www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йоганн король Саксонії Йоганн нім Johann повне ім я Йоганн Непомук Марія Йозеф Антон Ксавер Вінцнт Алоїз Франц де Паула

Йоганн (король Саксонії)

Йоганн (нім. Johann), повне ім'я Йоганн Непомук Марія Йозеф Антон Ксавер Вінцнт Алоїз Франц де Паула Станіслаус Бернхард Пауль Фелікс Дамасус (нім. Johann Nepomuk Maria Joseph Anton Xaver Vincenz Aloys Franz de Paula Stanislaus Bernhard Paul Felix Damasus); 12 грудня 1801 — 29 жовтня 1873) — король Саксонії з династії Веттінів, син принца Саксонії Максиміліана Саксонського та пармської принцеси Кароліни. Правив після свого брата Фрідріха Августа II у 1854—1873 роках. Активно займався перекладацькою діяльність під псевдонімом Філалет.

Йоганн
Johann
Йоганн
4-й король Саксонії
Початок правління: 1854
Кінець правління: 1873
Попередник: Фрідріх Август II
Наступник: Альберт
Дата народження: 12 грудня 1801(1801-12-12)
Місце народження: Дрезден
Країна: Саксонія
Дата смерті: 29 жовтня 1873(1873-10-29) (71 рік)
Місце смерті: Пілніц
Поховання Дрезденський собор
Дружина: Амалія Августа Баварська
Династія: Альбертинська лінія Веттінів
Батько: Максиміліан, кронпринц Саксонський
Мати: Кароліна Пармська
Нагороди:
Йоганн у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Йоганн народився 12 грудня 1801 року у Дрездені. Він був шостою дитиною та третім сином в родині принца Максиміліана Саксонського та його першої дружини Кароліни Пармської. В сім'ї вже зростали його старші брати Фрідріх Август та Клемент і сестри Амалія, Марія Фердинанда та Марія Анна. За два роки народилась молодша сестра Марія Жозефа.

Принц Йоганн на портреті пензля К. К. Фогеля фон Фогельштейна, 1832

Шлюб батьків був щасливим. Після ранньої смерті дружини у 1804 році, Максиміліан присвятив себе родині. Турботи батька були винагороджені взаємною любов'ю та безумовною довірою усіх дітей. До того ж, піклуючись про їхню освіту, він сам давав їм перші уроки історії, географії та релігії. Теплі стосунки пов'язували також Йоганна із братами і сестрами протягом всього життя.

Максиміліан був молодшим сином курфюрста Саксонії Фрідріха Крістіана, країною в цей час правив його старший брат Фрідріх Август III. У 1806 році під час Наполеонівських війон він вступив до Рейнського союзу та отримав титул короля. Оскільки він не мав нащадків чоловічої статі, у 1827 році саксонський престол успадкував ще один старший брат Максиміліана — Антон. А оскільки всі його діти померли в дитячому віці, Йоганн став третім у черзі наслідування трону.

До цього часу принц вже пройшов виучку в адміністраційній верхівці королівства та навчання у фінансовому колегіумі. Це було йому більше до душі, оскільки до 20-річного віку він призначався для військової кар'єри, до якої не мав анінайменших здібностей, хоча й отримав у 1822 році чин генерала. Після поїздки до Італії перед цим, він почав вивчати право, політологію, історію та державне управління.

Після прийняття конституції Саксонії у 1831 році, та зречення прав на престол батька, Йоганн, який став другим у черзі успадкування трону, увійшов до складу першої палати Саксонського ландтагу.

У 1836 році король Антон помер, і старший брат Йоганна Фрідріх Август став правителем Саксонії.

У серпні 1845, будучи кронпринцем, Йоганн прибув з інспекцією до Лейпцигу, де з цього приводу відбулися заворушення. До вікон готелю, де спадкоємець вечеряв із шанованими громадянами, полетіли камені, лунали антиєзуїтські лозунги. Підняті для заспокоєння народу війська випадково почали стрілянину, що викликало ще більші протести. Наступного дня Йоганн залишив місто. Натовп, що вбачав у ньому головного винуватця того, що сталося, ледве не перекинув його карети. Студенти, зібравшись у клубі, вимагали відплати. Загиблі були поховані з почестями. Демократ Роберт Блюм у складі делегації зажадав розслідування подій попереднього дня. Внаслідок цього зустрічі у клубі були заборонені, а по всій Саксонії заборонена діяльність різноманітних об'єднань громадян.

За дев'ять років Йоганн успадкував престол по смерті старшого брата. Маючи вже багаторічний досвід у всіх областях управління та власні судження щодо керування країною, новий король сприяв тому, що Саксонія стала однією з найсучасніших німецьких держав. Протягом всього правління король здійснював численні поїздки Саксонією. Він провів судову реформу у 1855 році, розширив мережі залізниць, запровадив свободу торгівлі. У 1862 році уклав торгову угоду із Францією та визнав новостворене Італійське королівство.

Під час Австро-прусської війни 1866 року Саксонія виступила на боці Австрії, а після поразки у битві під Садовою — приєдналася до Північнонімецького союзу, без ентузіазма, але чесно виконуючи взяті зобов'язання. Зрештою, у 1871 році вона увійшла до складу Німецької імперії під гегемонією Пруссії та її короля Вільгельма I Гогенцоллерна. На проголошенні утворення імперії у Версалі 18 січня 1871 від Саксонії були присутніми кронпринц Альберт та принц Георг.

Окрім занять політикою, Йоганн з пристрастю віддавався літературній діяльності. Під псевдонімом Філалет він переклав на німецьку «Божественну комедію» Данте Аліг'єрі.

Короля не стало 29 жовтня 1873 року. Його поховали у крипті Веттінів католицької придворної церкви.

Особистість Редагувати

Будучи уродженим аристократом та класичним гуманістом за поглядами, у спілкуванні з підданими королю не вистачало природньості. Не будучи генієм, він тим не менш мав делікатний характер та стоїчне самовладання, що допомагало йому налагоджувати дипломатичні відносини.

Приватне життя Редагувати

У віці 20 років Йоганн одружився із баварською принцесою Амалією, своєю одноліткою. Шлюб за домовленістю уклали 10 листопада 1822 у Мюнхені. Вінчання відбулося 21 листопада 1822 року у Дрездені. Амалію Августу називали зразком благородної жіночності та глибокої релігійної відданості. Подружжя прожило разом півстоліття і у них народилося дев'ятеро дітей:

Амалія Августа Баварська на портреті пензля августа Грахля, 1830

До вцарювання Йоганна на престолі родина жила у замку Пільніц на березі Ельби. Після 1838 року голова родини також часто навідував гірський замок Веєзенштайн, де займався перекладами.

Нагороди Редагувати

Вшанування пам'яті Редагувати

  • Ім'ям короля Йоганна названо східне передмістя Дрездена Йоганнштадт.
  • Пам'ятник на Театральній площі Дрездена роботи скульптора Йоганнеса Шиллінга.
  • Пам'ятник у фортеці Кенігштайн в Саксонській Швейцарії.
  • Башта короля Йоганна — оглядова вежа у лісистому масиві Діппольдісвальдер поблизу містечка Діппольдісвальде.
  • Башта короля Йоганна — оглядова вежа на горі Вальтенберг.
  • Пам'ятний камінь поруч із євангелічно-лютеранською церквою Трійці у Карлсфельді, Айбеншток.

Генеалогія Редагувати

Август III Фрідріх
 
Марія Жозефа Австрійська
 
Карл VII
 
Марія Амалія Австрійська
 
Філіп I
 
Луїза Єлизавета Французька
 
Франц I
 
Марія Терезія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Крістіан Саксонський
 
 
 
 
 
Марія Антонія Баварська
 
 
 
 
 
Фердинанд I
 
 
 
 
 
Марія Амалія Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Максиміліан Саксонський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Пармська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. ↑ Johann Paul von Falkenstein: Johann I. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, стор. 387—399. [Johann Paul von Falkenstein: Johann I. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 14, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, S. 387—399.] (нім.)
  2. За кілька років перед цим у Пізі несподівано помер старший брат самого Йоганна — Клеменс.
  3. ↑ Karlheinz Blaschke: Johann. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 528 f[1] [ 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. яке було наслідком Липневої революції у Франції
  5. Королівська родина Саксонії була відома палкою прихильністю до католіцизму.
  6. Саксонські біографії. Король Георг [2] [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)

Література Редагувати

  • Falkenstein, Johann Paul Freiherr von, Johann König von Sachsen. Ein Charakterbild, Dresden 1878
  • Winfried Müller: Zwischen Tradition und Modernität: König Johann von Sachsen 1801—1873 (Schriften zur sächsischen Geschichte und Volkskunde 8). Leipzig: Universitätsverlag 2004. ISBN 3-936522-86-3
  • Albert Herzog zu Sachsen: Die Wettiner in Lebensbildern. Styria-Verlag, Graz u. a. 1995, ISBN 3-222-12301-2

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Jogann nim Johann povne im ya Jogann Nepomuk Mariya Jozef Anton Ksaver Vincnt Aloyiz Franc de Paula Stanislaus Bernhard Paul Feliks Damasus nim Johann Nepomuk Maria Joseph Anton Xaver Vincenz Aloys Franz de Paula Stanislaus Bernhard Paul Felix Damasus 12 grudnya 1801 29 zhovtnya 1873 korol Saksoniyi z dinastiyi Vettiniv sin princa Saksoniyi Maksimiliana Saksonskogo ta parmskoyi princesi Karolini Praviv pislya svogo brata Fridriha Avgusta II u 1854 1873 rokah Aktivno zajmavsya perekladackoyu diyalnist pid psevdonimom Filalet JogannJohannJogann4 j korol SaksoniyiPochatok pravlinnya 1854Kinec pravlinnya 1873Poperednik Fridrih Avgust IINastupnik AlbertData narodzhennya 12 grudnya 1801 1801 12 12 Misce narodzhennya DrezdenKrayina SaksoniyaData smerti 29 zhovtnya 1873 1873 10 29 71 rik Misce smerti PilnicPohovannya Drezdenskij soborDruzhina Amaliya Avgusta BavarskaDinastiya Albertinska liniya VettinivBatko Maksimilian kronprinc SaksonskijMati Karolina ParmskaNagorodi Jogann u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Osobistist 3 Privatne zhittya 4 Nagorodi 5 Vshanuvannya pam yati 6 Genealogiya 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaBiografiya RedaguvatiJogann narodivsya 12 grudnya 1801 roku u Drezdeni Vin buv shostoyu ditinoyu ta tretim sinom v rodini princa Maksimiliana Saksonskogo ta jogo pershoyi druzhini Karolini Parmskoyi V sim yi vzhe zrostali jogo starshi brati Fridrih Avgust ta Klement i sestri Amaliya Mariya Ferdinanda ta Mariya Anna Za dva roki narodilas molodsha sestra Mariya Zhozefa nbsp Princ Jogann na portreti penzlya K K Fogelya fon Fogelshtejna 1832Shlyub batkiv buv shaslivim Pislya rannoyi smerti druzhini u 1804 roci Maksimilian prisvyativ sebe rodini Turboti batka buli vinagorodzheni vzayemnoyu lyubov yu ta bezumovnoyu doviroyu usih ditej Do togo zh pikluyuchis pro yihnyu osvitu vin sam davav yim pershi uroki istoriyi geografiyi ta religiyi Tepli stosunki pov yazuvali takozh Joganna iz bratami i sestrami protyagom vsogo zhittya 1 Maksimilian buv molodshim sinom kurfyursta Saksoniyi Fridriha Kristiana krayinoyu v cej chas praviv jogo starshij brat Fridrih Avgust III U 1806 roci pid chas Napoleonivskih vijon vin vstupiv do Rejnskogo soyuzu ta otrimav titul korolya Oskilki vin ne mav nashadkiv cholovichoyi stati u 1827 roci saksonskij prestol uspadkuvav she odin starshij brat Maksimiliana Anton A oskilki vsi jogo diti pomerli v dityachomu vici Jogann stav tretim u cherzi nasliduvannya tronu 2 Do cogo chasu princ vzhe projshov viuchku v administracijnij verhivci korolivstva ta navchannya u finansovomu kolegiumi Ce bulo jomu bilshe do dushi oskilki do 20 richnogo viku vin priznachavsya dlya vijskovoyi kar yeri do yakoyi ne mav aninajmenshih zdibnostej hocha j otrimav u 1822 roci chin generala Pislya poyizdki do Italiyi pered cim vin pochav vivchati pravo politologiyu istoriyu ta derzhavne upravlinnya 3 Pislya prijnyattya konstituciyi Saksoniyi u 1831 roci 4 ta zrechennya prav na prestol batka Jogann yakij stav drugim u cherzi uspadkuvannya tronu uvijshov do skladu pershoyi palati Saksonskogo landtagu U 1836 roci korol Anton pomer i starshij brat Joganna Fridrih Avgust stav pravitelem Saksoniyi U serpni 1845 buduchi kronprincem Jogann pribuv z inspekciyeyu do Lejpcigu de z cogo privodu vidbulisya zavorushennya Do vikon gotelyu de spadkoyemec vecheryav iz shanovanimi gromadyanami poletili kameni lunali antiyezuyitski lozungi 5 Pidnyati dlya zaspokoyennya narodu vijska vipadkovo pochali strilyaninu sho viklikalo she bilshi protesti Nastupnogo dnya Jogann zalishiv misto Natovp sho vbachav u nomu golovnogo vinuvatcya togo sho stalosya ledve ne perekinuv jogo kareti Studenti zibravshis u klubi vimagali vidplati Zagibli buli pohovani z pochestyami Demokrat Robert Blyum u skladi delegaciyi zazhadav rozsliduvannya podij poperednogo dnya Vnaslidok cogo zustrichi u klubi buli zaboroneni a po vsij Saksoniyi zaboronena diyalnist riznomanitnih ob yednan gromadyan Za dev yat rokiv Jogann uspadkuvav prestol po smerti starshogo brata Mayuchi vzhe bagatorichnij dosvid u vsih oblastyah upravlinnya ta vlasni sudzhennya shodo keruvannya krayinoyu novij korol spriyav tomu sho Saksoniya stala odniyeyu z najsuchasnishih nimeckih derzhav Protyagom vsogo pravlinnya korol zdijsnyuvav chislenni poyizdki Saksoniyeyu Vin proviv sudovu reformu u 1855 roci rozshiriv merezhi zaliznic zaprovadiv svobodu torgivli U 1862 roci uklav torgovu ugodu iz Franciyeyu ta viznav novostvorene Italijske korolivstvo Pid chas Avstro prusskoyi vijni 1866 roku Saksoniya vistupila na boci Avstriyi a pislya porazki u bitvi pid Sadovoyu priyednalasya do Pivnichnonimeckogo soyuzu bez entuziazma ale chesno vikonuyuchi vzyati zobov yazannya 3 Zreshtoyu u 1871 roci vona uvijshla do skladu Nimeckoyi imperiyi pid gegemoniyeyu Prussiyi ta yiyi korolya Vilgelma I Gogencollerna Na progoloshenni utvorennya imperiyi u Versali 18 sichnya 1871 vid Saksoniyi buli prisutnimi kronprinc Albert ta princ Georg 6 Okrim zanyat politikoyu Jogann z pristrastyu viddavavsya literaturnij diyalnosti Pid psevdonimom Filalet vin pereklav na nimecku Bozhestvennu komediyu Dante Alig yeri Korolya ne stalo 29 zhovtnya 1873 roku Jogo pohovali u kripti Vettiniv katolickoyi pridvornoyi cerkvi Osobistist RedaguvatiBuduchi urodzhenim aristokratom ta klasichnim gumanistom za poglyadami u spilkuvanni z piddanimi korolyu ne vistachalo prirodnosti Ne buduchi geniyem vin tim ne mensh mav delikatnij harakter ta stoyichne samovladannya sho dopomagalo jomu nalagodzhuvati diplomatichni vidnosini 3 Privatne zhittya RedaguvatiU vici 20 rokiv Jogann odruzhivsya iz bavarskoyu princesoyu Amaliyeyu svoyeyu odnolitkoyu Shlyub za domovlenistyu uklali 10 listopada 1822 u Myunheni Vinchannya vidbulosya 21 listopada 1822 roku u Drezdeni Amaliyu Avgustu nazivali zrazkom blagorodnoyi zhinochnosti ta glibokoyi religijnoyi viddanosti 1 Podruzhzhya prozhilo razom pivstolittya i u nih narodilosya dev yatero ditej nbsp Amaliya Avgusta Bavarska na portreti penzlya avgusta Grahlya 1830Mariya Avgusta 1827 1857 odruzhena ne bula ditej ne mala Albert 1828 1902 korol Saksoniyi v 1873 1902 rokah buv odruzhenim iz shvedskoyu princesoyu Karoloyu Vaza ditej ne mav Yelizaveta 1830 1912 druzhina princa Ferdinanda Savojskogo gercoga Genuyi u drugomu shlyubi iz Nikolo markizom Rapallo mala sina ta donku vid pershogo shlyubu Ernst 1831 1847 prozhiv 16 rokiv odruzhenim ne buv ditej ne mav Georg 1832 1904 korol Saksoniyi v 1902 1904 rokah buv odruzhenim iz portugalskoyu infantoyu Mariyeyu Annoyu Koburg Bragansa mav vosmero ditej Sidoniya 1834 1862 prozhila 27 rokiv odruzhena ne bula ditej ne mala Anna 1836 1859 druzhina kronprinca Toskani Ferdinanda mala donku Margarita 1840 1858 druzhina avstrijskogo ercgercoga Karla Lyudviga Gabsburga ditej ne mala Sofiya 1845 1867 druzhina gercoga Bavarskogo Karla Teodora mala donku Do vcaryuvannya Joganna na prestoli rodina zhila u zamku Pilnic na berezi Elbi Pislya 1838 roku golova rodini takozh chasto naviduvav girskij zamok Veyezenshtajn de zajmavsya perekladami Nagorodi RedaguvatiVelikij magistr ordenu Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya Velikij magistr vijskovogo ordenu Svyatogo Genriha Korolivstvo Saksoniya Velikij magistr ordenu Albrehta Korolivstvo Saksoniya Velikij magistr ordenu Zaslug Korolivstvo Saksoniya Orden Zolotogo runa Orden Andriya Pervozvannogo Rosijska imperiya 5 kvitnya 1840 Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Savojskij dim 1850 Kavaler Velikogo Hresta Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Savojskij dim 1850 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana Korolivstvo Ugorshina Pour le Merite Korolivstvo Prussiya 1869 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiIm yam korolya Joganna nazvano shidne peredmistya Drezdena Jogannshtadt Pam yatnik na Teatralnij ploshi Drezdena roboti skulptora Jogannesa Shillinga Pam yatnik u forteci Kenigshtajn v Saksonskij Shvejcariyi Bashta korolya Joganna oglyadova vezha u lisistomu masivi Dippoldisvalder poblizu mistechka Dippoldisvalde Bashta korolya Joganna oglyadova vezha na gori Valtenberg Pam yatnij kamin poruch iz yevangelichno lyuteranskoyu cerkvoyu Trijci u Karlsfeldi Ajbenshtok Genealogiya RedaguvatiAvgust III Fridrih nbsp Mariya Zhozefa Avstrijska nbsp Karl VII nbsp Mariya Amaliya Avstrijska nbsp Filip I nbsp Luyiza Yelizaveta Francuzka nbsp Franc I nbsp Mariya Tereziya nbsp Fridrih Kristian Saksonskij nbsp Mariya Antoniya Bavarska nbsp Ferdinand I nbsp Mariya Amaliya Avstrijska nbsp Maksimilian Saksonskij nbsp Karolina Parmska nbsp Jogann Primitki Redaguvati a b Johann Paul von Falkenstein Johann I In Allgemeine Deutsche Biographie Band 14 Duncker amp Humblot Leipzig 1881 stor 387 399 Johann Paul von Falkenstein Johann I In Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 14 Duncker amp Humblot Leipzig 1881 S 387 399 nim Za kilka rokiv pered cim u Pizi nespodivano pomer starshij brat samogo Joganna Klemens a b v Karlheinz Blaschke Johann In Neue Deutsche Biographie Band 10 Duncker amp Humblot Berlin 1974 ISBN 3 428 00191 5 stor 528 f 1 Arhivovano 2 lipnya 2016 u Wayback Machine nim yake bulo naslidkom Lipnevoyi revolyuciyi u Franciyi Korolivska rodina Saksoniyi bula vidoma palkoyu prihilnistyu do katolicizmu Saksonski biografiyi Korol Georg 2 Arhivovano 13 chervnya 2021 u Wayback Machine nim Literatura RedaguvatiFalkenstein Johann Paul Freiherr von Johann Konig von Sachsen Ein Charakterbild Dresden 1878 Winfried Muller Zwischen Tradition und Modernitat Konig Johann von Sachsen 1801 1873 Schriften zur sachsischen Geschichte und Volkskunde 8 Leipzig Universitatsverlag 2004 ISBN 3 936522 86 3 Albert Herzog zu Sachsen Die Wettiner in Lebensbildern Styria Verlag Graz u a 1995 ISBN 3 222 12301 2Posilannya RedaguvatiKorolivstvo Saksoniya angl Profil na Geneall net nim Profil na Thepeerage com Arhivovano 1 grudnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Joganna Saksonskogo Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Jogann korol Saksoniyi amp oldid 35872579