«Звичайна Арктика» — радянський художній фільм 1976 року, знятий на кіностудії «Ленфільм». Фільм знятий за мотивами соцреалістичних оповідань Бориса Горбатова. Для картини режисер Олексій Симонов вибрав п'ять оповідань: «Суд над Степаном Грохотом», «Пологи на Огірковій землі», «Розмова», «Торговець Лобас» і «Велика вода».
| Звичайна Арктика | |
|---|---|
| рос. Обыкновенная Арктика | |
| | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Олексій Симонов |
| Сценарист | Костянтин Симонов Борис Горбатов |
| У головних ролях | Олег Даль Олег Анофриев Афанасій Кочетков |
| Оператор | Ростислав Давидов |
| Композитор | Вадим Біберган |
| Художник | Олексій Рудяков Олена Фоміна |
| Кінокомпанія | «Ленфільм» |
| Тривалість | 150 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1976 |
| IMDb | ID 0074992 |
Сюжет ред.
Події фільму розвиваються в 1935 році у Арктиці. Костя Лобас, що потрапив в тундру прикажчиком, живе у завідувача факторією, Тіши. Одного разу радист Ігнатич приносить тривожні новини: «У Карському лід, в протоці Вількицького лід, в гирлі Пясини лід». Це означає, що караван не прийде, тундра буде голодувати. Радист пропонує послати начальству радіограму про тяжке становище, але завідувач факторією забороняє: «Начальство не любить тяжких станів, я ж то знаю». Тоді Лобас намагається відправити радіограму без відома завідувача: він підкуповує радиста спиртом. Але Ігнатич напивається і не може передати повідомлення. Костя йде до завідуючого і вимагає підписати дозвіл на передачу радіограми. Завідувач, знущаючись над прикажчиком, рве дозвіл у нього на очах, і Лобас у безсилій люті приймає рішення бігти в Далекий, тому що життя у завідувача стає нестерпним.
Пройшовши через тундру, обморожений і змучений, він опиняється нарешті в хатинці полярників, в Далекому. Там під начальством десятника Степана Грохота будується порт. Керівництво в Москві стурбоване тим, що за повідомленнями, які передаються з місця будівництва, справи йдуть аж надто благополучно, і відправляє на будівництво нового, справжнього, начальника — Антона Семеновича. Він різкий, нестерпний, часом навіть жорстокий зі своїми підлеглими. Режисер Олексій Симонов так описав героя Даля: «Що за людину він грав? Попелище, де майже вигоріло все „добре“ і „погане“ і існують лише поняття користі і шкоди. Моральність інженерна: відповідність параметрів технічним умовам і проектній документації. Високу напругу, волю і єдину користь — зробити справу». У ньому не залишилося практично нічого людського, через це між начальником і будівельниками постійно виникають конфлікти, вирішити які буває непросто, адже жодна зі сторін не хоче поступатися. Полярники не люблять начальника і сміються над ним, дають йому прізвисько «ховрах» за те, що він не знає Півночі, не розуміє, як поводитися з робітниками. Антон Семенович же прагне встановити на будівництві залізну дисципліну: він відбирає у людей спирт, змушує їх працювати в пургу, вимагає шанобливого ставлення до себе і не допускає ніяких суперечок. Робітники незадоволені поводженням начальника — палієм протестів проти нових порядків зазвичай виступає Степан Грохот, якого підтримують інші робітники. За чергову бунтарську витівку Степана позбавляють звання десятника, і він стає рядовим теслею.
У фільмі показана дійсно «звичайна» Арктика, її нелегкі трудові будні, під час яких герої перечікують п'ятиденну пургу, вручну рухають невірно поставлений при будівництві ряж, приймають пологи по радіотелеграфу, сваряться, миряться і виконують свою важку роботу. Це фільм про виживання в нестерпних північних умовах, про взаємини колективу в замкнутому просторі, про будівництво, яке вели полярники, і про труднощі, з якими при цьому стикалися.
У ролях ред.
- Олег Даль — Антон Семенович, новий начальник
- Олег Анофриев — Степан Грохот
- Афанасій Кочетков — Федір
- Ролан Биков — Андрій Миронович, лікар
- Георгій Корольчук — Костя Лобас
- Валентин Єрофєєв — Воронов
- Олександр Анісімов — Богучаров
- Олександр Аржиловський — радист
- Віктор Павлов — кухар
- Геннадій Юхтін — начальник з московського управління
- Еммануїл Левін — радист факторії
- Генрієтта Рижкова — Таїсія Павлівна
- Михайло Данилов — епізод
- В. Кравченко — епізод
- М. Кузьмін — епізод
- Петро Щербаков — епізод
- А. Рудаков — епізод
- Владлен Паулус — епізод
- В. Михайлов — епізод
- А. Дубінкін — епізод
- Н. Архипова — епізод
- Анатолій Азо — епізод
- С. Дворецький — епізод
- І. Єфімов — епізод
- Аркадій Пишняк — епізод
- Микола Харитонов — епізод
- Ю. Шепелєв — епізод
Знімальна група ред.
- Автори сценарію: Костянтин Симонов, Борис Горбатов
- Режисер-постановник: Олексій Симонов
- Оператор-постановник: Ростислав Давидов
- Художники-постановники: Олексій Рудяков, Олена Фоміна
- Композитор: Вадим Біберган
- Звукооператор: Галина Лукіна
- Режисер: Дмитро Генденштейн
- Оператор: Олександр Горбоносов
- Художники:
по костюмах: Т. Мілеант
по гриму: Л. Єлісєєва
по декораціях: А. Рогожкін
- Асистенти:
режисера: О. Головіна, К. Кононович
оператора: С. Никифоров, Д. Попов
звукооператора: В. Вікторов
по монтажу: Т. Прокоф'єва
- Симфонічний оркестр:
диригент: Юрій Богданов
музичний редактор: В. Лавров
Посилання ред.
- Звичайна Арктика на сайті IMDb (англ.)