Каміль Рессу (рум. Camil Ressu, *28 січня 1880, Галац — †1 квітня 1962, Бухарест) — румунський художник. Ректор Національного університету мистецтв Румунії.
| Каміль Рессу | |
|---|---|
| Camil Ressu | |
|
| |
| Каміль Рессу | |
| При народженні | Каміль Рессу |
| Народження | 28 січня 1880 Галац, Румунія |
| Смерть | 1 квітня 1962 (82 роки) |
| Бухарест, Румунія | |
| Поховання | цвинтар Беллу і Центральний цвинтар Кишинева |
| Країна | Румунія |
| Жанр | портрет |
| Навчання | Bucharest National University of Artsd, Яський університет мистецтв Джордже Енескуd і Академія Жуліана |
| Діяльність | художник |
| Роки творчості | 1897 — 1962–1962 |
| Вчитель | George Demetrescu-Miread, Gheorghe Popovicid і Jean-Paul Laurensd |
| Відомі учні | Gheorghe Naumd, Aurel Cojand, Alexandru Ciucurencud, M. H. Maxyd, Vasile Brătulescud, Ion Popescu Negrenid, Gheorghe Chivud, Elena Greculesid, Constantin Dipșed, Ion Pacead, Ion Lucian Murnud, Alexandru Țipoiad, Ervant Nicogosiand, Dinu Vasiud, Andrei Ostapd, Geta Brătescud, Constantin Lucacid, Virgil Predad, Ion Alin Gheorghiud, Mircea Deacd, Spiru Chintilăd, Marin Petre Constantind і Gheorghe Ghițescud |
| Партія | Румунська соціал-демократична партіяd |
| Нагороди | Artist of the Peopled |
| | |
| Каміль Рессу у Вікісховищі |
Відомий як автор портретів своїх сучасників: Штефана Лук'яна, Тудора Аргезі, Янку Брезіану.
Життя і творчість ред.
Рессу вивчав живопис в 1897-1899 в Національній школі образотворчих мистецтв (Școala Națională de Arte Frumoase) під керівництвом Ґеорґе Деметреску Міря, а потім в Яссах, у Ґеорґе Поповича. Продовжуючи свою освіту за кордоном, художник живе і займається в Мюнхені, а з 1902 — в Парижі, в Академії Жюліана, в класі Жан-Поля Лорана. Після повернення в 1908 до Румунії Рессу співпрацює з журналами Adevărul, Cronica і Facla, публікуючи в них свої карикатури і сатиричні малюнки. Виставляв свої твори на різних групових виставках. У 1910 пейзажі пензля Рессу і його полотна з буколічними сценками були показані на виставці «Молодь мистецтва». Перша персональна виставка Рессу відбулася в 1914. У 1917 він, разом з такими майстрами, як Ніколае Дереску, Штефаном Дімітреску, Йосипом Ісером, Маріус Бунеску, Дімітріє Пачуря, Корнелом Медрі, Іоном Жалячи і Оскаром Ганом утворює групу Румунське мистецтво (Arta Română). У 1921 Рессу стає одним із засновників Синдикату художників і скульпторів Румунії (Sindicatul Artiștilor plastici din România), і до 1923 його очолює. До 1941 він був професором і ректором бухарестського Національного університету мистецтв.
У 1950 Рессу стає почесним президентом Союзу румунських художників. У 1955 йому присвоюється звання Народного художника Румунії. Був дійсним членом Румунської академії.
Помер 1 квітня 1962 в Бухаресті, похований на цвинтарі Беллу
Бібліографія ред.
- Gheorghe Cosma: Camil Ressu. București, 1967
- Krikor H. Zambaccian — Însemnările unui amator de artă [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.], București, Editura de Stat pentru Literatură și Artă, 1957
- Mircea Deac, Camil Ressu. — București: E.P.P.L.A., 1956 — 34 p
Примітки ред.
- ↑ RKDartists
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- Enescu T. Ressu, Camil // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T071593
Джерела ред.
- Vă mai amintiți de… Camil Ressu [ 10 вересня 2011 у Wayback Machine.], 14 octombrie 2009, Eliza Zdru, Adevărul
- Valori ale culturii naționale: Camil Ressu: 130 ani de la naștere [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.], 28 ianuarie 2010, Amos News