Карл Шпі́цвеґ (нім. Carl Spitzweg; 5 лютого 1808, — 23 вересня 1885, Мюнхен) — німецький художник-романтик та поет. Його розглядають як одного з найважливіших митців епохи бідермаєру.
Карл Шпіцвеґ | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Carl Spitzweg | ||||
Карл Шпіцвеґ (приблизно 1860) | ||||
Народження | 5 лютого 1808 | |||
Смерть | 23 вересня 1885 (77 років) | |||
Мюнхен | ||||
Поховання | Старий південний цвинтар | |||
Національність | німець | |||
Країна | Королівство Баварія | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і d | |||
Діяльність | художник, письменник, поет | |||
Напрямок | бідермаєр, німецький романтизм | |||
Твори | d, d, Книжковий хробак (картина), d, d і d | |||
Роботи в колекції | галерея Бельведер, Штедель, d, d, Баварські державні колекції картин, Музей Ізраїлю, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), d, d, Музей Кунстпаласт, Державні художні зібрання Дрездена, Стара національна галерея, Міська галерея в будинку Ленбаха, d, Державна картинна галерея (Карлсруе), Національна галерея, d, d, Музей фюрера, d, Національна галерея Берліна, Німецький національний музей, d, d, d, Ашмолеан музей, d, d і Гамбурзька картинна галерея | |||
Автограф | ||||
| ||||
Карл Шпіцвеґ у Вікісховищі |
Життєпис
Батьківська родина
Батько походив з німецьких селян. Мати була донькою багатого оптового торговця фруктами. У родині було три сини. Старший, Симон, став продовжувачем родинного бізнесу. Молодший, Едвард, за планами батька мав стати лікарем. Карл мав стати фармацевтом. Мати померла 1819 року, коли Карлу виповнилося 11 років. Батько знову взяв шлюб із сестрою померлої дружини — Марією Кресценц.
Університетська нехудожня освіта
Карл закінчив школу та за планом батька почав опановувати аптекарську справу. Однак 1828 року помер батько. Вільний від батьківського примусу Карл провів один рік із мандрівними театральними акторами і сценографами. До 1823 року належать його перші збережені малюнки. 1829 року помер його старший брат, що відбув у торговельних справах у місто Александрію (Арабський Єгипет). Карл закінчив курс у Мюнхенському університеті 1832 року на відмінно (відділ хімії, фармації і ботаніки). По закінченню університету Карл працював в аптеці.
1833 року він захворів, покинув аптеку, лікувався і став спадкоємцем частини родинного майна. Зміни у матеріальному стані і бажання стати художником вплинули на рішення присвятити себе живопису. Тобто Карл Штіцвеґ ніколи не мав систематичної художньої освіти, а був автодидактом.
Художня кар'єра
Ще 1824 року він почав опановувати техніку роботи з олійними фарбами. Розпочався етап створення ескізів. Він продовжився під час подорожей Карла Шпіцвеґа в Далмацію, у Венецію. Він також відвідав Париж і Лондон, останній під час роботи там всесвітньої виставки. На зворотному шляху з Лондона Карл Шпіцвеґ відвідав Антверпен, Франкфурт-на-Майні та університетський Гейдельберг. Подорожі і нові враження від побуту нових країн і міст помітно розширили коло сюжетів, що розробляв художник. Серед них — пейзажі, побутові картини з життя пересічних громадян, ченців, євреїв тощо.
Його університетська освіта сприяла знанню фарб. У деяких картинах художник наблизився до технологій, відомих як імпресіонізм, хоча його манера більш спокійна та ретельна. З 1835 року він був членом Товариства художників Мюнхена. На становлення індивідуальності майстра вплинуло спілкування і сумісні подорожі з художником-пейзажистом Едуардом Шлейхом.
У творчому доробку Карла Шпіцвеґа 1500 картин і малюнків. Але він не мав впливових меценатів і не виборов популярності. Він довгий час залишався художником у тіні, художником-аутсайдером. Слава Шпіцвеґа як художника розгорілася лише в другій половині XX ст.
Смерть
Художник помер у Мюнхені на 77 році життя від інсульту у власній майстерні.
Галерея
- «Бідний поет», 1839
- «Мисливець на метеликів», 1840
- «Книжковий хробак», бл. 1850
- «У гаремі», після 1855)
- «Колекціонер кактусів», бл. 1856
- «Геолог», бл. 1860
- «Диспут двох ченців», до 1860
- «Ченці-конкуренти», бл. 1870
- «Сусіди мансардного поверху», до 1870
Джерела
- Lisa Schirmer: Carl Spitzweg. E. A. Seemann Verlag, Leipzig 1998,
- Siegfried Wichmann: Carl Spitzweg — Verzeichnis der Werke. Gemälde und Aquarelle. Belser, Stuttgart 2002,
- Siegfried Wichmann: Carl Spitzweg — Reisen und Wandern in Europa und der Glückliche Winkel. Belser, Stuttgart 2002,
- Siegfried Wichmann, Christa Habrich: Carl Spitzweg, der Maler und Apotheker. Natur und Naturwissenschaft in seinem Werk. Zur Ausstellung im Deutschen Medizinhistorischen Museum Ingolstadt. Belser, Stuttgart 2003,
- Hans W. Schmidt: Carl Spitzweg, Illustrierte Bibliographie. Oldenburg 2008,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Шпіцвеґ
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Shpi cveg nim Carl Spitzweg 5 lyutogo 1808 18080205 23 veresnya 1885 Myunhen nimeckij hudozhnik romantik ta poet Jogo rozglyadayut yak odnogo z najvazhlivishih mitciv epohi bidermayeru Karl Shpicvegnim Carl SpitzwegKarl Shpicveg priblizno 1860 Narodzhennya 5 lyutogo 1808 1808 02 05 Smert 23 veresnya 1885 1885 09 23 77 rokiv MyunhenPohovannya Starij pivdennij cvintarNacionalnist nimecKrayina Korolivstvo BavariyaZhanr zhivopisNavchannya Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana i dDiyalnist hudozhnik pismennik poetNapryamok bidermayer nimeckij romantizmTvori d d Knizhkovij hrobak kartina d d i dRoboti v kolekciyi galereya Belveder Shtedel d d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Muzej Izrayilyu Derzhavna galereya mistectv Shtutgart d d Muzej Kunstpalast Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena Stara nacionalna galereya Miska galereya v budinku Lenbaha d Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Nacionalna galereya d d Muzej fyurera d Nacionalna galereya Berlina Nimeckij nacionalnij muzej d d d Ashmolean muzej d d i Gamburzka kartinna galereyaAvtograf Karl Shpicveg u VikishovishiZhittyepisBatkivska rodina Batko pohodiv z nimeckih selyan Mati bula donkoyu bagatogo optovogo torgovcya fruktami U rodini bulo tri sini Starshij Simon stav prodovzhuvachem rodinnogo biznesu Molodshij Edvard za planami batka mav stati likarem Karl mav stati farmacevtom Mati pomerla 1819 roku koli Karlu vipovnilosya 11 rokiv Batko znovu vzyav shlyub iz sestroyu pomerloyi druzhini Mariyeyu Krescenc Universitetska nehudozhnya osvita Karl zakinchiv shkolu ta za planom batka pochav opanovuvati aptekarsku spravu Odnak 1828 roku pomer batko Vilnij vid batkivskogo primusu Karl proviv odin rik iz mandrivnimi teatralnimi aktorami i scenografami Do 1823 roku nalezhat jogo pershi zberezheni malyunki 1829 roku pomer jogo starshij brat sho vidbuv u torgovelnih spravah u misto Aleksandriyu Arabskij Yegipet Karl zakinchiv kurs u Myunhenskomu universiteti 1832 roku na vidminno viddil himiyi farmaciyi i botaniki Po zakinchennyu universitetu Karl pracyuvav v apteci 1833 roku vin zahvoriv pokinuv apteku likuvavsya i stav spadkoyemcem chastini rodinnogo majna Zmini u materialnomu stani i bazhannya stati hudozhnikom vplinuli na rishennya prisvyatiti sebe zhivopisu Tobto Karl Shticveg nikoli ne mav sistematichnoyi hudozhnoyi osviti a buv avtodidaktom Hudozhnya kar yera Avtoportret priblizno 1840 r She 1824 roku vin pochav opanovuvati tehniku roboti z olijnimi farbami Rozpochavsya etap stvorennya eskiziv Vin prodovzhivsya pid chas podorozhej Karla Shpicvega v Dalmaciyu u Veneciyu Vin takozh vidvidav Parizh i London ostannij pid chas roboti tam vsesvitnoyi vistavki Na zvorotnomu shlyahu z Londona Karl Shpicveg vidvidav Antverpen Frankfurt na Majni ta universitetskij Gejdelberg Podorozhi i novi vrazhennya vid pobutu novih krayin i mist pomitno rozshirili kolo syuzhetiv sho rozroblyav hudozhnik Sered nih pejzazhi pobutovi kartini z zhittya peresichnih gromadyan chenciv yevreyiv tosho Jogo universitetska osvita spriyala znannyu farb U deyakih kartinah hudozhnik nablizivsya do tehnologij vidomih yak impresionizm hocha jogo manera bilsh spokijna ta retelna Z 1835 roku vin buv chlenom Tovaristva hudozhnikiv Myunhena Na stanovlennya individualnosti majstra vplinulo spilkuvannya i sumisni podorozhi z hudozhnikom pejzazhistom Eduardom Shlejhom U tvorchomu dorobku Karla Shpicvega 1500 kartin i malyunkiv Ale vin ne mav vplivovih mecenativ i ne viborov populyarnosti Vin dovgij chas zalishavsya hudozhnikom u tini hudozhnikom autsajderom Slava Shpicvega yak hudozhnika rozgorilasya lishe v drugij polovini XX st Smert Hudozhnik pomer u Myunheni na 77 roci zhittya vid insultu u vlasnij majsterni Galereya Bidnij poet 1839 Mislivec na metelikiv 1840 Knizhkovij hrobak bl 1850 U garemi pislya 1855 Kolekcioner kaktusiv bl 1856 Geolog bl 1860 Disput dvoh chenciv do 1860 Chenci konkurenti bl 1870 Susidi mansardnogo poverhu do 1870DzherelaLisa Schirmer Carl Spitzweg E A Seemann Verlag Leipzig 1998 ISBN 3 363 00515 6 Siegfried Wichmann Carl Spitzweg Verzeichnis der Werke Gemalde und Aquarelle Belser Stuttgart 2002 ISBN 3 7630 2395 X Siegfried Wichmann Carl Spitzweg Reisen und Wandern in Europa und der Gluckliche Winkel Belser Stuttgart 2002 ISBN 3 7630 2396 8 Siegfried Wichmann Christa Habrich Carl Spitzweg der Maler und Apotheker Natur und Naturwissenschaft in seinem Werk Zur Ausstellung im Deutschen Medizinhistorischen Museum Ingolstadt Belser Stuttgart 2003 ISBN 3 7630 2445 X Hans W Schmidt Carl Spitzweg Illustrierte Bibliographie Oldenburg 2008 ISBN 978 3 89995 538 5PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karl ShpicvegDiv takozhMistectvo Nimechchini Pobutovij zhanr Realizm Romantizm