www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кам яниця Муратовичів також палац Мірів 2 3 палац Міра 4 конскрипційний 118 4 житловий будинок XVIII століття пам ятка а

Кам'яниця Муратовичів

Кам'яниця Муратовичів (також палац Мірів, палац Міра; конскрипційний № 118) — житловий будинок XVIII століття, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 319), пам'ятка історії місцевого значення (охоронний № 1281). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 13.

Кам'яниця Муратовичів

49°50′36″ пн. ш. 24°01′53″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.03138888891666625° сх. д. / 49.84333333336110883; 24.03138888891666625Координати: 49°50′36″ пн. ш. 24°01′53″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.03138888891666625° сх. д. / 49.84333333336110883; 24.03138888891666625
Тип будівля
пам'ятка архітектури[d] і пам'ятка історії
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України і пам'ятка історії місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Львів
Архітектурний стиль рококо і класицизм
Автор проєкту Петро Полейовський
Архітектор Полейовський Петро і П'єр Дені Ґібо
Будівник Йосиф Дубльовський, Йоган Ґенцель
Скульптор Матвій Полейовський
Будівництво 1773 — 1783
Адреса Вулиця Вірменська (Львів)
Кам'яниця Муратовичів (Україна)
 Кам'яниця Муратовичів у Вікісховищі

Історія ред.

На місці, де стоїть сучасний будинок № 13, первісно стояли дві кам'яниці, зведені у XVI—XVII століттях, які належали родинам Убалевичів (Цефутів) і Муратовичів. У кам'яниці Муратовичів мешкав вірменський першодрукар Говганес Карматанянц (Іван Муратович).

В останній половині XVIII століття ці будівлі вже були майже зруйновані, тому в 1773 році архітектор Петро Полейовський вирішив на їх місці звести свою власну кам'яницю і придбав цю ділянку за 2 500 золотих ринських. Він власноруч склав проект триповерхового будинку, а будівництвом керував майстер цеху мулярів Йосиф Дубльовський. Однак навесні 1776 року Полейовський раптово помер, а незабаром, у 1778 році, пожежа, яка спалахнула у вірменському кварталі, значно пошкодила недобудований будинок Полейовського. Вдова архітектора, Маріанна Полейовська, продала напівзгорілу будівлю буському старості графу Йозефу Міру, який наказав відновити будинок. Роботи з реконструкції проводилися у 1781—1783 роках за проектом архітектора П'єра Дені Ґібо, під керівництвом майстра будівничого Йогана Ґенцеля.

З 1857 року в кам'яниці розташовувалася Цісарсько-королівська прокураторія скарбу, яка перед Першою світової війною переїхала у новий будинок на сучасній вулиці Саксаганського. У 1928—1930 роках тут діяло товариство «Релігійна бібліотека» із друкарнею, у 1930—1933 роках — архідієцезіальна спілка вірменської діаспори, у 1936—1940 роках у кам'яниці розміщувався музей вірменської єпархії.

У 1999—2001 роках провели реконструкцію кам'яниці за проектом Оксани Курдидик. Під час реставраційних робіт виявили і відновили первісні елементи інтер'єру та екстер'єру, відтворили первісний рівень вірменського дворика та його автентичне покриття з природного каменю. Окрім того, в підвалах знайшли сліди давньої каналізації з дерев'яних жолобів, а на подвір'ї — надгробок із написом вірменською та датою «1559». Паралельно з реставрацією кам'яниці археологічна експедиція при Інституті українознавства провела археологічні дослідження у подвір'ї будинку. Розкопки виявили залишки старовинних кам'яних і дерев'яних споруд, зокрема, на глибині 3,5 метрів знайшли 14-вінцевий дерев'яний зруб XI століття, над ним — аркове склепіння колишньої проїзної вежі XVI—XVII століть, на глибині 2,4 м — прошарок зі слідами сильної пожежі приблизно 1527 року. Також експедиція зібрала значну кількість старовинних виробів зі скла, металу, кераміки тощо. Після реставраційних робіт підвали та перший поверх кам'яниці пристосували під ресторан «Кілікія».

У листопаді 2017 року відреставрували балкон, консолі та фігурки путті.

У листопаді 2018 року в колишній кам'яниці відкрився перший у Львові заклад харчування «Білий налив» із київської мережі однойменних закладів.

Опис ред.

Будинок чотириповерховий (первісно — триповерховий), цегляний, тинькований, у плані — неправильний прямокутник із невеликим подвір'ям і меншим дворовим флігелем. Головний фасад симетричний, на сім вікон, розчленований вертикально ризалітом, розміщеним на центральній осі. Згідно опису кам'яниці, датованого 13 травня 1783 року, первісно фасад увінчувався бароковим аттиком із кам'яними декоративними вазонами на постаментах, між якими стояла металева решітка. Пізніше аттик прибрали і перебудували завершення фасаду у більш класицистичному стилі. Оздоблення фасаду у стилі рококо частково втрачене.

На центральній осі, у правій частині ризаліту розташований головний вхід, виконаний у вигляді аркового порталу, у лівій частині первісно була подібна за формою брама, що вела на подвір'я, проте пізніше проїзд заклали та замість брами прорубали вікно.

Центральний ризаліт облямований пласкими лопатками із гірляндами на рівні останнього поверху та підкреслюється великим, на всю ширину ризаліту, балконом із кованими ґратами, який є художньо-композиційним центром фасаду будівлі. Підтримують балкон вісім фігурних, різьблених в камені консолей, розташованих симетрично і трохи різних за формою. Дві центральні консолі та дві пари бічних консолей прикрашені на своїх постаментах листям аканту, а на лицевих торцях — вставками у вигляді тригліфів, до того ж бічні площини двох крайніх консолей прикрашені волютоподібним візерунком. Останні дві консолі, розташовані над головним входом і над колишньою в'їзною брамою, також прикрашені на постаментах акантом, а на торцях — маскаронами у вигляді химерних демонічних істот із великими вухами. З боків балкон оточують дві фігури путті, розміщені на постаментах, прикрашених лавровими гірляндами, аналогічними до гірлянд, розміщених на лопатках ризаліту. Прикрашають балкон витончені ажурні ковані ґрати з геометризованим звивистим орнаментом. Маскарони на балконних консолях і фігурки путті виготовив близько 1775 року скульптор Матвій Полейовський, брат Петра Полейовського.

Перший поверх візуально відділений від основної площини фасаду горизонтальною профільованою тягою. Вікна першого поверху, розташовані обабіч ризаліту, мають невелике аркове завершення та прикрашені однаковими декоративними консольками, оздобленими за мотивами головних, балконних консолей акантом та рослинним орнаментом. На зрізаному лівому розі будівлі виділяється окрема декоративна картушовидна консоль, виконана у стилі рококо і прикрашена декором із мушлі, листя аканту та рослинного орнаменту; ця консоль слугує постаментом для фігури Діви Марії, встановленої у 2002 році.

На другому поверсі два вікна та балконні двері центрального ризаліту мають рясне оздоблення, яке підсилює художню виразність фасаду. Вони прикрашені сандриками із лучковими фронтонами, у тимпанах яких розміщені барельєфні композиції: над балконними дверми — лежача фігура крилатого путто з короною в руках та військова атрибутика (щит, шолом, булава), над вікнами — людські погруддя у профіль (жіноче над лівим, чоловіче — над правим вікном) та арабесковий орнамент. Ці барельєфи створені у 1820 році скульптором Фридериком Бауманом. Над тимпанами під карнизами фронтонів — рослинні гірлянди з невеликими розетками. Вікна другого поверху обабіч ризаліту прикрашені лучковими сандриками з рослинним орнаментом під карнизом.

Три вікна третього поверху ризаліту також прикрашені лучковими сандриками, над центральним вікном, по центру — декоративна волюта, перев'язана зібраним обрусом, два інших вікна прикрашені замковим каменем у вигляді волюти з листям аканту та невеликими волютами по боках. Вікна третього поверху обабіч ризаліту мають скромніше декорування — лучкові сандрики із трапецієподібними замковими каменями. Вікна четвертого поверху, надбудованого пізніше, мають просту прямокутну, без декору форму.

На тильному фасаді також розташовані балкони, які підтримуються волютовидними кронштейнами. Внутрішнє планування — секційного типу. В інтер'єрах збереглося, зокрема, мозаїчне покриття підлоги, виконане у 1909 році фірмою G. Zuliani. В елементах інтер'єру простежуються риси класицизму. На подвір'ї первісно розміщувалися стайня та господарські приміщення.

Будинок № 13 по вулиці Вірменській — класичний приклад львівського житлового будинку-палацу XVIII століття.

Видатні мешканці ред.

Галерея ред.

Коментарі ред.

  1. в інших джерелах вказана інша дата завершення будівництва — 1788

Примітки ред.

  1. ↑ Мельник Б., 2006, с. 150.
  2. ↑ Енциклопедія Львова, т. 4, 2012, с. 648.
  3. Архітектура Львова, 2008, с. 209.
  4. ↑ Мельник І., 2011, с. 235.
  5. Мельник Б., 2006, с. 149.
  6. ↑ Орися Шиян (3 листопада 2017 року). . zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 7 лютого 2020 року. 
  7. ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 154.
  8. Енциклопедія Львова, 2007, с. 394.
  9. ПГиА, 1985, с. 18
  10. Липка, 1983, с. 42
  11. ↑ ПГиА, 1985, с. 18.
  12. ↑ Липка, 1983, с. 42.
  13. Ольга Вірук (25 листопада 2018 року). . www.the-village.com.ua. The Village. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 7 лютого 2020 року. 
  14. ↑ Енциклопедія Львова, т. 4, 2012, с. 649.
  15. Архітектура Львова, 2008, с. 224.
  16. Ігор Сьомочкін. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2020 року. 

Джерела ред.

  • Липка Р. М. Ансамбль вулиці Вірменської. — Л. : Каменяр, 1983. — 110 с. — 16000 прим.
  • Архітектура Львова: Час і стилі XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов. — Л. : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
  • Мельник І. В. Вірменська вулиця // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького та І. Підкови. — Л. : Літопис, 2007. — Т. 1. — 656 с. — ISBN 966-7007-68-8.
  • Харчук Х. Мірів палац // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького. — Л. : Літопис, 2012. — Т. 4 Л—М. — 816 с. — ISBN 978-966-8853-23-4.
  • Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kam yanicya Muratovichiv takozh palac Miriv 2 3 palac Mira 4 konskripcijnij 118 4 zhitlovij budinok XVIII stolittya pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya ohoronnij 319 pam yatka istoriyi miscevogo znachennya ohoronnij 1281 4 Roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Virmenskij pid 13 Kam yanicya Muratovichiv49 50 36 pn sh 24 01 53 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 03138888891666625 sh d 49 84333333336110883 24 03138888891666625 Koordinati 49 50 36 pn sh 24 01 53 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 03138888891666625 sh d 49 84333333336110883 24 03138888891666625Tip budivlya pam yatka arhitekturi d i pam yatka istoriyiStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini i pam yatka istoriyi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya LvivArhitekturnij stil rokoko i klasicizmAvtor proyektu Petro PolejovskijArhitektor Polejovskij Petro i P yer Deni GiboBudivnik Josif Dublovskij Jogan GencelSkulptor Matvij Polejovskij 1 Budivnictvo 1773 1783Adresa Vulicya Virmenska Lviv Kam yanicya Muratovichiv Ukrayina Kam yanicya Muratovichiv u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Vidatni meshkanci 4 Galereya 5 Komentari 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya red Na misci de stoyit suchasnij budinok 13 pervisno stoyali dvi kam yanici zvedeni u XVI XVII stolittyah yaki nalezhali rodinam Ubalevichiv Cefutiv 2 i Muratovichiv 4 5 U kam yanici Muratovichiv meshkav virmenskij pershodrukar Govganes Karmatanyanc Ivan Muratovich 2 1 6 V ostannij polovini XVIII stolittya ci budivli vzhe buli majzhe zrujnovani tomu v 1773 roci arhitektor Petro Polejovskij virishiv na yih misci zvesti svoyu vlasnu kam yanicyu 7 i pridbav cyu dilyanku za 2 500 zolotih rinskih 2 Vin vlasnoruch sklav proekt tripoverhovogo budinku a budivnictvom keruvav majster cehu mulyariv Josif Dublovskij 2 4 8 Odnak navesni 1776 roku Polejovskij raptovo pomer a nezabarom u 1778 roci pozhezha yaka spalahnula u virmenskomu kvartali znachno poshkodila nedobudovanij budinok Polejovskogo Vdova arhitektora Marianna Polejovska prodala napivzgorilu budivlyu buskomu starosti grafu Jozefu Miru 7 yakij nakazav vidnoviti budinok Roboti z rekonstrukciyi provodilisya u 1781 1783 2 4 K 1 rokah za proektom arhitektora P yera Deni Gibo 7 1 11 pid kerivnictvom majstra budivnichogo Jogana Gencelya 2 Z 1857 roku v kam yanici roztashovuvalasya Cisarsko korolivska prokuratoriya skarbu 12 yaka pered Pershoyu svitovoyi vijnoyu pereyihala u novij budinok na suchasnij vulici Saksaganskogo 4 U 1928 1930 rokah tut diyalo tovaristvo Religijna biblioteka iz drukarneyu 2 u 1930 1933 rokah arhidiyecezialna spilka virmenskoyi diaspori 2 u 1936 1940 rokah u kam yanici rozmishuvavsya muzej virmenskoyi yeparhiyi U 1999 2001 rokah proveli rekonstrukciyu kam yanici za proektom Oksani Kurdidik Pid chas restavracijnih robit viyavili i vidnovili pervisni elementi inter yeru ta ekster yeru vidtvorili pervisnij riven virmenskogo dvorika ta jogo avtentichne pokrittya z prirodnogo kamenyu Okrim togo v pidvalah znajshli slidi davnoyi kanalizaciyi z derev yanih zholobiv a na podvir yi nadgrobok iz napisom virmenskoyu ta datoyu 1559 Paralelno z restavraciyeyu kam yanici arheologichna ekspediciya pri Instituti ukrayinoznavstva provela arheologichni doslidzhennya u podvir yi budinku Rozkopki viyavili zalishki starovinnih kam yanih i derev yanih sporud zokrema na glibini 3 5 metriv znajshli 14 vincevij derev yanij zrub XI stolittya nad nim arkove sklepinnya kolishnoyi proyiznoyi vezhi XVI XVII stolit na glibini 2 4 m prosharok zi slidami silnoyi pozhezhi priblizno 1527 roku Takozh ekspediciya zibrala znachnu kilkist starovinnih virobiv zi skla metalu keramiki tosho Pislya restavracijnih robit pidvali ta pershij poverh kam yanici pristosuvali pid restoran Kilikiya 2 U listopadi 2017 roku vidrestavruvali balkon konsoli ta figurki putti 6 U listopadi 2018 roku v kolishnij kam yanici vidkrivsya pershij u Lvovi zaklad harchuvannya Bilij naliv iz kiyivskoyi merezhi odnojmennih zakladiv 13 Opis red Budinok chotiripoverhovij pervisno tripoverhovij ceglyanij tinkovanij u plani nepravilnij pryamokutnik iz nevelikim podvir yam i menshim dvorovim fligelem 11 Golovnij fasad simetrichnij na sim vikon rozchlenovanij vertikalno rizalitom rozmishenim na centralnij osi 12 Zgidno opisu kam yanici datovanogo 13 travnya 1783 roku pervisno fasad uvinchuvavsya barokovim attikom iz kam yanimi dekorativnimi vazonami na postamentah mizh yakimi stoyala metaleva reshitka Piznishe attik pribrali i perebuduvali zavershennya fasadu u bilsh klasicistichnomu stili 14 Ozdoblennya fasadu u stili rokoko chastkovo vtrachene Na centralnij osi u pravij chastini rizalitu roztashovanij golovnij vhid vikonanij u viglyadi arkovogo portalu u livij chastini pervisno bula podibna za formoyu brama sho vela na podvir ya prote piznishe proyizd zaklali ta zamist brami prorubali vikno Centralnij rizalit oblyamovanij plaskimi lopatkami iz girlyandami na rivni ostannogo poverhu ta pidkreslyuyetsya velikim na vsyu shirinu rizalitu balkonom iz kovanimi gratami 12 yakij ye hudozhno kompozicijnim centrom fasadu budivli Pidtrimuyut balkon visim figurnih rizblenih v kameni konsolej roztashovanih simetrichno i trohi riznih za formoyu Dvi centralni konsoli ta dvi pari bichnih konsolej prikrasheni na svoyih postamentah listyam akantu a na licevih torcyah vstavkami u viglyadi triglifiv do togo zh bichni ploshini dvoh krajnih konsolej prikrasheni volyutopodibnim vizerunkom Ostanni dvi konsoli roztashovani nad golovnim vhodom i nad kolishnoyu v yiznoyu bramoyu takozh prikrasheni na postamentah akantom a na torcyah maskaronami u viglyadi himernih demonichnih istot iz velikimi vuhami Z bokiv balkon otochuyut dvi figuri putti rozmisheni na postamentah prikrashenih lavrovimi girlyandami analogichnimi do girlyand rozmishenih na lopatkah rizalitu 15 Prikrashayut balkon vitoncheni azhurni kovani grati z geometrizovanim zvivistim ornamentom Maskaroni na balkonnih konsolyah i figurki putti vigotoviv blizko 1775 roku skulptor Matvij Polejovskij 7 12 brat Petra Polejovskogo 4 Pershij poverh vizualno viddilenij vid osnovnoyi ploshini fasadu gorizontalnoyu profilovanoyu tyagoyu Vikna pershogo poverhu roztashovani obabich rizalitu mayut nevelike arkove zavershennya ta prikrasheni odnakovimi dekorativnimi konsolkami ozdoblenimi za motivami golovnih balkonnih konsolej akantom ta roslinnim ornamentom Na zrizanomu livomu rozi budivli vidilyayetsya okrema dekorativna kartushovidna konsol vikonana u stili rokoko i prikrashena dekorom iz mushli listya akantu ta roslinnogo ornamentu cya konsol sluguye postamentom dlya figuri Divi Mariyi 4 vstanovlenoyi u 2002 roci 14 Na drugomu poversi dva vikna ta balkonni dveri centralnogo rizalitu mayut ryasne ozdoblennya yake pidsilyuye hudozhnyu viraznist fasadu Voni prikrasheni sandrikami iz luchkovimi frontonami u timpanah yakih rozmisheni barelyefni kompoziciyi nad balkonnimi dvermi lezhacha figura krilatogo putto z koronoyu v rukah ta vijskova atributika shit sholom bulava nad viknami lyudski pogruddya u profil zhinoche nad livim choloviche nad pravim viknom ta arabeskovij ornament Ci barelyefi stvoreni u 1820 roci skulptorom Friderikom Baumanom 4 Nad timpanami pid karnizami frontoniv roslinni girlyandi z nevelikimi rozetkami Vikna drugogo poverhu obabich rizalitu prikrasheni luchkovimi sandrikami z roslinnim ornamentom pid karnizom Tri vikna tretogo poverhu rizalitu takozh prikrasheni luchkovimi sandrikami nad centralnim viknom po centru dekorativna volyuta perev yazana zibranim obrusom dva inshih vikna prikrasheni zamkovim kamenem u viglyadi volyuti z listyam akantu ta nevelikimi volyutami po bokah Vikna tretogo poverhu obabich rizalitu mayut skromnishe dekoruvannya luchkovi sandriki iz trapeciyepodibnimi zamkovimi kamenyami Vikna chetvertogo poverhu nadbudovanogo piznishe mayut prostu pryamokutnu bez dekoru formu Na tilnomu fasadi takozh roztashovani balkoni yaki pidtrimuyutsya volyutovidnimi kronshtejnami Vnutrishnye planuvannya sekcijnogo tipu 16 V inter yerah zbereglosya zokrema mozayichne pokrittya pidlogi vikonane u 1909 roci firmoyu G Zuliani V elementah inter yeru prostezhuyutsya risi klasicizmu Na podvir yi pervisno rozmishuvalisya stajnya ta gospodarski primishennya Budinok 13 po vulici Virmenskij klasichnij priklad lvivskogo zhitlovogo budinku palacu XVIII stolittya 11 Vidatni meshkanci red Govganes Karmatanyanc virmenskij pershodrukar meshkav u kam yanici sho stoyala na misci suchasnogo budinku Petro Polejovskij lvivskij arhitektor Galereya red nbsp Balkon na cholovomu fasadi nbsp Golovnij vhid nbsp Figurka putto nbsp Sklepinchastij vestibyul nbsp Tilnij fasadKomentari red v inshih dzherelah vkazana insha data zavershennya budivnictva 1788 9 10 Primitki red a b v Melnik B 2006 s 150 a b v g d e zh i k l Enciklopediya Lvova t 4 2012 s 648 Arhitektura Lvova 2008 s 209 a b v g d e zh i k l Melnik I 2011 s 235 Melnik B 2006 s 149 a b Orisya Shiyan 3 listopada 2017 roku U Lvovi vidrestavruvali skulpturi kam yanici na vul Virmenskij zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 roku a b v g Arhitektura Lvova 2008 s 154 Enciklopediya Lvova 2007 s 394 PGiA 1985 s 18 Lipka 1983 s 42 a b v PGiA 1985 s 18 a b v g Lipka 1983 s 42 Olga Viruk 25 listopada 2018 roku Bilij naliv u Lvovi na Virmenskij www the village com ua The Village Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2020 roku a b Enciklopediya Lvova t 4 2012 s 649 Arhitektura Lvova 2008 s 224 Igor Somochkin Vul Virmenska 13 kolishnya kam yanicya Muratovichiv lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 8 lyutogo 2020 roku Dzherela red Lipka R M Ansambl vulici Virmenskoyi L Kamenyar 1983 110 s 16000 prim Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Yu O Biryulov L Centr Yevropi 2008 720 s 2000 prim ISBN 978 966 7022 77 8 Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova 3 tye L Svit 2006 272 s Istorichni miscya Ukrayini 10000 prim ISBN 966 603 393 3 Melnik I V Virmenska vulicya Enciklopediya Lvova Za red A Kozickogo ta I Pidkovi L Litopis 2007 T 1 656 s ISBN 966 7007 68 8 Harchuk H Miriv palac Enciklopediya Lvova Za red A Kozickogo L Litopis 2012 T 4 L M 816 s ISBN 978 966 8853 23 4 Melnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici L Apriori 2011 T V 320 s Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 032 2 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Zharikov N L Logvin G N K Budivelnik 1985 T 3 8000 prim Posilannya red Orisya Shiyan 3 listopada 2017 roku U Lvovi vidrestavruvali skulpturi kam yanici na vul Virmenskij zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 7 lyutogo 2020 roku Igor Somochkin Vul Virmenska 13 kolishnya kam yanicya Muratovichiv lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 8 lyutogo 2020 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kam 27yanicya Muratovichiv amp oldid 38183943