Кардо (лат. Cardo, Cardus) — у Римській імперії вулиця, орієнтована з півночі на південь, поряд з Декуманусом — вулицею, орієнтованою зі сходу на захід. Основна Кардо у місті називалася Кардо Максимус (лат. Cardus Maximus) і була, як правило, головною вулицею, центром економічного життя.
| Кардо |
| Кардо у Вікісховищі |
Кардо в Парижі Редагувати
Cardo maximus у Парижі це північно-південна вісь, що перетинає місто від гори Святої Женев'єви, проходить вулицею Сен-Жак до терм Клюні, потім перетинає Сену та острів Сіте по вулиці Сіте й далі проходить вулицею Сен-Мартен. Інше кардо в Парижі — це бульвар Сен-Мішель.
Література Редагувати
- Okko Behrends, Luigi Capogrossi Colognesi (Hrsg.): Die römische Feldmesskunst. Interdisziplinäre Beiträge zu ihrer Bedeutung für die Zivilisationsgeschichte Roms. Vandenhoeck und Ruprecht, Göttingen 1992, ISBN 3-525-82480-7
- Oswald Ashton Wentworth Dilke: The Roman land surveyors. An introduction to the Agrimensores. Hakkert, Amsterdam 1992, ISBN 90-256-1000-5. Neudruck der Ausgabe Newton Abbot 1971.
- Ursula Heimberg: Römische Landvermessung. Kleine Schriften zur Kenntnis der römischen Besetzungsgeschichte Südwestdeutschlands Nr. 17. Gesellschaft für Vor- und Frühgeschichte in Württemberg und Hohenzollern / Württembergisches Landesmuseum, Stuttgart 1977
- Werner Müller: Die heilige Stadt — Roma quadrata, Jerusalem und die Mythe vom Weltnabel. Kohlhammer, Stuttgart 1961.
- Charlotte Schubert: Land und Raum in der Römischen Republik — die Kunst des Teilens. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1996, ISBN 3-534-13189-4