Калинівка (пол. Kalinówka, Калінувка) — колишнє українське село у Польщі, у гміні Скербешів Замостського повіту Люблінського воєводства. Населення — 162 особи (2011). Давня назва — Монастирок (Манастирок).
| Село Координати 50°52′ пн. ш. 23°18′ сх. д. / 50.867° пн. ш. 23.300° сх. д.Координати: 50°52′ пн. ш. 23°18′ сх. д. / 50.867° пн. ш. 23.300° сх. д.
Калинівка у Вікісховищі |
Розташування ред.
Знаходиться на Закерзонні (на історичній Холмщині).
Історія ред.
У 1434 році в селі вперше згадана православна церква Воздвиження Хреста Господнього. У 1488 році згадується православний монастир у присілку Гущка Сербінова.
Останній дерев'яний храм у 1870 році ремонтувала місцева греко-католицька громада, його подальша доля невідома — можливо його зруйнувала московська церква. Після заборони царем у 1875 році Холмської єпархії частина парафіян місцевої греко-католицької парафії відмовились від переходу до московської церкви і златинізувались. Наступні хвилі примусової латинізації відбулись у 1905, 1919 і 1944 роках. В 1880 році зі 169 жителів села 115 визнавали себе православними. У 1880—1883 роках була змурована нова церква. Близько 1885 року в селі налічувалося 34 двори (з них 29 селянських) і 169 мешканців, діяв водяний млин і православна філіальна дерев'яна церква, що належала до парафії в Сульмичах.
У 1919 році польська влада забрала православну церкву під римо-католицький костел, у якому у 1919—1922 роках було добудовано вежу. Додатковим фактором латинізації був місцевий фільварок і ультиматум його власника, через який усі наймити у 1921 році записались римокатоликами. За переписом 1921 році в селі всіх жителів записано поляками незалежно від віровизнання.
Під час Другої світової війни церкву було повернуто українцям, але після війни польська влада знову її відібрала. Тепер село населяють нащадки златинізованих і спольщених українців.
У 1975-1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 90 | 15 | 63 | 12 |
| Жінки | 72 | 7 | 39 | 26 |
| Разом | 162 | 22 | 102 | 38 |
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Богдан Гук. Kalinówka-Monastyrek. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 22 листопада 2019. (пол.)
- ↑ Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 312. (пол.)
- Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 144.
- ↑ Monastyrek 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 659. (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література ред.
- Monastyrek 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 659. (пол.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калинівка (Замостський повіт)
- Калинівка с. www.pslava.info. Прадідівська слава.
- Богдан Гук. Kalinówka-Monastyrek. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 22 листопада 2019. (пол.)