www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кальміус Ка льміус 1 2 річка в Донецькій області України Ка льміусНижньокальміуське водосховище у Донецьку48 07 06 пн ш

Кальміус

Ка́льміус — річка в Донецькій області України.

Ка́льміус
Нижньокальміуське водосховище у Донецьку
48°07′06″ пн. ш. 37°52′06″ сх. д. / 48.118600000027775820° пн. ш. 37.868500000027772501° сх. д. / 48.118600000027775820; 37.868500000027772501
Витік с-ще Мінеральне, м. Ясинувата
• координати 48°05′41″ пн. ш. 37°51′42″ сх. д. / 48.0948365° пн. ш. 37.8617970° сх. д. / 48.0948365; 37.8617970
Гирло м. Маріуполь, Азовське море
• координати 47°05′14″ пн. ш. 37°34′29″ сх. д. / 47.08722° пн. ш. 37.57472° сх. д. / 47.08722; 37.57472
Похил, м/км 0,91 м/км
Басейн Азовського моря
Країни: Україна
Регіон Донецька область
Довжина 209 км
Площа басейну: 5070 км²
Середньорічний стік 8,25 м³/с
Притоки: Мокра Волноваха, Тернова, Кальчик (праві), Грузька (ліва)
 Медіафайли у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Довжина 209 км, площа водного басейну 5070 км². Бере початок на південному схилі Донецького кряжа, впадає в Азовське море у місті Маріуполь.

Витоки Кальміусу знаходяться на півдні міста Ясинувата (біля селища Мінерального розташована гідрологічна пам'ятка природи «Витоки Кальміусу» — джерело струмка Мінерального, першого за течією з приток Кальміусу), пониззя — в межах приазовської низовини. У верхній і середній течії долина Кальміусу переважно вузька, глибока (до 60 м), розчленована ярами та балками, у нижній — схили долини пологі, завширшки 2,5 км і більше. Заплава річки двостороння, у місцях звуження долини — відсутня, ширина заплави від 150 м до 2 км. Річище, крім верхів'я, звивисте, подекуди порожисте; ширина його від 1-1,5 м до 70-80 м (пониззя). У межах Донецька Кальміус тече у штучному річищі завширшки до 7 м. Глибина до 1,5-1,7 м. Похил річки 0,91 м/км. Живиться атмосферними і підземними водами. Замерзає у середині грудня, скресає наприкінці лютого.

Притоки: Мінеральна, Балка Розсипна, Балка Водянська, Балка Довга, Бахмутка, Балка Дурна, Широка, Берестова, Комишуваха, Балка Хан-Тарама, Мокра Волноваха, Дубівка, Кічіксу, Тернова, Вербова, Балка Чернеча, Чернеча Раковата, Балка Сирота-Рома, Кальчик, Балка Митрополитська (праві),
Балка Берестова, Богодухова, Балка Обеточна, Грузька, Балка Вербова, Балка Карачурина, Балка Крива, Осиківка, Балка Ребрикова, Балка Кам'яна, Балка Караулова, Балка Максимова, Балка Корнєєва, Балка Широка, Балка Барбасова, Балка Водяна, Балка Шарбашіва (ліві).

Гідрологічні пости біля с. Роздольне (з 1945) та смт Сартана (з 1927). Середні витрати води поблизу смт Сартана 8,25 м³/сек. Кальміус використовується в народному господарстві для зрошення та промислового і побутового водопостачання. У штучних водоймах — рибництво. Річка зарегульована водосховищами (зокрема, у верхів'ї споруджене Верньокальміуське водосховище, що входить до комплексу гідроспоруд Сіверський Донець — Донбас каналу), Також на річці діє ще 3 водосховища: Нижньокальміуське, Старобешівське та Павлопільське.

Річище Кальміусу на окремих ділянках (упродовж 30 км) розчищене; проводиться залуження берегів.

У Тельманівському районі на берегах Кальміусу розташований філіал Українського степового природного заповідника Кальміуський.

Кальміус протікає територією міст Донецьк та Маріуполь (у гирлі річки).

Історія ред.

Походження назви ред.

Походження назви Кальміус дискусійне. Є різні версії походження цього гідроніму. Сама назва згадується в середньовічних історичних джерелах, але очевидно походить від іраномовних племен, що населяли регіон в давні часи — скіфів і сарматів. Назва Кальміус згадується у листі кримського хана Гірея 1762 року до Коша Запорізьких козаків. Зокрема там говориться: «…Кальміус згадане місце не тільки нам, але і взагалі всьому татарському народу невідоме…» У давніх руських літописах часів Київської Русі річка називається Калк — Калъкъ («над Калком», «за Калок ріку») та у таких варіантах як Кали, Калі.

Є версія, що назва Кальміус складна і складається з назв Міус — топонім і гідронім, що досить поширений у скіфсько-сарматських степах і походить від слів іраномовних народів (курдською, таджицькою, іранською — Mis — мідь). Слово Кал означає олово (таджицькою — Қалъ, осетинською — Къала, узбецькою — Qalay, казахською — Қалайы, лакскською — Къалай). Сплав міді і олова утворює бронзу. Тобто назва Кальміус означає «Бронзова річка», «Річка Бронзи». У давні часи — ще у ІІІ тисячолітті до нової ери, в часи бронзової доби в долині річки Кальміусу добували мідь і олово і виплавляли бронзу.

Доісторичний період ред.

Найдавніші знайдені сліди людей в долині річки Кальміус належать до ашельської культури палеоліту і мають вік 15 000 років. Це знахідки ручних рубил раннього палеоліту на території нинішньої Макіївки. Пізній або верхній палеоліт (40 000 — 10 000 років тому) пов'язаний з дуже холодним кліматом — це була епоха зледеніння і холодних сухих прильодовикових степів з відповідною фауною. Прильодовикові степи були тоді неозорими — Азовського моря тоді не існувало, на його місці теж були холодні степи. Давні річки Прадон і Пракальміус впадали в Чорне море в районі сучасної Керченської протоки.

Найдавніші археологічні знахідки, які свідчать про заселення долини річки Кальміусу давніми скотарями і землеробами датуються 6000 — 5000 роками до нової ери. До них належать поховання часів неоліту, знайдені при будівництві Маріупольського заводу «Азовсталь». Поховання супроводжувались знаряддями праці, предметами побуту та прикрасами. У часи енеоліту в 5000 — 3000 роках до нової ери виник новий елемент культури степового населення — курган. Характерні поховання доби енеоліту знайдені при розкопках кургану біля с. Орловське Тельманівського району. Зверху над прямокутною могильною ямою, в якій було здійснене поховання, була зроблена з великих гранітних брил закладка діаметром 3,5 м. Залишки покійника не збереглися. На дні ями була лише крем'яна пластинка довжиною 14,3 см s шириною до 2 см, на одному кінці були сліди ретуші. На пластинці і навколо неї була червона вохра.

У 1959 році в місті Юзівка (Донецьк) на вулиці Радищева (Пролетарський район) та на території Центральної рятівної станції були досліджені ще два поховання. Перше належить до початку бронзової доби і датується 3000 — 2800 роками до нової ери (поруч біля скелету виявлені: великий крем'яний ніж, ретельно відшліфована клиноподібна сокира і чотири наконечники списів). Друге поховання датується 2500—2300 роками до нової ери, належить до ямної культури бронзової доби. Біля міста Маріуполь (селище Старий Крим) виявлене поховання з частковим посмертним моделюванням глиною обличчя (різновидність муміфікації), що характерно для дніпро-азовської катакомбної культури бронзової доби.

Поховання зрубної культури бронзової доби виявлені біля села Роздольне Старобешівського району та в районі Ляпинської балки (м. Маріуполь). Зрубний курган був досліджений біля села Чермалик Тельманівського району. Тут після здійснення трьох поховань і спорудження над ними кургану навколо був викопаний рів, що огороджував прямокутний простір. Рів містить кілька проходів, що зорієнтовані по сторонам світу. На його дно на північ, на схід, на захід від кургану поклали по одному кінському черепу. Північний череп був направлений мордою на захід (при цьому його поклали на місці вогнища), східний — на північ, західний — на південь. Ймовірно, у рові здійснювали якісь ритуальні дійства певний час. Є сліди вогнищ, залишки кісток овець і коней. Потім через багато років у кургані здійснили ще 2 поховання, курган досипали, так що рів сховався під землею.

Від кімерійців до татар ред.

У 2000—1200 роках до нової ери в долині річки Кальміус жили землероби та скотарі, що знали металургію. Але десь близько 1200 року до нової ери клімат цих місць різко змінився — став сухий. Відбулась так звана «катастрофа бронзової доби». Землеробство в приазовських степах стало неможливим. Землероби мігрували у більш придатні для землеробства землі, решта населення зайнялось скотарством. Десь близько 1100 року до нової ери в долину річки Кальміус переселилися кімерійці. У 1200—1000 роками до нової ери в долині річки Кальміус спостерігалось різке зменшення кількості населення — у 10 разів зменшилась кількість поселень та поховань.

У VIII столітті до н. е. кімерійців з долини річки Кальміус витіснили скіфи-сколоти. Царські скіфи освоїли водний шлях з торгового міста Гелона в Меотиду. Цей шлях, імовірно, називався Герр і йшов вгору по річці Самара, по річці Вовча, потім в Кальміус.

Згадка про шлях Вовча — Кальміус є у Геродота — давньогрецького історика (V ст. до н. е.). «Із їх землі [фіссагетів] течуть чотири великі річки через землі меотів і впадають в озеро Меотиду. Назва цих річок: Лік (грець. Λύκος), Оар (Міус), Таномс (Дон) и Сіргіс (Сіверський Донець)» (Історія (Геродот). Кн. 4:123). Геродот називає річку Кальміус, а заодно і річку Вовчу, які були частиною одного водного шляху — Лік (від «lukos» — «вовча»). Пізні тюрки називали річку Кальміус «Каяли», вважаючи її продовженням дніпровської Каяли (річки Вовчої — притоку Самари) на шляху до Азовського моря.

У II столітті до нової ери скіфів з долини річки Кальміус витіснили сармати (такі племена як сіраки, язиги, ясси, аорси, алани, роксолани та інші), що до того жили в степах між Доном та Волгою. У ІІІ столітті нової ери цю територію заселили готи — германські племена, що прийшли з берегів Вісли. Захопивши ці землі готи очолили союз племен в якій входили племена сарматів та праслов'ян. У долині річки Кальміус в той час кочували переважно сармато-алани.

У 371 році в долину річки Кальміус прийшли гуни — розгромили і витіснили готів і племена готського союзу і знищили всі острівці землеробства. Довгий час в долині річки Кальміус жили гуни — племена кутригурів та утригурів, навіть після падіння гунської імперії Аттіли.

У VI столітті в долину річки Кальміус переселились авари, що потім мігрували в Паннонію. У VII столітті в долині річки Кальміус поселились тюркські племена болгар, в степах утворився союз племен Велика Болгарія на чолі з Курбат-ханом. Після його смерті союз племен розпався, болгари мігрували на захід. У VIII столітті долину річки Кальміус захопили хозари. У наступні століття в долині річки Кальміус у володіннях хазарської імперії кочували алани, болгари, угри.

З кочівниками вели вперту боротьбу племенні союзи слов'ян, що теж намагались заселити ці землі. Але набіги печенігів, що заселили степи в Х — ХІ століттях змусили слов'янських поселенців піти з долини річки Кальміус за річку Сіверський Донець. У цей період використовувався так званий Залозний шлях — давній торговий шлях: Київ — Переяслав — Канів — Дніпро — Кальміус — Азовське море — Тмутаракань. Назва цього шляху говорить, що він йшов «за лози» — тобто за плавні. Про цей шлях згадується в літописах за 1168 та 1170 рік.

В ХІ столітті долини річки Кальміус заселили половці, які здійснювали постійні набіги на Київську Русь.

Місце битви путивльського князя Ігоря з половцями було якраз «на річці Каялі» — тобто на Кальміусі — біля впадіння в Кальміус річки Комишувахи.(нижче Старобешевого). У літописі говориться: «…відбиваючись від переслідування ворогів, брат Ігоря Всеволод рухався йдучи круг при озері», тобто він піднімався округлим горбом, окресленим водним потоком, що впадав у озеро.

У XIII столітті в долину річки Кальміус прийшли татаро-монголи. Саме тут на річці Калка відбулась битва між татаро-монголами та союзом половців і руських князів. Половці і руські князі були розбиті. На довгий час долина річки Кальміус стала частиною «Дикого поля» по якому кочували розрізнені племена татар, ногайців, калмиків. Частина цих племен були у XV столітті залежні від Кримського ханства, яке в свою чергу було залежне від Османської імперії.

Кальміуський шлях ред.

У XVI столітті по Кальміусу проходив Кальміуський шлях або як ще його називали «Кальміуська сакма», що йшов від Перекопу вздовж узбережжя Азовського моря до Кальміусу, потім вгору до витоків, потім на річку Сіверський Донець. потім на річку Айдар, потім він зливався з Муравським шляхом. Кальміуський шлях був одним із шляхів нападів орди.

Кальміус і Запорізька Січ ред.

З часів заснування Запорізької Січі українські козаки почали освоювати долину річки Кальміус. Тут були козацькі зимівники й проходив один зі шляхів походів козаків на Османську імперію. Кальміус був доступний для козацьких чайок і одночасно недоступний для турецьких кораблів, що було вигідно для козаків. Вперше українські козаки з'явилися на берегах Кальміусу ще в XV столітті. Козацькі чумаки ходили долиною Кальміусу до Азовського моря за рибою та по сіль. Тому цей шлях назвали Солоним шляхом.

Наприкінці XVI — у першій половині XVII століття запорожці здійснили низку походів на Османську імперію. Іноді, вирушаючи в похід, вони спускались до моря не по Дніпру, в низинах якого стояла турецька фортеця Кизикермен, а використовували Солоний шлях. Цим же шляхом козаки користувались при поверненні з походу, особливо коли їх переслідували турецькі кораблі. Кальміус був річкою швидкою, з порогами, тому для великих турецьких кораблів недоступною. Цей же шлях козаки використовували і в XVIII столітті.

На початку XVI століття в гирлі річки Кальміусу на правому його березі виник козацький сторожовий пост Домаха (Адомаха). До того тут теж було поселення козаків, яке періодично знищувалось набігами татар. У 1611 році Домаха стає центром великої Кальміуської слободи, а потім Кальміуської паланки Запорізької січі, однієї з 7 паланок Січі. У фортеці Домаха знаходилась церква і торговельні ряди. Сама паланка була найбільшою по території на Січі, але найменшою по кількості осілого населення. Приріст українського населення в долині річки Кальміус у середині XVII століття був пов'язаний з нескінченними війнами на Великій Україні — сюди тікали селяни.

Водний туризм на Кальміусі ред.

Кальміус вельми перспективний для водного туризму. Особливість, яка приваблює — невисока порожистість, незалюдненість берегів, наявність поблизу Кальміусу покладів залізної руди, що виходять на поверхню вздовж русла, частково скелясті береги, а також наявність вздовж річки курганів та ін. пам'яток давнини (Сарсени Докучаївська).

Див. також ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 28 лютого 2021. 
  2. Генеральний штаб // Маріуполь // Україна Донецька область // Система координат 1942 р.

Джерела та література ред.

Література ред.

  • Слюсарев А. А. Природа Донбаса. Научно-популярные очерки. Донецк, 1983.
  • Лубянов И. П. Характеристика донной фауны рек северного побережья Азовского моря — Кальмиуса и Грузского Еланчика // Зоологический журнал, 1962, 41, вып. 4, с. 498—502.
  • Отин Е. С. Происхождение названия реки Кальмиус // І-я областная научнотехническая конференция молодых ученых: Тез. докл. (Педагогическая секция). — Донецк, 1965. — С. 12-14. (Выдвигается гипотеза о гибридном (славяно-тюркском) характере гидронима Кальмиус).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кальміус


Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ka lmius 1 2 richka v Doneckij oblasti Ukrayini Ka lmiusNizhnokalmiuske vodoshovishe u Donecku48 07 06 pn sh 37 52 06 sh d 48 118600000027775820 pn sh 37 868500000027772501 sh d 48 118600000027775820 37 868500000027772501Vitik s she Mineralne m Yasinuvata koordinati 48 05 41 pn sh 37 51 42 sh d 48 0948365 pn sh 37 8617970 sh d 48 0948365 37 8617970Girlo m Mariupol Azovske more koordinati 47 05 14 pn sh 37 34 29 sh d 47 08722 pn sh 37 57472 sh d 47 08722 37 57472Pohil m km 0 91 m kmBasejn Azovskogo moryaKrayini UkrayinaRegion Donecka oblastDovzhina 209 kmPlosha basejnu 5070 km Serednorichnij stik 8 25 m sPritoki Mokra Volnovaha Ternova Kalchik pravi Gruzka liva Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Istoriya 2 1 Pohodzhennya nazvi 2 2 Doistorichnij period 2 3 Vid kimerijciv do tatar 2 4 Kalmiuskij shlyah 2 5 Kalmius i Zaporizka Sich 3 Vodnij turizm na Kalmiusi 4 Div takozh 5 Galereya 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 7 1 Literatura 8 PosilannyaZagalni vidomosti red Dovzhina 209 km plosha vodnogo basejnu 5070 km Bere pochatok na pivdennomu shili Doneckogo kryazha vpadaye v Azovske more u misti Mariupol Vitoki Kalmiusu znahodyatsya na pivdni mista Yasinuvata bilya selisha Mineralnogo roztashovana gidrologichna pam yatka prirodi Vitoki Kalmiusu dzherelo strumka Mineralnogo pershogo za techiyeyu z pritok Kalmiusu ponizzya v mezhah priazovskoyi nizovini U verhnij i serednij techiyi dolina Kalmiusu perevazhno vuzka gliboka do 60 m rozchlenovana yarami ta balkami u nizhnij shili dolini pologi zavshirshki 2 5 km i bilshe Zaplava richki dvostoronnya u miscyah zvuzhennya dolini vidsutnya shirina zaplavi vid 150 m do 2 km Richishe krim verhiv ya zviviste podekudi porozhiste shirina jogo vid 1 1 5 m do 70 80 m ponizzya U mezhah Donecka Kalmius teche u shtuchnomu richishi zavshirshki do 7 m Glibina do 1 5 1 7 m Pohil richki 0 91 m km Zhivitsya atmosfernimi i pidzemnimi vodami Zamerzaye u seredini grudnya skresaye naprikinci lyutogo Pritoki Mineralna Balka Rozsipna Balka Vodyanska Balka Dovga Bahmutka Balka Durna Shiroka Berestova Komishuvaha Balka Han Tarama Mokra Volnovaha Dubivka Kichiksu Ternova Verbova Balka Chernecha Chernecha Rakovata Balka Sirota Roma Kalchik Balka Mitropolitska pravi Balka Berestova Bogoduhova Balka Obetochna Gruzka Balka Verbova Balka Karachurina Balka Kriva Osikivka Balka Rebrikova Balka Kam yana Balka Karaulova Balka Maksimova Balka Kornyeyeva Balka Shiroka Balka Barbasova Balka Vodyana Balka Sharbashiva livi Gidrologichni posti bilya s Rozdolne z 1945 ta smt Sartana z 1927 Seredni vitrati vodi poblizu smt Sartana 8 25 m sek Kalmius vikoristovuyetsya v narodnomu gospodarstvi dlya zroshennya ta promislovogo i pobutovogo vodopostachannya U shtuchnih vodojmah ribnictvo Richka zaregulovana vodoshovishami zokrema u verhiv yi sporudzhene Vernokalmiuske vodoshovishe sho vhodit do kompleksu gidrosporud Siverskij Donec Donbas kanalu Takozh na richci diye she 3 vodoshovisha Nizhnokalmiuske Starobeshivske ta Pavlopilske Richishe Kalmiusu na okremih dilyankah uprodovzh 30 km rozchishene provoditsya zaluzhennya beregiv U Telmanivskomu rajoni na beregah Kalmiusu roztashovanij filial Ukrayinskogo stepovogo prirodnogo zapovidnika Kalmiuskij Kalmius protikaye teritoriyeyu mist Doneck ta Mariupol u girli richki Istoriya red Pohodzhennya nazvi red Pohodzhennya nazvi Kalmius diskusijne Ye rizni versiyi pohodzhennya cogo gidronimu Sama nazva zgaduyetsya v serednovichnih istorichnih dzherelah ale ochevidno pohodit vid iranomovnih plemen sho naselyali region v davni chasi skifiv i sarmativ Nazva Kalmius zgaduyetsya u listi krimskogo hana Gireya 1762 roku do Kosha Zaporizkih kozakiv Zokrema tam govoritsya Kalmius zgadane misce ne tilki nam ale i vzagali vsomu tatarskomu narodu nevidome U davnih ruskih litopisah chasiv Kiyivskoyi Rusi richka nazivayetsya Kalk Kalk nad Kalkom za Kalok riku ta u takih variantah yak Kali Kali Ye versiya sho nazva Kalmius skladna i skladayetsya z nazv Mius toponim i gidronim sho dosit poshirenij u skifsko sarmatskih stepah i pohodit vid sliv iranomovnih narodiv kurdskoyu tadzhickoyu iranskoyu Mis mid Slovo Kal oznachaye olovo tadzhickoyu Қal osetinskoyu Kala uzbeckoyu Qalay kazahskoyu Қalajy lakskskoyu Kalaj Splav midi i olova utvoryuye bronzu Tobto nazva Kalmius oznachaye Bronzova richka Richka Bronzi U davni chasi she u III tisyacholitti do novoyi eri v chasi bronzovoyi dobi v dolini richki Kalmiusu dobuvali mid i olovo i viplavlyali bronzu Doistorichnij period red Najdavnishi znajdeni slidi lyudej v dolini richki Kalmius nalezhat do ashelskoyi kulturi paleolitu i mayut vik 15 000 rokiv Ce znahidki ruchnih rubil rannogo paleolitu na teritoriyi ninishnoyi Makiyivki Piznij abo verhnij paleolit 40 000 10 000 rokiv tomu pov yazanij z duzhe holodnim klimatom ce bula epoha zledeninnya i holodnih suhih prilodovikovih stepiv z vidpovidnoyu faunoyu Prilodovikovi stepi buli todi neozorimi Azovskogo morya todi ne isnuvalo na jogo misci tezh buli holodni stepi Davni richki Pradon i Prakalmius vpadali v Chorne more v rajoni suchasnoyi Kerchenskoyi protoki Najdavnishi arheologichni znahidki yaki svidchat pro zaselennya dolini richki Kalmiusu davnimi skotaryami i zemlerobami datuyutsya 6000 5000 rokami do novoyi eri Do nih nalezhat pohovannya chasiv neolitu znajdeni pri budivnictvi Mariupolskogo zavodu Azovstal Pohovannya suprovodzhuvalis znaryaddyami praci predmetami pobutu ta prikrasami U chasi eneolitu v 5000 3000 rokah do novoyi eri vinik novij element kulturi stepovogo naselennya kurgan Harakterni pohovannya dobi eneolitu znajdeni pri rozkopkah kurganu bilya s Orlovske Telmanivskogo rajonu Zverhu nad pryamokutnoyu mogilnoyu yamoyu v yakij bulo zdijsnene pohovannya bula zroblena z velikih granitnih bril zakladka diametrom 3 5 m Zalishki pokijnika ne zbereglisya Na dni yami bula lishe krem yana plastinka dovzhinoyu 14 3 sm s shirinoyu do 2 sm na odnomu kinci buli slidi retushi Na plastinci i navkolo neyi bula chervona vohra U 1959 roci v misti Yuzivka Doneck na vulici Radisheva Proletarskij rajon ta na teritoriyi Centralnoyi ryativnoyi stanciyi buli doslidzheni she dva pohovannya Pershe nalezhit do pochatku bronzovoyi dobi i datuyetsya 3000 2800 rokami do novoyi eri poruch bilya skeletu viyavleni velikij krem yanij nizh retelno vidshlifovana klinopodibna sokira i chotiri nakonechniki spisiv Druge pohovannya datuyetsya 2500 2300 rokami do novoyi eri nalezhit do yamnoyi kulturi bronzovoyi dobi Bilya mista Mariupol selishe Starij Krim viyavlene pohovannya z chastkovim posmertnim modelyuvannyam glinoyu oblichchya riznovidnist mumifikaciyi sho harakterno dlya dnipro azovskoyi katakombnoyi kulturi bronzovoyi dobi Pohovannya zrubnoyi kulturi bronzovoyi dobi viyavleni bilya sela Rozdolne Starobeshivskogo rajonu ta v rajoni Lyapinskoyi balki m Mariupol Zrubnij kurgan buv doslidzhenij bilya sela Chermalik Telmanivskogo rajonu Tut pislya zdijsnennya troh pohovan i sporudzhennya nad nimi kurganu navkolo buv vikopanij riv sho ogorodzhuvav pryamokutnij prostir Riv mistit kilka prohodiv sho zoriyentovani po storonam svitu Na jogo dno na pivnich na shid na zahid vid kurganu poklali po odnomu kinskomu cherepu Pivnichnij cherep buv napravlenij mordoyu na zahid pri comu jogo poklali na misci vognisha shidnij na pivnich zahidnij na pivden Jmovirno u rovi zdijsnyuvali yakis ritualni dijstva pevnij chas Ye slidi vognish zalishki kistok ovec i konej Potim cherez bagato rokiv u kurgani zdijsnili she 2 pohovannya kurgan dosipali tak sho riv shovavsya pid zemleyu Vid kimerijciv do tatar red U 2000 1200 rokah do novoyi eri v dolini richki Kalmius zhili zemlerobi ta skotari sho znali metalurgiyu Ale des blizko 1200 roku do novoyi eri klimat cih misc rizko zminivsya stav suhij Vidbulas tak zvana katastrofa bronzovoyi dobi Zemlerobstvo v priazovskih stepah stalo nemozhlivim Zemlerobi migruvali u bilsh pridatni dlya zemlerobstva zemli reshta naselennya zajnyalos skotarstvom Des blizko 1100 roku do novoyi eri v dolinu richki Kalmius pereselilisya kimerijci U 1200 1000 rokami do novoyi eri v dolini richki Kalmius sposterigalos rizke zmenshennya kilkosti naselennya u 10 raziv zmenshilas kilkist poselen ta pohovan U VIII stolitti do n e kimerijciv z dolini richki Kalmius vitisnili skifi skoloti Carski skifi osvoyili vodnij shlyah z torgovogo mista Gelona v Meotidu Cej shlyah imovirno nazivavsya Gerr i jshov vgoru po richci Samara po richci Vovcha potim v Kalmius Zgadka pro shlyah Vovcha Kalmius ye u Gerodota davnogreckogo istorika V st do n e Iz yih zemli fissagetiv techut chotiri veliki richki cherez zemli meotiv i vpadayut v ozero Meotidu Nazva cih richok Lik grec Lykos Oar Mius Tanoms Don i Sirgis Siverskij Donec Istoriya Gerodot Kn 4 123 Gerodot nazivaye richku Kalmius a zaodno i richku Vovchu yaki buli chastinoyu odnogo vodnogo shlyahu Lik vid lukos vovcha Pizni tyurki nazivali richku Kalmius Kayali vvazhayuchi yiyi prodovzhennyam dniprovskoyi Kayali richki Vovchoyi pritoku Samari na shlyahu do Azovskogo morya U II stolitti do novoyi eri skifiv z dolini richki Kalmius vitisnili sarmati taki plemena yak siraki yazigi yassi aorsi alani roksolani ta inshi sho do togo zhili v stepah mizh Donom ta Volgoyu U III stolitti novoyi eri cyu teritoriyu zaselili goti germanski plemena sho prijshli z beregiv Visli Zahopivshi ci zemli goti ocholili soyuz plemen v yakij vhodili plemena sarmativ ta praslov yan U dolini richki Kalmius v toj chas kochuvali perevazhno sarmato alani U 371 roci v dolinu richki Kalmius prijshli guni rozgromili i vitisnili gotiv i plemena gotskogo soyuzu i znishili vsi ostrivci zemlerobstva Dovgij chas v dolini richki Kalmius zhili guni plemena kutriguriv ta utriguriv navit pislya padinnya gunskoyi imperiyi Attili U VI stolitti v dolinu richki Kalmius pereselilis avari sho potim migruvali v Pannoniyu U VII stolitti v dolini richki Kalmius poselilis tyurkski plemena bolgar v stepah utvorivsya soyuz plemen Velika Bolgariya na choli z Kurbat hanom Pislya jogo smerti soyuz plemen rozpavsya bolgari migruvali na zahid U VIII stolitti dolinu richki Kalmius zahopili hozari U nastupni stolittya v dolini richki Kalmius u volodinnyah hazarskoyi imperiyi kochuvali alani bolgari ugri Z kochivnikami veli vpertu borotbu plemenni soyuzi slov yan sho tezh namagalis zaseliti ci zemli Ale nabigi pechenigiv sho zaselili stepi v H HI stolittyah zmusili slov yanskih poselenciv piti z dolini richki Kalmius za richku Siverskij Donec U cej period vikoristovuvavsya tak zvanij Zaloznij shlyah davnij torgovij shlyah Kiyiv Pereyaslav Kaniv Dnipro Kalmius Azovske more Tmutarakan Nazva cogo shlyahu govorit sho vin jshov za lozi tobto za plavni Pro cej shlyah zgaduyetsya v litopisah za 1168 ta 1170 rik V HI stolitti dolini richki Kalmius zaselili polovci yaki zdijsnyuvali postijni nabigi na Kiyivsku Rus Misce bitvi putivlskogo knyazya Igorya z polovcyami bulo yakraz na richci Kayali tobto na Kalmiusi bilya vpadinnya v Kalmius richki Komishuvahi nizhche Starobeshevogo U litopisi govoritsya vidbivayuchis vid peresliduvannya vorogiv brat Igorya Vsevolod ruhavsya jduchi krug pri ozeri tobto vin pidnimavsya okruglim gorbom okreslenim vodnim potokom sho vpadav u ozero U XIII stolitti v dolinu richki Kalmius prijshli tataro mongoli Same tut na richci Kalka vidbulas bitva mizh tataro mongolami ta soyuzom polovciv i ruskih knyaziv Polovci i ruski knyazi buli rozbiti Na dovgij chas dolina richki Kalmius stala chastinoyu Dikogo polya po yakomu kochuvali rozrizneni plemena tatar nogajciv kalmikiv Chastina cih plemen buli u XV stolitti zalezhni vid Krimskogo hanstva yake v svoyu chergu bulo zalezhne vid Osmanskoyi imperiyi Kalmiuskij shlyah red U XVI stolitti po Kalmiusu prohodiv Kalmiuskij shlyah abo yak she jogo nazivali Kalmiuska sakma sho jshov vid Perekopu vzdovzh uzberezhzhya Azovskogo morya do Kalmiusu potim vgoru do vitokiv potim na richku Siverskij Donec potim na richku Ajdar potim vin zlivavsya z Muravskim shlyahom Kalmiuskij shlyah buv odnim iz shlyahiv napadiv ordi Kalmius i Zaporizka Sich red Z chasiv zasnuvannya Zaporizkoyi Sichi ukrayinski kozaki pochali osvoyuvati dolinu richki Kalmius Tut buli kozacki zimivniki j prohodiv odin zi shlyahiv pohodiv kozakiv na Osmansku imperiyu Kalmius buv dostupnij dlya kozackih chajok i odnochasno nedostupnij dlya tureckih korabliv sho bulo vigidno dlya kozakiv Vpershe ukrayinski kozaki z yavilisya na beregah Kalmiusu she v XV stolitti Kozacki chumaki hodili dolinoyu Kalmiusu do Azovskogo morya za riboyu ta po sil Tomu cej shlyah nazvali Solonim shlyahom Naprikinci XVI u pershij polovini XVII stolittya zaporozhci zdijsnili nizku pohodiv na Osmansku imperiyu Inodi virushayuchi v pohid voni spuskalis do morya ne po Dnipru v nizinah yakogo stoyala turecka fortecya Kizikermen a vikoristovuvali Solonij shlyah Cim zhe shlyahom kozaki koristuvalis pri povernenni z pohodu osoblivo koli yih peresliduvali turecki korabli Kalmius buv richkoyu shvidkoyu z porogami tomu dlya velikih tureckih korabliv nedostupnoyu Cej zhe shlyah kozaki vikoristovuvali i v XVIII stolitti Na pochatku XVI stolittya v girli richki Kalmiusu na pravomu jogo berezi vinik kozackij storozhovij post Domaha Adomaha Do togo tut tezh bulo poselennya kozakiv yake periodichno znishuvalos nabigami tatar U 1611 roci Domaha staye centrom velikoyi Kalmiuskoyi slobodi a potim Kalmiuskoyi palanki Zaporizkoyi sichi odniyeyi z 7 palanok Sichi U forteci Domaha znahodilas cerkva i torgovelni ryadi Sama palanka bula najbilshoyu po teritoriyi na Sichi ale najmenshoyu po kilkosti osilogo naselennya Pririst ukrayinskogo naselennya v dolini richki Kalmius u seredini XVII stolittya buv pov yazanij z neskinchennimi vijnami na Velikij Ukrayini syudi tikali selyani Vodnij turizm na Kalmiusi red Kalmius velmi perspektivnij dlya vodnogo turizmu Osoblivist yaka privablyuye nevisoka porozhistist nezalyudnenist beregiv nayavnist poblizu Kalmiusu pokladiv zaliznoyi rudi sho vihodyat na poverhnyu vzdovzh rusla chastkovo skelyasti beregi a takozh nayavnist vzdovzh richki kurganiv ta in pam yatok davnini Sarseni Dokuchayivska Div takozh red Vitoki Kalmiusu Granitovi skeli po r Kalmiusu zapovidnik Potajnij vodnij shlyah Zaporozkih kozakivGalereya red nbsp Najbilshe dzherelo Vitokiv Kalmiusu nbsp Skelnij kanjon v seli Pavlopil nbsp Richka utvoryuye pidkovu nbsp Vgoru vid kanjonu znahoditsya GES nbsp Misce zlittya Kalmiusu i Kalchika nbsp Starij Azovstalskij mist nbsp Misce zlittya Kalmiusu i KalchikaPrimitki red Voenno topograficheskaya karta Rossijskoj Imperii 1846 1863 gg izdavalas do 1919 g sozdannaya pod rukovodstvom F F Shuberta i P A Tuchkova Masshtab 3 versty na dyujm Ryad XXVII list 16 Pokazany territorii Ekaterinoslavskoj gubernii Oblast Vojska Donskogo Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 28 lyutogo 2021 Generalnij shtab Mariupol Ukrayina Donecka oblast Sistema koordinat 1942 r Dzherela ta literatura red Katalog richok Ukrayini Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine K Vidavnictvo AN URSR 1957 S 134 2312 V O Pirko Kalmius Karmiya Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 44 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 V V Dem yanov Kalmius Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura red Slyusarev A A Priroda Donbasa Nauchno populyarnye ocherki Doneck 1983 Lubyanov I P Harakteristika donnoj fauny rek severnogo poberezhya Azovskogo morya Kalmiusa i Gruzskogo Elanchika Zoologicheskij zhurnal 1962 41 vyp 4 s 498 502 Otin E S Proishozhdenie nazvaniya reki Kalmius I ya oblastnaya nauchnotehnicheskaya konferenciya molodyh uchenyh Tez dokl Pedagogicheskaya sekciya Doneck 1965 S 12 14 Vydvigaetsya gipoteza o gibridnom slavyano tyurkskom haraktere gidronima Kalmius Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KalmiusPosilannya red nbsp Portal Geografiya Kalmius Danni Geografichnoyi Enciklopediyi Ukrayini Arhivovano 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine Kalmius 99 Otchyot turkluba Piligrim Lociya i opisanie Arhivovano 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Obshaya ocenka sostoyaniya reki Kalmius v usloviyah zagryazneniya tyazhyolymi metallami ros Puti sohraneniya aborigennoj bioty reki Kalmius ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kalmius amp oldid 40524440