Олексій Федорович Канаєв (рос. Алексей Фёдорович Канаев; 25 грудня 1921, Москва — 24 квітня 1997, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), в роки німецько-радянської війни помічник з повітряно-стрілецької служби командира 451-го штурмового авіаційного полку 264-ї штурмової авіаційної дивізії (5-й штурмовий авіаційний корпус 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту).
Олексій Федорович Канаєв | |
---|---|
рос. Алексей Фёдорович Канаев | |
Народження | 25 грудня 1921 Москва |
Смерть | 24 квітня 1997 (75 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Штурмова авіація |
Роки служби | 1938—1956 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 25 грудня 1921 року в Москві в родині робітника. Росіянин. Член КПРС з 1945 року. Закінчив середню школу.
У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У 1939 році закінчив Серпуховської військову авіаційно-технічну школу. Служив авіаційним механіком в Качинській військово-авіаційній школі пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. У 1943 році закінчив Воронезьку військово-авіаційну школу пілотів.
До травня 1945 року О. Ф. Канаєв здійснив 120 бойових вильотів на бомбардування і штурмівку аеродромів, вогневих позицій, скупчень військ і техніки противника. У повітряних боях збив п'ять ворожих літаків.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Олексію Федоровичу Канаєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8264).
Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах. У 1955 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси. З 1956 року підполковник О. Ф. Канаєв — в запасі. Жив у Києві. Працював в обласному живописно-скульптурному комбінаті. Помер 24 квітня 1997 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
Посилання
- Біографія О. Ф. Канаєва на сайті «Герои страны» [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Fedorovich Kanayev ros Aleksej Fyodorovich Kanaev 25 grudnya 1921 Moskva 24 kvitnya 1997 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 v roki nimecko radyanskoyi vijni pomichnik z povitryano strileckoyi sluzhbi komandira 451 go shturmovogo aviacijnogo polku 264 yi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 5 j shturmovij aviacijnij korpus 5 yi povitryanoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Oleksij Fedorovich Kanayevros Aleksej Fyodorovich KanaevNarodzhennya25 grudnya 1921 1921 12 25 MoskvaSmert24 kvitnya 1997 1997 04 24 75 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskShturmova aviaciyaRoki sluzhbi1938 1956PartiyaKPRSZvannya Pidpolkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 8264 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kanayev BiografiyaNarodivsya 25 grudnya 1921 roku v Moskvi v rodini robitnika Rosiyanin Chlen KPRS z 1945 roku Zakinchiv serednyu shkolu U 1938 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1939 roci zakinchiv Serpuhovskoyi vijskovu aviacijno tehnichnu shkolu Sluzhiv aviacijnim mehanikom v Kachinskij vijskovo aviacijnij shkoli pilotiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z zhovtnya 1942 roku U 1943 roci zakinchiv Voronezku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv Do travnya 1945 roku O F Kanayev zdijsniv 120 bojovih vilotiv na bombarduvannya i shturmivku aerodromiv vognevih pozicij skupchen vijsk i tehniki protivnika U povitryanih boyah zbiv p yat vorozhih litakiv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 travnya 1946 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya po znishennyu zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm starshomu lejtenantu Oleksiyu Fedorovichu Kanayevu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8264 Mogila Oleksiya Kanayeva Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah U 1955 roci zakinchiv Vishi oficerski lotno taktichni kursi Z 1956 roku pidpolkovnik O F Kanayev v zapasi Zhiv u Kiyevi Pracyuvav v oblasnomu zhivopisno skulpturnomu kombinati Pomer 24 kvitnya 1997 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987PosilannyaBiografiya O F Kanayeva na sajti Geroi strany 12 grudnya 2013 u Wayback Machine ros