Йоганнес Віллебрандс (нід. Johannes Willebrands; 4 вересня 1909, Бовенкарпсел — 2 серпня 2006, Денекамп, Нідерланди) — нідерландський кардинал, архієпископ Утрехта і примас Нідерландів, високопоставлений чиновник Римської курії.
| Йоганнес Віллебрандс | |
|---|---|
| нід. Johannes Gerhardus Maria Willebrands | |
| Народився | 4 вересня 1909 Bovenkarspeld |
| Помер | 2 серпня 2006 (96 років) Денекамп, Дінкелланд, Оверейсел, Нідерланди |
| Поховання | Утрехт :
|
| Країна | Нідерланди |
| Діяльність | богослов, католицький священник, католицький єпископ |
| Alma mater | Папський університет святого Томи Аквінського |
| Знання мов | нідерландська |
| Посада | Roman Catholic Archbishop of Utrechtd, камерленг Колегії Кардиналівd, кардинал, дієцезійний єпископd, титулярний єпископ, President of the Pontifical Council for Promoting Christian Unityd, Secretary of the Pontifical Council for Promoting Christian Unityd і кардинал-священник |
| Конфесія | католицька церква |
| Нагороди | Почесний доктор Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліанаd |
| | |
|
Біографія ред.
Народився в Бовенкарпсель, найстарший з дев'яти дітей.
Навчався в семінарії у Вармонді. Рукоположений на священика 26 травня 1934. Після того продовжував навчання в Римі в Папському університеті святого Томи Аквінського. Після повернення до Голландії він працював священиком в дієцезії Гарлем і викладав у семінарії у Вармонд (у 1945—1960 роках був її ректором.)
У червні 1960 року він був призначений секретарем ватиканського Секретаріату зі сприяння єдності християн. Як експерт він брав участь у Другому Ватиканському Соборі (1962—1965). У червні 1964 р. він був призначений титулярним єпископом Маурії і отримав єпископські свячення 28 червня 1964 з рук папи Павла VI. У квітні 1969 року він був призначений головою Секретаріату зі сприяння єдності християн, а через два тижні піднесений до сану кардинала-диякона, з дияконією святих Косми і Дам'яна.
Віллебрандс брав участь у багатьох сесіях Всесвітнього Синоду Єпископів у Ватикані (він був президентом-делегатом другої позачергової сесії в листопаді і грудні 1985 року). У грудні 1975 року він був призначений архієпископом Утрехта і примасом та військовим вікарієм Нідерландів, зберігши одночасно своє становище в Римській курії. Тоді ж був призначений кардиналом-пресвітером з титулом Сан Себастьяно алле Катакомбе. Брав участь в обох конклавах 1978 року і два в першому пленарному засіданні Колегії кардиналів у Ватикані в листопаді 1979 року. Був президентом-делегатом Спеціального Синоду голландських єпископів у Ватикані в січні 1980 року.
У листопаді 1982 року подав у відставку з посади військового вікарія Нідерландів, а в грудні 1983 року — з посади архієпископа Утрехта. У вересні 1989 року йому сповнилось 80 років, і він втратив право брати участь у наступних конклавах. У грудні того ж року подав у відставку з посади голови Папської ради зі сприяння християнській єдності (ставши головою-емеритом). Після смерті кардинала Коррадо Бафіле (лютий 2005) аж до своєї смерті був найстаршим за віком кардиналом.
У 1997 році він переїхав до францисканського монастиря у Денекамп, де й помер у 2006 р.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- Munzinger Personen
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Посилання ред.
- http://www.fiu.edu/~mirandas/bios-w.htm#Willebrands [ 14 січня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bwille.html [ 12 вересня 2010 у Wayback Machine.]