Казі́мєж Кла́удіуш Гу́рський (пол. Kazimierz Klaudiusz Górski; 2 березня 1921, Львів — 23 травня 2006, Варшава) — польський футболіст, тренер і футбольний функціонер. За підсумками голосування найавторитетнішого тижневика «Piłka Nożna» отримав нагороду у категорії «Найкращий польський тренер XX століття». У 1991—1995 роках був президентом Польського Футбольного Союзу (ПЗПН).
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Казімеж Клаудіуш Гурський | |
| Народження | 2 березня 1921 | |
| Львів | ||
| Смерть | 23 травня 2006 (85 років) | |
| Варшава | ||
| Поховання | Військові Повонзки | |
| Зріст | 173 см | |
| Вага | 68 кг | |
| Прізвисько | саренка | |
| Громадянство | Республіка Польща | |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1936—1939 1940—1941 1944 1945—1953 | РКС «Львів» «Спартак» (Львів) «Динамо» (Львів) «Легія» (Варшава) | 81 (34) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1948 | Польща | 1 (0) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1959 1960—1962 1963—1964 1964—1966 1970—1976 1973 1977—1978 1979—1980 1980—1981 1981—1982 1983 1983—1985 | «Легія» (Варшава) «Легія» (Варшава) «Люблінянка» (Люблін) «Гвардія» (Варшава) Польща ЛКС «Лодзь» «Панатінаїкос» (Афіни) «Касторія» «Олімпіакос» «Легія» «Олімпіакос» «Етнікос» | |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | ||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
Казімеж Гурський у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився і виріс на Богданівці, де мешкав хлопцем у двоповерховому будинку приблизно на місці теперішнього ТЦ «Скриня». Навчався у львівській чоловічій гімназії імені Яна Кохановського (нині — Львівський художній ліцей), що на вул. Хотинській, 6.
Футбольна кар'єра Редагувати
Клубна кар'єра Редагувати
Виступав за львівські команди РКС, «Спартак» і «Динамо». Після вимушеної еміграції у 1945 р. перейшов до варшавської «Легії», де у 1953 році закінчив кар'єру футболіста.
Кар'єра у збірній Редагувати
Тільки одного разу виходив у складі національної збірної Польщі. 26 червня 1948 провів на полі 34 хвилини у міжнародному матчі проти Данії (0:8).
Тренерська кар'єра Редагувати
У 1952 році закінчив тренерські курси у Вищій школі фізичного виховання у Кракові, а у 1980 Вищу академію фізичного виховання у Вроцлаві.
У 1954 самостійно почав тренувати клуб «Маримонт» (Варшава). Першим професійним клубом була у 1959 варшавська «Легія», яку тренував ще двічі.
Також працював у командах: «Люблінянка» (Люблін), «Гвардія» (Варшава), ЛКС «Лодзь», «Панатінаїкос» (Афіни), «Касторія», «Олімпіакос» та «Етнікос». З «Панатінаїкосом» і «Олімпіакосом» ставав чемпіоном Греції.
У 1970—1976 роках головний тренер національної збірної Польщі, з якою здобув золоті медалі на Олімпійських іграх у Мюнхені (1972), срібні медалі (3-тє місце) на Чемпіонаті світу у ФРН (1974) і срібні медалі на Олімпійських іграх у Монреалі (1976). Очолював збірну у 73 матчах, в яких команда здобула 45 перемог.
Титули та досягнення Редагувати
Тренерські Редагувати
- Збірна Польщі
- Олімпійський чемпіон: 1972
- Срібний олімпійський призер: 1976
- Срібний медаліст (3-тє місце) чемпіонату світу: 1974
- «Панатінаїкос»
- Суперліга Греції: 1976—77
- Кубок Греції: 1976—77
- «Касторія»
- Кубок Греції: 1979—80
- «Олімпіакос»
- Суперліга Греції: 1980—81
- Кубок Греції: 1980—81
Вшанування Редагувати
28 червня 2012 року польський Сейм ухвалив рішення про присвоєння Національному стадіону у Варшаві імені Казімежа Гурського.
20 листопада 2015 року у рідному місті Казімежа Гурського, в спортзалі Львівського інституту банківської справи Національного банку України проведений юнацький футбольний турнір, присвячений легендарному тренеру. По закінченню турніру львівському художньому ліцею, в приміщенні якого навчався Ґурський передали пам'ятну таблицю, для її встановлення на фасаді будинку навчального закладу.
Наприкінці травня 2017 року у Львові за участю керівництва міністерства молоді та спорту України та міністерства туризму і спорту Польщі відкрито меморіальну таблицю славній постаті в історії львівського футболу, видатному польському тренерові Казімежу Гурському, встановлену на фасаді львівського художнього ліцею, що на вул. Хотинській, 6.
Примітки Редагувати
- Школа № 59 святкує 100-річчя. gazeta.ua. Gazeta.ua. 4 грудня 2008. оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 19 травня 2019.
- (за 3-тє місце нагороджували срібною медаллю, за четверте — бронзовою).
- Варшавському євростадіону присвоїли ім'я львів'янина. rbc.ua. РБК-Україна. 28 червня 2012. оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
- Юрій Назаркевич (23 листопада 2015). Казімежа Гурського вшанували у рідному місті. wz.lviv.ua. Високий замок. оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 17 жовтня 2021.
- У Львові вшанували Казімежа Ґурського. galsports.com. Галичина спортивна. 21 листопада 2015. оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 17 жовтня 2021.
- Національний стадіон у Варшаві назвуть на честь уродженця Львова. varta1.com.ua. 6 жовтня 2021. оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
Джерела Редагувати
- Ілько Лемко. Богданівка — романтична дільниця Львова // Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 122. — ISBN 978-617-629-024-7.
- Górski K. Pół wieku z piłką. — Sport i turystyka, 1985. — 304 s. — 83-217-2569-4. (пол.)
- Jaremko J. (21 листопада 2015). Ostatni z lwowskich muszkieterów. wilnoteka.lt. оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 26 вересня 2020. // Kurier Galicyjski. — 17 marca — 10 kwietnia 2017. — № 5 (273). — S. 23. (пол.)
Посилання Редагувати
- Krystian Skąpski (16 червня 2018). «Piłka jest okrągła, a bramki są dwie» — piłkarskie (i nie tylko) powiedzenia Kazimierza Górskiego. kurierhistoryczny.pl. Kurier Historyczny. оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 25 березня 2022. (пол.)
- Jaremko J.. Ostatni z lwowskich muszkieterów. kuriergalicyjski.com. оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020. // Kurier Galicyjski. — 17 marca — 10 kwietnia 2017. — № 5 (273). — S. 23. (пол.)