Кам'яне́ — село Савранської селищної громади у Подільському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1425 осіб. Село Кам'яне розташоване за 11 км на північний захід від центру громади смт Саврань в низовинній місцевості, біля річок Яланець та Південний Буг. Село межує на півдні з землями села Концеба, на півночі землі села омиває р. Південний Буг, яка є природним кордоном із смт Завалля Кіровоградської області, на сході Кам'яне межує із землями села Осички, на заході — із землями села Бандурово Голованівського району Кіровоградської області.
село Кам'яне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Подільський район |
Громада | Савранська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA51120210110089796 |
Облікова картка | Кам'яне (Подільський район) |
Основні дані | |
Засноване | 1798 |
Населення | 1425 |
Площа | 5,24 км² |
Густота населення | 271,95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 66210 |
Телефонний код | +380 4865 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°11′16″ пн. ш. 29°55′52″ сх. д. / 48.18778° пн. ш. 29.93111° сх. д.Координати: 48°11′16″ пн. ш. 29°55′52″ сх. д. / 48.18778° пн. ш. 29.93111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 121 м |
Водойми | Яланець |
Місцева влада | |
Адреса ради | 66210, Одеська обл., Подільський р-н, с. Кам’яне, вул. Патріотична, 88 |
Карта | |
Кам'яне | |
Кам'яне | |
Мапа | |
Кам'яне у Вікісховищі |
Назва
Існує декілька версій про походження назви нашого села. За свою історію село декілька раз змінювало свою назву. За народною легендою на місці села Каміновата (одна з перших назв) ріс старий дубовий ліс. Із хуторів ходили дівчата на веснянки, на «гайщину». В лісі від людського ока у зелені дерев заховалась хатинка лісовика. І була в того лісовика донька, дуже вродлива, як писанка. Багато хлопців сваталося до неї, а вона всім відмовляла й відмовляла. Батьки журилися і тихенько докоряли їй. А вона: «Ще той не народився, щоб зі мною одружився». Якось в тих краях козак полював у густих лісах понад Яланцем і заблукав. Йшов він кам'янистими ярами у пошуках джерельця та й почув голос дівчини. Козак стояв як заворожений. Дівчині він також сподобався і вона віддала йому своє серце. Згодом вони одружилися і жили дуже щасливо серед лісової краси."Ой гарно живуть, як ті камінянки, ще не бачили, щоб чоловік і жінка любилися так". І стали відтоді називати село Каміновата.
Природа
Через все село протікає річка Яланець, яка поділяє село на дві частини.
На річці є млин та водоспад. Є в селі над річкою — «Скала», дамба та кам'яні брили (поруч з селом знаходяться Бандурівські ставки). Для позначення тієї чи іншої території жителі села Кам'яне користуються такими своєрідними назвами, як «Долина», «Кургани», «На Скалі», «Середмістя», «Каркаси».
За селом є глиняний кар'єр. Ще в XIX ст.. цей кар'єр мав велике значення для регіону, оскільки місцеві жителі не тільки самі користувались рудою глиною, а й продавали її, розвозячи на підводах по сусідніх селах.
Історія
Поблизу села археологами знайдено два кургани скіфських часів (V—II століття до н. е.). Археологічні дані свідчать, що територія сучасного села Кам'яне була заселена з давніх часів. В 1974 році було виявлено пізньопалеолітичні пункти, на яких зібрано крем'яні вироби. Ця неолітична пам'ятка відноситься до Буго-Дністровської культури і датується кінцем VI—V тис. до раннього етапу трипільської культури. Крім того в с. Кам'яне було знайдено римську монету денарій вагою 3.00 гр., карбування 202 р. н. е. На початку XIX ст. біля дороги, яка веде в с. Кам'яне, знаходились чотири кургани. Один із них невідомо коли і ким був розритий. Одеські археологи у середині 2010-х рр. виявили залишки будівлі, датованої 5-м тисячоліттям до н. е.
Як пише польський історик Міхал Балінський, битва з татарами у 1489 році відбулась на р. Савранці та на прилеглих до неї Яланецьких болотах.
У XVIII ст. село належало князям Любомирським.
У 1767 році в с. Камєновате була побудована Хресто-Воздвиженська церква.
Після того, як Правобережна Україна ввійшла до складу Росії, село Камєновате, у складі маєтку, було подароване Павлом I фельдмаршалу графу І. П. Салтикову.
У селі був панський фільварок, до складу якого входили: новий панський маєток, побудований у 1800 році, старий панський будинок, за будинком — хлів, дві нові конюшні, погріб, новий шпіклер, стодола нова, ще з одним спікером, для худоби — обора, хліви, для зимівлі бджіл — теплик, каплиця, корчма стара та старий погріб.
У 1798 році с. Камєновате було в заставній посесії у шляхтича Ігнатовського, яка була оцінена в 18481 карбованців сріблом.
На початку XIX. село було велике, поділялось на дві частини і мало дві церкви: Хресто-Воздвиженську та Свято-Троїцьку.
У 1839 році село перейшло до розряду військових поселень. Під час розташування військових підрозділів в селі було збудовано кам'яний манеж, дерев'яні стайню та караульню, будинки для поселян.
У 1843 році Свято-Троїцьку церкву було розібрано. На місці святого престолу було встановлено Святий Хрест, витесаний з каменю, та побудовано часовню. Із того часу в селі був тільки один прихід з Хресто-Воздвиженською церквою.
У 1865 році після ліквідації військових поселень село Камєновате передано в розпорядження Міністерства державного майна. З 1870 по 1872 рік в селі проводилась повірочна люстрація. На той час землі державного села Камєновате межували: на півночі — з землями Камєноватського та Бандуровського викупних наділів поміщиків Радомського та Голчана, а також із землями парафії Камєноватської православної церкви, на заході — із землями Гайсинського повіту та з землями селянина с. Осички Храновського Антона, на півдні — із землями сіл Концеба, Байбузівка, Ляхового та землею парафії Байбузівської православної церкви, на сході — з державною лісною дачею Книшенською. На сільських зборах було вибрано найкращих господарів для проведення класифікацій земель: Філімона Мороза, Прохора Лозовського, Конона Паламарчука, Платона Салюка, Ісаака Татаріна, Якова Паламарчука, Семена Салюка, Євтихія Комина, Федора Пустовойта, Вокулу Азринського, Созона Канівського, Ісаака Хоменка, а в числі придатної 3003, 70 дес. і непридатної- 134,72 дес. Із 3003,70 дес. Всієї землі в наділ відведено 3138,42 дес., у тому всієї придатної землі, при вичисленні платежів, не були оцінені 323,27 дес. землі, у числі останніх 323,26 дес.- під пасовиськами та рослинністю і 0.01 дес.-для сільського училища.
У 1872 році за люстрацією, у с. Камєновате було 245 дворів, у яких проживало 875 душ чоловічої статі: 832 душі місцевих жителів та 43 душі відставних солдат.
У селі Камєновате школа була здавна, а в 1884 році вона була перейменована в церковно-парафіяльну.
Наприкінці XIX ст. — на початку XX ст.. в селі проживало 2489 душ населення:1245 душ чоловічої статі та 1244 душі жіночої статі. Це були прихожани Хресто-Воздвиженської церкви, будівництво якої закінчилось в 1889 році. Церква мала 79 дес.землі. священиком був Іоанн Розворович, псаломщиком — Стахій Козловський. Крім православних, у селі проживало 15 сімей євреїв.
Вважають, що село було засновано у XIV столітті за часів польсько-литовського панування і назване на честь пана Каменського, що ним володів. За розповіддю Гоцуляка Дорофія Івановича, а йому цю історію переповів Хоменко Павло (народжений в 1880 році), існує ще одна версія походження назви села Кам'яне. У часи монголо-татарських набігів біля Білої скали, що знаходиться на березі річки Південний Буг, було село Криштопілка (див. Савранська волость). А на території сучасного села Кам'яне росли предковічні дрімучі ліси. Криштопільці дуже потерпали від набігів монголо-татар і турків, тому вирішили перенести своє поселення у ліси, на протилежний бік річки Південний Буг. На місці сучасних П'ятихаток та Скали оселились колишні криштопільці. Назвали своє нове поселення Кам'яне, бо оселилися на кам'янистих берегах річки Яланець. Ця особливість берегів річки і заклалася в назві поселення.
В революційних подіях брав участь житель села Бавельський Максим — матрос Чорноморського крейсера «Кагул». На початку 1918 року приїхало кілька чоловік для організації окупаційного радянського комнезаму. Комнезам спочатку розділив землю між селянами порівну, а потім на кожний номер по 3 га., а на кожного їдока — по 50 акрів. Селяни розвалили будівлі пана Твердохліба, Козія, кацапів, забрали-конфіскували худобу, молотарки, жатки, сіялки. Активними членами комітету були Завойчинський Іван Карпович, Галузинський Семен Максимович, які були вбиті 1920 року місцевими повстанцями. Похоронені на кладовищі біля школи.
У 1918 році село входило до УНР, перебувало під владою німців і австрійців, а також денікінців і місцевих загонів Марусі та Зеленого.
Весною 1919 року у селі знову розпочалась радянська окупація.
В 1924 році із 14 одноосібних господарств було утворено ТСОЗ.
Примусова колективізація у селі розпочалася в 1929 році — на території села утворився колгосп «Новий Побут», головою якого став Мезін Іван М.
В 1930 році — «Червоний куток», яким керував Єфремов Гаверко. Цей колгосп через деякий час був перейменований у «Вільну працю». В 1929—1930 рр. в селі було розкулачено і вислано за межі села багатьох людей (додаток 1).
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 97 жителів села.
В 1930—1935 рр. в селі появились перші трактори «Фордзони», «ХТЗ», «ГТЗ». 1932 рік ознаменувався появою перших автомашин «ГАЗ –А», «ГАЗ — АА», «АМА — 3», «АМА — 4». В 1934 році — копачі цукрового буряка, в 1935 році –перші зернові комбайни «Інтерн» американського виробництва. Водіями, яким першими пощастило сісти за кермо цих агрегатів були Холявіцький Мирон Артемович, Холявіцький Юстим, Сировіцький Данило, Пєшковський Афанасій, Гусар Сергій, Гусар Григорій, Химич Михайло, Паламарчук Остап, Трущенко Анатолій, Войнаровський Федір, Смакович Михайло, Гоцуляк Федір, Войнаровський Данило, Жуковський Тодосій.
Колективізація була завершена у 1933 році. Перелік активних учасників колективізації подано у додатку 2.
В 1936 році утворився ще один колгосп «Червоний колос», головою якого був Волошин Григорій Ю. Після вбивства С. М. Кірова в грудні 1936 року всі колгоспи об'єдналися в колгосп його імені (сьогодні, ТОВ ім. «Кірова»).
Кожна жінка-нормачка, яка працювала в полі, мала норму в такому розмірі: кукурудзи — 0,30 га, цукрового буряку — 0,70 га, соняшника — 0,25 га.
Історія села в воєнний період
Перед Другою світовою війною в селі працювали лікбези, хати-читальні, чотири колгоспних клуби, регулярно демонструвалось кіно, ставились вистави. Працювала семирічна і початкова школи.
Під час війни колгоспне майно, коні, свині, корови, воли були евакуйовані вглиб країни. Неподалік від нашого села точилися запеклі бої. Населення активно допомагало своїм солдатам. Особливо відзначилися Григорина Марфа та Озаринська Докія. Ці відважні жінки приносили під ліс солдатам патрони. А Озаринська Докія Дмитрівна чотири дні в підвалі переховувала і доглядала як рідних двох поранених червоноармійців. Згодом село зайняли румуни. І знову хоробрість проявив наш односельчанин Вітрук Іван, який ризикуючи власним життям відвіз підводою у село Бандурово сім червоноармійців.
Штаб румунів знаходився в селі Концеба. Вони примушували наших односельчан платити великі податки, забирали половину заробленого хліба. На 10 сімей тоді була одна пара коней, які тримали по черзі (гуртом). Такий гурт мав декілька десятин землі, які обробляли вручну: косили, жали, в'язали, молотили, копали. За невихід на роботу — били. Якщо робиш щось в неділю або релігійне свято — теж били. Не скажеш за те, що били «спасибі» били ще дужче. Магазинів тоді не було. Тому такі важливі товари як сіль, мило, гас, сірники люди вимінювали у спекулянтів-руминів за кури, масло, яйця, сало. Наприклад, за 1 кг солі потрібно було дати один пуд (16 кг) кукурудзи. Та незважаючи ні на що більшість населення тримали тісний зв'язок з партизанами, які базувалися недалеко від села — в урочищі «Кішево». Очевидці розповідають, що в 1943 році декілька румун зайшли до Матуляка Андрія пити самогон, потім попрямували в хату Динька Аксентія, де в цей час перебували партизани. Не обійшлось без жертв — під час стрілянини один партизан і один румун були вбиті. А одного румуна партизани забрали з собою. Під час сутички партизани перерізали провід телефону до с. Концеба, щоб румуни не могли повідомити в штаб. В управі у цей час чергував син Ліщенка Кирила — 16 річний Ваня. За те, що він не побіг до с. Концеби його вбили. Сутичка була також у хаті Рябова Дмитра, де партизани забрали одного румуна і двох убили. А житель села Хоменко Михайло зимою 1943 року, коли партизанам було важко із харчами, відігнав їм 5 биків. Партизанський загін, який діяв в «Кішево», базувався в Холодному Яру. 850 партизанів розміщувались в 12 землянках. Їх командиром був Пегенов Андрій. Загін діяв в основному на Вінниччині. Партизани підривали мости, залізниці, пускали під укіс потяги, відбивали у німців обози (відбили 58 підвід із їжею і продуктами), нападали на румунів по селах, громили гарнізони. В одному з боїв із німцями було тяжко поранено командира Пегенова. Тіло його захоронили в урочищі «Кишево». При звільненні від німецької окупації відбувались сильні повітряні бої за переправу через річку Південний Буг. Над полями нашого села тоді збили два ворожі літаки. Основна переправа була в селі Хащувата. Радянські воїни появилися з боку села Бандурово. Навкруги села були вириті окопи, закопані німецькі гармати. Німці і румуни зловили 30 чоловіків і гнали їх до м. Балти рити окопи. Але дорогою всі повтікали. Не повернувся лише попів син Мишевський Сімон. В боях за Батьківщину на різних фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло наших односельчан. За визволення села загинуло 41 воїн. Всім їм поставлено монумент «Скорботна мати» і надгробні плити з іменами солдат, які не повернулися додому. Під час війни нагороджено урядовими нагородами 170 наших односельців.
Колишній орган місцевого самоуправління — Кам'янська сільська рада.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1626 осіб, з яких 662 чоловіки та 964 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1365 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,49 % |
російська | 1,96 % |
молдовська | 1,47 % |
болгарська | 0,07 % |
Вулиці й кутки
Раніше хати були під очеретом, тому, коли трапилась пожежа, червоні язики полум'я перекидалися з хати на хату. Пожежа винищила всі будівлі на цілій вулиці.
Ляхи. При Олександрі І і Миколі ІІ жив у селі польський пан Ревуцький. Люди, які поселялись по сусідству з ним, модно одягалися і їх прозвали ляхами. Одними з перших поселенців на цій вулиці були Войнаровські і Журавські. І до цього часу на цій вулиці проживають багато сімей, що мають прізвища польського походження: Пашковські, Сировіцькі, Войнаровські, Завойчинські, Савинські.
Гайщина. Вздовж річки Яланець був невеликий лісок-гай, який вирубували для будівництва осель.
Камінна. Коли чумаки ходили по сіль, правою стороною річки Південний Буг бачили скалу і багато каміння. Цю місцину почали так і називати — Камінна, згодом — Кам'яне.
Курганець. Існує декілька версій походження цієї частини села. За кладовищем (від лісу) було два кургани. Ці земляні вали слугували одночасно своєрідним «сторожовим постом», звідки добре проглядалися місцевість навкруги і оборонною брамою. Тому було дуже легко звідси вистежити ворожі орди, які появлялися з полів від лісу. Дуже часто першими жертвами ворогів були оборонці «курганської брами». Одна із версій, що тут мешкав поміщик Курган, у якого був власний млин і багато десятин землі. Інша говорить, що першу хату побудував дядько Курганський (так як в с. Байбузівка є Козулівський куток) — від прізвища Козуля".
Відомі люди
- Бондар Петро Онисимович — козак 2-го куреня 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область — Київ, 1969
- В Одесской области нашли поселение древнейших земледельцев Европы [ 27 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Одесские археологи проведут раскопки в Саратском и Савранском районах [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Археологи обнаружили на севере Одесщины остатки дома возрастом более 7 тысяч лет [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Одесские археологи нашли древнейший дом в области [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Археологи Одесского университета исследовали «торговую факторию», которой семь тысяч лет [ 24 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Кам'яне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
Посилання
- Кам'яне — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 29 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Кам'яне / maps.vlasenko.net
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yane selo Savranskoyi selishnoyi gromadi u Podilskomu rajoni Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya stanovit 1425 osib Selo Kam yane roztashovane za 11 km na pivnichnij zahid vid centru gromadi smt Savran v nizovinnij miscevosti bilya richok Yalanec ta Pivdennij Bug Selo mezhuye na pivdni z zemlyami sela Konceba na pivnochi zemli sela omivaye r Pivdennij Bug yaka ye prirodnim kordonom iz smt Zavallya Kirovogradskoyi oblasti na shodi Kam yane mezhuye iz zemlyami sela Osichki na zahodi iz zemlyami sela Bandurovo Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti selo Kam yane Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Podilskij rajon Gromada Savranska selishna gromada Kod KATOTTG UA51120210110089796 Oblikova kartka Kam yane Podilskij rajon Osnovni dani Zasnovane 1798 Naselennya 1425 Plosha 5 24 km Gustota naselennya 271 95 osib km Poshtovij indeks 66210 Telefonnij kod 380 4865 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 11 16 pn sh 29 55 52 sh d 48 18778 pn sh 29 93111 sh d 48 18778 29 93111 Koordinati 48 11 16 pn sh 29 55 52 sh d 48 18778 pn sh 29 93111 sh d 48 18778 29 93111 Serednya visota nad rivnem morya 121 m Vodojmi Yalanec Misceva vlada Adresa radi 66210 Odeska obl Podilskij r n s Kam yane vul Patriotichna 88 Karta Kam yane Kam yane Mapa Kam yane u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yane NazvaIsnuye dekilka versij pro pohodzhennya nazvi nashogo sela Za svoyu istoriyu selo dekilka raz zminyuvalo svoyu nazvu Za narodnoyu legendoyu na misci sela Kaminovata odna z pershih nazv ris starij dubovij lis Iz hutoriv hodili divchata na vesnyanki na gajshinu V lisi vid lyudskogo oka u zeleni derev zahovalas hatinka lisovika I bula v togo lisovika donka duzhe vrodliva yak pisanka Bagato hlopciv svatalosya do neyi a vona vsim vidmovlyala j vidmovlyala Batki zhurilisya i tihenko dokoryali yij A vona She toj ne narodivsya shob zi mnoyu odruzhivsya Yakos v tih krayah kozak polyuvav u gustih lisah ponad Yalancem i zablukav Jshov vin kam yanistimi yarami u poshukah dzherelcya ta j pochuv golos divchini Kozak stoyav yak zavorozhenij Divchini vin takozh spodobavsya i vona viddala jomu svoye serce Zgodom voni odruzhilisya i zhili duzhe shaslivo sered lisovoyi krasi Oj garno zhivut yak ti kaminyanki she ne bachili shob cholovik i zhinka lyubilisya tak I stali vidtodi nazivati selo Kaminovata PrirodaCherez vse selo protikaye richka Yalanec yaka podilyaye selo na dvi chastini Na richci ye mlin ta vodospad Ye v seli nad richkoyu Skala damba ta kam yani brili poruch z selom znahodyatsya Bandurivski stavki Dlya poznachennya tiyeyi chi inshoyi teritoriyi zhiteli sela Kam yane koristuyutsya takimi svoyeridnimi nazvami yak Dolina Kurgani Na Skali Seredmistya Karkasi Za selom ye glinyanij kar yer She v XIX st cej kar yer mav velike znachennya dlya regionu oskilki miscevi zhiteli ne tilki sami koristuvalis rudoyu glinoyu a j prodavali yiyi rozvozyachi na pidvodah po susidnih selah IstoriyaPoblizu sela arheologami znajdeno dva kurgani skifskih chasiv V II stolittya do n e Arheologichni dani svidchat sho teritoriya suchasnogo sela Kam yane bula zaselena z davnih chasiv V 1974 roci bulo viyavleno piznopaleolitichni punkti na yakih zibrano krem yani virobi Cya neolitichna pam yatka vidnositsya do Bugo Dnistrovskoyi kulturi i datuyetsya kincem VI V tis do rannogo etapu tripilskoyi kulturi Krim togo v s Kam yane bulo znajdeno rimsku monetu denarij vagoyu 3 00 gr karbuvannya 202 r n e Na pochatku XIX st bilya dorogi yaka vede v s Kam yane znahodilis chotiri kurgani Odin iz nih nevidomo koli i kim buv rozritij Odeski arheologi u seredini 2010 h rr viyavili zalishki budivli datovanoyi 5 m tisyacholittyam do n e Yak pishe polskij istorik Mihal Balinskij bitva z tatarami u 1489 roci vidbulas na r Savranci ta na prileglih do neyi Yalaneckih bolotah U XVIII st selo nalezhalo knyazyam Lyubomirskim U 1767 roci v s Kamyenovate bula pobudovana Hresto Vozdvizhenska cerkva Pislya togo yak Pravoberezhna Ukrayina vvijshla do skladu Rosiyi selo Kamyenovate u skladi mayetku bulo podarovane Pavlom I feldmarshalu grafu I P Saltikovu U seli buv panskij filvarok do skladu yakogo vhodili novij panskij mayetok pobudovanij u 1800 roci starij panskij budinok za budinkom hliv dvi novi konyushni pogrib novij shpikler stodola nova she z odnim spikerom dlya hudobi obora hlivi dlya zimivli bdzhil teplik kaplicya korchma stara ta starij pogrib U 1798 roci s Kamyenovate bulo v zastavnij posesiyi u shlyahticha Ignatovskogo yaka bula ocinena v 18481 karbovanciv sriblom Na pochatku XIX selo bulo velike podilyalos na dvi chastini i malo dvi cerkvi Hresto Vozdvizhensku ta Svyato Troyicku U 1839 roci selo perejshlo do rozryadu vijskovih poselen Pid chas roztashuvannya vijskovih pidrozdiliv v seli bulo zbudovano kam yanij manezh derev yani stajnyu ta karaulnyu budinki dlya poselyan U 1843 roci Svyato Troyicku cerkvu bulo rozibrano Na misci svyatogo prestolu bulo vstanovleno Svyatij Hrest vitesanij z kamenyu ta pobudovano chasovnyu Iz togo chasu v seli buv tilki odin prihid z Hresto Vozdvizhenskoyu cerkvoyu U 1865 roci pislya likvidaciyi vijskovih poselen selo Kamyenovate peredano v rozporyadzhennya Ministerstva derzhavnogo majna Z 1870 po 1872 rik v seli provodilas povirochna lyustraciya Na toj chas zemli derzhavnogo sela Kamyenovate mezhuvali na pivnochi z zemlyami Kamyenovatskogo ta Bandurovskogo vikupnih nadiliv pomishikiv Radomskogo ta Golchana a takozh iz zemlyami parafiyi Kamyenovatskoyi pravoslavnoyi cerkvi na zahodi iz zemlyami Gajsinskogo povitu ta z zemlyami selyanina s Osichki Hranovskogo Antona na pivdni iz zemlyami sil Konceba Bajbuzivka Lyahovogo ta zemleyu parafiyi Bajbuzivskoyi pravoslavnoyi cerkvi na shodi z derzhavnoyu lisnoyu dacheyu Knishenskoyu Na silskih zborah bulo vibrano najkrashih gospodariv dlya provedennya klasifikacij zemel Filimona Moroza Prohora Lozovskogo Konona Palamarchuka Platona Salyuka Isaaka Tatarina Yakova Palamarchuka Semena Salyuka Yevtihiya Komina Fedora Pustovojta Vokulu Azrinskogo Sozona Kanivskogo Isaaka Homenka a v chisli pridatnoyi 3003 70 des i nepridatnoyi 134 72 des Iz 3003 70 des Vsiyeyi zemli v nadil vidvedeno 3138 42 des u tomu vsiyeyi pridatnoyi zemli pri vichislenni platezhiv ne buli ocineni 323 27 des zemli u chisli ostannih 323 26 des pid pasoviskami ta roslinnistyu i 0 01 des dlya silskogo uchilisha U 1872 roci za lyustraciyeyu u s Kamyenovate bulo 245 dvoriv u yakih prozhivalo 875 dush cholovichoyi stati 832 dushi miscevih zhiteliv ta 43 dushi vidstavnih soldat U seli Kamyenovate shkola bula zdavna a v 1884 roci vona bula perejmenovana v cerkovno parafiyalnu Naprikinci XIX st na pochatku XX st v seli prozhivalo 2489 dush naselennya 1245 dush cholovichoyi stati ta 1244 dushi zhinochoyi stati Ce buli prihozhani Hresto Vozdvizhenskoyi cerkvi budivnictvo yakoyi zakinchilos v 1889 roci Cerkva mala 79 des zemli svyashenikom buv Ioann Rozvorovich psalomshikom Stahij Kozlovskij Krim pravoslavnih u seli prozhivalo 15 simej yevreyiv Vvazhayut sho selo bulo zasnovano u XIV stolitti za chasiv polsko litovskogo panuvannya i nazvane na chest pana Kamenskogo sho nim volodiv Za rozpoviddyu Goculyaka Dorofiya Ivanovicha a jomu cyu istoriyu perepoviv Homenko Pavlo narodzhenij v 1880 roci isnuye she odna versiya pohodzhennya nazvi sela Kam yane U chasi mongolo tatarskih nabigiv bilya Biloyi skali sho znahoditsya na berezi richki Pivdennij Bug bulo selo Krishtopilka div Savranska volost A na teritoriyi suchasnogo sela Kam yane rosli predkovichni drimuchi lisi Krishtopilci duzhe poterpali vid nabigiv mongolo tatar i turkiv tomu virishili perenesti svoye poselennya u lisi na protilezhnij bik richki Pivdennij Bug Na misci suchasnih P yatihatok ta Skali oselilis kolishni krishtopilci Nazvali svoye nove poselennya Kam yane bo oselilisya na kam yanistih beregah richki Yalanec Cya osoblivist beregiv richki i zaklalasya v nazvi poselennya V revolyucijnih podiyah brav uchast zhitel sela Bavelskij Maksim matros Chornomorskogo krejsera Kagul Na pochatku 1918 roku priyihalo kilka cholovik dlya organizaciyi okupacijnogo radyanskogo komnezamu Komnezam spochatku rozdiliv zemlyu mizh selyanami porivnu a potim na kozhnij nomer po 3 ga a na kozhnogo yidoka po 50 akriv Selyani rozvalili budivli pana Tverdohliba Koziya kacapiv zabrali konfiskuvali hudobu molotarki zhatki siyalki Aktivnimi chlenami komitetu buli Zavojchinskij Ivan Karpovich Galuzinskij Semen Maksimovich yaki buli vbiti 1920 roku miscevimi povstancyami Pohoroneni na kladovishi bilya shkoli U 1918 roci selo vhodilo do UNR perebuvalo pid vladoyu nimciv i avstrijciv a takozh denikinciv i miscevih zagoniv Marusi ta Zelenogo Vesnoyu 1919 roku u seli znovu rozpochalas radyanska okupaciya V 1924 roci iz 14 odnoosibnih gospodarstv bulo utvoreno TSOZ Primusova kolektivizaciya u seli rozpochalasya v 1929 roci na teritoriyi sela utvorivsya kolgosp Novij Pobut golovoyu yakogo stav Mezin Ivan M V 1930 roci Chervonij kutok yakim keruvav Yefremov Gaverko Cej kolgosp cherez deyakij chas buv perejmenovanij u Vilnu pracyu V 1929 1930 rr v seli bulo rozkulacheno i vislano za mezhi sela bagatoh lyudej dodatok 1 Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 97 zhiteliv sela V 1930 1935 rr v seli poyavilis pershi traktori Fordzoni HTZ GTZ 1932 rik oznamenuvavsya poyavoyu pershih avtomashin GAZ A GAZ AA AMA 3 AMA 4 V 1934 roci kopachi cukrovogo buryaka v 1935 roci pershi zernovi kombajni Intern amerikanskogo virobnictva Vodiyami yakim pershimi poshastilo sisti za kermo cih agregativ buli Holyavickij Miron Artemovich Holyavickij Yustim Sirovickij Danilo Pyeshkovskij Afanasij Gusar Sergij Gusar Grigorij Himich Mihajlo Palamarchuk Ostap Trushenko Anatolij Vojnarovskij Fedir Smakovich Mihajlo Goculyak Fedir Vojnarovskij Danilo Zhukovskij Todosij Kolektivizaciya bula zavershena u 1933 roci Perelik aktivnih uchasnikiv kolektivizaciyi podano u dodatku 2 V 1936 roci utvorivsya she odin kolgosp Chervonij kolos golovoyu yakogo buv Voloshin Grigorij Yu Pislya vbivstva S M Kirova v grudni 1936 roku vsi kolgospi ob yednalisya v kolgosp jogo imeni sogodni TOV im Kirova Kozhna zhinka normachka yaka pracyuvala v poli mala normu v takomu rozmiri kukurudzi 0 30 ga cukrovogo buryaku 0 70 ga sonyashnika 0 25 ga Istoriya sela v voyennij period Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v seli pracyuvali likbezi hati chitalni chotiri kolgospnih klubi regulyarno demonstruvalos kino stavilis vistavi Pracyuvala semirichna i pochatkova shkoli Pid chas vijni kolgospne majno koni svini korovi voli buli evakujovani vglib krayini Nepodalik vid nashogo sela tochilisya zapekli boyi Naselennya aktivno dopomagalo svoyim soldatam Osoblivo vidznachilisya Grigorina Marfa ta Ozarinska Dokiya Ci vidvazhni zhinki prinosili pid lis soldatam patroni A Ozarinska Dokiya Dmitrivna chotiri dni v pidvali perehovuvala i doglyadala yak ridnih dvoh poranenih chervonoarmijciv Zgodom selo zajnyali rumuni I znovu horobrist proyaviv nash odnoselchanin Vitruk Ivan yakij rizikuyuchi vlasnim zhittyam vidviz pidvodoyu u selo Bandurovo sim chervonoarmijciv Shtab rumuniv znahodivsya v seli Konceba Voni primushuvali nashih odnoselchan platiti veliki podatki zabirali polovinu zaroblenogo hliba Na 10 simej todi bula odna para konej yaki trimali po cherzi gurtom Takij gurt mav dekilka desyatin zemli yaki obroblyali vruchnu kosili zhali v yazali molotili kopali Za nevihid na robotu bili Yaksho robish shos v nedilyu abo religijne svyato tezh bili Ne skazhesh za te sho bili spasibi bili she duzhche Magaziniv todi ne bulo Tomu taki vazhlivi tovari yak sil milo gas sirniki lyudi viminyuvali u spekulyantiv ruminiv za kuri maslo yajcya salo Napriklad za 1 kg soli potribno bulo dati odin pud 16 kg kukurudzi Ta nezvazhayuchi ni na sho bilshist naselennya trimali tisnij zv yazok z partizanami yaki bazuvalisya nedaleko vid sela v urochishi Kishevo Ochevidci rozpovidayut sho v 1943 roci dekilka rumun zajshli do Matulyaka Andriya piti samogon potim popryamuvali v hatu Dinka Aksentiya de v cej chas perebuvali partizani Ne obijshlos bez zhertv pid chas strilyanini odin partizan i odin rumun buli vbiti A odnogo rumuna partizani zabrali z soboyu Pid chas sutichki partizani pererizali provid telefonu do s Konceba shob rumuni ne mogli povidomiti v shtab V upravi u cej chas cherguvav sin Lishenka Kirila 16 richnij Vanya Za te sho vin ne pobig do s Koncebi jogo vbili Sutichka bula takozh u hati Ryabova Dmitra de partizani zabrali odnogo rumuna i dvoh ubili A zhitel sela Homenko Mihajlo zimoyu 1943 roku koli partizanam bulo vazhko iz harchami vidignav yim 5 bikiv Partizanskij zagin yakij diyav v Kishevo bazuvavsya v Holodnomu Yaru 850 partizaniv rozmishuvalis v 12 zemlyankah Yih komandirom buv Pegenov Andrij Zagin diyav v osnovnomu na Vinnichchini Partizani pidrivali mosti zaliznici puskali pid ukis potyagi vidbivali u nimciv obozi vidbili 58 pidvid iz yizheyu i produktami napadali na rumuniv po selah gromili garnizoni V odnomu z boyiv iz nimcyami bulo tyazhko poraneno komandira Pegenova Tilo jogo zahoronili v urochishi Kishevo Pri zvilnenni vid nimeckoyi okupaciyi vidbuvalis silni povitryani boyi za perepravu cherez richku Pivdennij Bug Nad polyami nashogo sela todi zbili dva vorozhi litaki Osnovna pereprava bula v seli Hashuvata Radyanski voyini poyavilisya z boku sela Bandurovo Navkrugi sela buli viriti okopi zakopani nimecki garmati Nimci i rumuni zlovili 30 cholovikiv i gnali yih do m Balti riti okopi Ale dorogoyu vsi povtikali Ne povernuvsya lishe popiv sin Mishevskij Simon V boyah za Batkivshinu na riznih frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni zaginulo nashih odnoselchan Za vizvolennya sela zaginulo 41 voyin Vsim yim postavleno monument Skorbotna mati i nadgrobni pliti z imenami soldat yaki ne povernulisya dodomu Pid chas vijni nagorodzheno uryadovimi nagorodami 170 nashih odnoselciv Kolishnij organ miscevogo samoupravlinnya Kam yanska silska rada NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1626 osib z yakih 662 choloviki ta 964 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1365 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 49 rosijska 1 96 moldovska 1 47 bolgarska 0 07 Vulici j kutkiRanishe hati buli pid ocheretom tomu koli trapilas pozhezha chervoni yaziki polum ya perekidalisya z hati na hatu Pozhezha vinishila vsi budivli na cilij vulici Lyahi Pri Oleksandri I i Mikoli II zhiv u seli polskij pan Revuckij Lyudi yaki poselyalis po susidstvu z nim modno odyagalisya i yih prozvali lyahami Odnimi z pershih poselenciv na cij vulici buli Vojnarovski i Zhuravski I do cogo chasu na cij vulici prozhivayut bagato simej sho mayut prizvisha polskogo pohodzhennya Pashkovski Sirovicki Vojnarovski Zavojchinski Savinski Gajshina Vzdovzh richki Yalanec buv nevelikij lisok gaj yakij virubuvali dlya budivnictva osel Kaminna Koli chumaki hodili po sil pravoyu storonoyu richki Pivdennij Bug bachili skalu i bagato kaminnya Cyu miscinu pochali tak i nazivati Kaminna zgodom Kam yane Kurganec Isnuye dekilka versij pohodzhennya ciyeyi chastini sela Za kladovishem vid lisu bulo dva kurgani Ci zemlyani vali sluguvali odnochasno svoyeridnim storozhovim postom zvidki dobre proglyadalisya miscevist navkrugi i oboronnoyu bramoyu Tomu bulo duzhe legko zvidsi vistezhiti vorozhi ordi yaki poyavlyalisya z poliv vid lisu Duzhe chasto pershimi zhertvami vorogiv buli oboronci kurganskoyi brami Odna iz versij sho tut meshkav pomishik Kurgan u yakogo buv vlasnij mlin i bagato desyatin zemli Insha govorit sho pershu hatu pobuduvav dyadko Kurganskij tak yak v s Bajbuzivka ye Kozulivskij kutok vid prizvisha Kozulya Vidomi lyudiBondar Petro Onisimovich kozak 2 go kurenya 1 yi brigadi 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Odeska oblast PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast Kiyiv 1969 V Odesskoj oblasti nashli poselenie drevnejshih zemledelcev Evropy 27 lyutogo 2022 u Wayback Machine ros Odesskie arheologi provedut raskopki v Saratskom i Savranskom rajonah 19 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Arheologi obnaruzhili na severe Odesshiny ostatki doma vozrastom bolee 7 tysyach let 19 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Odesskie arheologi nashli drevnejshij dom v oblasti 5 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Arheologi Odesskogo universiteta issledovali torgovuyu faktoriyu kotoroj sem tysyach let 24 lyutogo 2022 u Wayback Machine ros Kam yane Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2019 PosilannyaKam yane Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 29 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Kam yane maps vlasenko net Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi