Йоганн фон Герліц (нім. Johann von Görlitz; 22 червня 1370 — 1 березня 1396) — герцог Герліцу в 1377—1396 роках. Відомий також як Ян Зґожелецький
Герб | |
Титул | Duke of Görlitzd |
---|---|
Дата народження | 22 червня 1370 або 15 червня 1370 |
Місце народження | Прага |
Дата смерті | 1 березня 1396 (25 років) |
Місце смерті | Neuzelle Abbeyd |
Місце поховання | Собор святого Віта |
Батько | Карл IV |
Мати | Єлизавета Померанськаd |
Брат/сестра | Маргарита Богемська, Elisabeth of Bohemiad, Margaret of Bohemia, Burgravine of Nurembergd, Катерина Богемська, Анна Чеська, Венцеслав IV і Сигізмунд I Люксембург |
У шлюбі з | Richardis Catherine of Mecklenburgd |
Дитина | Єлизавета фон Герліц |
Рід | Люксембурги |
Рід діяльності | правитель |
Йоганн фон Герліц у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Належав до династії Люксембургів. Третій син імператора Карла IV від його четвертого шлюбу з Єлизаветою, донькою герцога Богуслава V Померанського. Народився 1370 року в Празі. У віці трьох років він отримав титул маркграфа Моравії і Бранденбурга, однак фактично цими землями правили його стрийко Іоганн Генріх і його старший зведений брат Вацлав.
У 1377 році, за рік до своєї смерті, імператор Карл IV забезпечив свого молодшого сина бейлівік Герліц у Верхній Лужиці, який він підняв до герцогства. Також Йоганн отримав східні землі прилеглої Нижньої Лужиці та південні частини Ноймарки в Бранденбурзі. Він виховувався при празькому дворі під опікою свого старшого зведеного брата Вацлава IV, що став королем римлян у 1376 році та наступником Карла IV на богемському троні в 1378 році. Досягнувши повноліття, він оселився в Герліці.
У 1385 році Вацлав IV передав йому управління Бранденбургом, який тоді формально перебував під владою зведеного брата Сигізмунда і переданий у заставу їх стриєчному брату — маркграфу Йосту Моравському через три роки. Між 1386 і 1388 роками він також був адміністратором герцогства Люксембург. У своєму герцогстві виявив адміністративний та господарський хист. Призначив канцлером герцогства Герліц празького архієпископа Ольбрама Шкворецького. Після погромів у Празі в 1389 році він видав указ про вигнання жидів, всупереч привілею, наданому останім в 1383 році у сусідньому Баутцені його намісником Бенешом Беркою з Дуба.
Залишався вірним прихильником Вацлава IV, чиї позиції в імперії дедалі більше слабшали. Коли під час боротьби з Йостом Моравським у 1394 році Вацлав IV був заарештований і утримувався в полоні з 8 травня до 1 серпня в Австрії, він був звільнений лише після того, як Йоганн фон Герліц зайняв Прагу, зібрав армію в Куттенбергу і почав діяти проти повсталого магната Олдржіха I з Рожмберку, щоб звільнити свого брата. Він без особливих проблем зайняв як Старе, так і Нове місто, де призначив нового королівського підкамергера та нових старост. Тут йому на допомогу прийшов Свантібор Поморський.
Вацлав IV був остаточно звільнений після підписання договору на користь німецьких князів і повернувся до Богемії. Залишившись без будь-якої нагороди за свою вірність, Йоганн незабаром відвернувся від Вацлава і повернувся до Герліцу.
Помер 1396 року, у віці 25 років, ймовірно, отруєний, коли перебував в абатстві Нойзелле в Нижній Лужиці. Після його смерті його герцогство було приєднано до Богемського королівства.
Родина ред.
10 лютого 1388 року одружився в Празі з Ріхардіс Катериною, дньчкою Альбрехта, короля Швеції і герцога Мекленбургу. У шлюбі народилася Єлизавета (1390—1451), герцогиня Люксембургу.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137842619 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Czech National Authority Database
Джерела ред.
- Peter Hilsch: Johann. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, S. 488 (Digitalisat).
- Richard Gelbe: Johann von Görlitz. Artikel, Herzog Johann von Görlitz. In: Neues Lausitzisches Magazin. 59, 1883, S. 1–201 (bis heute grundlegende Studie in deutscher Sprache).
- Lenka Bobková und Tomáš Velička in Zusammenarbeit mit Mlada Holá und Jan Zdichynec: Johann von Görlitz: der dritte Sohn Karls IV. Verlag Gunter Oettel, Görlitz, Zittau (Beihefte zum Neuen Lausitzischen Magazin; 22), ISBN 978-3-944560-65-6.