Зозулинець дрібнокрапчастий (Orchis punctulata) — вид трав'янистих рослин родини орхідні (Orchidaceae), поширений у південній Європі й західній Азії.
| Зозулинець дрібнокрапчастий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Зозулинцеві (Orchidaceae) |
| Рід: | Зозулинець (Orchis) |
| Вид: | Зозулинець дрібнокрапчастий (O. punctulata) |
| Біноміальна назва | |
| Orchis punctulata |
Опис ред.
Багаторічна рослина 25–60 см заввишки. Квітки жовтувато-зеленуваті з коричнево-пурпурними або фіолетовими цяточками, з сильним запахом ванілі. Приквітки зелені, трикутно-яйцюваті, загострені. Суцвіття колосоподібне.
Цвіте у травні–червні. Плодоносить у червні–липні.
Поширення ред.
Поширений у Греції, Криму, на півдні європейської Росії, у Західній Азії (Кіпр, Туреччина, Закавказзя (Азербайджан, Вірменія та Грузія), Іран, Ліван, Ізраїль, Західний берег Палестини, західна Йорданія).
В Україні вид зростає серед чагарників, на лісових галявинах — у гірському Криму, спорадично; у степовій частині Криму (ок. Феодосії) і південному Криму (долина Ласпі, ок. смт Судак), дуже рідко.
Значення ред.
Декоративне, лікарське.
Загрози й охорона ред.
Локалізовані втрати середовища проживання через урбанізацію впливають на деякі підгрупи по всьому ареалу.
Усі види орхідей включені до Додатку B до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори (CITES). Цей вид також занесений до Додатку I до Конвенції про охорону дикої природи та природних середовищ існування (Бернська конвенція). Вид зустрічається в біосферному заповіднику Джабал Муса в Лівані. Orchis punctulata занесений до Червоних книг України та Греції. Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий». Охороняється в Кримському, Карадазькому ПЗ, заказниках загальнодержавного значення «Байдарський», «Мис Айя».
Джерела ред.
- Orchis punctulata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 410. (рос.)(укр.)
- ↑ . Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
- Euro+Med Plantbase. Процитовано 18.04.2020. (англ.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 18.04.2020. (англ.)
- ↑ Fragman-Sapir O. (2017). . The IUCN. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 18.04.2020. (англ.)
- Rankou H. (2011). . The IUCN. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 18.04.2020. (англ.)
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |