Карл-Гайнц Рі́дле (нім. Karl-Heinz „Kalle“ Riedle; *16 вересня 1965, Вайлер-Зіммерберг) — в минулому німецький футболіст, нападник. Чемпіон світу 1990 року.
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Карл-Гайнц Рідле | |
| Народження | 16 вересня 1965 (58 років) | |
| Вайлер-Зіммерберг, Баварія , Німеччина | ||
| Зріст | 179 см | |
| Вага | 71 кг | |
| Прізвисько | Калле | |
| Громадянство | Німеччина | |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1983—1986 1986—1987 1987—1990 1990—1993 1993—1997 1997—1999 1999—2001 | «Аугсбург» «Блой-Вайсс» Берлін «Вердер» «Лаціо» «Боруссія» Дортмунд «Ліверпуль» «Фулхем» Усього: | 80 (31) 34 (10) 86 (38) 84 (30) 87 (24) 60 (11) 34 (6) 466 (150) |
| Національна збірна** | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1988—1994 | Німеччина | 42 (16) |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||
Карл-Гайнц Рідле у Вікісховищі |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Футбол | ||
| Олімпійські ігри | ||
| Бронза | Сеул 1988 | футбол |
| Чемпіонати світу | ||
| Золото | Італія 1990 | |
| Чемпіонати Європи | ||
| Срібло | Швеція 1992 |
Кар'єра ред.
Рідле почав професійну кар'єру в 1983 році в клубі «Аугсбург» з однойменного містечка. В 1986 році він переходить до «Блой-Вайсса» з Берліна, який щойно вийшов у Бундеслігу, однак клуб закінчив сезон внизу турнірної таблиці і вилетів з вищого дивізіону. Але на Рідле того року звернув увагу бременський «Вердер», куди той і перейшов. Він грав за команду, яку тренував Отто Рехагель з 1987 по 1990 рік. У першому ж сезоні Рідле забив у 33 матчах 18 голів і допоміг «Вердеру» перемогти у чемпіонаті Німеччини. Того ж сезону він дебютував у національній команді в матчі проти збірної Фінляндії. В 1989 і 1990 Рідле разом з «Вердером» доходив до фіналу кубка Німеччини, але обидва рази програвав.
В 1990 Рідле разом зі збірною Німеччини виграв Чемпіонат світу з футболу. Після турніру він перейшов до римського «Лаціо» за 5,5 млн. фунтів. В 1992 році Карл-Гайнц поїхав разом зі збірною на чемпіонат Європи, в півфіналі він забив два м'ячі у ворота збірної Швеції, вивівши Німеччину до фіналу, але там німці поступилися сенсаційним данцям.
В 1993 році Рідле повернувся до Німеччини в «Боруссію» з Дортмунда. В 1995 і 1996 він допоміг команді виграти Бундеслігу, а в 1997, забивши два голи в фіналі Ліги чемпіонів проти «Ювентуса» (3:1), і головний європейський клубний трофей. По завершенні сезону Рідле вирушив до Англії грати за «Ліверпуль», але там уже частіше виходив на заміну, ніж в основному складі. В той час у команді сходила зірка Майкла Овена. Затим Карл-Гайнц перейшов до «Фулхема». В «Фулхемі» Рідле приєднався до екс-наставника «Ліверпулю» Роя Еванса. Рідле не лише грав, а й навіть тимчасово керував «Фулхемом», виконуючи обов'язки головного тренера, після звільнення в березні 2000 р. Пола Брейсвелла. У 2001 році Рідле залишив великий футбол, останній м'яч він забив у матчі з «Квінз Парк Рейнджерс» у першому дивізіоні.
Зараз Рідле відкрив власну спортивну школу, працює в спортивно-маркетинговому агентстві і має чотиризірковий готель.
Досягнення ред.
- Чемпіон світу (1): 1990
- Переможець Ліги чемпіонів (1): 1997
- Чемпіон Німеччини (3): 1988, 1995, 1996
- Срібний призер чемпіонату Європи (1): 1992
- Фіналіст Кубка Німеччини (2): 1989, 1990
- Володар Суперкубка Німеччини (1): 1988
- Бронзовий олімпійський призер: 1988
- Найкращий бомбардир чемпіонату Європи: 1992 (3 голи, разом з Деннісом Бергкампом, Томасом Броліном, Генріком Ларсеном)
Статистика ред.
Статистика клубних виступів:
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національні кубки | Єврокубки | Усього | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||||
| 1983/84 | «Аугсбург» | Д-3 | 16 | 4 | — | — | 6 | 1 | ||||
| 1984/85 | Д-3 | 30 | 7 | — | — | 22 | 3 | |||||
| 1985/86 | Д-3 | 34 | 20 | — | — | 34 | 20 | |||||
| Усього за «Аугсбург» | 80 | 31 | 0 | 0 | 80 | 31 | ||||||
| 1986/87 | «Блау-Вайс» | Д-1 | 34 | 10 | КН | 3 | 4 | — | — | 37 | 14 | |
| 1987/88 | «Вердер» (Бремен) | Д-1 | 33 | 18 | КН | 6 | 2 | КУ | 10 | 4 | 49 | 24 |
| 1988/89 | Д-1 | 33 | 13 | КН | 6 | 5 | КЧ | 5 | 1 | 45 | 20 | |
| СК | 1 | 1 | ||||||||||
| 1989/90 | Д-1 | 20 | 7 | КН | 4 | 2 | КУ | 8 | 6 | 32 | 15 | |
| Усього за «Вердер» | 86 | 38 | 15 | 10 | 23 | 11 | 124 | 59 | ||||
| 1990/91 | «Лаціо» (Рим) | Д-1 | 33 | 9 | КІ | 2 | 0 | — | — | 35 | 9 | |
| 1991/92 | Д-1 | 29 | 13 | КІ | 4 | 0 | — | — | 33 | 13 | ||
| 1992/93 | Д-1 | 22 | 8 | КІ | 4 | 2 | — | — | 26 | 10 | ||
| Усього за «Лаціо» | 84 | 30 | 10 | 2 | 0 | 0 | 94 | 32 | ||||
| 1993/94 | «Боруссія» (Дортмунд) | Д-1 | 22 | 4 | — | — | КУ | 5 | 0 | 27 | 4 | |
| 1994/95 | Д-1 | 29 | 6 | КН | 2 | 1 | КУ | 9 | 6 | 40 | 13 | |
| 1995/96 | Д-1 | 18 | 7 | — | — | ЛЧ | 4 | 1 | 22 | 8 | ||
| 1996/97 | Д-1 | 18 | 7 | КЛ | 1 | 0 | ЛЧ | 5 | 4 | 24 | 11 | |
| Усього за «Боруссію» | 87 | 24 | 3 | 1 | 23 | 11 | 113 | 36 | ||||
| 1997/98 | «Ліверпуль» | Д-1 | 25 | 6 | КА | 1 | 0 | КУ | 3 | 1 | 32 | 7 |
| КЛ | 3 | 0 | ||||||||||
| 1998/99 | Д-1 | 34 | 5 | КА | 1 | 0 | КУ | 4 | 1 | 40 | 6 | |
| КЛ | 1 | 0 | ||||||||||
| 1999/00 | Д-1 | 1 | 0 | — | — | — | — | 1 | 0 | |||
| Усього за «Ліверпуль» | 60 | 11 | 6 | 0 | 7 | 2 | 73 | 13 | ||||
| 1999/00 | «Фулхем» | Д-2 | 21 | 5 | КА | 1 | 0 | — | — | 22 | 5 | |
| 2000/01 | Д-2 | 14 | 1 | — | — | — | — | 14 | 1 | |||
| Усього за «Фулхем» | 35 | 6 | 1 | 0 | 0 | 0 | 36 | 6 | ||||
| Загалом | Д-1 | 351 | 113 | 38 | 17 | 53 | 24 | 557 | 191 | |||
| Д-2,3 | 115 | 37 |
Примітки ред.
- [. Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 7 листопада 2010. Історія Ліги чемпіонів на сайті УЄФА (англ.)]
- Профіль [ 8 березня 2018 у Wayback Machine.] на сайті WorldFootball.net
- Профіль [ 12 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайті RSSSF
Посилання ред.
- Профіль гравця на Liverbird.ru (рос.)
- Профіль та статистика гравця на LFCHistory.net [ 19 лютого 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Карл-Гайнц Рідле на сайті Soccerbase (англ.)