www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кабаліто де тотора ісп caballito de totora в множині кабалітос де тотора ісп caballitos de totora традиційні очеретяні г

Кабаліто-де-тотора

Кабаліто-де-тотора (ісп. caballito de totora), в множині кабалітос-де-тотора (ісп. caballitos de totora) — традиційні очеретяні гребні човни, які використовуються рибалками на тихоокеанському узбережжі Перу протягом останніх 3000 років, що підтверджено археологічними знахідками керамічних та металевих виробів із зображенням цих човнів.

Очеретяні човни Кабалітос-де-тотора на пляжі Уанчако .

Етимологія Редагувати

Кабаліто в музеї Као. Перу

Ці човни отримали свою назву кабаліто-де-тотора (дослівно з іспанської — «очеретяні коники»), через асоціацію, яку викликає вигляд рибалок, що сидять верхи на човнах, відпихаючись ногами, щоб подолати хвилі океанського прибою. Назва не є оригінальною, оскільки коні були завезені в Південну Америку лише після завоювання Імперії інків іспанськими конкістадорами на початку XVI ст. Оригінальна назва цих човнів — «туп» і «мучик», слова, що походять з мови, якою розмовляли носії культури Моче, але ці назви зникли ще в середині ХХ століття.

Історія Редагувати

Кабаліто з гребцем і пасажиром. Позолочений метал. ~ 500 р. н. е.

Археологічні дані з території узбережжя Перу доводять, що човни, ідентичні по формі сучасним човнам кабаліто-де-тотора використовувались тубільними індіанцями ще три тисячі років тому.

Зображення цих човнів збереглись на керамічних і металевих виробах доколумбових і, навіть доінківських цивілізацій, що існували на тихоокеанському узбережжі Перу — зокрема культури Моче, що існувала приблизно з 100 по 700 рік і культури Чиму, що існувала з 900-х років до 1470 року, коли її було остаточно завойовано імперією інків. Центр обох цих культур розташовувався в районі сучасного міста Трухільйо, неподалік від Уанчако.

Цікаво, що на цих стародавніх зображеннях кабаліто-де-тотора використовується саме так, як це робиться і сьогодні — на човні сидить або одна людина, що займається риболовлею, або двоє пасажирів, що кудись пливуть.

Опис Редагувати

Перевезення пасажира на кабаліто-де-тотора. Малюнок 1839 р.

Кабаліто-де-тотора виготовляють з куги Schoenoplectus californicus  підвиду тотора (Schoenoplectus californicus subsp. Tatora), що використовувався для будівництва човнів подібної форми ще доколумбовими південноамериканськими цивілізаціями. Ніс човна загострений і вигнутий вгору, корма ширша і пласка. Човни формуються за допомогою мотузок зі зв'язок очерету і зазвичай мають довжину від 4,5 до 5 метрів і ширину від 0,6 до 1 м. Вага човна варіюється від 47 до 50 кг, і він може витримати до 200 кг корисного навантаження. Човен приводиться в рух за допомогою дволопатевого весла з розщепленого бамбука, подібного до весла каяка і рибалки віддалялися на ньому на відстань до 30 кілометрів від узбережжя.

Сучасний кабаліто-де-тотора в Уанчако, Перу

Традиційно кабаліто-де-тотора використовувався індіанцями для риболовлі, за допомогою цих човнів вони встановлювали і збирали в океані риболовні сітки. Стандартний човен розрахований на одного рибалку, який сидить зверху на корпусі човна, при цьому відділення (ємність) на кормі використовується для складання сіток і улову. Проте човен може витримати до двох-трьох осіб, і таким чином, слугувати для перевезення пасажирів. В цьому випадку пасажир сідає у відділення на кормі, де зазвичай зберігається риболовний крам.

Оскільки при будівництві човна не використовуються гідроізоляція, човни досить швидко розмокають і потребують регулярної просушування. Тому місцеві рибалки тримають одночасно два або три човни. Поки один використовується в морі, інші просихають на пляжі. Строк життя човна не перевищує 2-3 місяців.

Протягом століть рибалки внесли мінімальні зміни в основні конструкції очеретяних човнів. На пляжі Піментел, недалеко від міста Чиклайо, сучасні майстри додали пінополістирол, щоб надати човну більш симетричної форми та створити водонепроникний плавучий відсік.

Човни з куги тотора під назвою «бальса» також будують індіанці народністей Уру та Аймара на озері Тітікака високо в горах Перу, але у них інша форма і за розмірами човни бальса значно перевищують кабаліто-де-тотора. З 2016 року куга тотора віднесена до національної культурної спадщини Перу.

Болота Уанчако Редагувати

Болота Уанчако неподалік від Трухільйо, Перу.

Болота Уанчако, що яскраво-зеленою смугою тягнуться неподалік від океанського узбережжя — це екологічний парк, розташований на відстані близько 14 км на північний захід від історичного центру Трухільйо в Перу. Тут ще з давніх часів збирали сировину для будівництва човнів кабалітос-де-тотора, які ще з часів культури Моче використовувалися для риболовлі.

Сьогодні болота екологічного парку Уанчако дозволено використовувати лише для збору очерету тотора рибалками з Уанчако, які досі використовують очерет з цих боліт для виготовлення своїх рибальських човнів кабалітос-де-тотора.

Поточне використання Редагувати

Серфер на кабаліто-де-тотора

Сьогодні особливою популярністю користуються човни кабаліто-де-татора рибалок з міста Уанчако (Huanchaco) на узбережжі Тихого океану, але їх також використовують в багатьох інших прибережних регіонах Перу.

Крім рибалок, останнім часом кабаліто-де-тотора використовуються також любителями відпочинку і розваг, які катаються на цих човнах на прибережних океанських хвилях. Сучасні серфери не сидять на кабаліто, а стоять на них, як на серферній дошці або на SUP і використовують не традиційне дволопатеве весло, а довге однолопатеве, схоже на весло для сапсерфінгу.

Беручи до уваги підтверджений вік кабаліто-де-тотора, катання на хвилях на цих човнах можна віднести до найдавнішої форми серфінгу. В даний час у світі серфінгу ведуться певні дискусії щодо того, чи можна катання на хвилях на кабаліто-де-тортора віднести до перших варіантів цього виду спорту чи ні.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кабаліто-де-тотора


Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ SurferToday.com, Editor at. . Surfertoday (en-us). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 12 лютого 2021. 
  2. ↑ Kolasinski, Andrew (20 липня 2011). . How to Peru. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 24 січня 2020. 
  3. ↑ PERÚ, Empresa Peruana de Servicios Editoriales S. A. EDITORA. . andina.pe (ісп.). Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 12 лютого 2021. 
  4. . www.ambiente-ecologico.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2021. 

Джерела Редагувати

  • Heyerdahl, Thor (1972) The Ra Expeditions. Amazon [ 28 вересня 2010 у Wayback Machine.]. Signet. ISBN 978-0451051219 (англ.)
  • Hornell, James (1946) Water transport: origins and early evolution. Cambridge: Cambridge University Press. — Google Scholar(англ.)
  • Johnstone, Paul (1980) The sea-craft of prehistory. Cambridge (MA): Harvard University Press. — Google Scholar(англ.)
  • McGrail, Seán (1985) Towards a classification of Water transport World Archeology, 16 (3) (англ.)
  • McGrail, Seán (2004) Boats of the World, From the stone age to medieval times. Oxford University Press. Amazon. ISBN 978-0199271863
  • McGrail, Seán (2014) Early Ships and Seafaring: Water Transport within Europe Pen and Sword, ISBN 9781473847774 (англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kabalito de totora isp caballito de totora v mnozhini kabalitos de totora isp caballitos de totora tradicijni ocheretyani grebni chovni yaki vikoristovuyutsya ribalkami na tihookeanskomu uzberezhzhi Peru protyagom ostannih 3000 rokiv sho pidtverdzheno arheologichnimi znahidkami keramichnih ta metalevih virobiv iz zobrazhennyam cih chovniv 1 Ocheretyani chovni Kabalitos de totora na plyazhi Uanchako Zmist 1 Etimologiya 2 Istoriya 3 Opis 4 Bolota Uanchako 5 Potochne vikoristannya 6 Div takozh 7 Posilannya 8 Galereya 9 Primitki 10 DzherelaEtimologiya Redaguvati nbsp Kabalito v muzeyi Kao PeruCi chovni otrimali svoyu nazvu kabalito de totora doslivno z ispanskoyi ocheretyani koniki cherez asociaciyu yaku viklikaye viglyad ribalok sho sidyat verhi na chovnah vidpihayuchis nogami shob podolati hvili okeanskogo priboyu 2 Nazva ne ye originalnoyu oskilki koni buli zavezeni v Pivdennu Ameriku lishe pislya zavoyuvannya Imperiyi inkiv ispanskimi konkistadorami na pochatku XVI st Originalna nazva cih chovniv tup i muchik slova sho pohodyat z movi yakoyu rozmovlyali nosiyi kulturi Moche ale ci nazvi znikli she v seredini HH stolittya Istoriya Redaguvati nbsp Kabalito z grebcem i pasazhirom Pozolochenij metal 500 r n e Arheologichni dani z teritoriyi uzberezhzhya Peru dovodyat sho chovni identichni po formi suchasnim chovnam kabalito de totora vikoristovuvalis tubilnimi indiancyami she tri tisyachi rokiv tomu Zobrazhennya cih chovniv zbereglis na keramichnih i metalevih virobah dokolumbovih i navit doinkivskih civilizacij sho isnuvali na tihookeanskomu uzberezhzhi Peru zokrema kulturi Moche sho isnuvala priblizno z 100 po 700 rik i kulturi Chimu sho isnuvala z 900 h rokiv do 1470 roku koli yiyi bulo ostatochno zavojovano imperiyeyu inkiv 3 Centr oboh cih kultur roztashovuvavsya v rajoni suchasnogo mista Truhiljo nepodalik vid Uanchako Cikavo sho na cih starodavnih zobrazhennyah kabalito de totora vikoristovuyetsya same tak yak ce robitsya i sogodni na chovni sidit abo odna lyudina sho zajmayetsya ribolovleyu abo dvoye pasazhiriv sho kudis plivut Opis Redaguvati nbsp Perevezennya pasazhira na kabalito de totora Malyunok 1839 r Kabalito de totora vigotovlyayut z kugi Schoenoplectus californicus pidvidu totora Schoenoplectus californicus subsp Tatora sho vikoristovuvavsya dlya budivnictva chovniv podibnoyi formi she dokolumbovimi pivdennoamerikanskimi civilizaciyami Nis chovna zagostrenij i vignutij vgoru korma shirsha i plaska Chovni formuyutsya za dopomogoyu motuzok zi zv yazok ocheretu i zazvichaj mayut dovzhinu vid 4 5 do 5 metriv i shirinu vid 0 6 do 1 m Vaga chovna variyuyetsya vid 47 do 50 kg i vin mozhe vitrimati do 200 kg korisnogo navantazhennya 1 Choven privoditsya v ruh za dopomogoyu dvolopatevogo vesla z rozsheplenogo bambuka podibnogo do vesla kayaka i ribalki viddalyalisya na nomu na vidstan do 30 kilometriv vid uzberezhzhya nbsp Suchasnij kabalito de totora v Uanchako PeruTradicijno kabalito de totora vikoristovuvavsya indiancyami dlya ribolovli za dopomogoyu cih chovniv voni vstanovlyuvali i zbirali v okeani ribolovni sitki Standartnij choven rozrahovanij na odnogo ribalku yakij sidit zverhu na korpusi chovna pri comu viddilennya yemnist na kormi vikoristovuyetsya dlya skladannya sitok i ulovu Prote choven mozhe vitrimati do dvoh troh osib i takim chinom sluguvati dlya perevezennya pasazhiriv V comu vipadku pasazhir sidaye u viddilennya na kormi de zazvichaj zberigayetsya ribolovnij kram Oskilki pri budivnictvi chovna ne vikoristovuyutsya gidroizolyaciya chovni dosit shvidko rozmokayut i potrebuyut regulyarnoyi prosushuvannya Tomu miscevi ribalki trimayut odnochasno dva abo tri chovni Poki odin vikoristovuyetsya v mori inshi prosihayut na plyazhi 2 Strok zhittya chovna ne perevishuye 2 3 misyaciv Protyagom stolit ribalki vnesli minimalni zmini v osnovni konstrukciyi ocheretyanih chovniv Na plyazhi Pimentel nedaleko vid mista Chiklajo suchasni majstri dodali pinopolistirol shob nadati chovnu bilsh simetrichnoyi formi ta stvoriti vodoneproniknij plavuchij vidsik 2 Chovni z kugi totora pid nazvoyu balsa takozh buduyut indianci narodnistej Uru ta Ajmara na ozeri Titikaka visoko v gorah Peru ale u nih insha forma i za rozmirami chovni balsa znachno perevishuyut kabalito de totora 2 Z 2016 roku kuga totora vidnesena do nacionalnoyi kulturnoyi spadshini Peru 3 Bolota Uanchako Redaguvati nbsp Bolota Uanchako nepodalik vid Truhiljo Peru Bolota Uanchako sho yaskravo zelenoyu smugoyu tyagnutsya nepodalik vid okeanskogo uzberezhzhya ce ekologichnij park roztashovanij na vidstani blizko 14 km na pivnichnij zahid vid istorichnogo centru Truhiljo v Peru Tut she z davnih chasiv zbirali sirovinu dlya budivnictva chovniv kabalitos de totora yaki she z chasiv kulturi Moche vikoristovuvalisya dlya ribolovli Sogodni bolota ekologichnogo parku Uanchako dozvoleno vikoristovuvati lishe dlya zboru ocheretu totora ribalkami z Uanchako yaki dosi vikoristovuyut ocheret z cih bolit dlya vigotovlennya svoyih ribalskih chovniv kabalitos de totora 4 Potochne vikoristannya Redaguvati nbsp Serfer na kabalito de totoraSogodni osoblivoyu populyarnistyu koristuyutsya chovni kabalito de tatora ribalok z mista Uanchako Huanchaco na uzberezhzhi Tihogo okeanu ale yih takozh vikoristovuyut v bagatoh inshih priberezhnih regionah Peru Krim ribalok ostannim chasom kabalito de totora vikoristovuyutsya takozh lyubitelyami vidpochinku i rozvag yaki katayutsya na cih chovnah na priberezhnih okeanskih hvilyah Suchasni serferi ne sidyat na kabalito a stoyat na nih yak na serfernij doshci abo na SUP i vikoristovuyut ne tradicijne dvolopateve veslo a dovge odnolopateve shozhe na veslo dlya sapserfingu Beruchi do uvagi pidtverdzhenij vik kabalito de totora katannya na hvilyah na cih chovnah mozhna vidnesti do najdavnishoyi formi serfingu V danij chas u sviti serfingu vedutsya pevni diskusiyi shodo togo chi mozhna katannya na hvilyah na kabalito de tortora vidnesti do pershih variantiv cogo vidu sportu chi ni 1 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kabalito de totoraDiv takozh RedaguvatiOcheretyanij choven Balsa Tankva Zshite sudnoPosilannya RedaguvatiWhat are Caballitos de Totora Arhivovano 16 sichnya 2021 u Wayback Machine angl https www youtube com watch v QRwBhIiEM5E Arhivovano 17 lipnya 2021 u Wayback Machine Galereya Redaguvati nbsp Kabalito de totora u keramici Moche 300 r n e nbsp Ribalka u keramici Moche Muzej Larko Lima Peru nbsp Kabalito u keramici Moche Muzej Larko Lima Peru nbsp Keramika kulturi chimu 1100 1400 rr n e nbsp Suchasnij ribalskij kabalito na plyazhi nbsp Ribalski kabalitos na plyazhi Uanchako nbsp Kabalitos na plyazhi Uanchako nbsp Kabalitos na plyazhi v Peru nbsp Kaballitos na plyazhi v Chiklajo Peru nbsp Ribalka vityagaye svij kabbalitos z moryaPrimitki Redaguvati a b v SurferToday com Editor at What are Caballitos de Totora Surfertoday en us Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 12 lyutogo 2021 a b v g Kolasinski Andrew 20 lipnya 2011 Caballitos de Totora Traditional Fishing in Peru How to Peru Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2020 a b PERU Empresa Peruana de Servicios Editoriales S A EDITORA Totora reed declared cultural heritage in Peru andina pe isp Arhiv originalu za 18 lipnya 2021 Procitovano 12 lyutogo 2021 2 de Febrero Dia Mundial de los Humedales Ambiente Ecologico WWW www ambiente ecologico com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 lyutogo 2021 Dzherela RedaguvatiHeyerdahl Thor 1972 The Ra Expeditions Amazon Arhivovano 28 veresnya 2010 u Wayback Machine Signet ISBN 978 0451051219 angl Hornell James 1946 Water transport origins and early evolution Cambridge Cambridge University Press Google Scholar angl Johnstone Paul 1980 The sea craft of prehistory Cambridge MA Harvard University Press Google Scholar angl McGrail Sean 1985 Towards a classification of Water transport World Archeology 16 3 angl McGrail Sean 2004 Boats of the World From the stone age to medieval times Oxford University Press Amazon ISBN 978 0199271863 McGrail Sean 2014 Early Ships and Seafaring Water Transport within Europe Pen and Sword ISBN 9781473847774 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kabalito de totora amp oldid 39800437