Карл фон Фріш (нім. Karl von Frisch, 20 листопада 1886, Відень, Австро-Угорщина — 12 червня 1982, Мюнхен, ФРН) — австро-німецький біолог та етолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини за 1973 рік (спільно з Конрадом Лоренцом та Ніколасом Тінбергеном).
Нобелівську премію отримав «за відкриття, пов'язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної і групової поведінки тварин». Відомий головним чином завдяки вивченню бджіл.
Біографія Редагувати
Народився в Відні в родині університетського професора Антона Ріттера фон Фріша і його дружини Марії, уродженої Екснер. Навчався в граматичній школі, потім вступив до Віденського університету на факультет медицини, але після першого семестру перейшов на філософський факультет і почав вивчати зоологію. У 1910 році Фріш одержав докторський ступінь і в тому ж році отримав місце асистента у Річарда Хертвіга в Інституті Зоології при Мюнхенському університеті. У 1921 році Фріш стає деканом факультету Зоології Ростокского університету. У 1923 році він переїжджає в Бреслау, а в 1925 повертається в Мюнхен. У 1946 році після зруйнування Зоологічного інституту Фріш переїжджає в Грац, але через чотири роки знову повертається до Мюнхена після відновлення роботи Інституту Зоології. У 1958 році Фріш стає заслуженим професором, але попри це продовжує наукову діяльність.У другій половині 30-х років Конрад Лоренц познайомився зі своїм майбутнім учнем і однодумцем Ніколасом Тінбергеном. Як сказав потім Лоренц, їхні погляди «збіглися до неправдоподібного ступеня».
Вивчення бджіл Редагувати
Займався вивченням механізмів комунікації у медоносних бджіл, відкрив їх чутливість до ультрафіолету та поляризованого світла. Відкрив так звану мову кругового танцю у бджіл. Вивчав хімічний рівень комунікації бджіл, зокрема, йому належить відкриття феромонів, що виробляються маткою і є регулятором ієрархічних відносин у бджолиному соціумі.
За цими науковими роботами вчений опублікував такі праці:
- «Почуття кольорів» (1913)
- «Почуття кольору та форми у бджіл» (1914)
- «Про місце органів нюху в комах» (1921)
- «Про мову бджіл» (1923)
- «Про сприйняття смаку бджолами» (1934)
- «Мова бджіл та її практичне використання в сільському господарстві» (1946)
- «Танці бджіл» (1946)
- «Поляризація розсіяного світла, як орієнтуючий фактор у танцях бджіл» (1949)
- «Сонце як компас у житті бджіл» (1950)
- «Мова та орієнтування медоносної бджоли» (1956)
Нагороди Редагувати
Серед нагород Фріша - премія Магеллана Американського філософського товариства (1956), премія Калинга ЮНЕСКО (1959), премія Еудженіо Болзана в галузі біології, присуджувана Болзановським фондом (1963). Він був членом академій наук Мюнхена, Відня, Геттінгена, Уппсали, Стокгольма, Вашингтону (Федеральний округ Колумбія), а також іноземним членом Лондонського королівського товариства.
Примітки Редагувати
- https://www.biodiversitylibrary.org/item/48812#page/113/mode/1up
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 461.
Посилання Редагувати
- Автобіографія Карла фон Фріша на сайті Нобелівського комітету [ 8 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).
- Нобелівська лекція Карла фон Фріша [ 5 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.).
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |