www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карлсон Карл Мартинович Карл Мартинович Карлсон справжнє ім я Едуард Янович Огріетіс 10 жовтня 1888 18881010 місто Рига

Карлсон Карл Мартинович

Карл Мартинович Карлсон (справжнє ім'я Едуард Янович Огріетіс ; 10 жовтня 1888(18881010), місто Рига, тепер Латвія — розстріляний 22 квітня 1938, Москва, Російська РФСР) — співробітник ЧК-ОГПУ-НКВД, комісар державної безпеки 2-го рангу. Один з організаторів Голодомору в Україні, працював заступником В. Балицького. Член Центральної контрольної комісії КП(б)У в 1925—1930 роках. Член ЦК КП(б)У в червні 1930 — липні 1937 року. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в січні 1934 — травні 1937 року.

Карлсон Карл Мартинович
Eduards Ogrietis
Народився 10 жовтня 1888(1888-10-10)
Рига, Російська імперія
Помер 22 квітня 1938(1938-04-22) (49 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
Військове звання комісар державної безпеки 2-го рангу
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карлссон.

Біографія ред.

Народився в родині латиського коваля. У 1903 році закінчив чотирикласне німецьке елементарне міське ремісниче училище в Ризі. З 1903 по вересень 1906 року працював учнем складальника у друкарні «Калнинь і Дейчмана» у Ризі.

Член РСДРП з 21 травня 1905 року, працював в Ризькій організації РСДРП, партійне прізвисько «Огрієтіс», яке часто помилково називають його справжнім прізвищем.

З вересня 1906 по червень 1907 року працював складальником у друкарні Бреденфельда в Санкт-Петербурзі. Одночасно, в 1906—1907 роках працював у нелегальній друкарні Петербурзького комітету РСДРП. У червні 1907 року був заарештований, сидів до березня 1908 року у в'язниці «Хрести». З березня по листопад 1908 року знову працював складальником у друкарні Бреденфельда в Санкт-Петербурзі.

У листопаді 1908 — травні 1917 року — в еміграції в Німеччині та Бельгії, працював складальником у друкарнях міст Кірхейн, Кремніц, Брюссель, брав активну участь у діяльності закордонної групи Латвійської СДРП.

У червні — листопаді 1917 року — завідувач друкарні газети «Пролетарська циня» в Петрограді. З листопада 1917 по квітень 1918 року — керуючий контори і член колегії з управління друкарнею ВЦВК газети «Известия».

З квітня по серпень 1918 року — завідувач розвідки, помічник завідувача секретно-оперативної частини відділу по боротьбі з контрреволюцією ВЧК (з 7 липня 1918 р.).

З 1 серпня по листопад 1918 року — уповноважений ВЧК на Волзі в місті Нижньому Новгороді. Після взяття Червоною армією Казані в листопаді 1918 р. Карлсон був призначений головою Казанської губернської ЧК і займав цей пост до червня 1919 р.. Влітку 1919 р. за звинуваченням у хабарництві, здирництві, злочинах за посадою губернським ревтрибуналом були засуджені деякі співробітники ГУБЧК, в тому числі завідувач секретним відділом Е. Д. Лапінлауск і його заступниця М. Кангер — цивільна дружина Карлсона. Внаслідок цього головою Казанської губернської ЧК замість Карлсона був призначений Ж. Ф. Девінгталь[ru].

Карлсон був призначений начальником школи ВЧК з підготовки слідчих, комісарів і розвідників (з 16 липня по 29 серпня 1919 р.). Потім — член колегії ОВ (особливий відділ) ВЧК, завідувач відділенням районних політбюро Секретно-оперативного відділу і член колегії МЧК (кінець серпня — грудень 1919). Придушував селянське повстання у м. Юр'єв-Польський Володимирської губернії.

В Україні ред.

Заступник начальника управління ЧК Всеукраїнського ревкому (з січня по березень 1920), помічник начальника ЦУПЧРЕЗкому (17.03.1920 — 20.10.1920), організовував ЧК в Катеринославі, Полтаві, Таганрозі, Маріуполі, Луганську, під час наступу врагелівських військ був уповноваженим ЦУПЧРЕЗКОМу по Азовському узбережжю голова Донецької ГУБЧК (.01.1920—20.10.1920).

Голова Донецької губернської ЧК (20.11.1920—.02.1922), начальник Донецького губернського відділу ГПУ (.02.1922—.04.1924).

Заступник голови ДПУ УСРР (10.06.1924—25.05.1934), начальник секретно-оперативного управління (СОУ) ДПУ УСРР (19.06.1925 — 09.12.1929). У 1930 р. був членом комісії «для вироблення заходів щодо куркульства» під головуванням Молотова. Політбюро після доопрацювання проекту комісії прийняло постанову «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» . 20 березня 1933 р. постановою Політбюро ЦК ВКП(б) «трійці» у складі В. А. Балицького, К. М. Карлсона та І. М. Леплевського було надано право розгляду справ по повстанству і контрреволюції в Україні із застосуванням вищої міри покарання.

Начальник Харківського обласного відділу ДПУ (04.06.1934 — 10.07.1934), начальник УНКВС по Харківській області (15.07.1934—17.10.1936). Заступник народного комісара внутрішніх справ УРСР (17.10.1936—20.07.1937).

Начальник Томсько-Асіновського ВТТ НКВС (16.08.1937—11.01.1938).

Звільнений з НКВС 11 січня 1938 р. Заарештований 22 січня 1938 р. Включений в розстрільний список «Москва-центр» від 19 квітня 1938 р., що був підписаний Сталіним, Молотовим, Кагановичем і Ждановим. 22 квітня 1938 року засуджений до смертної кари, того ж дня розстріляний.

Посмертно реабілітований. Включений СБУ в список організаторів Голодомору.

Звання ред.

Нагороди ред.

Джерела ред.

  • Кокін С. А. Карлсон Карл Мартинович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 115. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  • Золотарьов В. А., Шаповал Ю. І. «Коливань у проведенні лінії партії не було» (Сторінки біографії К. М. Карлсона — заступника наркома внутрішніх справ УРСР) // Український історичний журнал. — 1996. — № 1. — С. 91–105.
  • Шаповал Ю. І., Пристайко В. І., Золотарьов В. А. ЧК — ГПУ — НКВД в Україні: особи, факти, документи. — К. : Абрис, 1997. — С. 117—142. — ISBN 966-531-017-8.
  • Золотарьов В. А. ЧК-ДПУ-НКВС на Харківщині: люди та долі (1919—1941). — Харків: Фоліо, 2003. — С. 159—208. — ISBN 966-03-1979-7.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karl Martinovich Karlson spravzhnye im ya Eduard Yanovich Ogrietis 10 zhovtnya 1888 18881010 misto Riga teper Latviya rozstrilyanij 22 kvitnya 1938 Moskva Rosijska RFSR spivrobitnik ChK OGPU NKVD komisar derzhavnoyi bezpeki 2 go rangu Odin z organizatoriv Golodomoru v Ukrayini pracyuvav zastupnikom V Balickogo Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi KP b U v 1925 1930 rokah Chlen CK KP b U v chervni 1930 lipni 1937 roku Kandidat u chleni Organizacijnogo byuro CK KP b U v sichni 1934 travni 1937 roku Karlson Karl MartinovichEduards OgrietisNarodivsya 10 zhovtnya 1888 1888 10 10 Riga Rosijska imperiyaPomer 22 kvitnya 1938 1938 04 22 49 rokiv Moskva SRSRKrayina SRSRVijskove zvannya komisar derzhavnoyi bezpeki 2 go ranguNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karlsson Zmist 1 Biografiya 2 V Ukrayini 3 Zvannya 4 Nagorodi 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Narodivsya v rodini latiskogo kovalya U 1903 roci zakinchiv chotiriklasne nimecke elementarne miske remisniche uchilishe v Rizi Z 1903 po veresen 1906 roku pracyuvav uchnem skladalnika u drukarni Kalnin i Dejchmana u Rizi Chlen RSDRP z 21 travnya 1905 roku pracyuvav v Rizkij organizaciyi RSDRP partijne prizvisko Ogriyetis yake chasto pomilkovo nazivayut jogo spravzhnim prizvishem Z veresnya 1906 po cherven 1907 roku pracyuvav skladalnikom u drukarni Bredenfelda v Sankt Peterburzi Odnochasno v 1906 1907 rokah pracyuvav u nelegalnij drukarni Peterburzkogo komitetu RSDRP U chervni 1907 roku buv zaareshtovanij sidiv do bereznya 1908 roku u v yaznici Hresti Z bereznya po listopad 1908 roku znovu pracyuvav skladalnikom u drukarni Bredenfelda v Sankt Peterburzi U listopadi 1908 travni 1917 roku v emigraciyi v Nimechchini ta Belgiyi pracyuvav skladalnikom u drukarnyah mist Kirhejn Kremnic Bryussel brav aktivnu uchast u diyalnosti zakordonnoyi grupi Latvijskoyi SDRP U chervni listopadi 1917 roku zaviduvach drukarni gazeti Proletarska cinya v Petrogradi Z listopada 1917 po kviten 1918 roku keruyuchij kontori i chlen kolegiyi z upravlinnya drukarneyu VCVK gazeti Izvestiya Z kvitnya po serpen 1918 roku zaviduvach rozvidki pomichnik zaviduvacha sekretno operativnoyi chastini viddilu po borotbi z kontrrevolyuciyeyu VChK z 7 lipnya 1918 r Z 1 serpnya po listopad 1918 roku upovnovazhenij VChK na Volzi v misti Nizhnomu Novgorodi Pislya vzyattya Chervonoyu armiyeyu Kazani v listopadi 1918 r Karlson buv priznachenij golovoyu Kazanskoyi gubernskoyi ChK i zajmav cej post do chervnya 1919 r Vlitku 1919 r za zvinuvachennyam u habarnictvi zdirnictvi zlochinah za posadoyu gubernskim revtribunalom buli zasudzheni deyaki spivrobitniki GUBChK v tomu chisli zaviduvach sekretnim viddilom E D Lapinlausk i jogo zastupnicya M Kanger civilna druzhina Karlsona Vnaslidok cogo golovoyu Kazanskoyi gubernskoyi ChK zamist Karlsona buv priznachenij Zh F Devingtal ru Karlson buv priznachenij nachalnikom shkoli VChK z pidgotovki slidchih komisariv i rozvidnikiv z 16 lipnya po 29 serpnya 1919 r Potim chlen kolegiyi OV osoblivij viddil VChK zaviduvach viddilennyam rajonnih politbyuro Sekretno operativnogo viddilu i chlen kolegiyi MChK kinec serpnya gruden 1919 Pridushuvav selyanske povstannya u m Yur yev Polskij Volodimirskoyi guberniyi V Ukrayini red Zastupnik nachalnika upravlinnya ChK Vseukrayinskogo revkomu z sichnya po berezen 1920 pomichnik nachalnika CUPChREZkomu 17 03 1920 20 10 1920 organizovuvav ChK v Katerinoslavi Poltavi Taganrozi Mariupoli Lugansku pid chas nastupu vragelivskih vijsk buv upovnovazhenim CUPChREZKOMu po Azovskomu uzberezhzhyu golova Doneckoyi GUBChK 01 1920 20 10 1920 Golova Doneckoyi gubernskoyi ChK 20 11 1920 02 1922 nachalnik Doneckogo gubernskogo viddilu GPU 02 1922 04 1924 Zastupnik golovi DPU USRR 10 06 1924 25 05 1934 nachalnik sekretno operativnogo upravlinnya SOU DPU USRR 19 06 1925 09 12 1929 U 1930 r buv chlenom komisiyi dlya viroblennya zahodiv shodo kurkulstva pid golovuvannyam Molotova Politbyuro pislya doopracyuvannya proektu komisiyi prijnyalo postanovu Pro zahodi shodo likvidaciyi kurkulskih gospodarstv u rajonah sucilnoyi kolektivizaciyi 20 bereznya 1933 r postanovoyu Politbyuro CK VKP b trijci u skladi V A Balickogo K M Karlsona ta I M Leplevskogo bulo nadano pravo rozglyadu sprav po povstanstvu i kontrrevolyuciyi v Ukrayini iz zastosuvannyam vishoyi miri pokarannya Nachalnik Harkivskogo oblasnogo viddilu DPU 04 06 1934 10 07 1934 nachalnik UNKVS po Harkivskij oblasti 15 07 1934 17 10 1936 Zastupnik narodnogo komisara vnutrishnih sprav URSR 17 10 1936 20 07 1937 Nachalnik Tomsko Asinovskogo VTT NKVS 16 08 1937 11 01 1938 Zvilnenij z NKVS 11 sichnya 1938 r Zaareshtovanij 22 sichnya 1938 r Vklyuchenij v rozstrilnij spisok Moskva centr vid 19 kvitnya 1938 r sho buv pidpisanij Stalinim Molotovim Kaganovichem i Zhdanovim 22 kvitnya 1938 roku zasudzhenij do smertnoyi kari togo zh dnya rozstrilyanij Posmertno reabilitovanij Vklyuchenij SBU v spisok organizatoriv Golodomoru Zvannya red komisar derzhavnoyi bezpeki 2 go rangu 26 11 1935 Nagorodi red orden Chervonogo Prapora 17 04 1923 znak Pochesnij pracivnik VNK DPU V 1922 znak Pochesnij pracivnik VNK DPU XV 20 12 1932 Dzherela red Kokin S A Karlson Karl Martinovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 115 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Zolotarov V A Shapoval Yu I Kolivan u provedenni liniyi partiyi ne bulo Storinki biografiyi K M Karlsona zastupnika narkoma vnutrishnih sprav URSR Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1996 1 S 91 105 Shapoval Yu I Pristajko V I Zolotarov V A ChK GPU NKVD v Ukrayini osobi fakti dokumenti K Abris 1997 S 117 142 ISBN 966 531 017 8 Zolotarov V A ChK DPU NKVS na Harkivshini lyudi ta doli 1919 1941 Harkiv Folio 2003 S 159 208 ISBN 966 03 1979 7 Posilannya red Karlson na sajti Memorial Arhivovano 1 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karlson Karl Martinovich amp oldid 37366429