Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зджислав Любомирський Zdzisław Lubomirski 4 квітня 1865 31 липня 1943 Мала Весь князь гербу Шренява без хреста юрист пол

Зджислав Любомирський

Зджислав Любомирський

Зджислав Любомирський (Zdzisław Lubomirski; 4 квітня 1865 — 31 липня 1943, Мала Весь) — князь гербу Шренява без хреста, юрист, політик і громадський діяч, 23-й мер Варшави, член Регентської ради Королівства Польського, сенатор, князь, власник маєтків у Малій Весі. Відіграв видатну роль за часів Королівства Польського (1917-1919).

Зджислав Любомирський
пол. Zdzisław Lubomirski
image
Народився 4 квітня 1865(1865-04-04)[1][2][3]
Нижній Новгород, Російська імперія
Помер 31 липня 1943(1943-07-31)[1][2][3] (78 років)
Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх
Країна image Республіка Польща
Діяльність правник, адвокат, політик, громадський активіст, аристократ
Alma mater Ягеллонський університет
Знання мов польська
Титул принц
Посада d[4]
Партія Безпартійний блок співпраці з урядом
Конфесія католицтво
Рід Любомирські
Батько d
Мати d
У шлюбі з d
Автограф image
image

Життєпис

Представник польсько-українського княжого роду Любомирських герба «Шренява без хреста», що були спадкоємцями українського княжого роду Вишневецьких. Старший син князя Івана Тадеуша Любомирського (1826—1908) та графині Марії Замойської (1841—1922).

Батьки відправили його на навчання австро-угорської Галичини, де він перебував у школі Святої Анни у Кракові. У 1883-1887 роках вивчав право в Ягеллонському університеті та Грацькому університеті.

На початку XX століття князь Зджислав Любомирський став відомим громадським діячем у Царстві Польському завдяки своїй благодійній діяльності. 1904 року він став заступником голови Варшавського товариства благодійності та куратором Офтальмологічного інституту у Варшаві, який протягом декількох поколінь підтримували представники роду Любомирських. Там же було організовано безкоштовне лікування зору для бідних.

5 листопада 1916 року німецький і австро-угорський імператори видали полякам прокламацію, відому як Акт 5 листопада, яка передбачала створення незалежного Польського Королівства.

За активної участі З. Любомирського була створена Регентська рада Королівства Польського у складі князя Зджислава Любомирського, архієпископа Варшавського Олександра Каковського та магната і землевласника Йосипа Островського, що розпочала роботу 27 жовтня 1917 року в Королівському замку у Варшаві. Найенергійнішим був князь З. Любомирський. Рада сформувала уряд і почала створювати місцеві польські адміністрації. Хоча регенти керували державою без кордонів і міжнародної легітимності, вони прагнули якнайбільшого суверенітету. Досягнення Ради були дуже великі, бо вони створили підвалини, на яких базувався лад ІІ Речі Посполитої. Зджислав Любомирський методично реалізовував власні пропозиції щодо повернення політичної свободи та розбудови економічної незалежності країни, які раніше чудово спрацювали у Варшаві. Був одним з претендентів на трон у Королівстві Польському.

Після травневого перевороту Зджислав Любомирський знову пішов у політику. Він прийняв сан сенатора, завдяки якому міг використовувати свої міжнародні контакти та активно залучатись у законотворчий процес.

У 1928–1935 роках Зджислав Любомирський був сенатором від обраного у Варшаві Безпартійного блоку за співпрацю з урядом. У наступний термін (1935–1938) займав цю посаду за поданням президента. У 1928-1930 роках був головою двох комітетів Сенату - закордонних справ і військового. Наступного терміну він очолював комітет у закордонних справах. Він часто брав участь у міжнародних роботах і зустрічах.

10 листопада 1942 р. заарештований гестапо за самостійницьку діяльність. Два місяці його тримали у в'язниці без пред'явлення звинувачення. Згодом його звільнили, але здоров'я було підірвано і він уже не міг оговтатися. Від отриманих ушкоджень помер 31 липня 1943 р. у своєму домі в Малій Весі.

Родина

У 1893 році одружився з графинею Марією Браницькою, дочкою Володислава Михайла Браницького (1848—1914) та Юлії Потоцької (1854—1921). Жили у палаці у Фраскаті (тоді це була приміська резиденція) та у своєму маєтку в Малій Весі біля Груйця. Любомирські проводили тут свій вільний час із родиною.

У них із дружиною було троє дітей: Дорота,

  • Юлія Марія (2 липня 1894— 12 грудня 1982), дружина (з 1922 р.): Тадеуша Леона Моравського (1893—1974)
  • Єжи Олександр (9 грудня 1896 — 21 травня 1943), одружений (з 1931 р.) на Джульєті Рембелинській (1890—1988).

Його онуками були Казимир Моравський і Зджислав Моравський.

Джерела

  • Publikacje Z. Lubomirskiego w zbiorach Biblioteki Narodowej - wersja cyfrowa na Polona.pl

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
    d:Track:Q83365652
  3. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  4. Encyklopedia Warszawy — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1975. —
    d:Track:Q1428376d:Track:Q24949405d:Track:Q270

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zdzhislav Lyubomirskij Zdzislaw Lubomirski 4 kvitnya 1865 31 lipnya 1943 Mala Ves knyaz gerbu Shrenyava bez hresta yurist politik i gromadskij diyach 23 j mer Varshavi chlen Regentskoyi radi Korolivstva Polskogo senator knyaz vlasnik mayetkiv u Malij Vesi Vidigrav vidatnu rol za chasiv Korolivstva Polskogo 1917 1919 Zdzhislav Lyubomirskijpol Zdzislaw LubomirskiNarodivsya 4 kvitnya 1865 1865 04 04 1 2 3 Nizhnij Novgorod Rosijska imperiyaPomer 31 lipnya 1943 1943 07 31 1 2 3 78 rokiv Varshava Generalna guberniya Tretij RajhKrayina Respublika PolshaDiyalnist pravnik advokat politik gromadskij aktivist aristokratAlma mater Yagellonskij universitetZnannya mov polskaTitul princPosada d 4 Partiya Bezpartijnij blok spivpraci z uryadomKonfesiya katolictvoRid LyubomirskiBatko dMati dU shlyubi z dAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPredstavnik polsko ukrayinskogo knyazhogo rodu Lyubomirskih gerba Shrenyava bez hresta sho buli spadkoyemcyami ukrayinskogo knyazhogo rodu Vishneveckih Starshij sin knyazya Ivana Tadeusha Lyubomirskogo 1826 1908 ta grafini Mariyi Zamojskoyi 1841 1922 Batki vidpravili jogo na navchannya avstro ugorskoyi Galichini de vin perebuvav u shkoli Svyatoyi Anni u Krakovi U 1883 1887 rokah vivchav pravo v Yagellonskomu universiteti ta Grackomu universiteti Na pochatku XX stolittya knyaz Zdzhislav Lyubomirskij stav vidomim gromadskim diyachem u Carstvi Polskomu zavdyaki svoyij blagodijnij diyalnosti 1904 roku vin stav zastupnikom golovi Varshavskogo tovaristva blagodijnosti ta kuratorom Oftalmologichnogo institutu u Varshavi yakij protyagom dekilkoh pokolin pidtrimuvali predstavniki rodu Lyubomirskih Tam zhe bulo organizovano bezkoshtovne likuvannya zoru dlya bidnih 5 listopada 1916 roku nimeckij i avstro ugorskij imperatori vidali polyakam proklamaciyu vidomu yak Akt 5 listopada yaka peredbachala stvorennya nezalezhnogo Polskogo Korolivstva Za aktivnoyi uchasti Z Lyubomirskogo bula stvorena Regentska rada Korolivstva Polskogo u skladi knyazya Zdzhislava Lyubomirskogo arhiyepiskopa Varshavskogo Oleksandra Kakovskogo ta magnata i zemlevlasnika Josipa Ostrovskogo sho rozpochala robotu 27 zhovtnya 1917 roku v Korolivskomu zamku u Varshavi Najenergijnishim buv knyaz Z Lyubomirskij Rada sformuvala uryad i pochala stvoryuvati miscevi polski administraciyi Hocha regenti keruvali derzhavoyu bez kordoniv i mizhnarodnoyi legitimnosti voni pragnuli yaknajbilshogo suverenitetu Dosyagnennya Radi buli duzhe veliki bo voni stvorili pidvalini na yakih bazuvavsya lad II Rechi Pospolitoyi Zdzhislav Lyubomirskij metodichno realizovuvav vlasni propoziciyi shodo povernennya politichnoyi svobodi ta rozbudovi ekonomichnoyi nezalezhnosti krayini yaki ranishe chudovo spracyuvali u Varshavi Buv odnim z pretendentiv na tron u Korolivstvi Polskomu Pislya travnevogo perevorotu Zdzhislav Lyubomirskij znovu pishov u politiku Vin prijnyav san senatora zavdyaki yakomu mig vikoristovuvati svoyi mizhnarodni kontakti ta aktivno zaluchatis u zakonotvorchij proces U 1928 1935 rokah Zdzhislav Lyubomirskij buv senatorom vid obranogo u Varshavi Bezpartijnogo bloku za spivpracyu z uryadom U nastupnij termin 1935 1938 zajmav cyu posadu za podannyam prezidenta U 1928 1930 rokah buv golovoyu dvoh komitetiv Senatu zakordonnih sprav i vijskovogo Nastupnogo terminu vin ocholyuvav komitet u zakordonnih spravah Vin chasto brav uchast u mizhnarodnih robotah i zustrichah 10 listopada 1942 r zaareshtovanij gestapo za samostijnicku diyalnist Dva misyaci jogo trimali u v yaznici bez pred yavlennya zvinuvachennya Zgodom jogo zvilnili ale zdorov ya bulo pidirvano i vin uzhe ne mig ogovtatisya Vid otrimanih ushkodzhen pomer 31 lipnya 1943 r u svoyemu domi v Malij Vesi RodinaU 1893 roci odruzhivsya z grafineyu Mariyeyu Branickoyu dochkoyu Volodislava Mihajla Branickogo 1848 1914 ta Yuliyi Potockoyi 1854 1921 Zhili u palaci u Fraskati todi ce bula primiska rezidenciya ta u svoyemu mayetku v Malij Vesi bilya Grujcya Lyubomirski provodili tut svij vilnij chas iz rodinoyu U nih iz druzhinoyu bulo troye ditej Dorota Yuliya Mariya 2 lipnya 1894 12 grudnya 1982 druzhina z 1922 r Tadeusha Leona Moravskogo 1893 1974 Yezhi Oleksandr 9 grudnya 1896 21 travnya 1943 odruzhenij z 1931 r na Dzhulyeti Rembelinskij 1890 1988 Jogo onukami buli Kazimir Moravskij i Zdzhislav Moravskij DzherelaPublikacje Z Lubomirskiego w zbiorach Biblioteki Narodowej wersja cyfrowa na Polona plPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Encyklopedia Warszawy Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1975 ISBN 83 01 08836 2 d Track Q1428376d Track Q24949405d Track Q270

Дата публікації:
Топ