Здимання гірських порід, випирання гірських порід, спучування гірських порід (рос. пучение (вспучивание) горных пород, англ. swelling, rock heaving, rock swelling; нім. Gebirgsaufhebung f, Quellen n der Gesteine n pl, Gesteinsquellung f — видавлювання породи у гірничу виробку без значних порушень її суцільності, обумовлене дією гірничого тиску. Є проявом реологічних властивостей порід, зокрема їх повзучості. Характеризується збільшенням об’єму порід, що обумовлено набуханням г.п., хім. реакціями і виділенням газів у гірських породах. Найбільш схильні до здимання глини, глинисті сланці, аргіліти. На великих глибинах здіймаються також піскуваті сланці, мергелі, вугілля.
Див. також ред.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.