Кам'яниця Касіяна (Касіянівська) (конскрипційний № 141; інша адреса — вул. Друкарська, 5) — житловий будинок XVII—XIX століть, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 1256). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 22.
| Кам'яниця Касіяна | |
|---|---|
|
| |
| 49°50′35″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.84305555558333367° пн. ш. 24.03194444447222367° сх. д.Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.84305555558333367° пн. ш. 24.03194444447222367° сх. д. | |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна | Україна |
| Розташування | Львів |
| Архітектурний стиль | Відродження |
| Матеріал | цегла |
| Адреса | Вулиця Вірменська (Львів) |
| Кам'яниця Касіяна (Україна) | |
| Кам'яниця Касіяна у Вікісховищі |
Історія ред.
Кам'яниця зведена у XVII столітті, у 1880-х—1890-х була значно перебудована за проєктами архітекторів Томша і Тайхера.
Первісно будинок належав вірменській міщанській родині Касіянів, а саме Янові Касіяну — в 1647—1672 роках, Лазареві Касіяну — в 1674—1694 роках, Криштофові Касіяну — в 1697—1704 роках. За архівними даними станом на 1871 рік власником будинку значився Міхал Міхнєвич, у 1889 році — Міхал Тайхер.
Певний час власником цього будинку був фаховий окуліст, доктор Альфред Бужинський (пом. 1914), який оперував у клініці, що містилася в будинку на вул. Театральній, 7. Доктор Бужинський у своєму заповіті записав один мільйон корон для придбання п'ятиморгових ділянок для потреб колоній скаутів. Виконавцями заповіту покійний призначив правління польського товариства «Сокіл» та єпископа Владислава Бандурського.
У 1916 році будинок перебував у власності спадкоємців Альфреда Бужинського, у 1934 році — фонду А. Бужинського.
Опис ред.
Будівля наріжна, п'ятиповерхова, цегляна, тинькована, у плані має вигляд неправильного чотирикутника з крихітним подвір'ям. Кути будинку з боку вулиці Друкарської та з боку перехрестя вулиць Вірменської та Друкарської рустовані, підперті контрфорсами. Фасад чотиривіконний, як з боку Вірменської, так і з боку Друкарської, майже без декору. Чи не єдина архітектурна цікавинка будинку — різноманітне оформлення його вікон. Дві пари крайніх справа вікон на другому і третьому поверхах фасаду з боку вулиці Вірменської прикрашені фризами з елементами доричного ордеру: карниз із дентикул, під карнизом — орнамент із тригліфів і метоп із розетами. Також розетами завершені лиштви цих вікон у нижній своїй частині. Інші вікна другого поверху прикрашені трикутними сандриками, під якими — вставки з трьома діамантовими рустами. Вікна третього поверху увінчані прямими сандриками, вікна четвертого — лучковидними. Між третім і четвертим поверхами — горизонтальний карниз.
У сінях будинку збереглися первісні склепіння. Внутрішнє планування асиметричне, тридільне.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ Мельник І., 2011, с. 239.
- ↑ Мельник І., 2011, с. 240.
- ↑ ПГиА, 1985, с. 21.
- Львів у 1914-1915 роках: 15 лютого 1914 року. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Lwów, 1909. — S. 591. (пол.)
- Million koron na skaut polski [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.] // Nowości Illustrowane. — 1914. — № 12. — S. 7. (пол.)
- ↑ ПГиА, 1985, с. 22.
Джерела ред.
- Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-032-2.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — Київ : Будівельник, 1985. — Т. 3. (рос.)
Посилання ред.
- Оланко (16 жовтня 2017). м. Львів. Кам'яниця Касіянівська. shukach.com. оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
- Житловий будинок на Вірменській, 22. zruchno.travel. оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.