Йосиф Панчич

Йо́сиф Па́нчич (серб. Јосиф Панчић/Josip Pančić; 1814—1888)— сербський лікар, ботанік, перший Президент Сербської королівської академії.

Йосиф Панчич
серб. Јосиф Панчић
Народився	17 квітня 1814(1814-04-17) Угрини біля Цриквениці
Помер	25 лютого 1888(1888-02-25) (73 роки) Белград
Країна	Австрійська імперія
Діяльність	ботанік, біолог, викладач університету, лікар, натураліст, вчитель
Alma mater	Будапештський університет
Галузь	ботаніка, медицина
Заклад	Белградський університет
Науковий ступінь	професор
Членство	Сербська академія наук і мистецтв Сербське вчене товариство^d Society of Serbian Letters^d
Роботи у Вікіджерелах  Йосиф Панчич у Вікісховищі

Біографія

Панчич народився в селі Угрини (територія сучасної Хорватії) і був четвертою дитиною в католицькій сім'ї. Навчався в початковій школі Госпича, середній школі в Рієці. З Рієки Йосиф у 1830 переїхав у Загреб, де продовжив навчання. 1842 року закінчив медичний факультет університету в Пешті та став доктором медицини.

Наукова діяльність

Панчич досліджував флору Сербії та класифікував багато видів рослин, які були невідомі ботанічний спільноті на той час.

Найвідомішим досягненням Йосифа Панчича є відкриття та опис рідкісного виду ялини — Ялини сербської (Picea omorika Pančić).

1887 року увійшов до складу перших 16 академіків та став першим Президентом Сербської королівської академії.

Публікації

• De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prof. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et iconibus illustratae. Decas I. — Typis J. Antonelli, Venetiis, 1862, 26 pp, Tab. I—VII. (Ex Vol. X, Memor. Imp. Reg. Institut), 1862
• Flora agri belgradensis, 1865
• De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prif. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et icinibus illustratae. Decas II. — Typis J. Antonelli edit., Venetiis, 1866, 18 pp., Tab. VIII—XV. (Ex Vol. XII, Memor. Imp. Reg. Institut), 1866
• De Visiani, Roberto, Pančić, J.: Plantae serbicae rariores aut novae. A Prof. Roberto de Visiani et Prof. Josepho Pančić descriptae et iconibus illustratae. Decas, III. — Typis J. Antonelli edit., Venetiis, 1870.-21 pp., Tab. XVI—XXI. (Ex Vol. XV, Memor. del. R. Istituto), 1870
• Šumsko drveće i bilje u Srbiji. Napisao Dr. Josif Pančić. — Glasnik Srpskog učenog društva, Beograd, knjiga XXX, str. 129—312, 1871
• Flora Kneževine Srbije ili vaskularne biljke, koje u Srbiji divlje rastu. Po analitičkom metodu složio Dr. Josif Pančić. Flora Principatus Serbiae. — Državna štamparija, Beograd, XXXIV, 798 pp., 1874
• Elenchus plantarum vascularium quas aestate a. 1873 in Crna Gora legit. Dr. Jos. Pančić, Belgradi, Edidit Societas Erudita Serbica. — Typographia status, VII, 106 pp., 1875
• Građa za Floru Kneževine Bugarske. — Glasnik Srpskog učenog društva, Beograd, 1883, knjiga 53, str. 161—231., 1883
• Dodatak Flori Kneževine Srbije od Dr-a Josifa Pančića — Additamenta ad Floram Principatus Serbiae. — Izdanje Kraljevske srpske državne štamparije, Beograd, 253 pp., 1884
• Nova građa za Floru Kneževine Bugarske od d-ra J. Pančića. — Glasnik Srpskoga Učenog Društva, Beograd, knjiga 66, 103—146, 1886

Визнання

• На честь ученого названо найвищу вершину гори Копаонік — Панчичев-Врх, на якій його поховали в мавзолеї.
• У Белграді на Студентській площі встановлено пам'ятник ученому.
• 17 квітня 2010, Google відзначив його день народження тематичним малюнком Google Doodle.

Примітки

1. IPNI.  Pančić. 
2. Ballian, Dalibor (2018). NEW FINDINGS OF SERBIAN SPRUCE (Picea omorika (Panč.) Purk.) IN BOSNIA AND HERCEGOVINA. 
3. . www.novosti.rs (sr-Latn). Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2019. 
4. . Google. 17 квітня 2010. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 

Джерела

• Pančić, Josip, in: Enciklopedia Jugoslavije, 6. Band, 1965.