Знак плюс-мінус (±) — математичний символ, що, стоячи перед деяким виразом, означає, що значення цього виразу може бути як додатнім, так і від'ємним. Часто використовується, наприклад, для вказання:
- діапазону зміни деяких параметрів;
- інструментальної точності вимірювання фізичної величини;
- очікуваного розкиду значень статистично виміряного параметра;
- інтервала значень результату в наближених математичних обчисленнях.
Приклади
Приклад 1: фраза «напруга в мережі має становити 220 ± 4,5 вольт» означає, що напруга має лежати в діапазоні від 215,5 до 224,5 вольт.
Приклад 2, де символ «плюс-мінус» треба розуміти буквально, як вказівку альтернативи з-поміж двох варіантів — відома формула для обчислення двох коренів квадратного рівняння :
Ця формула — компактний запис, що об'єднує формули для першого і другого кореня:
Приклад 3, аналогічний другому, тригонометричний:
Приклад 4. Тут тлумачення символу плюс-мінус інакше: треба вибрати знак одночлена в залежності від його номера в ряді:
Знак мінус-плюс
У знака плюс-мінус є варіант: знак (мінус-плюс). Він використовується разом з одним або декількома знаками плюс-мінус і означає, що знакові плюс в плюс-мінусі суворо відповідає знак мінус в мінус-плюсі, і навпаки. Приклад:
Це компактний запис двох формул:
Кодування
- В Юнікоді знак має код U+00B1, а знак має код U+2213
- В ISO 8859-1 символ плюс-мінус має код 0xB1.
- В TeX знаки плюс-мінус і мінус-плюс кодуються як
\pmта\mpвідповідно. - В системі Microsoft Windows для введення символу плюс-мінус можна, затиснувши клавішу Alt, ввести на цифровій клавіатурі число 0177.
- В системах Linux/Unix ввести символ плюс-мінус можна послідовністю compose ±.