www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кайюси індіанські племена в сучасному штаті Орегон у США Плем я кайюси ділиться резервацією та урядом на північному сход

Кайюси

Кайюси — індіанські племена в сучасному штаті Орегон у США. Плем'я кайюси ділиться резервацією та урядом на північному сході Орегону з племенами юматілла та валла-валла як частина конфедеративних племен індіанської резервації Юматілла. Резервація розташована поблизу Пендлтона, штат Орегон, біля підніжжя Блакитних гір.

Кайюси
Область проживання кайюсів до контакту з європейцями
Кількість 2010: 304 поодинці та в поєднанні
Ареал Вашингтон, Орегон
Близькі до: юматілла, валла-валла, не-персе
Мова англійська, кайюси (вимерла)
Релігія анімізм, християнство
Представники племен кайюси і сахаптін у Вашингтоні, округ Колумбія (1890)
Умапіне (Wakonkonwelasonmi), вождь кайюси, вересень 1909 р.
Жінка кайюси, близько 1910 р.

Кайюси називали себе Ліксію на мові кайюси. Спочатку вони розташовувалися на території сьогоднішнього північного сходу Орегону та південного сходу Вашингтону, вони мешкали поруч із територією, де були не-персе, і мали з ними тісні стосунки. Як і племена рівнин, кайюси високо цінували військові дії і були досвідченими вершниками. Вони вивели поні кайюси. Кайюси передали більшу частину своєї традиційної території Сполученим Штатам у 1855 році за договором і переїхали до резервації Юматілла, де вони утворили конфедеративне плем'я.

Історія ред.

За словами Харуо Аокі (1998), кайюси називали себе своєю мовою «Ліксію». Їхня назва кайюси було отримано від французького слова «cailloux», що означає камені або скелі, прийняте ранніми французькими канадськими траперами цієї місцевості. Можливо, ця назва стосувалася скелястої місцевості, в якій проживало плем'я, або це могло бути неточним введенням назви, яку вони назвали. Плем'я було тісно пов'язане з сусідніми не-персе та валла-валла. Мова кайюси — ізольована, незалежно від сусідніх народів, що розмовляли на сахаптин. Населення кайюси у вісімнадцятому столітті становило близько 500 осіб.

Кайюси були напівкочовим племенем і утримували літні та зимові села на річках Снейк, Туканнон, Валла-Валла та Туше у Вашингтоні, а також вздовж річки Юматілла, Гранд-Ронде, Бернт, Павдер, Джон Дей та від Блакитних гір до річка Дешут у штаті Орегон. Історик Верн Рей визначив сімдесят шість традиційних місць поселень кайюси, найбільш тимчасові, сезонні; п'ять окремих сіл у долині Валла-Валла та сім смуг кайюси, розкиданих по Східному Орегону та Вашингтону. Група кайюси на річці Валла-Валла називався Pa'cxapu. Інші джерела називають лише три різні регіональні смуги в межах кайюси на той час; два з центром на річці Юматілла; третій на річці Валла-Валла.

Кайюси були відомі своєю хоробрістю і як вершники. Вони розводили своїх поні для швидкості та витривалості, розвиваючи те, що зараз називають конем кайюси. Більше не обмежуючись тим, що вони могли носити з собою або що їх собаки могли витягнути, вони переїжджали в нові райони, подорожуючи аж на схід до Великих рівнин і на південь до Каліфорнії, щоб полювати, торгувати, битися і захоплювати рабів. Тим часом їхні стада швидко розмножувались, поєднуючи вміле розведення та періодичні набіги на інші племена. На початку 1800-х років кайюси, який володів лише 15-20 кіньми, вважався бідним; заможні сім'ї контролювали 2000 і більше. Коні покращили охоплення і ефективність військових походів, що дозволило кайюсам домінувати над осілими сусідами в Колумбії. Вони претендували на право власності на Даллес, великий рибний та торговий центр Колумбії, змушуючи слабкі групи в цій області платити їм данину у вигляді лосося та інших товарів. Вони часто воювали в конфлікті з племенами піут, шошони та банок на півдні та сході, іменованих людьми Змії та іншими племенами, такими як чорні ноги, над територією та місцями полювання.

Коли білі поселенці масово переселялись на їхню територію після відкриття Орегонського шляху в 1842 році, кайюси постраждали. Навіть поселенці, які проїжджали напередодні, змагалися з ними за дичину та воду. Натовпи білих вторглися в регіон під час Каліфорнійської золотої лихоманки, починаючи з 1848 року і коли золото було виявлено у Східному Орегоні в 1862 році.

Плем'я здобуло широку популярність у перші дні білого заселення території. У 1838 році Маркус Вітмен та його дружина Нарцисса заснували місію серед кайюсів у Waiilatpu («Місце житньої трави»), яка знаходиться приблизно за сім миль від сучасного міста Волла-Волла та приблизно за чверті милі на схід було розташоване зимове поселення кайюси Pásxa. У 1847 р. епідемія кору, яку дехто підозрював у зараженні від білих поселенців, призвела до високих летальних наслідків серед племені. Невелика група кайюси, випробувавши ліки Вітманса як з хворими, так і з нехворими людьми, і в результаті чого всі прищеплені померли, вважали, що місіонери навмисно отруювали своїх рідних людей, оскільки набагато більший відсоток тубільців вмирав від кору, ніж були білі. (Корінні американці не мали імунітету до ендемічних євразійських хвороб, які переносять європейські американці.) Крім того, культурні відмінності та посягання поселенців спричинили зростання напруженості.

Кайюси напали на місіонерів, вбивши Вітмена та його дружину Нарциссу та ще одинадцять інших. Вони захопили 54 європейсько-американських жінок та дітей та утримували їх за викуп. Вони зруйнували будівлі місії. Цей напад спричинив збройну відповідь Сполучених Штатів і розпочалася війна з кайюсами.

кайюси влаштував полонених працювати разом зі своїми членами; дорослі виготовляли одяг для племені. Вони звільнили заручників після того, як компанія «Гудзонової затоки» здійснила обмін 62 ковдрами, 63 бавовняними сорочками, 12 гвинтівками із затоки Гудзон, 600 вантажами боєприпасів, 7 фунтів тютюну та 12 кременів для повернення 49 в'язнів. Кайюси та багато інших прилеглих племен, таких як плем'я валла-валла, були вистежені ополченцями та вбиті. Зрештою кайюси програли війну. Вони були змушені поступитися своєю землею США і поділились резервацією з юматілла та валла-валла.

До 1851 р. кайюси мали давній шлюб із сусіднім не-персе, до якого вони притулились; багато вивчали їхню мову. Кетлін Гордон, член племені конфедеративних племен індіанської резервації Юматілла, була викладачем мов каюсе/не-персе, яка розмовляла та викладала мову не-персе, але також знала незначну кількість оригінальної мови каюсів, яка зараз вимерла.

У 1855 р. кайюси приєдналися до Договору Валла-Валла з юматіллою та валла-валла, за допомогою якого було сформована індіанська резервація Юматілла. З цього часу вони офіційно проживають у межах резервації. У середині ХХ століття деякі члени переїхали до міст згідно із Законом про переїзд індіанців 1956 року, намагаючись забезпечити кращий доступ до сучасних робочих місць.

Їхня кількість офіційно повідомлялася як 404 в 1904 році; ця цифра може ввести в оману. Підрахунок у 1902 році знайшов у резервації одного чистокровного кайюси. Нащадки з походженням частково інших племен, можливо, все ще були ідентифіковані як кайюси. Вважається, що мова каюсів на той час вимерла. Оскільки члени трьох племен вступили в шлюб, вони більше не ведуть окрему чисельність населення.

Спосіб життя ред.

Індіанці кайюси знаходилися в басейні Колумбії і були кочовими, іноді пересуваючись щодня. Вони жили в тіпі, які багато кочових племен використовували для перенесення. кайюси були досвідченими вершниками і використовували коней на полюванні. Вони також використовували їх для своєї подорожі Скелястими горами щороку, щоб полювати про запас на бізонів та привезти їх для своїх сімей. Чоловіки полювали на дичину та ловили лосося. Жінки запасали та збирали ягоди, викопували та обробляли коріння. Жінки також обробляли шкури тварин, виготовляючи матеріали для укриття та одягу. Чоловіки вважали хоробрість важливою якістю, сміливих воїнів високо цінували. Найсильніший став би вождем.

Мова ред.

Мова кайюси — це ізольована мова. Вчені припустили, що вона може бути пов'язана з молала, складаючи сім'ю Waiilaptuan, в кінцевому рахунку, пов'язана з Пенутійською макросім'єю. Це припущення не підтверджене. Мова вимерла з 19 століття.

Weyíiletpuu — це діалект мови не-персе, яким користуються люди кайюси з конфедеративних племен індіанської резервації Юматілла. Відмінний діалект народу кайюсів не використовувався з 1940-х років і позначається як вимерлий.

Кухня ред.

Одним з основних джерел їжі кайюси був лосось із річки Колумбія. Разом із фореллю та вуграми вони також полювали на лося, оленя, а також на дрібну дичину, таку як кролики та птахи. Найважливіше те, що жінки збирали коріння камасу, гірке коріння, дику селеру, гекльбері та черемху віргінську, обробляючи їх для приготування варених та сушених продуктів для їх виживання. Вони також збирали кору, листя, квіти та коріння для приготування ліків.

Видатні кайюси ред.

  • Таватой (відомий як Молодий Вождь), головний вождь, дядько і попередник наступного Молодого Вождя (Weatenatemany), був відомим вождем і воїном
  • Вітенатемані (також відомий як Молодий Вождь, бл. 18 ?? — 1859), головний вождь, племінник Таватоя, став новим молодим вождем у жовтні 1853 року, лідером більш миролюбної фракції кайюсів, загинув у сутичці зі Змією протягом літа 1859 р.
  • П'ять Ворон (також відомий як Achekaia або Hezekiah), брат і перший наступник Тауітау, і вождь войовничих кайюсів, головний суперник сина Тауітау, Молодого Вождя (Вітенатемані) за роль вождя,

Виноски ред.

  1. . www.census.gov. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 24 березня 2018. 
  2. ↑ Haruo Aoki (1998), A Cayuse Dictionary based on the 1829 records of Samuel Black, the 1888 records of Henry W. Henshaw and others, Manuscript. The Confederated Tribes of the Umatilla Indian Reservation.
  3. Ruby, Robert H.; Brown, John A.; Collins, Cary C. (27 лютого 2013). A Guide to the Indian Tribes of the Pacific Northwest (англ.). University of Oklahoma Press. ISBN 978-0-8061-8950-5. 
  4. Trafzer, Clifford E. (Fall 2005). . Oregon Historical Quarterly 106 (3): 398–411. ISSN 0030-4727. Архів оригіналу за 5 січня 2007. Процитовано 9 січня 2021. 
  5. . Confederated Tribes of the Umatilla Indian Reservation. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014. 
  6. Young Chief (Weatenatemany) [Архівовано 2013-04-16 у Archive.is], Washington History

Подальше читання ред.

  • Robert H. Ruby and John A. Brown, The Cayuse Indians: Imperial Tribesmen Of Old Oregon. Norman, OK: University of Oklahoma Press, 1972.
  • Clifford E. Trafzer, Yakima, Palouse, Cayuse, Umatilla, Walla Walla, and Wanapum Indians, Scarecrow Press, 1992

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кайюси
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kajyusi indianski plemena v suchasnomu shtati Oregon u SShA Plem ya kajyusi dilitsya rezervaciyeyu ta uryadom na pivnichnomu shodi Oregonu z plemenami yumatilla ta valla valla yak chastina konfederativnih plemen indianskoyi rezervaciyi Yumatilla Rezervaciya roztashovana poblizu Pendltona shtat Oregon bilya pidnizhzhya Blakitnih gir KajyusiOblast prozhivannya kajyusiv do kontaktu z yevropejcyamiKilkist 2010 304 poodinci ta v poyednanni 1 Areal Vashington OregonBlizki do yumatilla valla valla ne perseMova anglijska kajyusi vimerla Religiya animizm hristiyanstvoPredstavniki plemen kajyusi i sahaptin u Vashingtoni okrug Kolumbiya 1890 Umapine Wakonkonwelasonmi vozhd kajyusi veresen 1909 r Zhinka kajyusi blizko 1910 r Kajyusi nazivali sebe Liksiyu na movi kajyusi 2 Spochatku voni roztashovuvalisya na teritoriyi sogodnishnogo pivnichnogo shodu Oregonu ta pivdennogo shodu Vashingtonu voni meshkali poruch iz teritoriyeyu de buli ne perse i mali z nimi tisni stosunki Yak i plemena rivnin kajyusi visoko cinuvali vijskovi diyi i buli dosvidchenimi vershnikami Voni viveli poni kajyusi Kajyusi peredali bilshu chastinu svoyeyi tradicijnoyi teritoriyi Spoluchenim Shtatam u 1855 roci za dogovorom i pereyihali do rezervaciyi Yumatilla de voni utvorili konfederativne plem ya Zmist 1 Istoriya 2 Sposib zhittya 3 Mova 4 Kuhnya 5 Vidatni kajyusi 6 Vinoski 7 Podalshe chitannya 8 PosilannyaIstoriya red Za slovami Haruo Aoki 1998 kajyusi nazivali sebe svoyeyu movoyu Liksiyu 2 Yihnya nazva kajyusi bulo otrimano vid francuzkogo slova cailloux sho oznachaye kameni abo skeli prijnyate rannimi francuzkimi kanadskimi traperami ciyeyi miscevosti Mozhlivo cya nazva stosuvalasya skelyastoyi miscevosti v yakij prozhivalo plem ya abo ce moglo buti netochnim vvedennyam nazvi yaku voni nazvali 3 Plem ya bulo tisno pov yazane z susidnimi ne perse ta valla valla Mova kajyusi izolovana nezalezhno vid susidnih narodiv sho rozmovlyali na sahaptin Naselennya kajyusi u visimnadcyatomu stolitti stanovilo blizko 500 osib Kajyusi buli napivkochovim plemenem i utrimuvali litni ta zimovi sela na richkah Snejk Tukannon Valla Valla ta Tushe u Vashingtoni a takozh vzdovzh richki Yumatilla Grand Ronde Bernt Pavder Dzhon Dej ta vid Blakitnih gir do richka Deshut u shtati Oregon Istorik Vern Rej viznachiv simdesyat shist tradicijnih misc poselen kajyusi najbilsh timchasovi sezonni p yat okremih sil u dolini Valla Valla ta sim smug kajyusi rozkidanih po Shidnomu Oregonu ta Vashingtonu Grupa kajyusi na richci Valla Valla nazivavsya Pa cxapu Inshi dzherela nazivayut lishe tri rizni regionalni smugi v mezhah kajyusi na toj chas dva z centrom na richci Yumatilla tretij na richci Valla Valla Kajyusi buli vidomi svoyeyu horobristyu i yak vershniki Voni rozvodili svoyih poni dlya shvidkosti ta vitrivalosti rozvivayuchi te sho zaraz nazivayut konem kajyusi Bilshe ne obmezhuyuchis tim sho voni mogli nositi z soboyu abo sho yih sobaki mogli vityagnuti voni pereyizhdzhali v novi rajoni podorozhuyuchi azh na shid do Velikih rivnin i na pivden do Kaliforniyi shob polyuvati torguvati bitisya i zahoplyuvati rabiv Tim chasom yihni stada shvidko rozmnozhuvalis poyednuyuchi vmile rozvedennya ta periodichni nabigi na inshi plemena Na pochatku 1800 h rokiv kajyusi yakij volodiv lishe 15 20 kinmi vvazhavsya bidnim zamozhni sim yi kontrolyuvali 2000 i bilshe Koni pokrashili ohoplennya i efektivnist vijskovih pohodiv sho dozvolilo kajyusam dominuvati nad osilimi susidami v Kolumbiyi Voni pretenduvali na pravo vlasnosti na Dalles velikij ribnij ta torgovij centr Kolumbiyi zmushuyuchi slabki grupi v cij oblasti platiti yim daninu u viglyadi lososya ta inshih tovariv Voni chasto voyuvali v konflikti z plemenami piut shoshoni ta banok na pivdni ta shodi imenovanih lyudmi Zmiyi ta inshimi plemenami takimi yak chorni nogi nad teritoriyeyu ta miscyami polyuvannya Koli bili poselenci masovo pereselyalis na yihnyu teritoriyu pislya vidkrittya Oregonskogo shlyahu v 1842 roci kajyusi postrazhdali Navit poselenci yaki proyizhdzhali naperedodni zmagalisya z nimi za dichinu ta vodu Natovpi bilih vtorglisya v region pid chas Kalifornijskoyi zolotoyi lihomanki pochinayuchi z 1848 roku i koli zoloto bulo viyavleno u Shidnomu Oregoni v 1862 roci Plem ya zdobulo shiroku populyarnist u pershi dni bilogo zaselennya teritoriyi U 1838 roci Markus Vitmen ta jogo druzhina Narcissa zasnuvali misiyu sered kajyusiv u Waiilatpu Misce zhitnoyi travi yaka znahoditsya priblizno za sim mil vid suchasnogo mista Volla Volla ta priblizno za chverti mili na shid bulo roztashovane zimove poselennya kajyusi Pasxa U 1847 r epidemiya koru yaku dehto pidozryuvav u zarazhenni vid bilih poselenciv prizvela do visokih letalnih naslidkiv sered plemeni Nevelika grupa kajyusi viprobuvavshi liki Vitmansa yak z hvorimi tak i z nehvorimi lyudmi i v rezultati chogo vsi prishepleni pomerli vvazhali sho misioneri navmisno otruyuvali svoyih ridnih lyudej oskilki nabagato bilshij vidsotok tubilciv vmirav vid koru nizh buli bili Korinni amerikanci ne mali imunitetu do endemichnih yevrazijskih hvorob yaki perenosyat yevropejski amerikanci Krim togo kulturni vidminnosti ta posyagannya poselenciv sprichinili zrostannya napruzhenosti Kajyusi napali na misioneriv vbivshi Vitmena ta jogo druzhinu Narcissu ta she odinadcyat inshih Voni zahopili 54 yevropejsko amerikanskih zhinok ta ditej ta utrimuvali yih za vikup Voni zrujnuvali budivli misiyi Cej napad sprichiniv zbrojnu vidpovid Spoluchenih Shtativ i rozpochalasya vijna z kajyusami kajyusi vlashtuvav polonenih pracyuvati razom zi svoyimi chlenami dorosli vigotovlyali odyag dlya plemeni Voni zvilnili zaruchnikiv pislya togo yak kompaniya Gudzonovoyi zatoki zdijsnila obmin 62 kovdrami 63 bavovnyanimi sorochkami 12 gvintivkami iz zatoki Gudzon 600 vantazhami boyepripasiv 7 funtiv tyutyunu ta 12 kremeniv dlya povernennya 49 v yazniv Kajyusi ta bagato inshih prileglih plemen takih yak plem ya valla valla buli vistezheni opolchencyami ta vbiti Zreshtoyu kajyusi prograli vijnu Voni buli zmusheni postupitisya svoyeyu zemleyu SShA i podililis rezervaciyeyu z yumatilla ta valla valla Do 1851 r kajyusi mali davnij shlyub iz susidnim ne perse do yakogo voni pritulilis bagato vivchali yihnyu movu Ketlin Gordon chlen plemeni konfederativnih plemen indianskoyi rezervaciyi Yumatilla bula vikladachem mov kayuse ne perse yaka rozmovlyala ta vikladala movu ne perse ale takozh znala neznachnu kilkist originalnoyi movi kayusiv yaka zaraz vimerla U 1855 r kajyusi priyednalisya do Dogovoru Valla Valla 4 z yumatilloyu ta valla valla za dopomogoyu yakogo bulo sformovana indianska rezervaciya Yumatilla Z cogo chasu voni oficijno prozhivayut u mezhah rezervaciyi U seredini HH stolittya deyaki chleni pereyihali do mist zgidno iz Zakonom pro pereyizd indianciv 1956 roku namagayuchis zabezpechiti krashij dostup do suchasnih robochih misc Yihnya kilkist oficijno povidomlyalasya yak 404 v 1904 roci cya cifra mozhe vvesti v omanu Pidrahunok u 1902 roci znajshov u rezervaciyi odnogo chistokrovnogo kajyusi Nashadki z pohodzhennyam chastkovo inshih plemen mozhlivo vse she buli identifikovani yak kajyusi Vvazhayetsya sho mova kayusiv na toj chas vimerla Oskilki chleni troh plemen vstupili v shlyub voni bilshe ne vedut okremu chiselnist naselennya Sposib zhittya red Indianci kajyusi znahodilisya v basejni Kolumbiyi i buli kochovimi inodi peresuvayuchis shodnya Voni zhili v tipi yaki bagato kochovih plemen vikoristovuvali dlya perenesennya kajyusi buli dosvidchenimi vershnikami i vikoristovuvali konej na polyuvanni Voni takozh vikoristovuvali yih dlya svoyeyi podorozhi Skelyastimi gorami shoroku shob polyuvati pro zapas na bizoniv ta privezti yih dlya svoyih simej Choloviki polyuvali na dichinu ta lovili lososya Zhinki zapasali ta zbirali yagodi vikopuvali ta obroblyali korinnya Zhinki takozh obroblyali shkuri tvarin vigotovlyayuchi materiali dlya ukrittya ta odyagu Choloviki vvazhali horobrist vazhlivoyu yakistyu smilivih voyiniv visoko cinuvali Najsilnishij stav bi vozhdem Mova red Mova kajyusi ce izolovana mova Vcheni pripustili sho vona mozhe buti pov yazana z molala skladayuchi sim yu Waiilaptuan v kincevomu rahunku pov yazana z Penutijskoyu makrosim yeyu Ce pripushennya ne pidtverdzhene Mova vimerla z 19 stolittya Weyiiletpuu ce dialekt movi ne perse yakim koristuyutsya lyudi kajyusi z konfederativnih plemen indianskoyi rezervaciyi Yumatilla Vidminnij dialekt narodu kajyusiv ne vikoristovuvavsya z 1940 h rokiv i poznachayetsya yak vimerlij 5 Kuhnya red Odnim z osnovnih dzherel yizhi kajyusi buv losos iz richki Kolumbiya Razom iz forellyu ta vugrami voni takozh polyuvali na losya olenya a takozh na dribnu dichinu taku yak kroliki ta ptahi Najvazhlivishe te sho zhinki zbirali korinnya kamasu girke korinnya diku seleru geklberi ta cheremhu virginsku obroblyayuchi yih dlya prigotuvannya varenih ta sushenih produktiv dlya yih vizhivannya Voni takozh zbirali koru listya kviti ta korinnya dlya prigotuvannya likiv Vidatni kajyusi red Tavatoj vidomij yak Molodij Vozhd golovnij vozhd dyadko i poperednik nastupnogo Molodogo Vozhdya Weatenatemany buv vidomim vozhdem i voyinom 6 Vitenatemani takozh vidomij yak Molodij Vozhd bl 18 1859 golovnij vozhd pleminnik Tavatoya stav novim molodim vozhdem u zhovtni 1853 roku liderom bilsh mirolyubnoyi frakciyi kajyusiv zaginuv u sutichci zi Zmiyeyu protyagom lita 1859 r P yat Voron takozh vidomij yak Achekaia abo Hezekiah brat i pershij nastupnik Tauitau i vozhd vojovnichih kajyusiv golovnij supernik sina Tauitau Molodogo Vozhdya Vitenatemani za rol vozhdya Vinoski red 2010 Census CPH T 6 American Indian and Alaska Native Tribes in the United States and Puerto Rico 2010 www census gov Arhiv originalu za 9 grudnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2018 a b Haruo Aoki 1998 A Cayuse Dictionary based on the 1829 records of Samuel Black the 1888 records of Henry W Henshaw and others Manuscript The Confederated Tribes of the Umatilla Indian Reservation Ruby Robert H Brown John A Collins Cary C 27 lyutogo 2013 A Guide to the Indian Tribes of the Pacific Northwest angl University of Oklahoma Press ISBN 978 0 8061 8950 5 Trafzer Clifford E Fall 2005 Legacy of the Walla Walla Council 1955 Oregon Historical Quarterly 106 3 398 411 ISSN 0030 4727 Arhiv originalu za 5 sichnya 2007 Procitovano 9 sichnya 2021 The Language of Nixyaawii Confederated Tribes of the Umatilla Indian Reservation Arhiv originalu za 29 grudnya 2014 Procitovano 29 grudnya 2014 Young Chief Weatenatemany Arhivovano 2013 04 16 u Archive is Washington HistoryPodalshe chitannya red Robert H Ruby and John A Brown The Cayuse Indians Imperial Tribesmen Of Old Oregon Norman OK University of Oklahoma Press 1972 Clifford E Trafzer Yakima Palouse Cayuse Umatilla Walla Walla and Wanapum Indians Scarecrow Press 1992Posilannya red Confederated Tribes of the Umatilla Indian Reservation Arhivovano 12 grudnya 2007 u Wayback Machine official websiteVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kajyusi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kajyusi amp oldid 39347145