenteri iz puritan koloniyi Massachusetskoyi zatoki pribuli syudi dvoma riznimi hvilyami Pid chas pershoyi hvili u 1636 roci na choli z Rodzherom Vilyamsom bulo zasnovano misto Providens ta susidni poselennya yak ot Krenston Za rik insha grupa poselenciv na choli z zajnyala pivnichnu chastinu todi vidomij yak Rod Ajlend Barbados Pislya togo yak portugalski ta ispanski vidkrivachi vidvidali Barbados 14 travnya 1625 roku kapitan Dzhon Pauell progolosiv ostriv volodinnyam Yakova I na toj chas uzhe minulo 6 tizhniv pislya jogo smerti Za dva roki 80 poselenciv iz 10 rabami zavezeni bratom kapitana zajnyali ostriv 1639 roku kolonisti zasnuvali miscevu demokratichnu asambleyu Silske gospodarstvo yake spiralosya na Indentures pochinayuchi iz 1630 h rokiv rozvivalasya na takih kulturah yak cukrova trostina tyutyun ta bavovna Zavershennya epohiKorol Karl I na vijskovij radi naperedodni u 1642 roci Pislya nevdaloyi sprobi Karla I areshtuvati p yatoh chleniv parlamentu yaka stalasya 4 sichnya 1642 roku korol ogolosiv vijnu parlamentu Tak v Angliyi pochalasya gromadyanska vijna v yakij korol odnochasno protistoyav armiyam anglijskogo ta shotlandskogo parlamentiv Golovnim sered tih hto pidtrimuvav korolya buv Rupreht Pfalcskij sin pfalcskogo kurfyursta Fridriha V ta sestri Karla Yelizaveti Vin buv providnim sered royalistiv pid chas gromadyanskoyi vijni Takozh vin buv aktivnim na floti i zasnovnikom ta Kompaniyi Gudzonovoyi zatoki zajmavsya naukoyu ta mistectvom Pislya porazki Karla I u bitvi pri Nesbi u chervni 1645 roku vin zdavsya shotlandskij parlamentskij armiyi yaka zreshtoyu peredala jogo anglijskomu parlamentovi Perebuvayuchi uv yaznenim u Gempton korti korol rishuche vidkidav vimogi konstitucijnoyi monarhiyi U listopadi 1647 roku vin utik iz Gempton kortu prote nezabarom buv zanovo shoplenij i uv yaznenij u zamku Karisbruk na ostrovi Vajt Strata Karla I v Benketin gauzi 30 sichnya 1649 roku U Karisbruku Karlovi yakij vse she planuvav utechi vdalosya uklasti soyuz iz Shotlandiyeyu yakij gruntuvavsya na obicyanci uzakoniti presviterianstvo i tomu bulo zaplanovane shotlandske vtorgnennya v Angliyu Prote na kinec 1648 roku armiya novogo zrazka Olivera Kromvelya vstanovila kontrol nad majzhe vsiyeyu Angliyeyu i shotlandska armiya yaka rozpochala vtorgnennya bula rozbita u de 2000 soldativ Karla I buli vbiti i 9000 poloneni Pislya porazki Karl I buv zvinuvachenij u tiraniyi ta derzhavnij zradi Nad nim proveli sud i v sichni 1649 roku vin buv strachenij Vin buv strachenij u Benketing gauzi budivli yaku korol zamoviv v arhitektora Inigo Dzhonsa yak pershu chastinu svogo novogo korolivskogo palacu Pislya zavershennya Karolinskoyi epohi v Angliyi vstanovivsya protektorat Olivera Kromvelya 1658 roku Kromvel pomer jogo posadu uspadkuvav sin Richard 1659 roku vin dobrovilno podav u vidstavku a nastupnogo roku vidbulasya restavraciya Styuartiv i na prestol zijshov sin Karla I Karl II PrimitkiHirsch Edward 2014 Poet s Glossary Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company ISBN 978 0 547 73746 1 Curl James Stevens 2006 Carolean A Dictionary of Architecture and Landscape Architecture angl Oxford University Press doi 10 1093 acref 9780198606789 001 0001 acref 9780198606789 e 849 ISBN 978 0 19 860678 9 Tim Wilks Art Architecture and Politics in Barry Coward ed A Companion to Stuart Britain 2008 pp 187 213 Patrick Collinson The Birthpangs of Protestant England Religious and Cultural Change in the Sixteenth and Seventeenth Centuries 1988 Edward Chaney ed The evolution of English collecting receptions of Italian art in the Tudor and Stuart periods 2004 Thomas N Corns The Poetry of the Caroline Court Proceedings British Academy Vol 97 1998 pp 51 73 Clayton Thomas 1974 ed Earl Miner The Cavalier Mode from Jonson to Cotton Princeton Princeton University Press 1971 xiv 333 pp 9 Renaissance Quarterly angl T 27 1 s 110 114 doi 10 2307 2859327 ISSN 0034 4338 Procitovano 25 kvitnya 2023 Black Joseph 2006 The Broadview Anthology of British Literature angl Broadview Press s 790 ISBN 978 1 55111 609 9 Larsen Eric Spring 1972 Van Dyck s English Period and Cavalier Poetry Art Journal 31 3 257 Adamson John 20 February 2011 Reprobates The Cavaliers of the English Civil War John Stubbs review The Telegraph UK Andrew McRae Remembering 1625 George Wither s Britain s Remembrancer and the Condition of Early Caroline England English Literary Renaissance 46 3 2016 433 455 Summerson 1991 p 104 106 Chambers 1985 p 75 Henry Ten Eyck Perry The First Duchess of Newcastle and Her Husband as Figures in Literary History Boston Ginn and Co 1918 p 18 web archive org 4 zhovtnya 2000 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2000 Procitovano 4 travnya 2023 Doreen Agnew Royal Collectors in England History Today May 1953 3 5 pp 339 351 Arthur MacGregor King Charles I A Renaissance Collector The Seventeenth Century 11 2 1996 pp 141 160 Carlton 1995 p 143 Gregg 1981 83 Carlton 1995 p 145 Hibbert 1968 p 134 Harris 1982 p 12 Michael Jeffe Charles the First and Rubens History Today Jan 1951 1 1 pp 61 73 Daniel Mijtens Charles I 1600 1649 King of England The Metropolitan Museum of Art angl Procitovano 4 travnya 2023 Grosvenor Gallery Stephens F G 1887 Exhibition of the Works of Sir Anthony Van Dyck H Good and Son Printers p 14 About the end of March or the beginning of April 1632 Van Dyck arrived in England he was almost immediately appointed Principal Painter in Ordinary to the King knighted presented with a gold chain Dictionary of National Biography 1885 1900 Van Dyck Anthony Gaunt William 1980 Court Painting in England From Tudor to Victorian Times Little Brown Book Group Limited ISBN 9780094618701 Ellis Waterhouse Painting in Britain 1530 to 1790 fourth edition New York Viking Penguin 1978 pp 80 5 Summerson 1991 p 104 133 Hanno Walter Kruft A History of Architectural Theory From Vitruvius to the Present Princeton Architectural Press 1994 and Edward Chaney Inigo Jones s Roman Sketchbook 2006 Copplestone 1963 p 280 Summerson 1991 pp 125 126 Summerson 1991 p 142 144 Copplestone 1963 p 281 Medicina Catholica amp c Frankfort 1629 31 Philosophia Moysaica amp c Gouda 1638 an edition in English Mosaicall Philosophy amp c London 1659 Carl B Boyer A History of Mathematics second edition revised by Uta C Merzbach New York John Wiley 1991 pp 306 7 Pycior Helena M 13 travnya 1997 Symbols Impossible Numbers and Geometric Entanglements British Algebra Through the Commentaries on Newton s Universal Arithmetick angl Cambridge University Press s 48 ISBN 978 0 521 48124 3 Macleod 2009 pp 5 19 Wedgwood 1958 p 31 Charles I royal uk MacDonald 1969 pp 45 50 Kenneth Fincham William Laud and the exercise of Caroline ecclesiastical patronage Journal of Ecclesiastical History 51 1 2000 69 93 Julian Davies The Caroline captivity of the church Charles I and the remoulding of Anglicanism 1625 1641 Oxford UP 1992 Wedgwood 1958 pp 603 605 Lockyer Roger 1998 James VI and I angl Longman s 138 158 ISBN 978 0 582 27962 9 W B Patterson King James I and the Protestant cause in the crisis of 1618 22 Studies in Church History 18 1982 319 334 Matar Nabil 13 zhovtnya 1998 Islam in Britain 1558 1685 angl Cambridge University Press s 6 9 ISBN 978 0 521 62233 2 Jonathan Scott England s Troubles 17th century English Political Instability in European Context Cambridge UP 2000 pp 98 101 Godfrey Davies The Early Stuarts 1603 1660 1959 pp 47 67 Thomas Cogswell John Felton popular political culture and the assassination of the duke of Buckingham Historical Journal 49 2 2006 357 385 Kevin Sharpe The personal rule of Charles I 1992 xv 65 104 G M D Howat Stuart and Cromwellian Foreign Policy 1974 pp 17 42 Joyce Lorimer The failure of the English Guiana ventures 1595 1667 and James I s foreign policy Journal of Imperial and Commonwealth History 21 1 1993 1 30 Albert J Loomie Spain amp the Early Stuarts 1585 1655 1996 Ashley Roscoe Lewis 1908 American History New York The Macmillan Company p 52 Howard Henry Frederick NCpedia www ncpedia org Procitovano 2 travnya 2023 King Julia A 15 lipnya 2012 Archaeology Narrative and the Politics of the Past The View from Southern Maryland angl Univ of Tennessee Press s 52 ISBN 978 1 57233 888 3 King Julia A 15 lipnya 2012 Archaeology Narrative and the Politics of the Past The View from Southern Maryland angl Univ of Tennessee Press s 85 ISBN 978 1 57233 888 3 unknown library Jared Joseph Meredith Toner Collection Library of Congress DLC 1834 The library of American biography Boston Hilliard Gray London R J Kennett Maryland s Name amp Queen Henrietta Maria msa maryland gov Procitovano 3 travnya 2023 Frances Copeland Stickles A Crown for Henrietta Maria Maryland s Namesake Queen 1988 p 4 CATHOLIC ENCYCLOPEDIA Maryland www newadvent org Procitovano 3 travnya 2023 web archive org 29 veresnya 2007 Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 3 travnya 2023 PDF web archive org 13 bereznya 2014 Arhiv originalu PDF za 13 bereznya 2014 Procitovano 3 travnya 2023 Religious Freedom Byway Would Recognize Maryland s Historic Role washingtonpost com Religious Toleration in Maryland Introduction msa maryland gov Procitovano 3 travnya 2023 Cecilius Calvert Instructions to the Colonists by Lord Baltimore 1633 in Clayton Coleman Hall ed Narratives of Early Maryland 1633 1684 NY Charles Scribner s Sons 1910 11 23 Roarke p 78 web archive org 20 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2010 Procitovano 3 travnya 2023 Brief History of Saybrook Arhiv originalu za 16 travnya 2014 Procitovano 5 travnya 2023 Society of Colonial Wars in the State of Connecticut 1636 Hartford Connecticut colonialwarsct org Procitovano 3 travnya 2023 Thorpe Francis Newton 18 grudnya 1998 The Federal and State constitutions colonial charters and other organic laws of the state s territories and colonies now or heretofore forming the United States of America compiled and edited under the Act of Congress of June 30 1906 avalon law yale edu Procitovano 3 travnya 2023 Barck Oscar T Lefler Hugh T 1958 Colonial America New York Macmillan pp 258 259 web archive org 15 listopada 2014 Arhiv originalu za 15 listopada 2014 Procitovano 3 travnya 2023 Society of Colonial Wars in the State of Connecticut 1662 The Connecticut Charter colonialwarsct org Procitovano 3 travnya 2023 Allen County Public Library Genealogy Center John Hutchins 1957 The civic and architectural development of Providence 1636 1950 Providence R I Book Shop LaPlante Eve 19 zhovtnya 2010 American Jezebel The Uncommon Life of Anne Hutchinson the Woman Who Defied the Puritans angl Zondervan ISBN 978 0 06 192695 2 The Abbreviated History Of Barbados barbados org Procitovano 2 travnya 2023 Beckles Hilary McD 16 listopada 2006 A History of Barbados From Amerindian Settlement to Caribbean Single Market angl Cambridge University Press s 7 ISBN 978 0 521 67849 0 Hugh Trevor Roper Prince Rupert 1619 82 History Today March 1982 32 3 4 11 Carlton 1995 p 331 Gregg 1981 p 42 Charles I A Royal Prisoner English Heritage Procitovano 4 travnya 2023 Bull Seed 1998 p 100 The trial of Charles I parliament uk Hibbert 1968 s 267 Halliday 1967 s 160 DzherelaBrown Christopher Van Dyck 1599 1641 Royal Academy Publications 1999 ISBN 0 900946 66 0 Bull Stephen Mike Seed Bloody Preston The Battle of Preston 1648 Lancaster Carnegie Publishing Ltd 1998 ISBN 1 85936 041 6 Carlton Charles Charles I The Personal Monarch London Routledge 1995 ISBN 0 415 12141 8 Chambers James The English House London Guild Publishing 1985 Hugh Chisholm red 1911 Van Dyck Sir Anthony Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 27 Cambridge University Press angl Copplestone Trewin World Architecture Hamlyn 1963 Corns Thomas N 1999 The Royal Image Representations of Charles I Cambridge University Press Coward Barry and Peter Gaunt eds 2011 English Historical Documents 1603 1660 Cust Lionel Henry 1899 Van Dyck Anthony U red Dictionary of National Biography T 58 London Smith Elder amp Co a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka King Charles I London Dent 1981 ISBN 0 460 04437 0 Halliday E E Cultural History of England London Thames amp Hudson 1967 Hanno Walter Kruft A History of Architectural Theory From Vitruvius to the Present Princeton Architectural Press 1994 and Edward Chaney Inigo Jones s Roman Sketchbook 2006 Harris Enriqueta Velazquez Ithaca N Y Cornell University Press 1982 ISBN 0801415268 Charles I London Weidenfeld amp Nicolson 1968 Kenyon J P ed The Stuart Constitution 1603 1688 Documents and Commentary 1986 Key Newton and Robert O Bucholz eds Sources and debates in English history 1485 1714 2009 MacDonald William W John Pym Parliamentarian Historical Magazine of the Protestant Episcopal Church 1969 T 38 1 Macleod Donald The influence of Calvinism on politics Theology in Scotland 2009 T XVI 2 Stater Victor ed The Political History of Tudor and Stuart England A Sourcebook Routledge 2002 online Architecture in Britain 1530 1830 8th edn revised Penguin Pelican history of art 1991 ISBN 0140560033 Wedgwood CV The King s War 1641 1647 2001 Penguin Classics 1958 ISBN 978 0141390727 Williamson George Charles 1909 angl Antoon Van Dyck Catholic Encyclopedia T 5 New York Robert Appleton Company a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Cite maye pusti nevidomi parametri HIDE PARAMETER4 HIDE PARAMETER5 HIDE PARAMETER8 HIDE PARAMETER7 ta HIDE PARAMETER6 dovidka Wood Jeremy Dyck Sir Anthony Van 1599 1641 Atherton Ian and Julie Sanders eds The 1630s Interdisciplinary Essays on Culture and Politics in the Caroline Era Manchester UP 2006 Brice Katherine The Early Stuarts 1603 1640 1994 pp 119 143 Cogswell Thomas A Low Road to Extinction Supply and Redress of Grievances in the Parliaments of the 1620s Historical Journal 33 2 1990 283 303 DOI notes online Coward Barry and Peter Gaunt The Stuart Age England 1603 1714 5th ed 2017 new introduction a wide ranging standard scholarly survey Coward Barry ed A Companion to Stuart Britain 2009 excerpt and text search 24 advanced essays by scholars emphasis on historiography contents Cressy David Charles I and the People of England Oxford UP 2015 Davies Godfrey The Early Stuarts 1603 1660 Oxford History of England 2nd ed 1959 a wide ranging standard scholarly survey Dyson Jessica Staging Authority in Caroline England Prerogative Law and Order in Drama 1625 1642 2016 Fritze Ronald H and William B Robison eds Historical Dictionary of Stuart England 1603 1689 1996 630pp 300 short essays by experts emphasis on politics religion and historiography excerpt Gardiner Samuel Rawson History of England from the Accession of James I to the Outbreak of the Civil War 1603 1642 1884 pp 50 160 online Hirst Derek Of Labels and Situations Revisionisms and Early Stuart Studies Huntington Library Quarterly 78 4 2015 595 614 excerpt Hirst Derek Authority and Conflict England 1603 1658 Harvard UP 1986 Kenyon J P Stuart England Penguin 1985 survey Kishlansky Mark A A Monarchy Transformed Britain 1603 1714 Penguin History of Britain 1997 standard scholarly survey excerpt and text search Kishlansky Mark A and John Morrill Charles I 1600 1649 Oxford Dictionary of National Biography 2004 online edn Oct 2008 accessed 22 Aug 2017 doi 10 1093 ref odnb 5143 Lockyer Roger The Early Stuarts A Political History of England 1603 1642 Addison Wesley Longman 1999 Lockyer Roger Tudor and Stuart Britain 1485 1714 3rd ed 2004 576 pp excerpt Morrill John Stuart Britain A Very Short Introduction 2005 excerpt and text search 100pp Morrill John ed The Oxford illustrated history of Tudor amp Stuart Britain 1996 online a wide ranging standard scholarly survey Quintrell Brian Charles I 1625 1640 Routledge 2014 Roberts Clayton and F David Roberts A History of England Volume 1 Prehistory to 1714 2nd ed 2013 university textbook Russell Conrad Parliamentary history in perspective 1604 1629 History 61 201 1976 1 27 online Scott Jonathan England s troubles seventeenth century English political instability in European context Cambridge UP 2000 Sharp David The Coming of the Civil War 1603 49 2000 textbook Sharpe Kevin The personal rule of Charles I Yale UP 1992 Sharpe Kevin and Peter Lake eds Culture and politics in early Stuart England 1993 Trevelyan George Macaulay England under the Stuarts 1925 online a famous classic Van Duinen Jared An engine which the world sees nothing of revealing dissent under Charles I s personal rule Parergon 28 1 2011 177 196 online Wilson Charles England s apprenticeship 1603 1763 1967 comprehensive economic and business history Wroughton John ed The Routledge Companion to the Stuart Age 1603 1714 2006 excerpt and text search