Ка́рмен Гарсі́я Ма́ура (ісп. Carmen García Maura; *15 вересня 1945, Мадрид) — іспанська акторка. Відома за головними ролями в численних фільмах Педро Альмодовара. Багато експертів кіно вважають Кармен Мауру однією з найвидатніших актрис Європи.
| Кармен Маура | |
|---|---|
| Carmen Maura | |
| Ім'я при народженні | Ка́рмен Гарсі́я Ма́ура (Carmen García Maura) |
| Народилася | 15 вересня 1945 (78 років) Мадрид, Іспанія |
| Громадянство | Іспанія |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв |
| Роки діяльності | 1969 — дотепер |
| У шлюбі з | Francisco Forteza Pujold |
| IMDb | ID 0560962 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Кармен Маура у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія Редагувати
Народилася 15 вересня 1945 в Мадриді. Найближчі родичі Кармен Маури належать до впливового сімейства, відомого своїми політиками (включаючи Антоніо Мауру, п'ятикратного прем'єр-міністра Іспанії), адвокатами та артистами.
Кармен Маура починала свою кар'єру як співачка. Кар'єра в кіно почалася в 1970 році з виходом фільму «Людина в бігах». Потім була велика роль у фільмі «Паперові тигри» у 1977 році.
Хоча Маура грала в основному драматичні ролі, вона також відзначилась в декількох комедійних, таких як у фільмах «Sal gorda» (1984), «Sé infiel y no mires con quién» (1985) і «Tata mía» (1986).
У 1980 році Маура вперше з'явилася у фільмі Педро Альмодовара «Пепі, Люсі, Бом та інші дівчата». Вони продовжили свою співпрацю в 1980-х, знявши фільм «Жінки на межі нервового зриву» (1988), за який Маура отримала приз «Фелікс» як найкраща актриса.
Після цього фільму Маура і Альдомовар не працювали разом понад 10 років, і відновили спільну діяльність тільки у 2006 році на зйомках «Повернення». Дві головні жіночі роботи (Пенелопа Крус, Кармен Маура, Бланка Портільйо, Лола Дуеньяс, Чус Лампреаве і Йоана Кобо) у 2006 році отримали приз Каннського кінофестивалю.
Маура вважається гей-іконою після того, як зіграла роль транссексуала в фільмі Альмодовара «Закон бажання».
Особисте життя Редагувати
Кармен Маура вивчала філософію і літературу в Школі витончених мистецтв у Парижі. З 1964 по 1970 роки вона була одружена з адвокатом Франсіско Фортеса, з яким у неї народилися діти Кармен і Пабло.
Цікавинки Редагувати
- Маура виграла більше нагород «Гойя» як найкраща актриса, ніж будь-яка інша актриса в історії іспанського кіно.
- Нещодавно вона виграла «Locarno Excellence Award» за всю її кінематографічну кар'єру.
Фільмографія Редагувати
- 1969 — Дух (Хуан Тамаріс).
- 1971
- Темний чоловік (Альфонсо Унгрія)
- Mantis (Луїс Мамерто Лопес-Тапіа)
- 1973
- Скромний іспанський чоловік (Хайме де Арміньян)
- Убивця серед тринадцяти (Хав'єр Агірре)
- 1974
- Дон Жуан (Антоніо Мерсеро)
- Tanata (Луїс Мамерто Лопес-Тапіа)
- 1975
- Леонор (Луїс Бунюель)
- Жахливі кохання (Хосе Луїс Гарсіа Санчес)
- Скована (Мануеля Мур Оті)
- Інтимне життя цинічного розпусника (Хав'єр Агірре)
- 1976
- Книга хорошого кохання II (Хайме Баяррі)
- Жінка — чоловіча річ (Хесус Ягуе)
- Ще одна типова пара (Мігель Анхель Дієс)
- Ir por lana' (Мігель Анхель Дієс)
- Pomporrutas imperiales (Фернандо Коломо)
- Прохання (Пілар Міро)
- 1977 — Паперові тигри (Фернандо Коломо)
- 1978
- Забинтовані очі (Карлос Саура)
- З полуниці, лимону і м'яти (Мігель Анхель Дієс)
- Folle… folle… fólleme Tim! (Педро Альмодовар)
- Моя біла Варшава (Хав'єр Кінтана)
- Що така дівчинка як ти робить у такому місці? (Фернандо Коломо)
- Менше моєї матері і сестри (Хайме Вільяте)
- 1980
- Гарі Купер, що на небі (Пілар Міро)
- Модний чоловік (Фернандо Мендес Лейте)
- Пепі, Люсі, Бом та інші дівчата (Педро Альмодовар)
- 1982 — Однина жіночого роду (Хуанхо Лопес)
- 1983
- Сід Сердитий (Анджеліно Фонс)
- Темні Звички (Педро Альмодовар)
- 1984
- Що я зробив, щоб заслужити це? (Педро Альмодовар)
- Кошерна сіль (Фернандо Труеба)
- 1985
- Знаю, що ти невірна і не важливо з ким (Фернандо Труеба)
- За містом (Мігель Пікасо)
- 1986
- Ненька моя (Хосе Луїс Боро)
- Божевілля кохання (Крістіна Андреу, Луїс Едуардо Ауте, Антоніо Гонсалес Віхіль і Фелікс Ротаета).
- Матадор (Педро Альмодовар)
- 1987 — Закон бажання (Педро Альмодовар)
- 1988
- Жінки на межі нервового зриву (Педро Альмодовар). Премія Гойя
- 2:30 ранку
- 1989 — Батон-Руж (Рафаель Молеон)
- 1990
- Ай, Кармела! (Карлос Саура). Премія Гойя
- 1991
- Хлам (Фелікс Ротаета)
- Як бути жінкою і не померти в спробі (Ана Белен)
- 1992
- Анонімна королева (Гонсало Суарес)
- На землі як на небі (Маріон Ансель)
- 1993
- Тіні битви (Маріо Камю)
- Луї, король-дитя (Роже Планчон)
- 1994
- Як бути нещасливим і насолоджуватися цим (Енріке Урбісу)
- 1995
- Щастя в селі (Етьєн Шатільї)
- Хромий голуб (Хайме де Арміньян)
- Пара з трьох (Антоні Вердагер)
- Король ріки (Мануель Гутьєррес Арагон)
- 1996
- Кохання, що вбиває (Хуан Мануель Чумілья)
- 1997
- Вони (Луїш Гальван Тілес)
- Alliance cherche doigt (Жан-П'єр Мокі)
- Омлет і кіно (Мартін Провост)
- Жити після (Карлос Галеттіні)
- 1998
- Аліса і Мартін (Андре Течіне)
- 1999
- Лісабон (Антоніо Ернандес)
- 2000
- Спільнота (Алекс де ла Іглесія). Премія Гойя
- 2001
- Палка (Єва Лесмес)
- 2002
- 800 куль (Алекс де ла Іглесія)
- Валентин (Алехандро Агресті)
- 2004
- Між життям і сном (Давід Альбасенте і Альфонсо Менкес)
- З іншого боку
- Обіцянка
- 2005
- Кілери у відпустці
- Вільна зона (Амос Хітай)
- Королеви (Мануель Гомес Перейра)
- 2006
- Nos chères têtes blondes (Шарлотта Сільвера)
- Повернення (Педро Альмодовар)
- 2007
- Схоже на нещасний випадок (Гільєрмо де ла Гвардіа)
- Найменше зло (Антоніо Ернандес)
- 2008
- Чорна діва (Ігнасіо Кастільйо)
- Едемський сад (Джон Ірвін)
- 2009
- Тетро (Френсіс Форд Коппола)
- 2010
- Le Mac (Паскаль Бурдьйо)
- Дівчата (Ясміна Реса)
- Золоті дівчата (ТВ)
Нагороди Редагувати
- Премія Сезар: 2012
- Премія Гойя: 1988, 1990, 2000, 2006
- Європейський кіноприз: 1988, 1990
- Премія Fotogramas de Plata: 1981, 1984, 1988, 1990, 1998, 2000
- Премія Святого Георгія: 1985
- Премія Ondas: 1981
- Премія TP de Oro: 1981
- Лауреат Каннського кінофестивалю: 2006
- Лауреат Венеційського кінофестивалю: 1988
- Лауреат Міжнародного кінофестивалю у Сан-Себастьяні: 2000, 2013
- Лауреат Міжнародного кінофестивалю у Локарно: 2007
- Лауреат Міжнародного кінофестивалю у Вальядоліді: 2008
- Лауреат кінофестивалю у Малазі: 2007
- Лауреат Телевізійного фестивалю у Монте-Карло: 2004
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.buscabiografias.com/biografia/verDetalle/2316/Carmen%20Maura
- . geneall.net. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
- País, Ediciones El (14 вересня 1995). (ісп.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
- . www.euskalnet.net. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кармен Маура |
- Кармен Маура на сайті IMDb (англ.)