Ка́нівка — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 237 осіб.
| село Канівка | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Хмельницька область | |
| Район | Хмельницький район | |
| Громада | Волочиська міська громада | |
| Основні дані | ||
| Населення | 237 | |
| Площа | 0,45 км² | |
| Густота населення | 544,44 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 31244 | |
| Телефонний код | +380 3845 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 49°26′59″ пн. ш. 26°11′53″ сх. д. / 49.44972° пн. ш. 26.19806° сх. д.Координати: 49°26′59″ пн. ш. 26°11′53″ сх. д. / 49.44972° пн. ш. 26.19806° сх. д. | |
| Середня висота над рівнем моря | 288 м | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88 | |
| Карта | ||
Канівка | ||
Канівка | ||
| Мапа | ||
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Волочиської міської громади.
Символіка ред.
Герб та прапор затверджені 17 жовтня 2018р. рішенням №873 XLVII сесії міської ради. Автори - О.М.Басистюк, Г.В.Басистюк, М.Й.Посвистайло, Г.Г.Пасик, К.М.Богатов, В.М.Напиткін.
В зеленому щиті покладений в правий перев'яз срібний меч перерубає покладену в лівий перев'яз золоту блискавку. В главі і базі по срібному ромбу, по сторонах - по білому. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "КАНІВКА".
Герб символізує легенду по першого поселенця, який мечем перерубав блискавку, таким чином убезпечивши село від блискавок, і поклав чотири охоронні камені по чотирьох кутках села.
Історія ред.
Село розташоване на високому лівому березі річки Збруч. На південній околиці села виявлені залишки поселення раннього залізного віку та черняхівської культури. В історичних документах Канівка згадується з 1782 року. На той час в селі було 75 дворів, а в церкві 483 прихожан. Канівка входила до земель, що знаходились у володінні панів Джевецьких. Після 2-го поділу Речі Посполитої село відійшло до складу Російської Імперії. Відносилось по адміністративному поділу до Проскурівського повіту, Сарнівської волості Подільської губернії. Була в Канівці церковно-парафіяльна школа, відкрита у 1898 році, кордон Тарнорудського загону 3 – го відділу окремого корпусу прикордонної сторожі.
В 1892 році в селі налічувалося 139 дворів і 634 жителі. Біля села знаходились фільварок Івана Гродзинського (2 двори в яких проживало 19 чоловік) та фільварок Ігнатія Гродзинського (2 двори в яких проживало 6 чоловік). До 1904 року село значно збільшилося - у ньому вже було 175 дворів і 783 жителі.
У роки Громадянської війни село не оминули важкі бої між військами Директорії та більшовиками, а також об'єднаними підрозділами українсько-польських військ та більшовицьких окупантів. Також в районі села, із території Західної України, переправлялись на Велику Україну загони Української Галицької армії. По закінченні Громадянської війни в Канівці було встановлено владу совітів і село знову стало прикордонним, до 1939 року. На південній околиці села було побудовано прикордонну заставу.
На початку 30-х років XX ст. селом прокотилась хвиля т.зв. розкуркулення, внаслідок чого багато селянських родин радянською владою було фактично пограбовано та вигнано із власних осель. Частину з них було вислано у віддалені райони Радянського Союзу, інших ув'язнено в таборах. Про Голодомор 1932-1933 рр. в Канівці відомо зі спогадів очевидців, проте кількість жертв невідома. Також Канівку не оминули депортації польського населення у 1935-36 рр. та "Сталінський терор" 1937 року.
У червні 1941 року Німеччина напала на СРСР. Стрімкий наступ німецьких військ змусив відступати частини РСЧА в глибину країни. Радянське командування ухвалило рішення закріпитись на ділянці "старого кордону". Неподалік села Червона армія облаштувала оборонні позиції, які так і не застосували, продовжуючи відступати на схід. У липні цього ж року Канівка була окупована нацистами.
24 січня 1944 року в селі Канівка відбувся один із найбільших боїв УПА із частинами Вермахту, про що було зафіксовано в повстанських архівних документах:
"А третій бій відбувся в селі Канівка. Це село Канівка лежить в степу Кам’янець-Подільської області, над Збручем. З обставин маршруту ми заквартирували вже дньом в цім селі. В других селах стояло довкола повно німаків. В десятій годині дня зачався бій з кількакратно більшою силою німаків. Німаки зайняли вже були половину села, коли сотенний Сокіл у завзятім бою вигнав німаків із села. Було так, що ішли на рукопашні бої, кидали гранати через хати і так вигнали німаків із села. У той час командир Саблюк вислав горою за селом чоту, котра спричинила собою панічний відступ німаків. Цілий день німаки наступали, щоб знову захопити село, але всі наступи були відбиті з великими німецькими втратами. Аж надвечір німці вжили танків і літаків та й запалили те село, де наше військо містилось. Тоді ми мусіли відступити. Скористалися ми тим, що дим із горючого села нісся на поле і тим зробив нам добру заслону до відступу. Втрати по нашій стороні 4 убитими, а німаків 222. […] Далі відділ потяг у Галичину"
В результаті цього бою, нацистами село було повністю спалено – 132 жилих будинки, всі колгоспні споруди, 80 жителів Канівки розстріляли, спалили живцем, 54 колгоспники погнали у нацистське рабство до Третього Рейху. День 24 січня 1944 року став роковим для жителів с. Канівка – 75 чоловік було вбито за один день.
В березні 1944 року під час весняного бездоріжжя уральські танкісти І мотострілецької бригади Десятого Гвардійського Уральського танкового корпусу вступили на Волочищину і вигнали нацистських окупантів. Бої за Канівку, Петрівку і Поляни продовжувалися від 12 по 15 березня.
Війна важко відбилася на економіці села, але люди працювали і домагалися високих показників. Змінилося село у роки розбудови. Тут збудовано 8 нових тваринницьких приміщень, кузню, майстерню, Будинок Культури на 250 місць, бібліотеку. У липні 1963 року колгосп „Комунар” – с. Канівка і артіль ім. Леніна об'єдналися.
Сьогодення ред.
Сьогодні у Канівці діють сільський клуб на 250 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, фермерське господарство агрокомпанії " Vitagro" та 1 заклад торгівлі. У приміщенні колишньої початкової школи відкрито костел та православний молитовний дім. На даний час у селі 106 дворів та проживає 237 чоловік.
Примітки ред.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- . http://history.org.ua/LiberUA/Book/OUN1943/text.pdf (українська). 2008. Архів оригіналу за 11 січня 2012.
Посилання ред.
- Погода в селі Канівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ОУН і УПА в 1943 році. Документи/ / НАН України. Інститут історії України. — К. : Інститут історії України, 2008