ВЕБ.РФ

Російська державна корпорація розвитку (ВЕБ.РФ) — російський державний інвестиційний банк. Повне найменування — Державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ». Штаб-квартира — в Москві на проспекті Академіка Сахарова.

ВЕБ.РФ
Галузь промисловості	фінансові послуги
Дата створення / заснування	1987
Засновник	Улоф Ашберг^d
Країна	Росія
Організаційно-правова форма	російська державна корпорація^d
Сукупні активи	▼3 406 000 000 000 ₽ (2020)
Власний капітал	▼358 800 000 000 ₽ (30 червня 2018)
Чистий прибуток	8 400 000 000 (2020)
Власник	Уряд Російської Федерації
Дочірня організація	United Pilsen^d, Pilsen Steel^d і Belvnesheconombank^d
Є власником	Ростелеком і Тракторні заводи^d
Розташування штаб-квартири	Москва
Офіційний сайт
ВЕБ.РФ у Вікісховищі

Ліцензія Центрального Банку РФ № 964. Діяльність регулюється Федеральним законом «Про банк розвитку» № 82-ФЗ від 17 травня 2007 р. та Меморандумом про фінансову політику від 27 липня 2007 р. № 1007-р.

Історія

Створений 18 серпня 1922 року як Російський комерційний банк.

7 квітня 1924 був перетворений у Банк для зовнішньої торгівлі СРСР (Зовнішторгбанк СРСР).

У 1987 році в ході реформи банківського сектора перетворений у Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР). Новий статут затверджений Радою Міністрів СРСР 14 червня 1988. Носив цю назву до 2007 року.

Забезпечував організацію та проведення розрахунків по експортно-імпортним операціям, кредитування, контроль за виконанням зведеного валютного плану. Проводив операції на міжнародних валютних і кредитних ринках. Керував мережею радянських закордонних банків.

17 липня 2014 р. Міністерство фінансів США оголосило про введення додаткових санкцій проти Російської Федерації у зв'язку з ситуацією навколо України. До списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб включений і «Зовнішекономбанк».

Під час чергового розширення санкцій 30 липня 2015 року до списку потрапили дочірні структури Зовнішекономбанку.

Голови

Ігор Шувалов, чільний керівник ВЕБу

• Таратута Віктор Костянтинович (1924—1926)
• Данішевський Карл Християнович (1926—1928)
• Сванідзе Олександр Семенович (1930-ті рр)
• Чернишов Павло Михайлович (1940-ті рр)
• Коровушкін Олександр Костянтинович (1950—1955)
• Назаркін Костянтин Іванович (1955—1960)
• Свєшніков Мефодій Наумович (1961—1970)
• Іванов Юрій Олександрович (1970—1987)
• Московський Юрій Сергійович (1987—1992)
• Полєтаєв Юрій Володимирович (1992—1993)
• Рюмін Валерій Павлович (22 — 28 грудня 1993)
• Носко Анатолій Петрович (28 грудня 1993/14 червня 1994 — 8 лютого 1996)
• в.о. Ачкасов Андрій Іванович (1996)
• Костін Андрій Леонідович (18 жовтня 1996 — 10 червня 2002)
• Чернухін Володимир Анатолійович (10 червня 2002 — 27 травня 2004)
• Дмитрієв Володимир Олександрович (27 травня 2004 — 26 лютого 2016)
• Горьков Сергій Миколайович (26 лютого 2016 — 24 травня 2018)
• Шувалов Ігор Іванович (24 травня 2018 — нинішній час)

Власники та керівництво

Зовнішекономбанк на 100 % належить Російській державі.

Голова наглядової ради — Д. А. Медведєв, голова Уряду РФ. У складі Наглядової ради: І. І. Шувалов, А. В. Дворкович, Д. Н. Козак, А. В. Улюкаєв, А. Г. Хлопонін, А. Р. Бєлоусов, А. Г. Силуанов, В. О. Дмитрієв.

Голова банку — Володимир Дмитрієв. До правління, крім нього, входять ще 7 осіб: Петро Фрадков, Сергій Васильєв, Юлія Карпова, Михайло Полубояринов, Андрій Сапелін, Сергій Ликов, Володимир Шапринський (головний бухгалтер).

Діяльність

Будівля ВЕБу. 2009

Зовнішекономбанк є державною корпорацією розвитку, його головні завдання — створення умов для економічного зростання і стимулювання інвестицій. З прийняттям у 2007 році закону «Про банк розвитку» головним напрямком діяльності Зовнішекономбанку стало фінансування великих інвестиційних проектів, які з тих чи інших причин не можуть бути реалізовані за рахунок комерційних банків. Згідно з меморандумом про фінансову політику, Зовнішекономбанк кредитує проекти вартістю понад 2 млрд рублів і термін кредиту при цьому повинен перевищувати 5 років. Зокрема ВЕБ фінансував будівництво автомобільного заводу СП Ford-Соллерс, реконструкцію Хабаровського НПЗ та аеропорту Пулково, будівництво заводу з виробництва поліпропілену в Тобольську.

Крім того, ВЕБ увійшов до числа основних кредиторів будівництва олімпійської інфраструктури в Сочі, інвестувавши 90 млрд рублів до більш ніж 17-ти різних проектів, у тому числі основного олімпійського селища і гірськолижного комплексу «Роза Хутір».

Серед інших функцій Зовнішекономбанку — підтримка експорту, надання держгарантій по кредитах, розвиток механізмів публічно-приватного партнерства, сприяння залученню іноземних інвестицій. Для реалізації останньої функції у 2011 році був створений спеціальний Російський фонд прямих інвестицій з капіталом в 10 млрд доларів США.

Будучи державним банком розвитку, ВЕБ також зберіг за собою функції державної керуючої компанії пенсійними накопиченнями. Прибутковість інвестування пенсійних грошей у 2011 році склала 5,9 %, що нижче рівня інфляції, але перевищує дохідність деяких приватних керуючих компаній. Робота агентом Уряду з обслуговування державного зовнішнього боргу також збереглася за ВЕБом, незважаючи на нові завдання.

У 2008—2009 роках Зовнішекономбанк крім іншого був агентом по реалізації антикризових заходів держави, видаючи постраждалим від кризи компаніям субординовані кредити і приймаючи на санацію комерційні банки, зокрема Связь-банк і Глобекс.

Група Зовнішекономбанку

У 2007 році в статутний капітал Банку розвитку були внесені належні Уряду акції Російського банку розвитку (нині МСП Банк) і Росексімбанку. В ході фінансової кризи 2008—2009 років Зовнішекономбанк купив банки, що зазнавали на той момент труднощі: Глобекс і Связь-банк. Станом на кінець 2014 року Зовнішекономбанку також належать Компанія «ВЕБ Інжиніринг», ВЕБ Капітал, ВАТ «ВЕБ-лізинг», Фонд «ВЕБ-Інновації», ВАТ «МСП Банк», Росексімбанк, Російський фонд прямих інвестицій, Федеральний центр проектного фінансування, Експортне страхове агентство Росії, ВАТ «Корпорація розвитку Північного Кавказу», Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, білоруський Бєлзовнішекономбанк, український Промінвестбанк, дочірня компанія VEB Asia Limited.

У 2012 році Зовнішекономбанк зареєстрував єдиний бренд «Група Зовнішекономбанку». До групи входять спеціально створені ВЕБом організації, кожній з яких доручена та чи інша задача банку розвитку. Так, РФПІ опікується залученням іноземних інвестицій; Експортно-страхове агентство Росії виконує функцію страхової підтримки експорту промислової продукції; для розвитку окремих стратегічно важливих регіонів були створені Фонд розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону, Корпорація розвитку Північного Кавказу. Фонд «ВЕБ-Інновації», створений на початку 2012 року, займається підтримкою інноваційних компаній — резидентів «Сколково». Мале та середнє підприємництво доручено МСП Банку. Росексімбанк видає державні гарантії з метою підтримки російських експортерів.

Див. також

• Санкції США та ЄС щодо Росії (2014)

Примітки (рос.)

1. https://www.interfax.ru/business/758130
2. Промежуточная сокращенная консолидированная финансовая отчетность (30 июня 2018 г.) — Зовнішекономбанк.
   d:Track:Q670084
3. https://www.vedomosti.ru/business/news/2021/03/26/863424-vebrf-vpervie-za-pyat-let-zavershil-god-s-chistoi-pribilyu
4. https://www.belveb.by/upload/iblock/4ce/4ce108af20f282796d22346b05572da3.pdf
5. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/FR/TXT/PDF/?uri=OJ:L:2022:042I:FULL&from=FR
6. Федеральный закон "О банке развития" (рос.). 2008. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 27 января 2009. 
7. Меморандум о финансовой политике государственной корпорации "Банк развития и внешнеэкономической деятельности (Внешэкономбанк)" (рос.). 2008. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 27 января 2009. 
8. (рос.). 2008. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 27 января 2009. 
9. Советский энциклопедический словарь. Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1989. — С. 106.
10. Елена Ковалева (17 липня 2014). (рос.). ИТАР-ТАСС. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 17 липня 2014. 
11. . Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015. 
12. . Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 1 листопада 2014. 
13. . Ведомости. 27 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 18 октября 2011. 
14. . Ведомости. 15 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 18 октября 2011. 
15. ВЭБ в целом может профинансировать около 17 олимпийских проектов. РИА Новости. 16 сентября 2011. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 18 октября 2011. 
16. . Известия. 02 марта 2012. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 02 марта 2012. 
17. Плюсовую доходность от инвестиций пенсий показали 38 УК. BFM. 02 марта 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 02 марта 2012. 
18. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 1 листопада 2014. 
19. . Коммерсант. 6 сентября 2011. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 26 сентября 2011. 

Посилання (рос.)

• Офіційний сайт банку [ 1 листопада 2014 у Wayback Machine.].
• Федеральний закон «Про Банк розвитку» [ 1 листопада 2014 у Wayback Machine.].