Калан морський, морська видра (Enhydra lutris) — вид ссавців із родини Куницевих (Mustelidae).
| Калан морський | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
| Рід: | Калан (Enhydra) |
| Вид: | Калан морський (E. lutris) |
| Біноміальна назва | |
| Enhydra lutris | |
| Ареал калана морського | |
| Синоніми | |
| Mustela lutris Linnaeus, 1758 |
Назва ред.
Enhydra походить від грецьких слів “en” (εν) = у та “hydor” (υδορ) = вода, і означає “у воді”, тобто середовище проживання тварини; lutris з лат. видра.
Поширення ред.
Поширені на північних берегах Тихого океану, в Російській Федерації, Японії, США, на території Канади і Мексики.
Морфологія ред.
Голова і тіло, як правило, завдовжки 1000—1200 мм, а хвіст — 250—370 мм. Самці важать 22-35 кг, а самиці — 15-32 кг. Забарвлення варіює від червонувато-коричневого до темно-коричневого, майже чорного, за винятком сірих або вершкових голови, горла і грудей. Альбінізм рідкісний. Голова велика і тупа, шия коротка і товста, а ноги та хвіст короткі. Вуха короткі, потовщені. Задні ступні перетинчасті й зводяться в широкі ласти, передні маленькі й мають кігті, що втягуються. Калан — єдиний хижак, який має тільки чотири різці на нижній щелепі. Корінні зуби широкі, плоскі, добре пристосовані до дроблення раковин такої здобичі, як ракоподібні, равлики, мідії і морські їжаки. На відміну від більшості мустелових, у калана відсутні запахові анальні залози. Самиці мають дві черевні молочні залози.
Поведінка ред.
Калан рідко пірнає у воду глибше, ніж на 20 метрів, але на Алеутських островах він зазвичай живиться на глибині 40 метрів і більше, максимальна підтверджена глибина занурення становить 97 метрів. Звичайний період занурення триває 52-90 секунд, а найдовший записаний на 4 хвилини й 25 секунд. Калан здатен проводити все своє життя в морі, але іноді лежить на скелях у воді. Калан ходить незграбно на землі. Коли лежить на поверхні води, він рухається задніми кінцівками та кермує хвостом. Для швидкого плавання і пірнання використовуються хвилеподібні рухи тілом. Він може досягати швидкості до 1,5 км/г на поверхні та 9 км/г на коротких дистанціях під водою. Калан, як правило, веде денний спосіб життя, з піками активності вранці й увечері й полуденним періодом відпочинку. Він часто ночує на «ліжку» з ламінарії, лежачи під нитками водоростей, щоб уникнути дрейфу під час сну. Іноді спить із передньою лапою на очах. Щоденний рух зазвичай поширюється на кілька кілометрів; можуть бути місцеві сезонні переміщення, але великих міграцій не буває. Раціон складається, головним чином, із повільних риб і морських безхребетних. Здобич, як правило, захоплюється передніми лапами, а не щелепами. Enhydra плаває на спині під час годування і використовує свої груди як закусочну. Це один із небагатьох ссавців, у яких відоме використання інструментів. Під час плавання на спині він ставить камінь на груди, а потім використовує його як ковадло для розбиття черепашок молюсків. Ця діяльність найчастіше спостерігається в популяції біля берегів Каліфорнії. Калан потребує багато їжі: він повинен їсти 20-25 відсотків своєї ваги в день. Він отримує близько 23 відсотків своїх потреб у воді, п'ючи морську воду, решта надходить з їжі.
Примітки ред.
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 180.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела ред.
- Doroff, A. & Burdin, A. 2011. Enhydra lutris. In: IUCN 2011. [ 29 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 2. — С. 745. — ISBN 0801857899.
Посилання ред.
- Калан [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Калан [ 24 січня 2017 у Wayback Machine.]
Галерея ред.
| Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |