www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карл Гуцков Карл Ґуцков нім Karl Gutzkow 17 березня 1811 18110317 Берлін 16 грудня 1878 Франкфурт на Майні німецький пис

Карл Гуцков

Карл Ґуцков (нім. Karl Gutzkow; 17 березня 1811(18110317), Берлін — 16 грудня 1878, Франкфурт-на-Майні ) — німецький письменник, драматург і журналіст. Один з керівників літературного руху Молодої Німеччини і видатний представник раннього реалізму в Німеччині.

Карл Ґуцков
нім. Karl Gutzkow
Карл Ґуцков літографія Йоганна Георга Вайнголда, 1844 р.
Ім'я при народженні Karl Ferdinand Gutzkow
Псевдо Leonhard Falk, Karl Gutzkone і E. L. Bulwer
Народився 17 березня 1811(1811-03-17)[…]
Берлін, Королівство Пруссія
Помер 16 грудня 1878(1878-12-16)[…] (67 років)
Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Поховання
Франкфуртський головний цвинтарd : 

Громадянство Німеччина
Діяльність письменник, журналіст
Alma mater Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Єнський університет і HU Berlin
Знання мов німецька
Жанр роман
IMDb ID 1656273

Життєпис ред.

1811—1834 ред.

Карл Ґуцков був сином Карла Августа, дрібний службовець військового міністерства, служив конюшим у принца Вільгельма Прусського. З раннього віку малий Карл проявив помітні здібності і до того ж мав жвавий характер. Через це, незважаючи на скрутні обставини в родині, він з десяти років був відданий на навчання у Фрідріхвердерську (за назвою району Берліна) гімназію (Friedrichwerdersche Gymnasium). На літній семестр 1829 року Ґуцков вступив до Берлінського університету для вивчення теології, філології та філософії. Він слухав серед інших лекції Гегеля і Шлейермахера. Будучи студентом, Ґуцков входив у заборонений парубоцький гурток, Societas bibatoria, який вже існував і у гімназії Фрідріхвердера і який саморозпустився незадовго до початку поліцейських репресій влітку 1831 року . У 1830 році Ґуцков отримав нагороду від Берлінського університету за свою роботу (De diis fatalibus), яка була йому урочисто вручена самим Гегелем в актовому залі університету 3 серпня. Французька липнева революція розбурхала політичні та соціальні питання та вимоги свого часу. І ще як студент Ґуцков почав у 1831 році видання власного літературного часопису, однак, довелося закрити через невелику кількість передплатників. У листопаді 1831 року Ґуцков покинув Берлін і поїхав до свого кумира, літературного критика Вольфганга Менцеля до Штутгарту, де він працював у його «Літературному листку» (Literatur-Blatt) до 1834 року. У 1832 р. заочно отримав докторський ступінь з філософії Єнського університету. У жовтні того ж року книгу Ґуцков перейшов на зимовий семестр 1832/33 у Гайдельберзький університет для вивчення права. На літній семестр 1833 р. він перейшов на навчання в університет в Мюнхені. Влітку 1833 року Ґуцков подружився з Генріхом Лаубе, з яким він здійснив подорож до Австрії та північної Італії. Після цієї поїздки Ґуцков вирішив стати професійним письменником.

1835—1841 ред.

У серпні 1835 р. вийшов друком роман Ґуцкова «Валлі-сумнівниця» (Wally, die Zweiflerin). Вже у вересні роман був заборонений в Пруссії і незабаром після цього у всіх інших державах Німецької конфедераціїт. Заборона викликала кампанію проти авторів «Молодої Німеччини», в якій особливо активним був колишній наставник Ґуцкова Вольфганг Менцель, який визначив книгу як «аморальну». У листопаді 1835 року всі твори Ґуцкова, Вінкабарга, Лаубе і Мундта і всі книги видавництва Захарія Левенгаля в Пруссії були заборонені. 10 грудня у німецькому Бундестазі прийнято постанову про заборону розповсюдження творів Ґуцкова, Гейне, Лаубсе, Мундта і Вінкабарга. Автори не тільки мали бути приглушені, але їхні імена повинні були повністю зникнути з публічного простору.

13 січня 1836 року Ґуцков був засуджений Мангеймським судом за «зневагу релігії» до місяця в'язниці, після того, як він вже провів шість тижнів під арештом, що не було прийнято до уваги. Влітку того ж року він одружився з Амалію Клоне. З 1838 року він видавав у Гамбурзі «Телеграф для Німеччини» (Telegraph für Deutschland), в якому, серед інших, працювали разом Фрідріх Енгельс, Фрідріх Геббель і Георг Гервег. У Гамбурзі спілкувався у салоні Рози Марії Ассінг і провів серію лекцій з тематики драм класичного репертуару. У 1839 році у Франкфурті відбулася прем'єра першої п'єси Ґуцкова «Річард Севідж» (Richard Savage).

1842—1851 ред.

У 1842 році Ґуцков вперше поїхав до Парижа, де, серед інших, познайомився з Жорж Санд. Наприкінці року він переїхав до Франкфурта. Цензура його робіт закінчилася в середині 1843 року, після чого він зміг працювати легально і під власним ім'ям знову. У 1845 році опублікував свої враження від Відня як результат відвідин. Книга мала наслідком заборону його творів в Австрії. Наприкінці 1846 року він стає драматургом придворного театру в Дрездені, куди переїхав зі своєю сім'єю з Франкфурта. Проте пост драматурга Дрезднерського Гофтеатру він втратив в результаті революції і контрреволюції влітку 1849 р.

На початку революції у березні 1848 р. Ґуцков був у Берліні. У відповідь на події там він опублікував свою летючку «Звернення до народу» (Ansprache an das Volk). У 1849 році він виїхав у Берлін для участі у засіданнях Другої прусської палати. У цьому ж році після смерті дружини він одружився з її кузиною Бертою Мейдінгер.

З липня 1850 р. у продовженнях з'являються перші дві книги його великого роману часу і суспільства «Лицарі Духа» (Die Ritter vom Geiste). Наприкінці 1851 року роман повністю був виданий у книжній формі: дев'ять томів із загальним обсягом близько 4100 сторінок.

1852—1878 ред.

Бл. 1860: Візитна карта Ґуцкова роботи невідомого копювальника

У 1852 році почалася публічна полеміка з Юліаном Шмідтом і Густавом Фрейтагом, які виявляли чіткі особисті антипатії та естетичні відмінності між Гутковим і прихильниками «програмного реалізму». Вона ввійшла в історію німецької літератури як «Суперечка прикордонників» за назвою журналу «Граничні посланці» (Die Grenzboten). Суперечка почалася з видаленням Юліаном Шмідтом нової редакції Гутцкової «Валлі-сумнівниці» під назвою «Останні дні». У ході аргументації Шмідт пояснив, що Гутцков заслуговує того, щоб його «переслідували до знищення». У 1855 р. Ґуцков відповів критикою купецького роману Фрейтага Soll und Haben (у англійському перекладі «Дебіт і кредит»). З вересня 1852 року Ґуцков видавав тижневик «Спілкування на печі» (Unterhaltungen am häuslichen Herd). Він керував ним до 1862 року, а потім передав його своєму найважливішому співробітникові Карла Френцелю. З 1858 р. з'являється другий роман Ґуцкова «Чарівник Риму» (Der Zauberer von Rom), який був завершений в 1861 році і як «Лицарі Духа» також складався з дев'яти томів. У 1861 р. він переїхав до Веймара, де став генеральним секретарем Фонду Шиллера, у заснуванні якого він зіграв вирішальну роль у 1855 і 1859 роках. Наприкінці 1864 Ґуцков подав у відставку. У січні 1865 при розпалі серйозної психічної кризи Ґуцков спробував вкоротити собі життя. Тоді він поїхав до санаторію Св. Гільгенберга поблизу Байройта, де і залишився до кінця лікування в грудні 1865 року. Потім він переїхав до «рекомендованих резиденцій в напів-сільській тиші» в Кессельштадті. Там він жив між 1866 і 1869 рр. У Кессельштадті Ґуцков закінчив свій роман роман Hohenschwangau (приблизний переклад назви «Високогір'я лебедів»), який вийшов у 1867/1868 рр.. У 1869 була прем'єра його п'єси «Вестфальський мир» (Der westphälische Friede). У 1873 році вже в Берліні Ґуцков знову мав мав важкі проблемами з психічноим здоров'ям, сталися повторні пароксизми. Наприкінці 1873 року з дочкою Сельмою він практично втік з Берліну і поїхав до Італії, де провів зиму 1873/74. У 1874 році він оселився зі своєю сім'єю в Віблінгені, де жив у замку барона Ла Рош Старкенфельса. У 1875 р. Переїхав до сусіднього Гейдельберга. У 1877 році він опублікував свій останній роман «Нові брати Серапіона». Цього року він переїхав до Франкфурта-Заксенхаузен. 19 грудня 1878 р. Ґуцков трагічно пішов з життя від отруєння уві сні чадним газом.. Він був похований 19 грудня на центральному кладовищі Франкфурту.

Примітки ред.

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118543830 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. ↑ П. Вейнберг Гуцков, Карл // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IXа. — С. 946–947.
    d:Track:Q656d:Track:Q21042879d:Track:Q19908137d:Track:Q602358d:Track:Q23892910
  6. ↑ Lexicon der Deutschen Dichter and Prosaisteb des neunzehnten Jahrhunderts. Leipzig. Zweiter Band, S. 70
  7. Vgl. Wolfgang Rasch (Hg.): Karl Gutzkow. Erinnerungen, Berichte und Urteile seiner Zeitgenossen. Eine Dokumentation. Berlin, New York: de Gruyter, 2011, S. 21ff., 536.
  8. Wolfgang Rasch (Hg.): Karl Gutzkow. Erinnerungen, Berichte und Urteile seiner Zeitgenossen. Eine Dokumentation. Berlin, New York: de Gruyter 2011. ISBN 978-3-11-020252-6, S. 392f.
Ця стаття є сирим перекладом з німецької мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (січень 2019)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karl Guckov nim Karl Gutzkow 17 bereznya 1811 18110317 Berlin 16 grudnya 1878 Frankfurt na Majni nimeckij pismennik dramaturg i zhurnalist Odin z kerivnikiv literaturnogo ruhu Molodoyi Nimechchini i vidatnij predstavnik rannogo realizmu v Nimechchini Karl Guckovnim Karl GutzkowKarl Guckov litografiya Joganna Georga Vajngolda 1844 r Im ya pri narodzhenni Karl Ferdinand GutzkowPsevdo Leonhard Falk 1 Karl Gutzkone i E L BulwerNarodivsya 17 bereznya 1811 1811 03 17 2 3 Berlin Korolivstvo Prussiya 2 Pomer 16 grudnya 1878 1878 12 16 2 3 67 rokiv Frankfurt na Majni Visbaden d Gessen Nassau Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 2 5 Pohovannya Frankfurtskij golovnij cvintard Gromadyanstvo NimechchinaDiyalnist pismennik zhurnalistAlma mater Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Yenskij universitet i HU Berlin 5 Znannya mov nimecka 3 Zhanr romanIMDb ID 1656273 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 1811 1834 1 2 1835 1841 1 3 1842 1851 1 4 1852 1878 2 Primitki 3 PosilannyaZhittyepis red 1811 1834 red Karl Guckov buv sinom Karla Avgusta dribnij sluzhbovec vijskovogo ministerstva sluzhiv konyushim u princa Vilgelma Prusskogo Z rannogo viku malij Karl proyaviv pomitni zdibnosti i do togo zh mav zhvavij harakter Cherez ce nezvazhayuchi na skrutni obstavini v rodini vin z desyati rokiv buv viddanij na navchannya u Fridrihverdersku za nazvoyu rajonu Berlina gimnaziyu Friedrichwerdersche Gymnasium 6 Na litnij semestr 1829 roku Guckov vstupiv do Berlinskogo universitetu dlya vivchennya teologiyi filologiyi ta filosofiyi Vin sluhav sered inshih lekciyi Gegelya i Shlejermahera Buduchi studentom Guckov vhodiv u zaboronenij parubockij gurtok Societas bibatoria yakij vzhe isnuvav i u gimnaziyi Fridrihverdera i yakij samorozpustivsya nezadovgo do pochatku policejskih represij vlitku 1831 roku 7 U 1830 roci Guckov otrimav nagorodu vid Berlinskogo universitetu za svoyu robotu De diis fatalibus yaka bula jomu urochisto vruchena samim Gegelem v aktovomu zali universitetu 3 serpnya Francuzka lipneva revolyuciya rozburhala politichni ta socialni pitannya ta vimogi svogo chasu I she yak student Guckov pochav u 1831 roci vidannya vlasnogo literaturnogo chasopisu odnak dovelosya zakriti cherez neveliku kilkist peredplatnikiv U listopadi 1831 roku Guckov pokinuv Berlin i poyihav do svogo kumira literaturnogo kritika Volfganga Mencelya do Shtutgartu de vin pracyuvav u jogo Literaturnomu listku Literatur Blatt do 1834 roku U 1832 r zaochno otrimav doktorskij stupin z filosofiyi Yenskogo universitetu U zhovtni togo zh roku knigu Guckov perejshov na zimovij semestr 1832 33 u Gajdelberzkij universitet dlya vivchennya prava Na litnij semestr 1833 r vin perejshov na navchannya v universitet v Myunheni Vlitku 1833 roku Guckov podruzhivsya z Genrihom Laube z yakim vin zdijsniv podorozh do Avstriyi ta pivnichnoyi Italiyi Pislya ciyeyi poyizdki Guckov virishiv stati profesijnim pismennikom 1835 1841 red U serpni 1835 r vijshov drukom roman Guckova Valli sumnivnicya Wally die Zweiflerin Vzhe u veresni roman buv zaboronenij v Prussiyi i nezabarom pislya cogo u vsih inshih derzhavah Nimeckoyi konfederaciyit Zaborona viklikala kampaniyu proti avtoriv Molodoyi Nimechchini v yakij osoblivo aktivnim buv kolishnij nastavnik Guckova Volfgang Mencel yakij viznachiv knigu yak amoralnu U listopadi 1835 roku vsi tvori Guckova Vinkabarga Laube i Mundta i vsi knigi vidavnictva Zahariya Levengalya v Prussiyi buli zaboroneni 10 grudnya u nimeckomu Bundestazi prijnyato postanovu pro zaboronu rozpovsyudzhennya tvoriv Guckova Gejne Laubse Mundta i Vinkabarga Avtori ne tilki mali buti priglusheni ale yihni imena povinni buli povnistyu zniknuti z publichnogo prostoru 13 sichnya 1836 roku Guckov buv zasudzhenij Mangejmskim sudom za znevagu religiyi do misyacya v yaznici pislya togo yak vin vzhe proviv shist tizhniv pid areshtom sho ne bulo prijnyato do uvagi Vlitku togo zh roku vin odruzhivsya z Amaliyu Klone Z 1838 roku vin vidavav u Gamburzi Telegraf dlya Nimechchini Telegraph fur Deutschland v yakomu sered inshih pracyuvali razom Fridrih Engels Fridrih Gebbel i Georg Gerveg U Gamburzi spilkuvavsya u saloni Rozi Mariyi Assing i proviv seriyu lekcij z tematiki dram klasichnogo repertuaru U 1839 roci u Frankfurti vidbulasya prem yera pershoyi p yesi Guckova Richard Sevidzh Richard Savage 1842 1851 red U 1842 roci Guckov vpershe poyihav do Parizha de sered inshih poznajomivsya z Zhorzh Sand Naprikinci roku vin pereyihav do Frankfurta Cenzura jogo robit zakinchilasya v seredini 1843 roku pislya chogo vin zmig pracyuvati legalno i pid vlasnim im yam znovu U 1845 roci opublikuvav svoyi vrazhennya vid Vidnya yak rezultat vidvidin Kniga mala naslidkom zaboronu jogo tvoriv v Avstriyi Naprikinci 1846 roku vin staye dramaturgom pridvornogo teatru v Drezdeni kudi pereyihav zi svoyeyu sim yeyu z Frankfurta Prote post dramaturga Drezdnerskogo Gofteatru vin vtrativ v rezultati revolyuciyi i kontrrevolyuciyi vlitku 1849 r Na pochatku revolyuciyi u berezni 1848 r Guckov buv u Berlini U vidpovid na podiyi tam vin opublikuvav svoyu letyuchku Zvernennya do narodu Ansprache an das Volk U 1849 roci vin viyihav u Berlin dlya uchasti u zasidannyah Drugoyi prusskoyi palati U comu zh roci pislya smerti druzhini vin odruzhivsya z yiyi kuzinoyu Bertoyu Mejdinger Z lipnya 1850 r u prodovzhennyah z yavlyayutsya pershi dvi knigi jogo velikogo romanu chasu i suspilstva Licari Duha Die Ritter vom Geiste Naprikinci 1851 roku roman povnistyu buv vidanij u knizhnij formi dev yat tomiv iz zagalnim obsyagom blizko 4100 storinok 1852 1878 red nbsp Bl 1860 Vizitna karta Guckova roboti nevidomogo kopyuvalnikaU 1852 roci pochalasya publichna polemika z Yulianom Shmidtom i Gustavom Frejtagom yaki viyavlyali chitki osobisti antipatiyi ta estetichni vidminnosti mizh Gutkovim i prihilnikami programnogo realizmu Vona vvijshla v istoriyu nimeckoyi literaturi yak Superechka prikordonnikiv za nazvoyu zhurnalu Granichni poslanci Die Grenzboten Superechka pochalasya z vidalennyam Yulianom Shmidtom novoyi redakciyi Gutckovoyi Valli sumnivnici pid nazvoyu Ostanni dni U hodi argumentaciyi Shmidt poyasniv sho Gutckov zaslugovuye togo shob jogo peresliduvali do znishennya U 1855 r Guckov vidpoviv kritikoyu kupeckogo romanu Frejtaga Soll und Haben u anglijskomu perekladi Debit i kredit Z veresnya 1852 roku Guckov vidavav tizhnevik Spilkuvannya na pechi Unterhaltungen am hauslichen Herd Vin keruvav nim do 1862 roku a potim peredav jogo svoyemu najvazhlivishomu spivrobitnikovi Karla Frencelyu Z 1858 r z yavlyayetsya drugij roman Guckova Charivnik Rimu Der Zauberer von Rom yakij buv zavershenij v 1861 roci i yak Licari Duha takozh skladavsya z dev yati tomiv U 1861 r vin pereyihav do Vejmara de stav generalnim sekretarem Fondu Shillera u zasnuvanni yakogo vin zigrav virishalnu rol u 1855 i 1859 rokah Naprikinci 1864 Guckov podav u vidstavku U sichni 1865 pri rozpali serjoznoyi psihichnoyi krizi Guckov sprobuvav vkorotiti sobi zhittya Todi vin poyihav do sanatoriyu Sv Gilgenberga poblizu Bajrojta de i zalishivsya do kincya likuvannya v grudni 1865 roku Potim vin pereyihav do rekomendovanih rezidencij v napiv silskij tishi v Kesselshtadti Tam vin zhiv mizh 1866 i 1869 rr U Kesselshtadti Guckov zakinchiv svij roman roman Hohenschwangau pribliznij pereklad nazvi Visokogir ya lebediv yakij vijshov u 1867 1868 rr 8 U 1869 bula prem yera jogo p yesi Vestfalskij mir Der westphalische Friede U 1873 roci vzhe v Berlini Guckov znovu mav mav vazhki problemami z psihichnoim zdorov yam stalisya povtorni paroksizmi Naprikinci 1873 roku z dochkoyu Selmoyu vin praktichno vtik z Berlinu i poyihav do Italiyi de proviv zimu 1873 74 U 1874 roci vin oselivsya zi svoyeyu sim yeyu v Viblingeni de zhiv u zamku barona La Rosh Starkenfelsa U 1875 r Pereyihav do susidnogo Gejdelberga U 1877 roci vin opublikuvav svij ostannij roman Novi brati Serapiona Cogo roku vin pereyihav do Frankfurta Zaksenhauzen 19 grudnya 1878 r Guckov tragichno pishov z zhittya vid otruyennya uvi sni chadnim gazom 6 Vin buv pohovanij 19 grudnya na centralnomu kladovishi Frankfurtu Primitki red Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 118543830 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b P Vejnberg Guckov Karl Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1893 T IXa S 946 947 d Track Q656d Track Q21042879d Track Q19908137d Track Q602358d Track Q23892910 a b Lexicon der Deutschen Dichter and Prosaisteb des neunzehnten Jahrhunderts Leipzig Zweiter Band S 70 Vgl Wolfgang Rasch Hg Karl Gutzkow Erinnerungen Berichte und Urteile seiner Zeitgenossen Eine Dokumentation Berlin New York de Gruyter 2011 S 21ff 536 Wolfgang Rasch Hg Karl Gutzkow Erinnerungen Berichte und Urteile seiner Zeitgenossen Eine Dokumentation Berlin New York de Gruyter 2011 ISBN 978 3 11 020252 6 S 392f Cya stattya ye sirim perekladom z nimeckoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad sichen 2019 Posilannya red Guckov Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karl Guckov amp oldid 31279813