Ка́нуков Джамбула́т Батгири́євич (ос. Хъаныхъуаты Батгирей фырт Джамболат; 1 квітня 1887, Північна Осетія – † 21 травня 1919, с. Озерна, Зборівський район, Тернопільська область) – полковник, командир Літунського полку Української Галицької Армії.
| Джамбулат Батгириєвич Кануков Хъаныхъуаты Батгирей фырт Джамболат | |
|---|---|
| Полковник | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1 (14) квітня 1889 Терська область, Російська імперія |
| Смерть | 21 травня 1919 Озерна, Зборівський повіт, ЗУНР |
| Національність | осетин |
| Alma Mater | Тверське кавалерійське училище |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1914–1919 |
| Приналежність | ЗУНР |
| Вид ЗС | УГА |
| Рід військ | Авіація |
| Формування | 1-а летунська сотня |
| Війни / битви | Перша світова війна Польсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
| Кануков Джамбулат Батгириєвич у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився 1 квітня 1889 року в місті Беслан, Північн Осетії.
У російській армії Редагувати
Початкову освіту здобув у Владикавказькій чоловічій гімназії. У 1909 закінчив Тверське кавалерійське училище, направлений на службу корнетом до 7-го гусарського Білоруського полку, який дислокувався у Володимирі-Волинському. З 27 вересня 1912 звільнений у запас.
Після початку Першої світової війни добровільно повернувся до армії. З 19 липня 1914 у розпорядженні штабу 2-ї армії, а з 18 вересня 1914 за власним бажанням переведений до 22-го піхотного Нижньогородського полку, з 10 жовтня 1914 виконував обов'язки ад'ютанта цього полку.
15 травня 1915 отримав контузію та був евакуйований з фронту. Після одужання, з 25 червня 1915, за власним бажанням переведений до 17-го корпусного авіаційного загону, де служив льотчиком-дозорцем. 17 жовтня 1915 відряджений на навчання до Військової авіаційної школи. 10 травня 1916 отримав звання поручика. 7 серпня 1916 закінчив школу та дістав звання військового льотчика.
З 20 жовтня 1916 на службі в 14-му авіаційному загоні, а з 24 березня 1917 призначений командиром 30-го авіаційного загону.
На службі Україні Редагувати
У 1918 р. вступає до Армії Української Держави, де очолював 2-й Подільський авіаційний дивізіон. Із цим дивізіоном у грудні 1918 прибув до міста Красне та включений до складу Летунського відділу Української Галицької армії. Канукова призначають помічником командира Летунського відділу сотника Петра Франка, який його так характеризував:
З 26 березня 1919 обіймає посаду командира Летунського відділу УГА. Загинув у авіаційній катастрофі біля села Озерна тепер Зборівського району Тернопільської області.
Список повітряних перемог Редагувати
Згідно зі спогадами генерала Мирона Тарнавського, здобув 9 із 16 повітряних перемог летунства УГА на польському фронті.
Джерела Редагувати
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Я. Тинченко. Герої Українського неба: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2010. — С. 131-132.: іл. ISBN 978-966-8201-94-3
- Кирея В. В. Кадрове забезпечення військово–повітряних сил Західно–Української Народної Республіки 1918–1919 рр. / В. В. Кирея // Гілея: науковий вісник. — 2015. — Вип. 94. — С. 31.
Посилання Редагувати
- Герої Українського неба [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |