Зозуля ширококрила Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

?

Зозуля ширококрила

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:	Зозулеві (Cuculidae)
Рід:	Hierococcyx
Вид:	Зозуля ширококрила

Біноміальна назва

Hierococcyx fugax
Horsfield, 1821

Синоніми

Cuculus fugax

Посилання

Вікісховище:	Hierococcyx fugax
Віківиди:	Hierococcyx fugax
EOL:	915099
ITIS:	177826
МСОП:	22728125
NCBI:	57413

Зозу́ля ширококрила (Hierococcyx fugax) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Філіпінські, рудоволі та індокитайські зозулі раніше вважалися підвидами ширококрилої зозулі.

Опис ред.

Довжина птаха становить 28-30 см. Голова і верхня частина тіла темно-сіро-коричневі. Підборіддя чорне, навколо очей жовті кільця. Нижня частина тіла біла або рожевувато-руда, поцяткована темними стрілоподібними плямками. У молодих птахів верхня частина тіла рудувата, поцяткована сірими смужками, тім'я чорне, поцятковане рудуватими смужками, нижня частина тіла поцяткована темно-коричневими плямами або смугами з рудими краями. Крик складається з серії подвійних посвистів, перша нота яких є вищою, повторюється близько 20 разів.

Поширення і екологія ред.

Ширококрилі зозулі мешкають на Малайському півострові, Суматрі, Калімантані і на сусідніх островах. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1620 м над рівнем моря на Калімантані та на висоті до 1700 м над рівнем моря на Суматрі. Живляться переважно комахами. Ширококрилим зозулям притаманний гніздовий паразитизм. Вони підкладають яйця в гнізда білогузим шамам і сіроволим канарницям.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 9 січня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 09 січня 2022.
Malaysian Hawk-Cuckoo. оригіналу за 9 січня 2022.
B.F. King. The Hierococcyx fugax, Hodgson's Hawk Cuckoo, complex. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 122 (1), ss. 74–80, 2002 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).
M.D. Sorenson & R.B. Payne: Molecular systematics: cuckoo phylogeny inferred from mitochondrial DNA sequences. W: Robert P. Payne: The Cuckoos. Oxford: Oxford University Press, 2005, ss. 68–94. ISBN 0198502133. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 9 січня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 09 січня 2022.

[4] Malaysian Hawk-Cuckoo. оригіналу за 9 січня 2022.

[King-5] B.F. King. The Hierococcyx fugax, Hodgson's Hawk Cuckoo, complex. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 122 (1), ss. 74–80, 2002 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога).

[Sorenson&Payne-6] M.D. Sorenson & R.B. Payne: Molecular systematics: cuckoo phylogeny inferred from mitochondrial DNA sequences. W: Robert P. Payne: The Cuckoos. Oxford: Oxford University Press, 2005, ss. 68–94. ISBN 0198502133. [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)